close-btn

За дорогі покупки донарахують податок: чим обернеться введення непрямих методів контролю доходів

Після податкової амністії в Україні хочуть запровадити непрямі методи контролю доходів громадян. Це дозволить податківцям стягувати податки із тих покупок, які громадяни не зможуть пояснити офіційними доходами.

Фото: pixabay.com

Якщо нині податкові органи можуть перевіряти дотримання вимог законодавства лише прямими методами – аналіз податкових декларацій, бухгалтерських книг, то незабаром додадуться ще й непрямі методи. Такий законопроєкт готують у Кабміні. Очікується, що уряд внесе ініціативу в парламент уже на початку 2022-го. За ідеєю, нововведення вступить в силу після податкової амністії, яка завершиться 1 вересня 2022-го. Саме до цього періоду українці, які мають тіньові активи, можуть їх задекларувати та сплатити податки за пільговими ставками. Оскільки ініціативу ще не оприлюднювали, щодо неї залишається багато невідомих. Однак ясно, що під непрямими методами податкового контролю насамперед розуміють коштовні покупки.

“Податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, – вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити…”, – написав голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на сторінці в соцмережі. 

Робити ревізію ретроспективно, тобто щодо давно зроблених покупок, не планують.

“Якщо хтось придбав квартиру чи будинок за кошти, отримані з ухилення від оподаткування, ніхто не може відібрати цю квартиру чи будинок, ніхто не може донарахувати жоден податок на вартість цього активу. Такого повноваження ні у Податкової, ні у кого іншого немає і не буде ніколи. Тому це може йти мова лише про майбутні коштовні придбання, які відмічаються в реєстрах. Це квартири, автомобілі, акції, цінні папери, тощо», — пояснив Гетманцев.

Добрими намірами…

Фото: pixabay.com

Загалом нововведення має на меті вивести з тіні економіку країни. Однак, на думку експертів, воно може мати прямо протилежні наслідки.

“Не виключено, що в подальшому продавців товарів зобов’яжуть повідомляти Податкову про здійснення громадянами крупних покупок. Така система тотального контролю та втручання в особисте життя навряд чи сподобається громадянам. Постійне відчуття, що за тобою стежать, що в будь-який момент від тебе будуть вимагати якихось пояснень, а то й доплат не сприятиме зростанню ділової активності та створенню нормального інвестиційного клімату. Навпаки, зростатиме тіньова економіка і в кінцевому підсумку непрямі методи податкового контролю призведуть до скорочення надходжень до бюджету”, – зауважив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський у коментарі PaySpace Magazine.

З впровадженням ініціативи громадяни будуть змушені доводити, що вони могли накопичити гроші на дорогу покупку з офіційних доходів. По суті людину позбавляють презумпції невинності, – обурюється Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, коментуючи проблему для PaySpace Magazine. На його думку, в Україні подібні нововведення небезпечні зокрема й тому, що перезавантаження Податкової служби в Україні так і не відбулося.

“Це стане інструментом проти громадських активістів, політичних та бізнес-конкурентів”, – вважає експерт.

Проблеми калькуляції

Фото: pixabay.com

Серед ризиків, які виникають із впровадженням таких непрямих методів контролю доходів, – можливість податківцями на власний розсуд визначати вартість майна та покупок, каже Хмелевський. Крім того, громадяни зіштовхнуться з проблемою зміни вартості майна.

“Наприклад, ви придбали квартиру за 1 млн.грн., а через декілька років вона вже буде коштувати 2 млн грн. Ви можете не слідкувати за ринком і не підозрювати, що стали багатшими. А податкова висуне претензії, що нова вартість вашого майна не відповідає вашим офіційним доходам та вимагати сплатити додаткові податки. Якщо ви на частину своєї зарплати купували валюту та відкладали протягом багатьох років на крупні покупки, а потім цю валюту продали, то податкова буде вимагати сплатити податок на всю отриману курсову різницю”, – зауважив економіст.

За його словами, непрямі методи контролю доходів – не українське ноу-хау. У розвинених країнах така практика вже продемонструвала свою неефективість. А про впровадження подібного в країнах, що мають серйозні проблеми з корупцією, як Україна, взагалі не може бути мови, додає Володимир Дубровський.

“Можна частково перенести податковий тягар на нерухоме майно. Адже люди, які мають незаконні доходи, найчастіше вкладають у житло… Тут має бути система оцінки за квазіринковими цінами, автоматизована процедура, за формулою… Якщо людина має великий дохід, має дорогу нерухомість, повинна сплачувати великий податок. Тобто це має зараховуватися при сплаті прямих податків”, – переконаний Дубровський.

“Замість оподаткування доходів потрібно переходити до оподаткування витрат. Податки мають стягуватися автоматично при купівлі товару”, – додав Хмелевський.

Висновок. Ідея застосування непрямих методів контролю доходів населення несе багато ризиків. Серед них – можливість податківцями на свій розсуд визначати вартість покупок, а також використання їх як інструмента проти громадських активістів, політичних та бізнес-конкурентів. Тому таке нововведення має бути ретельно продумане, перш ніж прийняте ВРУ. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тотальна фіскалізація: які ризики для ФОП несе обов’язкове застосування РРО

google news