Днями голова Національного банку України Кирило Шевченко заявив, що за власним бажанням залишає посаду, яку обіймав два роки і два місяці
Заяву про звільнення Шевченко вже подав до ОП Фото: https://www.epravda.com.ua/
Причиною такого рішення він назвав стан свого здоров’я. Звісно, відповідальна і надважлива управлінська робота на чолі регулятора під час повномасштабної війни та шалених викликів, що постали перед фінансовою системою країни, – неабиякий стрес.
Під час перебування Кирила Шевченка на посаді голови Нацбанку у довоєнний період мали місце кадрова перестановка в НБУ, ліквідація банків та незначне ослаблення курсу гривні. Але під час війни Нацбанк на чолі з Шевченком витримав авральну ситуацію на валютному ринку і у банках на належному рівні, не допустивши краху.
Рішення, терміново ухвалені керівництвом НБУ у перші дні війни, виявилися без перебільшення життєво необхідними, щоб заспокоїти тривогу українців, вгамувати паніку і повернути їхню довіру до банків.
Перед тим, як залишити посаду, Кирило Шевченко зазначив, що «з перших днів роботи у Нацбанку був передусім антикризовим менеджером – і виконав свою місію: забезпечив безперебійну роботу фінансової системи у надскладний час повномасштабної війни». Він підкреслив, що для нього особисто і для всієї команди НБУ війна стала важким іспитом, який було гідно складено.
Далі розповідаємо детальніше, якими знаковими перемогами і сумнівними рішеннями запам’ятається банківській сфері і звичайним українцям Кирило Шевченко як очільник Нацбанку.
Новини, пов’язані зі звільненням Кирила Шевченка
Варто зазначити, що звільнення глави Нацбанку може бути пов’язане не лише зі станом його здоров’я – класичним приводом чиновників та представників бізнесових кіл відійти від справ. У медіа та кулуарах Офісу президента уже кілька днів говорять про усунення Шевченка від посади саме керівництвом ОП через нечисту роботу на попередніх посадах, зокрема, в «Укргазбанку». Йдеться ось про що.
6 жовтня стало відомо, що НАБУ та САП викрили організовану групу на чолі з ексголовою правління «Укргазбанку», яка протягом 2014-2019 років незаконно вивела з банку понад двісті мільйонів гривень. До групи входили п’ятеро осіб (голова правління, двоє його заступників, директор департаменту по роботі з корпоративними ВІП-клієнтами та його заступник) – їм уже повідомили про підозру у розтраті через зловживання службовим становищем коштів «Укргазбанку» та у службовому підробленні.
Слідчі виявили, що посадовці «Укргазбанку» у 2014 році придумали схему виведення грошей з державного банку – посередникам оплачувалися послуги залучення коштів великого бізнесу та держустанов. Проте посередники виявилися несправжніми і жодних послуг не надавали – так зване посередництво відбувалося лише на папері.
«Посередниками» були підприємці та самозайняті особи, зареєстровані лише для участі у корупційній схемі, котрі після отримання грошей припиняли діяльність. За час свого існування «Укргазбанк» здійснив понад тисячу перерахувань на адресу 52-х псевдопосередників на загальну суму 206 мільйонів гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ планує почати продавати ОВДП зі свого портфеля: які причини
Професійний шлях Кирила Шевченка
Кирила Шевченка призначили головою Національного банку України 16 липня 2020 року. До цього він понад 25 років працював у банківській сфері. Спершу – в Українському кредитному банку (зараз – А-Банк) та в Акціонерному поштово-пенсійному банку «Аваль», далі – у банку «Фінанси і Кредит», у «Терра Банку» та в «Укргазбанку». Також свого часу очолював Державну іпотечну установу, був радником Юлії Тимошенко за часів її прем’єрства та радником Голови Правління Ощадбанку.
Кирило Шевченко. Фото https://bank.gov.ua/
Цікаво, що під час перебування на посаді голови Правління Укргазбанку Кирило Шевченко разом з тодішнім Міністром екології та природних ресурсів України Остапом Семераком презентував першу в Україні екологічно чисту платіжну картку, вироблену з качанів кукурудзи та цукрової тростини, яка після закінчення терміну дії розкладається за два роки без шкоди екології.
Перемоги і провали глави НБУ Кирила Шевченка у 2020 році
Кадрові зміни. У позаминулому році Шевченко пропрацював очільником фінансового регулятора лише п’ять місяців, і майже весь цей час витратив на звільнення давніх працівників та призначення нових:
- Рада НБУ вирішила не призначати Олега Чурія заступником глави НБУ на другий термін, попри відповідні домовленості.
- До кінця літа-2020 з НБУ за власним бажанням пішли члени правління Сергій Холод і Роман Борисенко та глава департаменту банківського ліцензування Олександр Бевз.
