У серпні перспективний український фінтех-проєкт TRANSENIX отримав інвестування від Фонду N1 на суму 500 тисяч доларів
https://psm7.com/
Недивно, що проєкт зацікавив Фонд, адже він пропонує низку профітів для кінцевого клієнта і якісно відрізняється від схожих технологій, які лише на перший погляд здаються аналогічними. TRANSENIX, котрий «живе» у смартфоні, робить процес оплати не просто швидким, а і зручним для будь-кого. Фактично це мобільний POS у переносному гаджеті, який не маючи зовнішнього обладнання, здійснює безконтактні платежі.
Щоб краще вивчити сильні сторони сервісу, який от-от вийде на український фінтех-ринок та зрозуміти його нюанси і якісну перевагу над схожими, уже існуючими системами, ми поговорили з Андрієм Аушевим – керівником проєкту TRANSENIX та засновником компанії CARTSYS, яка, власне, і створила це програмне рішення.
У великому інтерв’ю з Андрієм Аушевим – про сучасні фінансові технології та унікальність TRANSENIX, про три спроби проходження сертифікації у незалежній лабораторії, а також про те, чому 20-річна CARTSYS створила нову компанію TRANSPLAT, як у цьому допоміг Фонд N1 на чолі з Микитою Ізмайловим, і як нова компанія планує заходити на ринок фінансової інфраструктури України та світу.
Андрій Аушев, фото з особистого архіву
– Андрію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, про проєкти попередніх років, які ви реалізовували у різних компаніях і які посилили ваш досвід. Що привело вас до створення компанії CARTSYS?
– Насправді мене можна назвати старожилом у царині фінансових технологій, бо у галузь, яка зараз відома як fintech, я увійшов ще у 1995 році. Тоді я почав працювати у великому банку «Україна», який займався кредитуванням аграрного сектору. В одному з департаментів банку керівництво вирішило відкрити управління, яке займалося б банківськими картками. Варто зазначити, що у той час міжнародних «карткових» проєктів в українських банках не було, за виключенням невеликих відділів, які займалися локальними картками. До речі, «Приват» починав займатися міжнародними картками Visa, а банк «Україна» починав працювати з картками Europay. Коли Europay дізнався, що Visa також скоро запуститься на українському ринку, то спробував пришвидшити запуск проєкту у банку “Україна”. Проте банк «Україна» реалізував свій проєкт на два-три тижні раніше, ніж «Приватбанк».
Минав час і на початку 1996 році запрацював «Український процесінговий центр» (UPC, компанія з обробки карткових трансакцій). Засновники запросили мене на посаду виконавчого директора, дев’ять з половиною років я пропрацював там, аж поки у 2006 році UPC був проданий Групі Raiffeisen Bank International AG. Тоді я вирішив створити разом з партнерами інший процесінговий центр в рамках окремого проєкту і ми назвали його «Українська фінансова мережа» (Ukraininan Financial Network). Першим банком на цьому процесінгу був «Родовід банк», за ним прийшли й інші фінустанови, проєкт розвивався доволі успішно аж до 2013 року. На той час ми співпрацювали з п’ятнадцятьма банками. Однак за три роки усі ці півтора десятки банків були ліквідовані і працюючих банків у процесінгу не залишилося.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Головне у бізнесі – розуміння суті грошей». Інтерв’ю зі співзасновником сервісу обліку грошей Finmap Олександром Солов’єм
– Настав час для нових проєктів?
– Власне, так. На той час я мав компанію, в рамках якої міг би робити нові фінансові проєкти. Йдеться про компанію «Карткові технології і системи» (КТС) створену разом з Олександром Капієм ще у 2001 році під час моєї роботи в UPC. Вона надавала послуги з використанням шифрування та поставляла систему з підготовки даних для емісії карток. Тож у 2016 році, коли Українська фінансова мережа втратила останнього клієнта –Platinum банк, котрий, як і його попередники, був ліквідований регулятором, – я вирішив зосередитися на компанії «Карткові технології і системи».
