Михайло Чобанян каже, що Україна має величезні перспективи стати найсильнішою країною
Михайло Чобанян, засновник криптобіржі Kuna і президент Блокчейн асоціації України
Kuna – українська криптобіржа, яка давно відійшла від традиційних опцій купівлі-продажу крипти. З деяких пір це платформа, що поєднує банкінг та операції з криптою. Kuna працює сім років, і за цей час стала найвідомішою українською криптобіржею та створила підґрунтя для розвитку української криптоспільноти. Можна сказати, що не в останню чергу саме завдяки Kuna криптовалюта в Україні перетворилася з малозрозумілого суспільству активу на чудовий спосіб інвестицій та заробітку. А коли розпочалася повномасштабна війна, команда Kuna у рамках великого криптофонду збирала кошти на потреби української армії і зібрала чимало – кілька десятків мільйонів доларів.
Щоб дізнатися більше про філософію Kuna, її цілі та плани на майбутнє, ми поговорили із засновником платформи Михайлом Чобаняном, котрий, до речі, зараз займається громадською діяльністю і відомий також як президент Блокчейн асоціації України. Він – дуже непересічна людина. Криптобіржа, а також знання, отримані в Лондонській бізнес-школі, Колумбійському та Гонконзькому університетах, допомагають йому не тільки розвивати екосистему криптовалют, а й працювати над покращенням майбутнього нашої країни.
У великому інтерв’ю з Михайлом Чобаняном – про свободу, яку забезпечують криптовалюти, про помилки, які може зробити трейдер-новачок, про майбутнє України як найсильнішої діджитал-держави та багато іншого.
– Михайло, ви – випускник Executive MBA в Columbia University, London Business School і Hong Kong University, який вирішив створити криптобіржу. Це знання, отримані у вишах, спонукали вас зробити відкрити біржу чи щось інше?
– І так, і ні. Скоріше, це була сукупність багатьох факторів. Не можу сказати, що освіта спонукала мене створити криптобіржу. Адже насправді завдання цих навчальних закладів – якомога більше розширити світогляд та усунути рамки та шаблони мислення. Я вперше почув про крипту саме коли навчався, але почав займатися нею трохи пізніше.
– Чим криптовалюта була для вас, коли ви почали з нею працювати, – чимось на кшталт перевірки прихильності фортуни чи, можливо, джерелом збагачення?
– У січні 2011 року, коли я дізнався про криптовалюту, зізнатися, особливо в неї не вірив. Справа в тому, що на той момент у Києві активно просували МММ-2011 – відроджену фінансову піраміду Сергія Мавроді, і я тоді навіть вивчав її. Так вийшло, що нав’язані «філософією» піраміди ідеї трохи вплинули на моє сприйняття крипти та біткоїну зокрема. Тож спершу я не повірив у крипту і повернувся до неї лише у 2013 році. Той період був часом творчого пошуку нової сфери зайнятості – я розмірковував, чим би зайнятися, відкидав локальні проекти та шукав масштабні бізнес-ніші.
Потрібно сказати, що до знайомства з біткоїном я працював у сфері телеком-послуг, діджитал-маркетингу та стратегій, займався розробкою сайтів. Тоді все це було звичною для багатьох справою, але мені набридло через відсутність глобального впливу, а також через неефективність з погляду бізнесу.
Тому я шукав щось масштабне і глобальне, адже після Executive MBA світогляд колосально змінюється. Раптом я натрапив на цікаву статтю. У кіпрських банків почалися проблеми, і тоді деякі кмітливі вкладники, намагаючись врятувати свої гроші від примусової конвертації в акції цих же банків, вирішили спробувати вивести кошти з фіату у крипту. Через це біткоїн тоді подорожчав у 2-3 рази. Так я зрозумів, що шлях, яким пішли вкладники банків Кіпру, є чудовим інструментом обходу насильницького вилучення грошей державою.
Я припустив, що криптовалюти – це не піраміда, тому було вирішено дізнатися більше про це, як про галузь потенційної діяльності, і на півроку я з головою поринув у вивчення. З того часу нічим іншим, крім криптовалют, я не займаюся.
– Ви почали торгувати біткоїном більше десяти років тому, коли він коштував сотні доларів. Ви тоді прогнозували колосальне зростання його вартості?
