У минулому році пандемія прискорила перехід на цифрові послуги. Разом з тим збільшилась кількість користувачів мобільного банкінгу.
Молодь у віці 21-40 років – майже 100%-і користувачі мобільного банкінгу. Фото: pixabay.com
Охочих проводити фінансові операції у своєму смартфоні у 2020-му, році самоізоляцій та дистанціювання, стало більше. На це вказує ряд досліджень. Так, у звіті компанії Adjust, що спеціалізується на мобільних вимірюваннях, зазначено, що кількість сесій у мобільних банківських та платіжних додатках у першій половині 2020 року зросла на 26%, порівняно з аналогічним періодом 2019-го. За даними досліджень Mastercard, кількість британців, які встановили на телефон банківські програми, перевищує кількість тих, хто завантажив застосунки соцмереж.
А нове дослідження Cornerstone Advisors показало, що понад три чверті американців, які мають смартфон, користуються послугами мобільного банкінгу. При цьому молодь у віці від 21 до 40 років – майже 100%-і користувачі мобільного банкінгу, які отримують доступ до своїх рахунків переважно за допомогою мобільного пристрою. Рівень користування мобільним банкінгом у віковій групі 41 – 55 років трохи нижчий – 78%, і ще нижчий – 57% – у віці 55+.
Які функції мобільного банкінгу найчастіше використовують споживачі?
За даними Cornerstone Advisors, переважна більшість опитаних використовують додаток для перевірки залишків на рахунках. Майже дві третини – для грошових переказів та оплати рахунків. Крім того, консалтингове агентство попросило користувачів мобільного банкінгу оцінити функції за шкалою значимості – від критично важливих до неважливих. Майже вісім із 10 осіб оцінили управління попередженнями про залишок чи шахрайство як “критично важливу” або “важливу” функцію (79% опитаних).
Сповіщення про шахрайство – найбільш цінна функція мобільного банкінгу. Фото: pixabay.com
Другою за значимістю функцією визнано можливість увімкнути/вимкнути платіжні картки (74%). Трохи нижче оцінили функції перевірки залишку на депозитному рахунку (71%), здійснення платежів Р2Р (51%), перевірку залишку на кредитному рахунку (50%), виклик служби підтримки (44%).
Банкам, цілком логічно, не потрібний роздутий функціонал додатку, оскільки це сповільнить його роботу. З іншого боку, відмовлятися від деяких опцій ризиковано, оскільки саме вони можуть бути критично важливими для ключового сегменту.
Тож фінансовим установам, які розмірковують над тим, які функції додати, варто спочатку визначити цільову аудиторію. Адже градація значимості функцій суттєво відрізняється у різних вікових групах.
Цінність функцій мобільного банкінгу варіюється в залежності від вікової групи. Фото: forbes.com
Тож є сенс замислитися про запровадження персоналізованих додатків. Якщо дохід, отриманий від пропонування персоналізованих пакетів у кількох додатках, перевищує вартість надання цих програм, то банкам точно варто це спробувати.
Страх №1 – шахрайство
Результати опитування доводять, що користувачі банківських послуг дуже бояться шахрайства. Цікаво, що це характерно для представників різного віку. Фінустанови, як правило, витрачають колосальні суми на боротьбу з шахрайством. Тож банківська програма – це не акаунт у соціальних мережах, де для отримання доступу достатньо ввести ім’я користувача та пароль. Для входу в мобільний банкінг потрібно більше даних. Часто вимагається багатофакторна автентифікація з використанням номеру телефону, поштової адреси, подекуди навіть відбитка пальця та сканування обличчя.
На думку експертів, у 2021 році набуде поширення шахрайська практика відкриття банківських рахунків за допомогою викрадених ідентифікаційних даних. На щастя для банків, видавати себе за когось іншого за допомогою викраденої особистої інформації стає майже неможливо завдяки технології безперервної автентифікації та поведінкової біометрії.
У 2021 шахраї будуть частіше відкривати банківські рахунки з допомогою викрадених особистих даних. Фото: pixabay.com
Ті, хто не впевнений у своїх можливостях уникати шахрайства, як правило, звертаються по допомогу до друзів та рідних, довіряючи їм паролі та логіни. Це знижує безпеку їхніх банківських рахунків. Поведінкова біометрія дозволяє розпізнавати користувачів на основі їх унікальної поведінки та позначати аномальні сеанси. Для користувачів банківських послуг це може вилитися у постійне блокування доступу до рахунків.
Ризики шахрайства стануть особливо актуальними для України після переведення пенсіонерів на банківські картки. Банкам доведеться навчати “новачків” основам безпеки у світі цифрових фінансів, що, з іншого боку, дозволить їм завоювати прихильність ширшого кола клієнтів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мережа супермаркетів Lidl запускає платіжний сервіс Lidl Pay ще в одній країні