– Які проєкти ви реалізовували у КТС? І чи були вони у певному сенсі революційними?
– Варто розпочати здалеку. У 2017 році з’явилася технологія під назвою «емуляція карток у хмарі» (відтворення програмним забезпеченням гаджета функцій банківської картки). На той час це була дуже складна технологія – емуляція картки могла здійснюватися лише через security-елемент у мобільному додатку. Власне, виглядала ця технологія доволі «масивною» і важкою, зокрема, і через те, що серед обов’язкових учасників було надто багато сторін. Це і платіжна система, і банк, і мобільний оператор – три суб’єкти, кожен з яких так би мовити «тягне на себе ковдру», тому бізнес в таких умовах, на жаль, не виходив.
Трохи пізніше цей процес було спрощено і з’явилася технологія Host Card Emulation (HCE), коли емуляцією картки міг займатися лише один суб’єкт – банк без жодних мобільних операторів. Так смартфон у певному сенсі став об’єктом, який приймає завантаження картки у цифровому форматі. Тоді компанія «Карткові технології і системи» і вирішила зайнятися впровадженням цієї технології.
– Що перше ви зробили в рамках цих розробок?
– Перш за все ми підписали контракти з платіжними системами Visa і Mastercard і почали працювати. Вже у 2017 році «Карткові технології і системи» була першою компанією, котра запропонувала ринку рішення для країн Причорноморського узбережжя. Перша реалізація технології HCE була у банку «Грузія». Технологія працює там уже п’ять років і не збирається згортатися. Потім були проєти у Казахстані, Україні, Вірменіїї, Азербайджані.
– Тим часом з’являються нові фінансові технології. Наскільки швидко ви брали ідею в оборот і пропонували готове рішення?
– Маємо приклад. На початку 2018 року платіжні системи запропонували нову технологію – токенізацію (тобто оцифрування) картки безпосередньо у смартфоні за допомогою таких глобальних вендерів Google і Apple. Ми одразу вирішили створити продукт, який давав би українським банкам можливість це робити. Так з’явився наш FASTTACK (щось на кшталт «Швидкої склейки» або «Швидкої інтеграції») – система, за допомогою якої створюється інтеграція між платіжними системами (Visa і Mastercard) і банком. Сьогодні багато банків в Україні працює з використанням саме цієї системи . У Visa така система називається VTS (Visa Token Service), а у Mastercard – MDES (Mastercard Digital Enablement Service).
Зараз ми маємо 19 таких проєктів у різних країнах – вони впроваджені у Казахстані, Азербайджані, Вірменії, Киргизстані. Можливо, скоро буде і в Узбекистані. Звісно, в Україні також – зокрема, у банках Райфазен Банк Аваль, ОТП, Альфа, Piraeus, Ідея банк, Кристал, Глобус, ОКСІ банк, Укркапітал, БіС банк тощо.
– Від чого залежить впровадження технології у тій чи іншій країні?
– Робота фінансових технологій та інтеграції у різні країни у різний час здебільшого пов’язані з найвпливовішими гравцями ринку – Google та Apple. Ці два технологічних гіганти приходять на ринок певної країни неодночасно. Приміром, в Азербайджан та Вірменію спершу прийшов Apple, а потім йому навздогін – Google. В Узбекистан і Киргизстан технології від цих корпорацій не прийшли досі, тому деякі наші проєкти там поки неможливо впровадити. Але щойно туди зайдуть глобальні wallet providers Google та Apple, банки починають активізуватися, а ми можемо за три місяці впровадити FASTTACK.
Це в Україні так вийшло, що Google та Apple з’явилися одночасно, адже український ринок у контексті карткових технологій дуже добре підготовлений, а українці із задоволенням приймають новації, розроблені та інтегровані платіжними системами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наша мета – продовжувати інвестувати в український FinTech – Никита Ізмайлов, CEO фонду N1
– Як ви удосконалюєте FASTTACK зараз? Впроваджуєте щось нове у цей сервіс?
