З початку липня міжнародні платіжні системи підвищили ставки інтерчейндж, але багато українських банків відмовились змінювати вартість еквайрингу для бізнесу, прийнявши удар на себе. Про те, як відреагував фінансовий сектор на нововведення, розглянемо далі
Payment, Acquiring Фото: unsplash.com, pixabay.com
Так, Visa та MasterCard підвищили для України міжбанківський збір (ставку Interchange) з 0,7% до 0,9% з кожної транзакції (це комісія, яку банк, що обслуговує компанію, перераховує компанії-емітенту, чиєю карткою було оплачено товар або послугу).
Як пояснив Андрій Жук, гендиректор Асоціації роздрібної торгівлі, ці збори використовуються банками для фінансування витрат на обслуговування і модернізацію термінальних мереж. Однак комісії, які торговельні підприємства платять банкам за кожну безготівкову транзакцію, також залежать від interchange.
Відтак українські компанії, які користуються послугами еквайрингу, будуть більше платити за цю послугу (звісно, якщо банки, які їх обслуговують, також підвищать ставки). Відповідно, ціни на майже всі товари та послуги мають зрости. Детальніше про це читайте в матеріалі.
Однак, українські банки не спішать підвищувати тарифи для бізнесу. Команда PaySpace Magazine розпитала в найбільших гравців фінансового ринку про те, що відбувається та зібрала всі дані воєдино.
Чому підвищення ставок інтерчейндж — це проблема?
На ринку платіжних послуг домінують дві платіжні системи, тому українські підприємці не мають іншої альтернативи.
«Наразі український бізнес виснажений і не має вільних коштів, щоб закласти підвищену вартість інтерчейндж (еквайрингу) у свої витрати. Йдеться про сотні мільйонів гривень додаткових витрат на рік, — йдеться в матеріалі Асоціації ритейлерів України. — Під час війни незрозумілою є така позиція світового бізнесу, частка якого на ринку України становить близько 99,4% (45,5% у Visa Inc. та 53,9% у MasterCard Inc. відповідно)».
Представники асоціації також зазначили, що вищезгадані бренди майже не зазнали збитків під час війни, оскільки є глобальними гравцями, зокрема: чистий прибуток Visa Inc. за 2022 рік становив $14,96 млрд, а чистий прибуток MasterCard Inc. — $9,93 млрд.
У зв’язку з цим Асоціація зверталась до влади, міжнародних платіжних систем MasterCard та VISA, а також до українських банків з проханням не підвищувати ставки еквайрингу до кінця дії воєнного стану.
Не пропустіть важливе: У чому полягає справжня цінність блокчейну: відповідь Mastercard
Mastercard and Visa cards Фото: pixabay.com
Коментар від Національного банку України
Журналісти PaySpace Magazine отримали коментар щодо ситуації з підвищенням ставок на еквайринг від Нацбанку. Так, регулятор спершу наголосив, що не має повноважень щодо регулювання рівня комісії інтерчейндж. Відповідно до законодавства України учасники платіжного ринку, зокрема платіжні системи та банки, самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Також НБУ неодноразово наголошував на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання платіжного ринку. Адже це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державного бюджету в результаті цифровізації платежів.
«Водночас, зважаючи на стратегічну важливість для України подальшого розвитку безготівкової економіки, та, зокрема, поширення безготівкових платежів, був узгоджений підхід щодо поступового зниження граничного розміру ставок внутрішньодержавних міжбанківських комісій (інтерчейндж), та, як наслідок, ставок комісії за еквайринг», — зазначили в Нацбанку.
Досягнутий компроміс Національний банк вважає збалансованим і виваженим. Таке рішення спрямоване на зниження вартості безготівкових операцій та захист інтересів українців — користувачів платіжних карток, а також — розвиток конкуренції та розширення можливостей для появи на платіжному ринку нових інструментів безготівкових розрахунків.
