close-btn

Голова МВФ вимагає більше фінансових ресурсів для допомоги постраждалим державам

Відновлення економіки, на думку представників Світового банку, можливо тільки при ефективному поширенні протиковідних вакцин та інвестиціях в стійке зростання

Співпраця України з МВФ – обіцянки Зеленського і Марченка » Слово і Діло

Фото: slovoidilo.ua

Крісталіна Георгієва, голова Міжнародного валютного фонду, заявила, що організації потрібно більше ресурсів для виділення країнам-боржникам більш масштабної допомоги, повідомляє агентство Reuters. У своїй промові вона звернула увагу на хиткий стан світової економіки та на збільшуючийся розрив між бідними та багатими державами. Пані Георгієва активно виступала за впровадження так званих спеціальних прав запозичення (СПЗ), з метою просування програм переходу цифрової та більш екологічної світової економіки.

Однак найбільший інвестор МВФ – президент США Дональд Трамп, озвучену ініціативу не підтримав. Варто пояснити: процес розподілу СПЗ між державами схожий на те, як центральний банк друкує нові гроші для покриття бюджетних витрат; відповідно до СПЗ, країнам-учасницям будуть надаватися ресурси, пропорційні їх частці участі, яка в свою чергу визначається рівнем ВВП конкретної країни.

«Для нас як і раніше дуже важливо мати можливість розширювати наші можливості для підтримки відстаючих країн», – заявила Георгієва в ході виступу у Вашингтоні, 18 січня.

Міністр фінансів Швеції Магдалена Андерссон, в телефонній розмові з Георгієвою заявила, що «потреба в ліквідності все ще залишається високою, і вона має намір проконсультуватися з країнами-членами МВФ щодо варіантів збільшення її обсягів», повідомляє Reuters. На початку року Всесвітній банк опублікував свій звіт під назвою «Глобальні економічні перспективи» в якому йдеться про те, що в поточному році зростання світової економіки очікується на рівні 4%, в основному за рахунок поставок протиковідних вакцин та інвестицій в стійке зростання. У 2020 році світова економіка скоротилася на 4,3%. Особливо сильно пандемія вдарила по країнах, що розвиваються.

ДОВІДКА PAYSPACE MAGAZINE

До кінця 2020 року індекс ділових очікувань українського бізнесу кілька знизився: в IV кварталі показник склав 99,6%, тоді як влітку переважали оптимістичні настрої на рівні 100,8%. Як відзначають в Нацбанку, падіння індексу ділових очікувань бізнесу спровоковано і іншими факторами, серед яких: погіршення респондентами оцінки стану власних підприємств, інвестиційних витрат і обсягів реалізації виробленої ними продукції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неймовірна сума: МВФ оцінив світові збитки від коронакризи

За матеріалами сайту pymnts.com

google news