– Ні, настільки великого зростання не уявляв. Але, власне, у роботі з криптою я не ставив собі спекулятивної мети, мені подобалося інше: масштабність технологій і глобальність ідей криптовалют: побудова нового світу і вільного, справедливого, рівноправного світопорядку. Саме це мене вразило та зацікавило, тоді як прогнозів щодо зростання вартості біткоїну до десятків тисяч доларів і близько не було. Так, математично я розумів, що, найімовірніше, він повинен зрости в ціні, але не думав, наскільки саме.
– Як вважаєте, біткоїн може повернутися до вартості під 60 тисяч доларів, як це було донедавна?
– Це своєрідна прогностична гра, яка залежить від горизонту планування. У довгостроковій перспективі біткоїн має шанси зрости щодо долара з багатьох причин.
Перше – це обмеженість кількості біткоїнів – іншими словами, це дефляційна модель, як, скажімо, ситуація з яйцями Фаберже, полотнами іменитих художників, колекційними автомобілями, кількість яких з часом не збільшується, а зменшується, а ціна зростає.
Друге – ми бачимо, що останні сплески ціни біткоїну, коли вона досягла десятків тисяч доларів, були не через те, що він сам подорожчав, а тому що знецінилися долар, євро та інші ключові світові валюти. Тому не виключаю, що найближчим часом станеться обвал національних валют, станеться криза фіатної системи. У зв’язку з цим ринок шукатиме стабільність і знайде її в біткоїні – глобальному та надійному інструменті, кількість якого фіксована (адже центробанки не можуть їх додрукувати, як, наприклад, фіатні гроші). Коли це станеться, і до якого рівня може подорожчати біткоїн – не знаю. Однак не виключаю, що може статися і навпаки – криптовалюти взагалі заборонять або всі валюти просто знеціняться.
– Чим для вас була і є криптобіржа Kuna – мрією, бізнесом, джерелом доходів, метою популяризувати користування криптою в Україні?
– Зараз біржа – це те, що дозволяє мені подорожувати світом, зустрічатися з людьми і організовувати різні заходи, а свою початкову мету вона вже виконала. Коли я запускав Kuna, хотів збудувати надійний місток зі світу криптовалют у світ фіату, і це було зроблено. Мало того, принагідно було створено цілий крипторинок, і тепер обміняти крипту в Україні не становить проблем.
При цьому, починаючи з 24 лютого, останні вісім місяців я приділяю криптобіржі не більше 5% свого часу. Левову частку зусиль і часу присвячую Україні та збереженню українців як нації. Для цього потрібна сильна економіка та територіальна цілісність країни.
– Розкажіть докладніше, що маєте на увазі.
– Нинішній обвал економіки, що відбувається через війну, посилиться з відключенням електрики. Також існує фізична загроза територіальної цілісності України, гостро постає проблема знищення культурної спадщини – не лише пам’яток культури, а й її носіїв, тобто людей. До того ж посилюються глобальні проблеми – на нас тисне майбутня світова криза та відсутність бачення того, як розвиватиметься людство у майбутньому.
У контексті цього наша економіка потребує розвитку – зараз робити це на території України ніхто фізично не зможе, адже під час війни інвесторів не знайдеться. Тим більше, про які інвестиції може йтися, якщо в країні немає електрики, а водопостачання та опалення під питанням. Наразі оперативно потрібно розвивати цифрову економіку. Для цього ми об’єднуємо топових фахівців, допомагаємо Міністерству цифрової трансформації з сервісом Дія, концепціями Дія City, Дія Бізнес і йдемо до Web 3.0 – напрямку розвитку інтернет-технологій, коли інформацію розуміють комп’ютерні системи.
Це дуже важливо для нас як для країни, адже Web 3.0 закриває питання безпеки та захисту персональних даних. Дата-центри зберігатимуться в блокчейнах, в IPFS (InterPlanetary File System – однорангова розподілена файлова система, що з’єднує всі обчислювальні пристрої єдиною системою файлів), а не на конкретних серверах. Щодо захисту персональних даних – не буде центральних баз даних, це перетвориться на блокчейн, і лише користувач визначатиме, які дані передавати, а які ні. Це дуже важливо для військових, вищого керівництва країни та тих, хто залишається метою російських спецслужб.
Всі ці проблеми цікавлять мене набагато більше, ніж будь-який бізнес, так що зараз я максимально залучений до їх вирішення.
Михайло Чобанян
– Розкажіть, як на початку війни проходив збір грошей на потреби армії в рамках криптовалютного фонду Aid for Ukraine, і як у ньому брала участь Kuna?