«Як наслідок, 17 травня 2021 року Національний банк, Masterсard та Visa підписали Меморандум про сприяння конкурентному платіжному ринку в Україні (далі — Меморандум). Цим документом закріплено узгоджений підхід щодо поступового зниження граничного розміру комісії інтерчейндж. Ключовою умовою для реалізації цього меморандуму та початку зниження розміру комісії було отримання міжнародними платіжними системами дозволу Антимонопольного комітету України на такі узгоджені дії», — додають у НБУ.
Загалом Меморандум передбачає, що платіжні системи-підписанти повинні знизити граничні розміри ставок комісії інтерчейндж:
- через два тижні після отримання дозволу АМКУ — до рівня не більше 1,20%;
- із 1 липня 2022 року — до рівня не більше 1,00%;
- із 1 липня 2023 року — до рівня не більше 0,9%.
«Після надання 11 листопада 2021 року Антимонопольним комітетом України відповідного дозволу на узгоджені дії компаніям Mastercard та Visa у вигляді зменшення розміру внутрішньодержавних міжбанківських комісій, з 26 листопада 2021 року Visa та MasterCard знизили розмір комісій інтерчейндж в Україні до рівня 1,2%, про що представництва цих систем повідомили регулятора», — зазначили в Нацбанку.
Не пропустіть важливе: Чи зміняться тарифи на воду: нові подробиці
НБУ Фото: bank.gov.ua
Варто зазначити, що під час підписання Меморандуму важко було передбачити такий фактор, як введення воєнного стану в Україні. Нагадаємо, що для підтримання української платіжної екосистеми, міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard, а також НПС «Простір» з початку березня 2022 року до 1 травня 2022 року тимчасово знизили міжбанківську комісію (інтерчейндж) до рівня 0% для всіх транзакцій в межах України та скасували деякі види тарифів та комісій для банків-еквайрів та банків-емітентів за внутрішньодержавними операціями (МПС — трансакційні комісії, а ПРОСТІР — плату за щомісячне супроводження).
Починаючи з 1 травня 2022 року ставка інтерчейндж була підвищена картковими платіжними системами до рівня не вище 0,3%. З 1 вересня 2022 року ставка інтерчейндж була підвищена до рівня не вище 0,7%. З 1 грудня 2022 року ставку інтерчейндж було ненадовго підвищено міжнародними платіжними системами до рівня не вище 1%, але вже у січні 2023 року задля підтримки забезпечення роботи учасників ринку в умовах блекаута було знижено до рівня не вище 0,7%, який діяв до 1 липня.
«Таким чином, ми вважаємо, що платіжний ринок України продемонстрував здатність до саморегулювання ринковим шляхом без адміністративного втручання, зокрема і під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, — повідомили в НБУ. — Ми також вважаємо, що платіжний ринок України, починаючи з січня 2023 року, коли було повернуто (після нетривалого підняття) ставку інтерчейндж на рівень не вище 0,7%, знайшов певну рівновагу та баланс інтересів його учасників».
Тож, на думку Національного банку, підвищення рівня комісії інтерчейндж до 0,9% під час дії воєнного стану може порушити цю знайдену ринковим шляхом рівновагу.
«Ми також не виключаємо відновлення спроб запровадити адміністративне регулювання розміру комісії інтерчейндж на рівні Законів України у разі її підвищення, — наголосили в Нацбанку. — Зауважимо, що Меморандум встановлює саме граничну межу комісії інтерчейндж на певний період, а не його конкретну ставку на конкретну дату».
Таким чином, збереження міжнародними платіжними системами Visa та MasterCard поточної ставки на рівні 0,7% знаходилось би в межах положень Меморандуму та не порушувало його умов, оскільки ставка на рівні 0,7% не перевищує граничний розмір 0,9%, передбачений Меморандумом для відповідного періоду.
«Додамо, що наразі два найбільші державні банки повідомили про рішення не підвищувати еквайрингову комісію за приймання карткових безготівкових платежів», — резюмували представники регулятора.
Читайте популярне: Які платежі заборонять у Білорусі
НБУ, гривня Фото: unsplash.com, bank.gov.ua
ПриватБанк не змінюватиме тарифи на еквайринг
«Щоб підтримати українську економіку, ПриватБанк залишає діючі тарифи на еквайринг незмінними», — йдеться в повідомленні.
