Після заборони експорту пшениці Індія також обмежила експорт цукру лише на рівні $10 млн. Обмежувальні пороги призначені для зниження внутрішніх цін. Проте, ненавмисним наслідком цих дій у травні є зростання цін на інші зернові. Зокрема, на рис
https://www.indiaspend.com/
Російсько-українська війна витіснила зі світового ринку більшу частину постачальників пшениці, залишивши країни, які сильно залежать від них, такі як Ліван, у скрутному становищі. Єгипет та Туреччина звернулися до Індії, аби заповнити нестачу зерна. Зараз, коли уряд Індії заборонив експорт пшениці, ці країни звернули більшу увагу і на інші культури.
Наприклад, на Близькому Сході різко виріс попит на рис басмати, де ціни зросли на $20–30 за тонну.
«Ми раптово стали свідками величезного попиту з боку Близького Сходу», – розповідає виданню Economic Times Гаутам Міглані, експортер рису басматі з Харьяни. — «Покупці пропонують експортерам надбавку до ціни за термінове відвантаження зерна. Ходять чутки, що уряд може запровадити заборону на експорт рису басматі після того, як уже заборонив експорт пшениці».
Що буде, якщо Індія накладе мораторій на експорт рису
Індія — один із найбільших світових експортерів цього продукту, майже 30% світового ринку припадає саме на неї. Такий сценарій, разом із труднощами у постачанні пшениці, можуть підвести частину людства до межі голоду.
Найближчі конкуренти на цьому ринку в Індії – В’єтнам та Таїланд. Але їх обсяги непорівнянні з індійськими – 172 мільйони тонн у Індії проти 44 мільйонів у В’єтнаму та 32 у Таїланду. Вище лише Китай зі своїми 215 тоннами, але практично все у Піднебесній йде на внутрішній ринок.
У результаті, окрім голоду в арабських та африканських країнах, вже восени на нас можуть очікувати проблеми і в Азії. Заборона на постачання рису спонукає ціни на цей продукт, що в сукупності з порівняно низькими доходами може призвести до того, що частина азіатського континенту голодуватиме.
Також не слід забувати про посуху в індійському регіоні. Зараз там відбувається одна із найстрашніших посух за останні кілька десятків років. Чи зможе Індія задовольнити хоча б внутрішній попит, доки вони не вивозять рис за кордон – невідомо.
Зростання ціни на рис спричинить розгін інфляції в азіатському регіоні – там, де рис це основна культура. Це, у свою чергу, призведе до роздмухування інфляції і далі – на техніку, напівпровідники тощо. Таким чином, спіраль інфляції з Європи та США розкручується в Азію.
На тлі вторгнення Росії в Україну та зростання продовольчої інфляції кілька країн, у тому числі США, закликають владу Індії скасувати мораторій, особливо на пшеницю. Індія заявила, що поки що не планує знімати заборону, але продовжить постачати зерно країнам, які вимагають його для потреб продовольчої безпеки. (Поки що обмеження на цукор, ймовірно, вплине на світові поставки та ціни, оскільки експорт цукру з Індії досі був нижчим за введене обмеження).
І не лише Індія непокоїть світ. Історично склалося так, що коли країни вводять заборони на експорт, інші країни, як правило, наслідують їхній приклад. Є побоювання, що Індія запустить хибне коло експортних обмежень і підвищення цін, що посилить глобальний голод.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому перехід України на європейські стандарти залізничної колії не вирішить проблем з експортом