- Почалося внутрішнє розслідування стосовно тодішньої першої заступниці глави НБУ Катерини Рожкової. Восени Рада НБУ оголосила їй і члену правління НБУ Дмитрові Сологубу догани та висловила недовіру через «порушення кодексу етики працівника НБУ», відповідно до якого члени правління можуть публічно коментувати лише питання в рамках своїх обов’язків (Рожкова і Сологуб прокоментували виданню Kyiv Post питання співпраці з МВФ).
- 20 жовтня 2020 року правління НБУ офіційно змінило структуру регулятора, створивши у ньому нову вертикаль підпорядкування.
Перемовини з МВФ щодо траншів. Ще до призначення на посаду глави НБУ Кирило Шевченко запевняв Офіс президента, що має зв’язки з МВФ і зможе організувати вигідну співпрацю України з Фондом. Але сталося інше – зміна очільника фінансового регулятора та кадрові перестановки у Нацбанку спровокували кількамісячну паузу у перемовинах з МВФ, адже Фонду потрібен був час, щоб пригледітися до Шевченка-керівника.
НБУ протягом останніх 2-х років був незалежним від ОП. Фото: https://www.president.gov.ua/
Політична незалежність Нацбанку. Ще у 2020 році Офіс президента був незадоволений непоступливістю Кирила Шевченка, бо той не хотів дотримуватися потрібного уряду стилю управління банківською сферою: знижувати ставки для запуску кредитних програм і девальвувати гривню для виконання доходів бюджету.
Грамотна монетарна політика і підтримка банків. Наприкінці 2020 року – року потрясінь через коронавірусну кризу – Нацбанк зберіг макрофінансову стабільність і створив основи для подальшого відновлення економіки України:
- Залишив облікову ставку на історично найнижчому рівні – 6%;
- Дозволив банкам користуватися цифровими документами у бізнес-процесах, таким чином сприяючи цифровізації банківського сектору;
- Пом’якшив вимоги до оцінювання банками ризиків за кредитами компаніям, що постраждали від коронавірусної кризи – це зменшило тиск на капітал банків;
- Підтримав баланс попиту і пропозиції на долар та євро, вчасно проводячи валютні інтервенції під час підвищеного тиску на курс гривні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки українські банки заробили за перше півріччя 2022 року — звіт НБУ
Підтримка програми кредитування для підприємців. Станом на кінець 2020 року, незважаючи на зменшення депозитних ставок, обсяг гривневих депозитів показував ріст. Також регулятор підтримав програму «Доступні кредити 5−7-9%» для малого і середнього бізнесу.
Завдяки низькій обліковій ставці НБУ ставки за новими корпоративними кредитами банків знижувалися. Для прикладу – середньозважена ставка восени 2020 року (8,9%) була удвічі нижчою, ніж у 2019 році (17,7%).
Ліквідація банків. У 2020 році завершилася ліквідація 14-ти неплатоспроможних банків: «Київ», «Юнісон», «Демарк», УкрБізнесБанк, «ТК Кредит», «Хрещатик», Кредитпромбанк, Авант-Банк, БГ Банк, Фортуна-банк, Легбанк, Експобанк, Міський комерційний банк, Грін Банк.
Зміни на ринку небанківських фінустанов. З 1 липня 2020 року Нацбанк став регулятором ринку небанківських фінансових установ, і за перший місяць дії нових правил ліцензію втратили аж два десятки таких компаній.
Управлінські рішення Кирила Шевченка за 2021 рік
Це єдиний повний рік роботи Кирила Шевченка на посаді глави НБУ. Саме результати роботи за 2021 рік стали підґрунтям для стабільної роботи фінансової системи під час війни.
Ліквідація банків. Станом на початок серпня 2021 року в Україні було завершено ліквідацію 51 банку, а ліквідація 46 неплатоспроможних банків ще тривала.
Економіка. Незважаючи на виклики і втрати, пов’язані з коронакризою, за підсумками року ріст реального ВВП показав 3,4% після падіння у 2020 році на 4%. Протягом 2021 року облікову ставку підвищили з 6% у січні до 9% у грудні. Інфляція сповільнилася до 10% річних. Міжнародні резерви сягнули дев’ятирічного максимуму – $30,9 млрд.
Робота банків. Протягом 2021 року було нарощено кредитування громадян і бізнесу, відновилася кредитна активність банків:
- Було зафіксовано найвищі за вісім років темпи зростання кредитного портфеля і у корпоративному, і у роздрібному сегментах;
- Завдяки низьким ставкам зріс попит на іпотечне кредитування – приріст чистих гривневих кредитів на придбання нерухомості у кінці 2021 року перевищив 60% р/р;
- Частка непрацюючих кредитів за рік скоротилася на 11,0 в. п. – до 30%;
- Гривневі депозити населення зросли, а завдяки низьким процентним ставкам за вкладами в іноземній валюті тривала природна дедоларизація балансів банків;
- Банки отримали історично найвищий річний прибуток – 77,5 млрд грн, рентабельність капіталу банківського сектору виросла до 35%.