За словами Євгена Заіграєва, члена правління ПриватБанку з питань МСБ, банк продовжує підтримувати рітейл та не змінюватиме з початку липня базовий тариф за прийом платежів з карток (діятиме 1,3%), не зважаючи на зростання витрат Привату на підтримку роботи мережі.
«Ми першими з початку війни підтримали рітейл та тимчасово скасували плату за еквайринг, що стало важливим фактором безпеки і виживання для мільйонів людей та самого бізнесу в перші місяці війни, — відзначив Євген Заіграєв. — Збереження пільгового тарифу непросте для банку рішення, проте для нас соціальна відповідальність та підтримка українського бізнесу є головним пріоритетом. Пропонуємо підтримати нашу ініціативу і з боку міжнародних платіжних систем MasterCard і Visa та скасувати підвищення ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року, яке змушує банки збільшувати тарифи».
Ощадбанк зберігає пільговий тариф на еквайринг задля підтримки бізнесу
Так, в повідомленні пресслужби йдеться, що незважаючи на підвищення тарифу інтерчейндж з боку платіжних систем з 1 липня Ощадбанк не буде підвищувати еквайрингову комісію для роздрібної торгівлі за приймання карткових платежів.
У випадку не пониження платіжними системами рівня інтерчейндж протягом 1-2 місяців, банк перегляне своє рішення.
Останній раз банк відмовився підвищувати цю комісію у грудні 2022 року після того, як ставку інтерчейндж було вперше збільшено платіжними системами після повномасштабного вторгнення. На початку великої війни Ощад взагалі на декілька місяців скасував цю комісію, чим суттєво підтримав бізнес у цей важкий період.
«Безготівкові платежі були одним з основних факторів, які сприяли збереженню стабільності банківської системи України після 24 лютого минулого року. Сучасні фінансові технології допомогли бізнесу залишитись на плаву і продовжити забезпечувати українців найнеобхіднішим. Наше нинішнє рішення не підвищувати еквайрингову комісію допоможе зберегти цю тенденцію і надалі. Ми свідомо йдемо назустріч бізнесу навіть попри те, що зменшуємо свою прибутковість. Зараз у час великих випробувань на порядку денному не лише фінансові результати, а й питання взаємної підтримки українських споживачів, компаній та банків», — зазначив Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку.
Зауважимо, Ощадбанк, як і ПриватБанк, закликав MasterCard і Visa скасувати заплановане підвищення ставок interchange.
Цікаве по темі: Коли планують випуск цифрового євро
Фото: Ощадбанк
Коментар платіжного провайдера PSP Platon
Гела Слюсарчук, директор з маркетингу та розвитку бізнесу PSP Platon, наголосив, що інтерчейндж — це головний спосіб отримання прибутку з випуску банківських карток. З початку повномасштабної війни, у перші три місяці банки та МПС відмовилися від комісій, а потім поступово збільшували її. При цьому вона досі була на рівнях нижчих ніж до вторгнення.
«Підвищення вартості еквайрингу не суттєве і становитиме лише 0,2%. Таке зростання можуть «відчути» лише величезні гравці, з мільярдними обертами. Усі інші, не відчують жодних змін. Щодо вартості продуктів для кінцевих споживачів — вони в загалі цього не помітять жодним чином», — висловив свою думку пан Слюсарчук.
На питання, чому ставки в ЄС суттєво нижчі (0,2-0,3 %), ніж в Україні, Гела Слюсарчук відповів:
«ЄС врегулював ставку на рівні законодавства, але результат такого регулювання м’яко кажучи не однозначний. Рівень кешлесу в Україні в рази вищий, ніж у країнах ЄС, оскільки наші банки готові інвестувати в інфраструктуру. І це тому, що вони розуміють, що зможуть на цьому заробити завдяки саме interchange. З тієї ж причини наші банки безкоштовно дають у користування картки, виділяють кредитні ліміти з пільговим періодом користування, роблять зручні застосунки до смартфонів та онлайн-банкінг. Тож, саме у цьому випадку я б не орієнтувався на досвід ЄС».