– З перших днів війни я розумів, що наші воїни опиняться віч-на-віч з величезними труднощами, часом будуть без потрібного одягу, зброї, дронів. Для допомоги їм за підтримки Мінцифри було оперативно створено криптофонд, який ми вивели на національний рівень, зібравши близько $65 млн. Kuna у цій схемі виступила криптобанком.
Незабаром фонд буде перезапущено не тільки на базі Kuna, а й на базі Блокчейн асоціації України. Борд асоціації стане бордом криптофонду – це додасть прозорості у транзакції щодо того, скільки зібрали грошей і куди їх витратили.
– Чи були у Kuna у 2015 році інвестори? Які суми вони інвестували?
– У 2015 році я пішов шляхом краудсейлу (попередній продаж токенів для залучення початкових інвестицій у проект до ICO), пропонуючи права на дивіденди. Тоді було зібрано 286 біткоїнів, і на ці гроші я запустив біржу Kuna.
Через два роки у світі почалося глобальне регулювання крипти, і виникла концепція Security Tokens (цифрові аналоги цінних паперів, що дають власникам право на реалізацію їх інвестиційних інтересів), яка тягла за собою регулювання згідно з правовими нормами фінансових регуляторів різних країн. Невідповідність цим правилам могла призвести до реальних кримінальних справ та розслідувань з боку, наприклад, Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) та інших органів.
Після консультацій з юристами ми вирішили змінити модель з Security Tokens на більш перспективну модель – Utility Tokens (службові токени). Розіслали листи всім, хто брав участь у краудсейлі, з цією пропозицією та попросили їх за бажанням запропонувати якийсь інший формат. Ні у кого жодних пропозицій не виникло, тому ми зробили так, як планували. Я спалив усі вільні токени, і ми перевели систему на Utility-модель. Власне, так і було профінансовано майданчик Kuna.
– Які впровадження та рішення стали найважливішими і зробили проект Kuna успішним?
– Насамперед, це своєчасне делегування обов’язків команді та мій відхід від операційного керівництва. За собою я залишив лише стратегічні завдання і вважаю, що кожен фаундер має максимально швидко найняти кваліфіковані кадри та дати їм свободу. У нас саме це стало поштовхом до розвитку. Щодо особисто моїх досягнень – безумовно, їх достатньо, але складно поєднати їхню значущість і звести в абсолют на шляху до успішності Kuna.
– З якими невдачами ви стикалися у процесі становлення криптобіржі?
– Основний факап – це концентрування виключно на українському, а не на світовому ринку. Ми залишилися локальною платформою, тоді як конкуренти були глобальними, із меншою залежністю від тієї чи іншої країни, її економіки та валюти. Це була головною помилкою.
Потрібно було раніше виходити на світовий ринок. Так, ми це активно робимо зараз, але якби процес було розпочато, скажімо, три роки тому, зараз ми бачили б зовсім інші результати.
– Які у Kuna плани на найближчий час? Чи плануєте експансію в інші країни?
– Насправді ми вже почали експансію. Однак, перш ніж вийти на ринок Євросоюзу, на біржі буде відкрито пари у євро. Зараз закінчується апгрейд технічної інфраструктури, щоб ми змогли обслуговувати більшу кількість людей та гарантувати вищу якість сервісу.
Пізніше ми запустимо кілька нових продуктів, які будуть на стику традиційної фіатної системи та криптосистеми. Крім того, думаю, що залучатимемо інвесторів. Хочу, щоб незалежний борд Kuna займався стратегічними питаннями, а я сконцентруюсь навколо державних.
– Розкажіть про креативні маркетингові кейси останнього часу. Що цікавого впроваджували для реклами та просування криптобіржі?
– Поки я займався операційним управлінням, то намагався особливо не витрачатися на рекламу. У мене була інша стратегія – інвестувати у задоволеного користувача. Такий користувач сам розповідає своєму оточенню про хороший продукт.
Правда, такий підхід працює до певного часу. Пізніше потрібно виходити на широкий ринок, конкурувати з іншими гравцями, тому без реклами не обійтись.
З останніх великих кампаній, одну особливо цікаву через війну ми не встигли повністю реалізувати. Це річний концерт-тур українського рок-гурту «Без обмежень». Адже ідеологічно криптовалюта – це те, що звільняє та знімає всі обмеження. З цією філософією ідеально поєднується рок-стилістика, назва самої групи та її пісні.
– Який сьогодні добовий оборот Kuna?
