Регулятор відзвітував про зміни у фінансовій системі та економіці України за минулий “карантинний” рік
Фото: corporatefinanceinstitute.com
Національний банк оприлюднив Річний звіт за 2020 рік, у якому звітує про свою роботу та підсумовує зміни, що відбулися у фінансовій системі та економіці України упродовж першого року пандемії COVID-19.
1. Українська економіка виявилася стійкішою до коронакризи, якщо порівняти з попередніми кризами
Розгортання кризових явищ і запровадження жорстких карантинних заходів на тлі стурбованості на світових ринках призвело до падіння української економіки. Проте реальний ВВП за підсумками 2020 року скоротився на 4%. І це значно менше, ніж очікував Національний банк ( 6%).
Крім того, падіння було значно меншим порівняно з попередніми кризами: у 2009 році ВВП скоротився на 15,1%, а у 2014–2015 роках – на 6,8% та 9,9% відповідно.
Вже в другому півріччі 2020 року економіка почала доволі швидко відновлюватися. Головним рушієм її відновлення був споживчий попит. Також цьому сприяли стимулююча монетарна політика та пакет антикризових заходів.
2. Підтримка економіки: НБУ знизив облікову ставку до історичного мінімуму та запровадив пакет антикризових заходів
Низька інфляція та швидка стабілізація ситуації на фінансових ринках дозволили Національному банку сконцентруватися на підтримці економіки без заподіяння шкоди його пріоритетній цілі з досягнення та підтримання цінової стабільності. Регулятор продовжив пом’якшення монетарної політики. Так, у 2020 році облікову ставку знижено з 13,5% річних до 6% річних – найнижчого рівня в історії України.
Крім того, Національний банк у 2020 році застосував широкий арсенал антикризових заходів, як і провідні світові центральні банки, щоб підтримати фінансову систему та економіку загалом. Банки отримали можливість довгострокового рефінансування на строк до п’яти років. Це дозволило зберігати ліквідність банківської системи на високому рівні. Національний банк запровадив новий інструмент – своп процентної ставки, за допомогою якого банки можуть захиститися від процентного ризику та не закладати ризикову надбавку в ставки за кредитами реальному сектору.
Для того, щоб дати можливість банкам сконцентрувати всю увагу на кредитуванні, НБУ запровадив низку регуляторних та наглядових послаблень на період кризи. Зокрема, пом’якшив вимоги до оцінки кредитного ризику, відтермінував формування буферів капіталу, дав додатковий час для подання та оприлюднення фінансової звітності, тимчасово зупинив проведення виїзних перевірок і стрес-тестування банків.
Фото: www.uno.edu
3. Попри коронакризу, інфляція становила 5% за підсумками 2020 року
Упродовж 2020 року через пандемію макроекономічні умови залишалися складними, а невизначеність – високою. Незважаючи на це, інфляція наприкінці року досягла центральної точки цільового діапазону 5%±1 в. п.
Це відбулося, зокрема, завдяки послідовній, прозорій та виваженій монетарній політиці НБУ, спрямованій на забезпечення належного балансу між реакцією на інфляційні ризики та підтримкою відновлення економіки в умовах коронакризи.
4. “Подушки безпеки” держави: міжнародні резерви сягнули восьмирічного максимуму
На кінець 2020 року міжнародні резерви сягнули 29,1 млрд дол. США. А це – восьмирічний максимум.
На початку коронакризи спостерігалося помітне збільшення попиту на іноземну валюту та послаблення курсу гривні. Масштаб шоку на валютному ринку в березні 2020 року був зіставним із шоками 2008–2009 років та 2014 року. Національний банк зберігав послідовну політику на валютному ринку, що сприяло швидкому вгамуванню ажіотажу, – до кінця березня ситуація на валютному ринку стабілізувалася.
Це дало змогу Національному банку відновити купівлю іноземної валюти та компенсувати значний обсяг її продажу в березні. Поповненню резервів також сприяли сталі надходження іноземної валюти від орієнтованих на експорт галузей (зокрема агропромислового комплексу) за одночасних стриманих платежів за імпорт.