За словами директора з маркетингу та розвитку бізнесу PSP Platon, підвищення ставки interchange не вплине на бізнес в Україні. Він додав, що не законодавчими ініціативами мають регулюватись ставки, а ринок сам має вирішувати на рівні домовленостей між МПС, банками та НБУ.
Раніше ми писали, що Уряд України має намір переглянути свою економічну модель з амбітною метою збільшити ВВП країни до 1 трильйона доларів протягом наступного десятиліття.
Platon
Коментар від українського банку ПУМБ
Негрієнко Данило, директор департаменту транзакційного бізнесу ПУМБ, розповів, що позиція банків, асоціацій та клієнтів є досить твердою щодо зберігання пільгової ставки до завершення війни.
«Очікувалось, що представники МПС все ж прислухаються до даної позиції та підтримають тенденцію зниження вартості. Та вже з початку року платіжні системи декларували підвищення тарифу з липня місяця, так і не змінивши рішення. В червні ідею підвищення підтримав ще 1 представник МПС», — зазначив він.
На його думку, підвищення ставок може суттєво вдарити по бізнесу:
«Звичайно, підвищення негативно вплине на залучення нових корпоративних клієнтів та стане тригером відмови від платіжних рішень клієнтів з низькою маржинальністю бізнесу».
Також пан Данило додав, що ПУМБ є активним учасником заходів, де обговорюються рішення, які б сприяли розвитку та благополуччю країни.
«Підхід ПУМБ — надавати послуги з еквайрингу за максимально доступною ціною. Та через підвищення собівартості послуги, пропорційно підвищується і її вартість для клієнтів задля збереження належного рівня сервісу».
Як відреагував на підвищення ставки інтерчейндж ConcordBank
КОНКОРД підійшов до проблеми креативно, запровадивши акційну пропозицію.
«Щоб заохочувати бізнес активніше долучатися до прийому розрахунків картками, банк КОНКОРД запровадив акційний тариф на мобільний еквайринг. Нові клієнти, які підключать мобільний еквайринг до 20 липня, матимуть комісію на еквайринг 0% на перші 50 тис. грн обороту або протягом 3 місяців після підключення, залежно від того, що настане раніше», — сказала СЕО ConcordBusiness Тетяна Дашевська.
У банку сьогодні більше зосереджені над оптимізацією власних пропозицій і заохоченням бізнесу працювати «в білу». Зокрема, це пов’язано з поверненням штрафів для підприємств та обов’язковою вимогою використовувати ПРРО.
«Тим часом банк КОНКОРД, щоб допомогти підприємцям підготуватися, інтегрував термінал у смартфоні з топовими ПРРО, серед них Е-ЧЕК, Сheckboh, SM POS та їхнє комплексне рішення КасаЧек для торговельних бізнесів», — підкреслила СЕО ConcordBusiness.
Як відреагували на підвищення ставок інтерчейндж в Раді?
Попри те, що держава намагається не проявляти надмірного втручання в цій сфері, так як це може передусім позначитись на розвитку ринку безготівкових платежів та врешті на споживачах, 4 липня 2023 року відбулась зустріч з представниками платіжних систем, банків та торговельних мереж з приводу ставки інтерчейндж на військовий час.
«Це дуже чутливе питання. Вважаю, що держава повинна якомога більше утримуватися від втручань у бізнес-процеси, а цивілізований бізнес повинен шукати баланс самостійно, — зазначив Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. — Дуже вдячний усім учасникам за згоду прийняти пропозицію у 0,7%. Це є справжнім проявом зрілості ринків у сучасних умовах».
Він переконаний, що така пропозиція повинна бути якнайшвидше відображена у відповідному меморандумі з НБУ.
PSM слідкує за подальшим розвитком ситуації та обов’язково проінформує вас.
Ознайомтеся з іншими матеріалами по темі:
Результати діяльності бізнесу: опитування НБУ
Світовий бренд продовжує торгувати з рф: подробиці
НБУ запровадив нові правила переказу грошей: деталі