– Не дуже багато. Загалом це півтора-два мільйони доларів на добу. Це реальний оборот, ми не накручуємо показники. Варто зазначити, що на вихідних оборот знижується, адже левова частка користувачів – це українці, які, як відомо, у вихідні звикли відпочивати, а не торгувати на біржі.
– Яка ринкова вартість платформи Kuna зараз?
– Так як ми непублічна компанія, відповідно біржі, яка б визначала нашу ціну, немає. Загалом вартість компанії дорівнює сумі, яку готові за неї заплатити інвестори. За приблизними оцінками Forbes, це близько 100-150 мільйонів доларів.
– Скільки зараз серед користувачів Kuna українців, а скільки іноземців? Чи змінилися ці цифри після початку повномасштабної війни?
– Всього у платформи 550 тисяч користувачів, з яких 80% українців, що знаходяться в Україні. До війни цей показник становив 90%. Справа в тому, що з початком військових дій багато хто, в тому числі й наші клієнти, виїхали до Європи. Тоді ж ми побачили невеликий приріст клієнтів з-за кордону, яким цікаві пари крипта-крипта, а також наші додаткові послуги – наприклад, сервіс Kuna PAY. Але це бізнес-користувачі, тому так, ми отримали нових закордонних В2В клієнтів, тоді як серед роздрібних клієнтів приросту немає, адже інструмент у вигляді євро поки недоступний. Щойно він з’явиться, одразу можна буде говорити про приріст клієнтів з-за кордону.
– Хто найчастіше здійснює операції з криптою в Україні? Яким є портрет користувача криптобіржі, його соціальне становище, вік, сфера діяльності?
– Зараз левова частка користувачів – це люди віком від 20 до 45 років, у яких банально є гроші. Щоправда, останнім часом вікова група почала активно розширюватися та захоплювати людей віком від 14 до 55 років. Це зрозуміло – з’являється більше різних гайдів і пояснень, і людям легше ввійти у криптогалузь. До того ж, впливає життєва необхідність – коли, скажімо, 60-річний підприємець не може користуватися традиційними банківськими сервісами для ведення зовнішньоекономічної діяльності, йому доводиться вивчати криптовалюти.
– Які дії користувачі Kuna проводять на біржі найчастіше? Купують-продають крипту, зберігають її, оплачують щось криптою, переказують гроші з-за кордону?
– Можна сказати, що ми знаходимося ближче до банкінгу, ніж до криптобіржі – нас використовують як певний прообраз банку. На платформі Kuna користувачі зберігають криптовалюту, обмінюють її на гривню (і скоро зможуть обмінювати на євро та долари), виводять її на картку. Крім того, багато хто зберігає гривневі баланси на Kuna, тому що довіряють нам більше, ніж банкам. Взагалі людей найчастіше цікавить, як зберегти, примножити та витратити гроші, і ми закриваємо ці запити.
– Як змінювалася зацікавленість українців у криптовалюті за останні кілька років? Чи можна сказати, що українці є одними з найактивніших користувачів криптою у світі?
– Для українця криптовалюта – це альтернатива банківській системі у всіх сенсах. До війни основний приплив користувачів криптобірж забезпечувала інфляція. Якщо нічого не робити із умовними 100 тисячами гривень, за рік інфляція з’їсть 10% від суми. Так, у довоєнний час українці відносили гроші до банку та оформляли депозит, де відсотки трохи перевищували показник інфляції. Проте банківський депозит співзвучний з безліччю ризиків – ймовірність банкопаду, негнучка політика банку, неможливість достроково забрати гроші з депозиту.
Другим варіантом збереження грошей була нерухомість. Люди прагнули купити квартиру, вважаючи, що її вартість зростатиме, а завдяки здачі в оренду можна буде постійно заробляти.
При цьому фондовий ринок для звичайного громадянина непопулярний, а доступний лише для вузького сегмента інвесторів. Тож для простих українців хорошим варіантом стала крипта – поріг входу тут вкрай низький, правила прості, а завдяки зростанню криптовалют є і спекулятивна складова.
Зараз усі українські міністерства, блогери, телеканали, підприємці, компанії вкладаються у купівлю крипти. Звичайно, продавати що-небудь за криптовалюту вони поки не можуть через те, що єдиний платіжний засіб – це гривня, і юридичної особи не мають права користуватися криптою. Однак незабаром почне працювати новий закон про віртуальні активи, де будуть описані правила використання криптовалюти.