– Зараз ми розробляємо інновації для FASTTACK – йдеться про Meta Data Managment – управління метаданими. Завдяки цій технології клієнт прямо у своєму смартфоні може змінити дизайн картки та подивитися, де було токенізовано його картку. Приміром, під час реєстрації на платформах Netflix та Amazon клієнт прив’язав картку – тож усі ці дані можна буде побачити на екрані смартфона. До того ж, не виключено, що завдяки цій технології сам клієнт зможе створювати унікальний дизайн власної картки.
– Як і чому ви вирішили створити TRANSENIX – продукт, котрий дозволяє користувачу використовувати смартфон і планшет як платіжний термінал? Для кого цей сервiс, яку проблему вiн вирiшує?
– На хвилі успіху FASTTACK у компанії виникла ідея розробити SoftPOS у смартфоні для обслуговування безконтактних карток і гаджетів (планшетів, брелоків, кулонів, годинників), якими можна розплачуватися. Ми знайшли так званий «біль клієнта», ідею, яку можна реалізувати для кінцевого клієнта. Проєкт розпочали наприкінці 2019 року, і уже у 2020 ми мали прототип – мінімально життєздатний продукт (Minimum viable product) з функціоналом, який міг задовольнити базову потребу користувача. Далі ми взялися за його сертифікацію у лабораторії, аби підтвердити відповідність вимогам безпеки платіжних систем.
Андрій Аушев (другий зліва) разом з робробниками TRANSENIX
– Розкажіть, як саме працює TRANSENIX для здійснення безконтактних платежів?
– TRANSENIX – мобільний POS для здійснення безконтактних платежів, який працює через додаток, котрий потрібно завантажити на смартфон. Це рішення має в основі технологію Tap on Phone і є елементом інфраструктури прийому безконтактних карток і е-гаманців з NFC для малого та середнього бізнесу. Власне, цей POS використовує можливості NFC-адаптера у гаджеті продавця, зчитуючи дані з е-гаманця або картки покупця. Рішення TRANSENIX значно спрощує процес реєстрації торговельної точки та початку прийому карток.
– Що було по-справжньому складним на шляху до готового продукту TRANSENIX?
– У 2020 році технологія Tap on Phone ще була новою, тому вимоги платіжних систем до безпекових нюансів динамічно змінювалися, щоб гарантувати максимальну безпеку майбутньому користувачеві. На початку 2020 року компанія CTS вперше провела Security Evaluation – сертифікацію для оцінки безпеки. Проте саме у цей час одна з платіжних систем посилила низку вимог. Тож необхідно було удосконалити дещо у продукті – додати функцію PIN On Glass – можливість вводу перевірочного коду PIN на екрані смартфону/планшета. Інженерно впровадити це у продукт виявилося не так просто, як здалося спочатку. До речі, саме тоді – у лютому 2021 року – ми вирішили перейменувати компанію «Карткові технології і системи» у CARTSYS і продовжили працювати уже під цією назвою.
Тож ми взялися за покращення надійності системи і уже за кілька місяців були готові до другої сертифікації. Але виявилося, що тестувальники лабораторії не просто супер професійні, а дехто з них свого часу працював над створенням операційної системи Android, тому їхніх навичок вистачило для того, щоб ми і вдруге не пройшли тестування. Знову довелося покращувати захист чутливих даних.
Поясню, чому так вийшло. Справа у тому, ми описували для лабораторії алгоритм створення захисту даних. Тому висококласним фахівцям нічого не вартувало пробратися крізь «хащі» нашого захисту, розпізнати і у тестовому режимі хакнути його.
– Для них, напевно, немає нічого неможливого.
– Якщо вони ламають ваш захист за сім днів, то середньостатистичному хакеру знадобиться для цього шість тижнів (спеціалісти помножують свою швидкість на певний коефіцієнт, роблячи так би мовити «знижку на професійність»). А шість тижнів у світі захисту даних – це дуже великий термін для зламу картки пересічної людини, і навряд чи цей процес представляє інтерес для потенційного зламника. Відтак «злам за шість тижнів» ніби і є показником надійності захисту, та є одне «але». Якщо хакер, шукаючи слабкі точки, автоматизує процес зламу і зіставлення PIN-коду і номера картки, то захист уже не може вважатися надійним. Саме тому друга наша спроба сертифікації також була невдалою. Почався процес удосконалення захисту і підготовка до третього походу у лабораторію.
