Руслан Колодяжний
CTO Wirex, голова Wirex R&D
Від початку повномасштабного воєнного вторгнення РФ на територію України, українська банківська система продемонструвала свою ефективність та стійкість. Разом з тим, війна показала важливість іншого грошового виміру – криптовалют, які у березні цього року остаточно увійшли в правове поле та для деяких українців вже стали звичною справою. Але яким ще чином цифрові активи можуть стати у нагоді споживачам фінансових послуг і що від цього можуть отримати українські банки та фінтех-компанії попри обвал на ринку криптовалют?
За останні три місяці війни в Україні майже вдвічі зріс об’єм криптотранзакцій. Про це свідчать дані з криптобірж Kuna та Binance. Також криптовалюти стали інструментом швидких та дешевих транскордонних платежів у часи валютних обмежень для закупівлі амуніції й іншої гуманітарної допомоги закордоном. А NFT українських художників – ефективним засобом для фандрейзингу на потреби ЗСУ. Навіть найбільший брокер України ICU нещодавно надав можливість інвестувати у військові облігації криптовалютами. Все це говорить про те, що поступово світ цифрових активів стає все ближчим й ближчим для українців, і це згадуючи про той факт, що Україна останні кілька років у світових лідерах з прийняття криптовалют.
Але окрім інвестиційної функції криптовалют існує й більш широкий спектр фінансових децентралізованих послуг (DeFi) на блокчейні, що відкривають людям доступ до сервісів обміну активами, кредитування й депозитування напряму, без бюрократії та надання різних документів, – просто шляхом доступу до мережі Інтернет.
Незважаючи на те, що ситуація на крипторинку у короткостроковій перспективі є ненайкращою через обвал стейблкоїну екосистеми Terra, а також замороження виводу активів з продукту Celsius, що запустили спіраль ліквідацій, ринок криптовалют показав свою здатність на відновлення у довгостроковій перспективі. І ринок DeFi не є виключенням. Тому вже зараз українським банкам потрібно думати над впровадженням цих сервісів у свої продукти, адже для цього є кілька причин.
Користувацька база банків
За даними американської інвестиційної компанії Grayscale, через те, що екосистема DeFi стає більш зрілою, все більше фінансових додатків у Європі та США переходять на криптопротоколи, і це є найголовнішою базою користувачів, яку DeFi може залучити.
Про перспективи DeFi також свідчить нещодавня заява S&P Global Ratings про створення Decentralized Finance (DeFi) Group. Компанія заявила, що S&P Global Ratings визнає, що децентралізовані фінанси все більше трансформують ринки капіталу, включно із розширенням спектра учасників ринку, створенням нових класів активів та розвитком нових можливостей у здійсненні фінансових операцій.
Тому, якщо банки та фінтех-компанії не будуть думати про свою присутність у світі децентралізованих додатків у довгостроковій перспективі, така бездіяльність загрожує у майбутньому втратою клієнтів. Чому банки і фінансові інституції у 2020 та 2021 році почали купувати цифрові активи? Тому що, як клієнти компаній, та їхні акціонери бачили високий попит на цифрові активи та прибутки, які вона приносить.
Головним драйвером прийняття DeFi-додатків є люди. Люди прагнутимуть скинути з себе ярмо кредитів та хотітимуть заробляти більше грошей, і у довгостроковій перспективі це породжує попит на інвестиції в криптовалюти та використання криптододатків. Тому компаніям потрібно над цим задумуватися вже сьогодні, оскільки в них вже є готовий пул клієнтів, який готовий це робити.
Варто зазначити, що продукти на ринку DeFi є досить пов’язаними мiж собою, а висока дохідність у 20-18% по деяким вкладам була забезпечена по принципу піраміди РЕПО, обвал якої спричинив спіраль ліквідацій, що потенційно може зачепити багато різних проєктів. І саме ті продукти, що залишаться в живих після так званої “криптозими” покажуть життєздатність своєї бізнес-логіки. І саме на алгоритми таких проєктів фінансовим установам потрібно буде звертати увагу у першу чергу.
Про поведінку споживачів фінпослуг
Наразі банкам не потрібно задумуватись над DeFi-протоколами, – потрібно просто надати доступ до цієї екосистеми, наприклад, для того, щоб клієнти мали змогу покласти свої гроші на депозит через DeFi-протокол, аби люди брали їх у кредит і вони отримували відсотки за використання своїх грошей. Але клієнти не знають як це зробити. Адже умовний менеджер з продажів у магазині коли думає про гроші, у першу чергу думає про банк, чи умовний Монобанк. Вони не думають, чому немає опції покласти гроші у DeFi-протокол, і отримувати умовних 10% річних у доларовому еквіваленті замість 0,5% річних. А 9,5% – це вже відчутна різниця, тому люди хотітимуть і запитуватимуть як це зробити.
Як показує практика, люди хочуть здійснювати фінансові операції через відомі банківські й фінансові установи з історією, адже це викликає почуття безпеки, оскільки для людей мають значення бренди і особистості, а довіру викликають саме великі компанії. І люди також хотітимуть брати гроші в кредит, легше і швидше ніж банки це роблять, без довідки про доходи і т.д. Тому компаніям у майбутньому потрібно надавати альтернативу, і визначити для себе, чим їхні централізовані сервіси кращі, за децентралізовані.
Перевага банків у тому, що вони можуть надати людині кредит просто за її ім’я, наприклад, як Ілону Маску. Але для цього клієнту установи все одно потрібно надати купу документів, наприклад, контракт із роботодавцем, кредитну історію. Перевага децентралізованих фінансів у тому, що в таких сервісах це все не потрібно, єдине що клієнт має мати – це заставу, щоб взяти кредит. І централізованим компаніям варто оцінити ці переваги, де вони можуть заробляти більше, де менше. І яким чином вони можуть вкласти свій прибуток у такі гібридні сервіси.
Серед успішних прикладів застосування DeFi ліцензованими фінансовими інституціями, є JPMorgan Chase & Co із використанням блокчейну для розрахунків застави при торгівлі традиційними фінансовими активами. Серед фінтех-компаній – це Wirex із DeFi-депозитами X-Accounts, якими за перші півроку запуску скористалися вже понад 100 000 користувачів. Також це продукт NEXO із криптокредитуванням. Тобто по суті це звичний для користувачів онлайн-банкінг, але “під капотом” ці всі операції здійснюються в екосистемі DeFi.
Ще у 2021 році аналітики S&P Global Ratings, наголошували що ігнорування тренду розвитку DeFi може стати холодним душем для фінансових компаній у майбутньому. Також, на їхню думку, клієнти фінансових послуг можуть побачити переваги рішень на основі блокчейну та перенаправити деякі з них кошти на продукти та послуги dApp. Тому банки мають вирішити, чи застосовувати їм смарт-контракти для доповнення існуючих продуктів і послуг, щоб підвищити ефективність, використовувати нові джерела доходів і глибше залучати свою клієнтську базу.
Хочу акцентувати, що не всім це потрібно, але тим компаніям, які хочуть залишитися на ринку і тим у кого достатньо велика клієнтська база, щоб був досить гучним голос від користувачів, потрібні будуть такі сервіси. Тож попри ситуацію на крипторинку та війну в країні про майбутні фінансові потреби користувачів потрібно замислюватися вже сьогодні.