Якщо подивитися на показник володіння криптовалютами в Україні на душу населення, то вийде, що ми на порядок вище, ніж громадяни європейських країн, тільки тому, що не маємо інших надійних інструментів інвестування . Криптовалюти розвивалися в Україні швидко саме через відсутність інших вигідних інструментів інвестування. І ринок облігацій, і фондовий, і венчурний ринки у нашій країні, хоч і існують, проте залишаються «точковим», а не масштабним явищем.
– Що змінилося у криптоспільноті України після 16 березня цього року, коли українські банки почали блокувати введення грошей на криптобіржах, вважаючи такі транзакції переказом за кордон?
– Це блокування пов’язане з листом Нацбанку, адресованим українським банкам. У листі йшлося про те, що потрібно блокувати peer-to-peer транзакції, пов’язані з криптовалютними біржами, нібито тому, що так валюта виводиться з країни.
Разом з представниками СБУ та Мінцифри ми зв’язалися з регулятором щодо цього питання та розібрали його докладно. Ми роз’яснили Нацбанку, що схема, яку використовує Kuna та більшість обмінників в Україні, це peer-to-peer транзакції. Тобто гривня обмінюється на криптовалюту, а валюта тут не фігурує і, відповідно, її виведення за кордон немає.
Насправді проблема виникла через біржу Binance, у якої за кордоном було відкрито еквайринг, і з української карти можна було поповнювати баланс біржі. З української гривневої карти люди купували валюту та вели її на західні рахунки біржі Binance. Це і було виведенням валюти за кордон, і саме до цього у Нацбанку виникли претензії.
Я розкрив механіку роботи крипторинку України і довів регулятору, що жодного виведення з нашого боку не було. Щоправда, НБУ так і не доручив банкам скасувати блокування peer-to-peer транзакцій, пов’язаних з криптовалютними біржами, зазначивши, що нібито не впливає на банки. При цьому свого часу заборонив це – парадоксальна позиція.
Сьогодні деякі обмеження зберігаються, також підвищився показник відмов при спробах поповнити на криптобіржі або в криптообміннику рахунок гривневої картки. Потрібно спробувати зробити це близько п’яти разів, перш ніж вийде.
Зараз криптоспільнота України чекає вирішення цих труднощів від нового голови Національного банку.
– Як вплинуло ухвалення закону про віртуальні активи на криптогалузь України? Він справді ефективний у контексті легалізації крипторинку чи ні?
– Про цей закон вже можна забути. Він міг запрацювати лише після змін до Податкового кодексу України. Однак зміни поки не ухвалені, тож і закон не працює. До того ж ситуація на ринку з урахуванням війни та криптовалютних санкцій проти РФ змінилася, з’явилися нові можливості у контексті метавсесвіту. Тож ми разом із Мінцифрою незабаром перепишемо цей закон. До речі, нормативне підґрунтя з боку ЄС уже є.
– Чим відрізняється нинішня ситуація на крипторинку України від ситуації на початку війни? Що ми бачимо зараз у криптоспільноті, коли бізнес відновив роботу, а українці зрозуміли, що ховати всі гроші під подушку не є хорошим варіантом?
– У перші дні війни стався обвал цінності готівкового долара. USDT (криптодолар Tether) продавався з націнкою 30-40% до готівкового долара. Тобто за 1 USDT давали 1,30 готівкового долара. Вже в березні, коли всі побачили, що країна не здалася, а бореться, що Буча та міста навколо столиці звільнені, цей відсоток почав падати, і зараз вагається від 1 до 2%.
Взагалі в критичних ситуаціях традиційна валюта – долар і євро – знецінюється миттєво і стає нікому не потрібною. Далі – яскравий приклад.
На початку війни криптофонд Aid for Ukraine забезпечував гуманітарну допомогу окупованим на той час містам – Чернігову, Сумам, Маріуполю. Поставок продовольства не було, ціни злетіли до немислимих висот, підприємці переживали за бізнес, а громадяни потребували транспорту, їжі, води, бензину. Ми зробили точкові інтервенції – знаходили на місцях криптанів, відправляли їм крипту, а вони із націнкою 30% змінювали її бізнесу. Підприємці отримали можливість вийти з окупації з грошима, хай навіть із мінімальними. Вони передавали людям продукти, оплачували автобуси для евакуації – ми вивозили на більш-менш безпечну територію дітей, людей похилого віку, людей з інвалідністю цілими будинками та лікарнями. Це все стало можливим завдяки криптовалюті, тоді як кеш нікому не був потрібен – фізично його ніяк не вивезеш, адже дорогою обов’язково відберуть.
