Щорічно через Босфор і Дарданелли проходить близько 48 000 суден, що робить цей район одним із найбільш завантажених морських воріт у світі
Туреччина вперше за майже 40 років (з 1983 року) підніме вартість проходу через Босфор та Дарданелли. Дохід, який отримує Туреччина як плата за прохід, збільшиться за рік з $40 млн до $200 млн.
Конвенція Монтре, яка регулює судноплавство у зоні проток, передбачає підвищення зборів за маяк, медичне обслуговування та евакуацію торгових суден. Туреччина розраховує плату у французьких франках. Курс франка в 1983 році було встановлено на рівні $0,8. Тепер через інфляцію та зростання цін на золото збори майже знецінилися, тому з 7 жовтня 2022 року курс франка буде встановлений на рівні $4.
Насамперед, давайте спробуємо зрозуміти, що це за протоки і яке значення вони мають для світу та України.
Протоки Босфор та Дарданелли
Протоки, також відомі як Турецькі протоки або Чорноморські протоки, з’єднують Егейське та Чорне моря через Мармурове море. Босфор поєднує Чорне море з Мармуровим, а Дарданелли — Егейське море з Мармуровим.
Кораблі, що йдуть із Чорного моря, проходять через 31-кілометровий Босфор та його 12 поворотів, виходять у Мармурове море та йдуть через Дарданелли до Середземного моря. Дарданелли ширші за Босфор, з менш підступними течіями і набагато меншою кількістю місцевих човнів. Довжина Дарданел 120 км, ширина — від 1,3 до 27 км, глибина на фарватері 29-153 м.
Щодня через Босфор проходить близько 150 великих суден, зокрема до 15 нафтових танкерів, більшість з яких російські. Вони ділять водну колію з максимальною шириною всього в 3,7 км з буксирами, катерами берегової охорони, рибальськими човнами, круїзними лайнерами, поромами, яхтами, лоцманськими катерами та водними таксі.
Протоки Босфор та Дарданелли протягом століть відігравали важливу роль у світовій торгівлі. Щорічно через протоки проходить близько 48 000 суден, що робить цей район одним із найбільш завантажених морських воріт у світі. Босфор також є одним із найвужчих шляхів для морського транзиту нафти. Через цей водний шлях проходить понад 3% світових поставок або три мільйони барелів на день, в основному з Росії та Каспійського моря. Маршрутом також доставляється велика кількість зерна з України на світові ринки.
Вихід у Чорне море, розташоване між Європою та Азією, мають: Росія на північному сході, Україна на півночі, Грузія на сході, Туреччина на півдні та Болгарія з Румунією на заході. Три з цих шести країн – Туреччина, Болгарія та Румунія – є членами НАТО.
Торгівля через Чорне море
У звіті Bloomberg говориться, що Чорне море є головною артерією для руху товарів на перехресті Європи та Азії. Сира нафта, очищена нафта, сільськогосподарська продукція, залізо та сталь – це транспортується через Чорне море.
Багаті родючі ґрунти допомогли Україні стати другим за величиною вантажовідправником зерна у світі. Румунія та Болгарія також стають все більшими постачальниками врожаю. Ці продукти відправляються автомобільним, залізничним та баржовим транспортом до портів для відправки до Азії, Африки та Європейського Союзу.
Крім того, українська сталь складає близько десятої частини європейського імпорту, тому збої в роботі заводів чи відвантажень звужують і так напружений ринок континенту.
Конвенція Монтре
Підписана в 1936 Конвенція Монтре про режим проток дає Туреччині контроль над протоками Босфор і Дарданелли і регулює транзит військових кораблів. Підписана 20 липня 1936 року у палаці Монтре у Швейцарії, Конвенція дозволила Туреччині ремілітаризувати протоки. Вона набула чинності 9 листопада 1936 року та була зареєстрована у Серії договорів Ліги Націй 11 грудня 1936 року.
Конвенція Монтре гарантує вільний прохід цивільних судів через турецькі протоки, якщо вони не з країни, з якою Туреччина перебуває у стані війни, що дає їй право закривати протоки для всіх торгових судів, якщо вона того побажає. Однак угода не така однозначна, коли йдеться про військові кораблі, і саме тут виникає суперечка.
В угоді йдеться, що якщо Туреччина перебуває у стані війни, Анкара має право робити все необхідне, включаючи закриття проток. Якщо інші держави перебувають у стані війни, а Туреччина нейтральна, протоки закриті для цих воюючих країн.
Конвенція забороняє прохід авіаносців, але не згадує кораблі, призначені для інших цілей, які також здатні нести літаки. В цьому випадку Анкара приймає остаточне рішення в залежності від воєнного та мирного часу.
Підводні човни також пропускаються через турецькі протоки. Але причорноморські держави — Росія, Україна, Болгарія, Румунія та Грузія — можуть будувати підводні човни за межами Чорного моря та транспортувати їх через протоки, а також виходити з Чорного моря для їхнього технічного обслуговування, попередивши про це належним часом.
Значення проток Босфор і Дарданелли у російсько-українському конфлікті та роль Туреччини
Через війну Росії проти України турецький уряд, згідно з міжнародною Конвенцією Монтре про статус проток обмежив рух російських військових судів через дві стратегічно важливі протоки між Середземним і Чорним морями. Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу, коментуючи це рішення, заявив: «На початку було російське вторгнення. Але зараз воно переросло у війну».
Називати події в Україні війною важливо, тому що це дозволяє Анкарі реалізувати положення Конвенції Монтре та заблокувати російським військовим кораблям прохід через Босфор та Дарданелли у Чорне море. Про рішення Туреччини, за словами Чавушоглу, було попереджено всіх країн, включаючи сусідні та суміжні.
У звіті за 2020 рік, що наголошує на важливості Чорного моря для Росії, йдеться:
«Чорне море важливе через значний доступ, який воно пропонує Росії, зокрема, доступ до глобальних морських комунікацій та можливостей для проектування сили на стратегічну відстань та розширення своєї повітряної та берегової оборони».
Після анексії Криму Росія отримала прямий доступ до Чорного моря, і це погіршує ситуацію. Відповідно до статті 19 Конвенції Монтре існує виняток, який може фактично позбавити Туреччину права блокувати рух російських військових кораблів:
«Військові кораблі, держави, що веде війну, можуть повернутися на свої військові бази, чи йдеться про Чорне море чи ні».
Це означає, що Туреччина не може перешкоджати російським військовим кораблям повернутися на військові бази в порти, з яких вони вирушили в плавання.
Цікавий факт
З гідрологічної точки зору, якби проток не існувало, рівень Чорного моря почав би підніматися, затоплюючи багато великих прибережних міст і торкаючись портових споруд далеко вгору по річках Дунай, Дніпро та Дон. Солоність Чорного моря почала б поступово збільшуватися, тому що його єдиним «відпливом» було б тоді випаровування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Примарні російські репарації для України: Чому Києву буде непросто отримати заарештовані активи РФ
