Зниження тарифів замість штрафних санкцій: поки керівництво США вимагає «відділення» від Китаю, Пекін вступає в альянс вільної торгівлі з найбільшими економіками Азіатсько-Тихоокеанського регіону
В розпал торгівельної війни з США Китай підписав найбільшу у світі угоду про вільну торгівлю з 14 країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Після восьми років переговорів 15 листопада, після закінчення віртуального саміту співтовариства держав Південно-Східної Азії, у столиці В’єтнаму Ханої відбулося підписання угоди під назвою «Всеосяжне регіональне економічне партнерство». Дія пакту охоплює 2,2 млрд людей і близько третини світового економічного виробництва. Угода знижує тарифи, встановлює єдині правила і тим самим спрощує ланцюжки поставок.
Сюди входять комерція, послуги, інвестування, онлайн-торгівля, телекомунікації та авторське право. Крім Китаю в ньому беруть участь Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос і Камбоджа, великі економіки та союзники США, такі як Японія, Австралія, Південна Корея та Нова Зеландія. Особливо на тлі триваючої торгової війни з США договір про вільну торгівлю є великим успіхом комуністичного керівництва в Пекіні. На думку експертів, угода сприятиме економічній інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні у протидії протекціоністським тенденціям. До кризи на країни ВРЕП припадало 29% обсягу світової торгівлі, на ЄС 33%.
Частка спільноти ВРЕП тепер повинна збільшитися, як очікують експерти. «ВРЕП перекриє економічну і стратегічну карту Індо-Тихоокеанського регіону», – говорить Джеффрі Вілсон з Австралійського інституту стратегічної політики (ASPI). Пакт також можна розглядати як результат «відділення» президента США Дональда Трампа від Китаю. Хоча в регіоні також є побоювання з приводу надмірної залежності від Китаю, члени ВРЕП покладають свої надії на співпрацю з другою за величиною економікою, яка вже подолала кризу коронавіруса. За словами прем’єр-міністра Китаю Лі Кецяна, це не тільки «монументальне досягнення» регіональної інтеграції, а й «перемога багатогранності та вільної торгівлі».
Згідно з дослідженням американського економічного інституту Peterson, Китай отримає вигоду від угоди в розмірі $ 85 млрд вже до 2030 року, Японія – $ 48 млрд, Південна Корея – $ 23 млрд. Угоді передував 31 раунд переговорів та 18 зустрічей на рівні міністрів. Разом з альянсом, на додаток до товариства іншого Азіатсько-Тихоокеанського угоди про вільну торгівлю, CPTPP (Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership) формується ще одна зона вільної торгівлі. CPTPP представляє 13% світового економічного виробництва.
