Відомий програміст Уорд Каннінгем одного разу зауважив: «Найкращий спосіб отримати правильну відповідь в інтернеті — не поставити запитання, а написати помилкову відповідь». І цим висловлюванням він потрапив у яблучко, адже люди не люблять давати відповіді на запитання, вони люблять сперечатися та доводити що вони мають рацію. І в ході гарячої дискусії можна отримати набагато більше корисної та важливої інформації, ніж під час звичайного діалогу
Cunningham’s law, Discussion Фото: pexels.com
Так званий закон Каннінгема, незважаючи на всю простоту, дуже ефективний. Де і як його можна застосовувати — про це поговоримо далі.
У чому суть тренду?
З популяризацією соцмереж, де під кожним постом можна залишати коментарі та відкрито дискутувати з іншими користувачами, закон Каннінгема став максимально актуальним. Напевно, ви бачили мем під назвою «В інтернеті хтось неправий», що яскраво ілюструє закон Каннінгема. Він висміює коментаторів, які не можуть пройти повз чужі помилки і прагнуть їх виправити. Незважаючи на те, що онлайн-дискусії найчастіше не мають жодного сенсу, та й користь від них дуже посередня, кожен прагне відстояти свою точку зору та «блиснути» на чужому тлі.
Чому це працює
Джонні Томас — філософ викладач з Оксфордського університету, стверджує, що закон Каннінгема спрацьовує тому, що людям властиво прагнути першості. У колективі обов’язково знайдеться людина, якій важливо виглядати розумнішою, перевершувати інших в інтелекті тощо. Такі люди хочуть, щоб ними захоплювалися, тому не пропустять нагоди блиснути своєю мудрістю та поділитися життєвим досвідом.
За твердженням Джонні Томаса, навмисна подача хибної інформації багатьма сприймається як звичайний тролінг в інтернеті. Але насправді це не так, і цей метод сягає корінням до Сократа. Відомий філософ понад дві тисячі років тому використовував подібний метод отримання інформації. Для цього він сідав у громадському місці і заводив розмову з кимось із випадкових перехожих. Найчастіше Сократ з незворушним виглядом видавав помилковий аргумент чи висловлював прямо протилежну загальноприйнятій думку. Як результат — отримував максимально розгорнуту відповідь із масою аргументів на противагу сказаному.
Іншими словами, він просто прикидався неуком у певному питанні, щоб детальніше розібратися в ньому. Це дуже схоже із законом Каннінгема.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ ботів-психотерапевтів для підтримки ментального здоров’я
Cunningham’s law, Discussion Фото: pixabay.com
Як закон Каннінгема застосовується на практиці
Особливість даного закону в тому, що він застосовується не тільки в онлайн-середовищі, але й чудово працює у звичайному житті. Все той же Джонні Томас порівнює його з професійним коучингом і запевняє, що за допомогою закону Каннінгема можна «отримати доступ до знань із чорного ходу, коли парадні двері замкнені на ключ».
У роботі
Наприклад, працюючи над загальним проєктом один із співробітників не може вибрати найефективніший підхід для вирішення завдання. Він може поставити пряме питання, але тоді навряд чи отримає однозначну відповідь з низки причин: хтось просто полінується вникнути в суть, хтось не допомагатиме з принципу, а хтось і зовсім захоче «втопити» колегу. Натомість людина формулює свідомо неефективний спосіб вирішення проблеми і подає його як один із найкращих на його думку. В результаті він отримає масу коментарів та ідей, як покращити або чим замінити його метод.
Раніше ми писали, що в Telegram з’явився серйозний конкурент — Web3-платформа обміну повідомленнями на основі криптографії.
У навчанні
Для залучення учнів та утримання їхньої уваги. Наприклад, якщо показувати дитині картинку собаки і питати її хтось це, або просити щось про неї розповісти — заняття навряд чи вийде дуже захоплюючим. А якщо сказати, що це кішка і вона голосно мукає вранці — в групі не залишиться дітей, які не захочуть довести протилежне.
Це ж стосується учнів старшої школи та навіть вищих навчальних закладів. Багато викладачів, щоб привернути увагу студентів, під час лекції видають свідомо неправильну інформацію. У процесі дискусії залучення аудиторії підвищується на 70-80%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчені створили нейроінтерфейс, що перетворює мозкові хвилі на слова
Cunningham’s law, Discussion Фото: pixabay.com
З друзями
Іноді трапляється, що друзі не можуть вибрати місце для зустрічі або ніяк не можуть визначитись, що подарувати одному з товаришів на день народження. Звичайне питання «Куди ж ми таки підемо?» або «Що купуватимемо?» не дає жодного результату. А якщо замість цього сказати: «Ходімо в «Мак» і купимо по соковитому гамбургеру!» або «А давайте купимо імениннику срібні запонки (якщо людина взагалі не носить ділові костюми)». Ось побачите, всі, хто раніше мовчали і дотримувалися пасивної позиції, заперечать і запропонують багато цікавих ідей.
В особистому житті
Якщо людина не впевнена в прийнятті правильного рішення, вона може кинути монетку, а може написати на своїй сторінці в соціальній мережі один з можливих варіантів прийняття рішення. Наприклад, якщо вона не знає куди цього року вирушити на відпочинок, то може написати про те, що бажає поїхати до місцевого пансіонату «Сонечко», де їй запропонували дуже вигідні умови проживання за 2000 грн за добу. Через деякий час їй посипляться коментарі від друзів і знайомих, які бажають поділитися особистим досвідом і порадити найкращі місця для відпочинку.
Закон Каннінгема може допомогти практично в будь-якому аспекті особистого життя.
Замість висновку варто сказати: закон Каннінгема не працює лише у тому випадку, коли співрозмовник — це людина, яка поблажливо ставиться до невігластва інших людей. Але таке трапляється рідко. Як правило, якщо люди відчувають свою перевагу в дискусії, вони з запалом і жаром вступають у діалог. І це саме той випадок, коли можна нудний обмін словами перетворити на інформативну та цікаву бесіду. І зовсім не страшно, що початком цього була невелика маніпуляція.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У соцмережі Twitter зʼявиться лічільник переглядів для кожного допису
Як використовувати ChatGPT максимально ефективно: лайфхаки для користувачів
Альтернатива Midjourney: 3 безкоштовні нейромережі, що малюють за запитом
Telegram
Viber