Ринок небанківських послуг. У 2021 році НБУ став регулятором ринку колекторських послуг і почав роботу над розкриттям структур власності надавачів фінпослуг.
Платіжний ринок. 2021 рік дав поштовх для цифровізації фінансової системи України – кількість і обсяги безготівкових платежів картками зростали, а частка безготівкових розрахунків збільшилася за рік на 5%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коливання на валютному ринку мають тимчасовий характер і викликані діями спекулянтів – НБУ
Як працював Нацбанк на чолі з Кирилом Шевченком під час війни
Незважаючи на підозру від НАБУ та САП та розслідування ймовірної участі у незаконних схемах, саме Кирило Шевченко на посаді глави Нацбанку витримав найстресовіший і наймасштабніший виклик для економіки України за останні тридцять років – велику війну.
Підготовка до війни. Ще до повномасштабного вторгнення РФ НБУ розробив алгоритми дій на випадок війни. Зрештою вони знадобилися – 24 лютого регулятор зафіксував курс долара та ввів валютні обмеження і ліміти на зняття готівки.
НБУ витримав стрес війни Фото: https://bank.gov.ua
Фінансування видатків держбюджету. З початку війни Нацбанк активно позичав уряду гроші на покриття видатків (понад 320 мільярдів гривень) і навіть розпорядився додрукувати гривні, щоб втримати економіку на плаву. Але надрукована гривня, заходячи на валютний ринок, нівелювала міжнародні резерви, тому у травні НБУ запропонував перейти до ринкових запозичень. Регулятор підвищив облікову ставку з 10% до 25%, щоб підштовхнути уряд до підвищення ставки за ОВДП і зменшити залежність держави від нових паперових гривень, але уряд залишив ці заклики без уваги.
Втримання курсу долара. У перші дні повномасштабної війни Нацбанк зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн/$. Але минуло півроку, відбулися зміни в українській і світовій економіці, і у середині липня НБУ піднімає офіційний курс до 36,56 грн/$. Це потрібно для підтримання стійкості економіки в умовах війни та збільшення конкурентоспроможності українських виробників.
Запровадження низки обмежень. У липні Нацбанк впровадив зміни для учасників ринку, щоб збалансувати валютний ринок і забезпечити стійкість економіки. Йдеться ось про що:
- Дозвіл банкам продавати безготівкову валюту громадянам з розміщенням на депозиті на три і більше місяці без права дострокового зняття коштів зі щомісячним лімітом в еквіваленті 50 тис грн;
- Дозвіл українцям знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис грн на місяць;
- Зменшення щомісячного ліміту на P2P-перекази громадян за кордон з гривневих карток українських банків зі 100 тис грн до 30 тис грн;
- Скасування (25 липня) дозволу для комерційних банків купувати готівкову гривню в іноземних фінустанов за безготівкову іноземну валюту.
Ліквідація банків. У перші дні війни НБУ вивів з ринку «дочки» російських банків. А через неплатоспроможність з ринку усунули українські «Мегабанк» та банк «Січ», котрі мали малі активи і невелику частку на ринку.
Домовленості щодо кредитів від МВФ. Навесні та влітку цього року НБУ активно обговорював з Міжнародним валютним фондом можливість надання кредиту у розмірі $20 млрд для подальшого відновлення економіки України, постраждалої від війни. Позика на два-три роки в рамках угоди Stand-by (SBA) або механізму розширеного фінансування (EFF) мала б повернути країну до довоєнного стану, забезпечити гнучкий обмінний курс та мінімізувати непрацюючі кредити.
Результати цих перемовин є – у березні МВФ схвалив екстрене фінансування України в розмірі $1,4 млрд у межах інструменту RFI на термінові видатки. До того ж 7 жовтня виконавча рада МВФ розгляне запит України на $1,3 млрд додаткового екстреного фінансування. Крім того, Фонд похвалив Нацбанк за вміле подолання економічних потрясінь, спричинених війною.
Кирило Шевченко. Фото: https://forbes.ua/
Досягнення та стійкість. З перших днів вторгнення РФ і до сьогодні Національний банк України забезпечує безперебійну роботу фінансової системи, не допускаючи паніки на валютному ринку, зупиняє відтік капіталу, втримує інфляцію на допустимому рівні, допомагає фінансувати видатки бюджету та зберігає міжнародні резерви на рівні понад $25 млрд. Така злагодженість, чіткість та непохитність дорого вартує. Тож Кирило Шевченко точно запам’ятається, як голова Центробанку, який ефективно долав наслідки криз і був ефективним антикризовим менеджером, як він сам справедливо себе назвав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
НБУ оновив перелік банків, які пропонують послугу продажу безготівкової валюти
Як уряд планує підтримувати проблемні банки: коментар НБУ
Українцям заборонили надсилати кошти закордон з гривневих карток — пояснення НБУ