– Але в Україну пришла війна…
– Так. Ми мали подаватися на тестування у лабораторію 28 лютого. А 19 лютого я отримав листа від тестувальників з наполегливим проханням якнайшвидше оплатити послуги у розмірі 90% від домовленої суми (хоча за угодою спочатку платимо 50%, а решту – після завершення роботи). Я здивувався і навіть обурився, але вирішив дати собі трохи часу охолонути, заспокоїтися і написати листа у так би мовити правильному тоні, мовляв, чому просите так багато і одразу? Проте це зробити не вдалося, адже 24 лютого почалася повномасштабна війна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто такі єдинороги: екскурс у фантастичний світ найдорожчих стартапів на планеті
– Як ви працювали після початку війни?
– Ми не припинили роботу, хоча зізнаюся, що перші два тижні трохи сповільнилися, бо були у ступорі. Але минуло трохи часу і ми консолідувалися: налагодили процеси, зібрали всіх на колективний кол, влилися у роботу. Слава богу, що на резервних серверах зберігався код. Під час ексцесів та непередбачливих ситуацій дуже важливо зберегти код, бо якщо він зникне, то кількарічний проєкт перетвориться у ніщо. Дякую всій команді за те, що ніхто не покинув проєкт. Ми активно продовжили працювати, і це насправді дуже помогло усім справитися зі страхами та переживаннями.
Частина команди творців TRANSENIX
– Як проходив процес інвестування Фонду N1 у проєкт TRANSENIX? Що саме зацікавило інвесторів, зокрема Микиту Ізмайлова, і фонд надав фінансування?
– Тестування у лабораторії виявилася дуже недешевою необхідністю. Якщо на початку роботи над TRANSENIX я наївно виділив на це 20 тисяч євро, то пізніше виявилося, що, аби успішно завершити процес, потрібно додати до цієї суми ще один нуль. Зізнаюся, цього не очікував ніхто.
Після другої спроби пройти сертифікацію і озвученої суми від лабораторії, ми зрозуміли, що проєкт стає дуже витратним і тягнути його важко. Вирішили знайти партнерів і вийти на фінтех-ринок з кимось. І от наприкінці серпня цього року стався конект з фондом N1 та його головою Микитою Ізмайловим.
Наше рішення сподобалося Фонду, адже воно стосується екосистеми – коли в одних руках (приміром, групи компаній) є і емітентське (рішення SportBank,програми лояльності, кешбеки) і еквайрське (POS-термінали) рішення.
Після початку співпраці з фондом N1 ми створили TRANSPLAT – нову компанію , куди у частках 50% на 50% увійшли я з партнером Денисом Салуном, і фонд N1, а CARTSYS залишається партнером з платіжних технологій. З того часу власником TRANSENIX є компанія TRANSPLAT.
Андрій Аушев з колегами з Фонду N1
– А як і коли ви закінчили процес сертифікації TRANSENIX у лабораторії?
– У березні ми з колегами вирішили не чекати закінчення війни, відновили активну фазу доопрацювання продукту і втретє подалися на сертифікацію. Вона була успішною і у серпні ми уже мали позитивний результат. Зізнатися, навіть не очікували такого успіху – отримати оцінку «low» («низький рівень ризику бути зламаним») за всіма 18-ма критеріями. Це направду дуже класно і дозволяє починати співпрацю з платіжними системами. До речі, і Visa, і Mastercard одразу привітали нас з успішним проходженням сертифікації.
– Скільки людей працювало над TRANSENIX?
– Станом на зараз працює восьмеро осіб. До кінця року штат збільшиться до 15-ти спеціалістів, частина з яких буде у Європі. Зараз ми шукаємо людей у команду.