– Чи впливає зараз купівля та продаж криптовалюти в Україні на наближення перемоги у війні та як допомагає економіці?
– На даний момент поки ні, бо це по суті лише здійснення транзакцій. Зрозуміло, що дрібні підприємці використовують крипту, щоб експортувати чи імпортувати свої товари та послуги, але це не масовий рівень. Зараз необхідно прибрати посередників у вигляді бірж та обмінників, щоб люди могли безпосередньо користуватися криптою у безпечних фінансових умовах. Тільки у такому випадку з’являється можливість інвестувати, розвиваючи економіку.
Це саме один з пріоритетів роботи разом з Мінцифрою та Блокчейн асоціацією України. Йдеться про концепції Дія City та Дія Бізнес. Потрібно впровадити туди автоматичну податкову систему, яка буде цікавою для бізнесу, і дозволить збирати достатні надходження на забезпечення української армії. Це мають бути не просто донати, а зароблені гроші, на які держава утримуватиме армію, і таким чином допомагатиме виграти війну.
– Розкажіть, будь ласка, про освітні курси з криптовалютів KUNA Education. Чи проводяться зараз заняття? Хто навчає, кого і як?
– Освіта – це основа для розвитку будь-якої економіки. З цього приводу Мінцифри визначило чотири цілі, затверджені президентом і Кабінетом міністрів: а) 100% державних сервісів повинні працювати в онлайн-режимі; б) 6 мільйонів українців повинні мати цифрові знання; в) 95% транспортної інфраструктури та населення має бути покрито високошвидкісним інтернетом; г) 10% ВВП країни має бути в ІТ-галузі.
Kuna Education – це допомога у досягненні другої мети – простою мовою ми пояснюємо всім бажаючим, що таке криптовалюти, блокчейн, майнінг, ланцюжок блоків. Далі людина сама визначає, що їй цікаво: трейдинг, розробка, платіжна сторона крипти чи блокчейн для створення стартаптів. Ролики цього освітнього проекту вже є на YouTube.
– Поділіться, які помилки може припустити новачок у купівлі та продажу криптовалюти?
– Перше – піддатися жадібності, піти у спекуляцію та інвестування у різні фонди, піраміди, схеми, де обіцяють 100% доходу на місяць або 900% на рік. Погано, коли людина, не розібравшись, свої останні заощадження відносить недобросовісним особам. Насправді, якщо не розумієш, як вийти з тієї чи іншої інвестиції, то інвестувати туди не потрібно.
Друге – хитке для новачків підґрунтя – це зневага до вивчення термінології і небезпечних моментів роботи з криптою. Не треба відразу заводити гроші на криптобіржу та купувати криптовалюту. Потрібно спершу вивчити, що таке крипта та блокчейн, і як вони можуть вплинути на покращення добробуту.
– Як економіка та криптогалузь України розвиватиметься протягом наступних, скажімо, 10 років? Що станеться? А чого точно не станеться?
– З’явиться цифрова економіка і за десять років вона стане більшою, ніж аналоговий світ. Держава виконуватиме виключно функції бекенду. При цьому умовним фронтендом держави буде Дія. Держава виконуватиме сервісні послуги, через Дію забезпечуватиме громадянам безпеку, доступ до правоохоронної системи та судів. Для отримання державних послуг нічого, окрім програми Дія чи відвідування офісів Дія Бізнес, не потрібно буде. За рахунок цього продуктивність та ефективність держави зросте в рази, і ми отримуватимемо більше якісних послуг, ніж зараз.
До того ж ми побачимо мікс державних (CBDC – central bank digital currency) і звичайних криптовалют, а також безліч різних блокчейнів, поєднаних мостами.
Крім того, активно розвиватиметься Web 3.0, в якому буде і представництво України, також буде розвинений український метавсесвіт зі своїми послугами. Це буде реальна економіка.
Зараз Україна – перша у світі країна, яка вимушена проводити діджиталізацію у вкрай важких умовах, але вона поширюватиме діджитал у всьому світі. Через десятиліття я бачу Україну однією з чотирьох найуспішніших та найвпливовіших країн світу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Наша мета – продовжувати інвестувати в український FinTech – Микита Ізмайлов, CEO фонду N1
Telegram
Viber