– На якому етапі впровадження TRANSENIX зараз?
– Наступний після сертифікації етап розвитку проєкту – розміщення інформації про TRANSENIX на сайтах платіжних систем. Зараз на веб-ресурсі Visa така інформація уже є, а на сайті Mastercard ще чекаємо, але сподіваюся, що скоро з’явиться.
Також наразі працюємо з двома банками з приводу інтеграції з банківськими системами Зараз триває фінальна фаза інтеграції, тож TRANSENIX з’явиться на українському ринку дуже скоро.
Крім того, зараз створюємо брендбук, удосконалюємо торговий знак, плануємо робити англомовний контент для європейського ринку. Маємо ідею зняти рекламу про наш продукт для різних ринків. Співпрацюємо з європейської компанією, яка готує для нас стратегію виходу на європейський ринок. Все це стало можливим у партнерстві з фондом N1.
До того ж компанія шукає Sales-менеджерів і Product-owner. Це мають бути люди з досвідом у платіжній індустрії та класною англійською, бо вони працюватимуть з нашим продуктом у Європі.
– Що змінилося у компанії після того, як до роботи долучилися люди з Фонду N1?
– Щойно до нас приєднався як партнер N1, ми змінили стратегію і вирішили зробити в Україні свій Payment Service Provider (РSР), де б існувало рішення TRANSENIX, а ми могли б підключати банки. Можна сказати, що це своєрідний процесінговий центр – так само як свого часу працювала Українська фінансова мережа. Ми планували запустити цей сервіс цього квітня, але війна все перевернула. Поки від цієї ідеї відмовилися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Транспорт майбутнього: найкращі практики оплати проїзду в різних країнах
– Коли плануєте виходити на західні ринки з TRANSENIX? Про які країни перш за все думаєте у контексті співпраці?
– Уже вирішили виходити на європейський ринок. І у цьому плані дуже допомагає Фонд N1, передусім своїми контактами у Європі. Ми з колегами з Фонду зараз вирішуємо, у яку країну будемо здійснювати експансію. Країну обираємо за кількома параметрами: як там ставляться до фінтеху взагалі, як ставляться до віддаленого відкриття (адже ми не можемо приїхати безпосередньо туди і працювати на місці), скільки коштує обслуговування, чи є фінтех-програми всередині країни. Наразі думаємо над відкриттям офісу у Литві, Словаччині або Польщі.
Уже маємо низку запитів на впровадження TRANSENIX і зі старої Європи, і з далекої Бразилії, та Аргентини, і з гірського Азербайджану – географія справді широка.
У планах – до кінця року залучити до співпраці хоча б один європейський банк, знайти там клієнта, розмістити TRANSENIX в одному з європейських дата центрів і запустити Payment Service Provider саме у Європі. При цьому ніхто не скасовує проєкти в Україні – всі вони впроваджуватимуться паралельно з європейськими і, безумовно, якісно та активно.
Команда творців і розробників TRANSENIX
– Як взагалі проходить процес експансії у Європу? З ким контактуєте, що вирішуєте?
– Коли ми сьогодні говоримо з європейськими банками щодо серйозної співпраці, вони, щойно дізнавшись, що ми з України, одразу розводять руками – мовляв, не можемо співпрацювати, бо існують великі ризики через війну.
Так, європейці все чудово розуміють – і профіт від нашого рішення, і вигоду від його впровадження, проте є багато «але». Приміром, вони пропонують переїхати у Європу, але ми не можемо цього зробити через закриті для виїзду кордони України.
– Рішення, в основі яких лежить технологія Tap to phone, існують на західному та азіатському ринках, але вони все ж відрізняються від TRANSENIX. Розкажіть детальніше, у чому перевага TRANSENIX, які ключові функції роблять його унікальним POS-терміналом у смартфоні?
– У світі існує тільки 5 компаній з технологією, що підтримує Tap to phone і PIN on glass. Ми – єдині в Україні. Наша технологія – це дещо більше, ніж звичайні фізичні POS-термінали, які ми зараз бачимо повсюди і які виконують певний набір транзакцій: purchase (покупка), reversal (анулювання платежу), refund (повернення грошей), z-report (звіт наприкінці зміни касира). У нас це лише базовий набір, вершина айсберга під назвою «функціонал».
По-перше, звичайний POS-термінал пропонує паперовий чек, тоді як у нас реалізовано електронний, який не слід плутати з фіскальним. Наш чек – це чек від продавця, клієнт може попросити відправити його смскою, на e-mail або переглянути на окремому сервері по QR-коду з посиланням.
По-друге, ми зробили інтеграцію із зовнішнім додатком. Це коли всередині смартфона є ще одне рішення (наприклад, банківське), приміром, програмна каса, коли ви можете обирати товари у загальний чек і оплачуєте. Така інтеграція планується з низкою кас на українському ринку.
По-третє, ми впровадили механізм натифікації клієнта. Банк має можливість надіслати певне повідомлення: інформаційне, системне або рекламне – конкретній групі смартфонів-терміналів або навіть одному смартфону.
І нарешті, по-четверте, ми зробили чат-бот першого рівня підтримки, чого немає у звичайному POS. Людина не дзвонитиме на гарячу лінію, а зможе отримати відповіді на свої запитання у чат-боті.
Але є ще дещо дуже цікаве для клієнтів. Якщо клієнт зареєстрував один POS-термінал з TRANSENIX, і вирішив відкрити, філію свого бізнесу, скажімо, літню терасу ресторану або другу кав’ярню, йому не потрібно реєструвати новий POS. Достатньо буде активізувати на іншому смартфоні другий POS, і клієнт матиме два термінали. Ми називаємо цю схему “Підлеглий термінал”.
– Як ви будете заробляти на TRANSENIX та PSP? Яку комiсiю платитимуть користувачі?
– Зараз наш бізнес проєктний, це гілка В2В, бо ми продаємо рішення банку. Це так зване Enterprise рішення, коли бізнес автоматизується і підвищує продуктивність завдяки нашій технології. Ми продаємо TRANSENIX банку, встановлюємо його на банківські сервери, а далі фінустанова сама вирішує, як саме впроваджувати технологію і які комісії стягувати з клієнта.
А Payment Service Provider – це В2С варіант. Тут уже можливі відносини з клієнтом – здебільшого з малим і середнім бізнесом – і прямий контракт з ним.
Тут уже з’являється додаткова місячна плата за те, що технологія буде встановлена і за можливість приймати картки для оплати саме таким способом. Ми планували встановити плату для кінцевого клієнта у розмірі 50 гривень (ще при курсі 28 гривень за долар). Так, це менше, ніж оплата при користуванні POSом, адже у нас орендувати нічого, а смартфон – це не банківський термінал, а власність клієнта. Тому ми продаватимемо лише функцію прийому картки, можливість отримувати на екрані звіти та аналітику за типами операцій, дані про найпіковіший час транзакцій та середній чек.
Процес обговорення деталей проєкту
– Чи потрібна вашим фінансовим продуктам ліцензія або сертифікат від Нацбанку?
– На даному етапі Нацбанк ніяк не ліцензує подібні рішення. Але коли ми зробимо Payment Service Provider, то маємо надіслати регулятору повідомлення про наміри стати членами платіжної інфраструктури України. Це не буде сертифікацією або ліцензуванням, скоріше реєстрацією.
– Що найскладніше у фінтех-бізнесі України?
– Найважливіше і найскладніше, мабуть, знайти той ключовий біль клієнта, ідею, яку можна реалізувати так, щоб вона сподобалася користувачеві. Коли знаходиш таку ідею і розробляєш рішення, яке швидко реалізується, то це дає можливість «застовпити» за собою певну нішу на ринку. Це успіх і це дорого вартує.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Нове випробування для e-commerce: чому клієнти скасовують підписки і як цьому запобігти
Найкращі цифрові банки в Європі: рейтинг 2022
Що таке екосистема DeFi: переваги та сфери застосування
Telegram
Viber