5. Коронакриза довела ефективність запроваджених раніше макропруденційних заходів
Українські банки ввійшли в кризу добре капіталізованими, прибутковими та зі значним запасом ліквідності. Це результати значних зусиль Національного банку упродовж попередніх років, зокрема з оздоровлення банківського сектору, впровадження міжнародно визнаних вимог до капіталу й ліквідності, регулярного стрес-тестування, ризик-орієнтованого нагляду та спонукання банків до формування запасу міцності.
Крім того, ще до кризи вдалося вирішити давні проблеми сектору з пов’язаним кредитуванням, що посилювали негативні наслідки попередніх криз для фінансової системи та реальної економіки. Як результат, фінансовий сектор пройшов 2020 рік без значних втрат, не став фактором поглиблення кризи. Натомість банки продовжили виконувати функцію підтримки економіки.
Фото: www.bournemouth.ac.uk
6. Ставки за кредитами бізнесу увійшли до однознакового діапазону
Початок пандемії припав на цикл пом’якшення монетарної політики Національного банку. Упродовж першого півріччя 2020 року НБУ чотири рази знизив облікову ставку до історично низького рівня 6%. Це сприяло зниженню ставок, зокрема й кредитних, попри кризу.
Ставка за новими кредитами бізнесу в гривнях за рік знизилася з 15,7% до 9,2% річних. Найдешевшими були короткі кредити та кредити якісним позичальникам. Зниження ставок за кредитами та державні програми підтримки бізнесу дали змогу пожвавити корпоративне кредитування, насамперед у гривні.
Суттєво активізувалося іпотечне кредитування. Цьому значно сприяло зниження відсоткових ставок. Чисті гривневі кредити на придбання та реконструкцію нерухомості зросли за рік на 11,5%. Середньомісячні обсяги нових кредитів у другому півріччі більше ніж подвоїлися, якщо порівнювати і з першим півріччям 2020 року, і з 2019 роком.
7. Коронакриза стала першою кризою, яка не супроводжувалася відпливом коштів громадян із банків
Навпаки – приплив коштів у банківську систему спостерігався упродовж усього 2020 року. Достатня ліквідність банків дала змогу зберегти довіру вкладників.
Перші сигнали про кризу в березні минулого року традиційно призвели до зняття населенням коштів із рахунків. Проте ці настрої були короткостроковими. Відплив коштів тривав менше двох тижнів. Завдяки високій ліквідності банки не мали труднощів із поверненням коштів на першу вимогу вкладників. У такий спосіб вдалося зберегти їх довіру.
Загалом за рік гривневі депозити населення зросли на 26,5%, значно дешевші валютні вклади зросли на 0,6% у доларовому еквіваленті. Драйвером приросту коштів населення були вклади на вимогу.
Кошти бізнесу в гривні зросли за рік на 34,5%, а в іноземній валюті – на 2,2% у доларовому еквіваленті.
8. Якість кредитного портфеля унаслідок коронакризи значно не погіршилася
Цьому сприяли як висока якість портфеля перед початком кризи, так і своєчасні дії банків із реструктуризації позик.
Ухвалені Національним банком вимоги до списання знецінених фінансових активів допомогли зменшити обсяг непрацюючих активів на балансах банків, найбільше – державних. У результаті частка непрацюючих кредитів у системі загалом знизилася на 7,4 в. п. – до 41% на кінець 2020 року. Непрацюючі кредити не становлять загрози банківській системі, оскільки рівень їх покриття всіма резервами наприкінці року становив майже 98%.
Фото: www.bentley.edu
9. 2020 рік став роком стрімкої цифрової трансформації фінансової системи
Пандемія та карантинні обмеження змінили звички українців у бік дистанційності, цифрових фінансів та безготівкових операцій. Кількість та обсяги безготівкових платежів із використанням платіжних карток продовжують упевнено зростати. Так, частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток збільшилась до майже 56% на кінець 2020 року з 50% на початку року.
У 2020 році Національний банк уможливив віддалену ідентифікацію та верифікацію клієнтів фінансових установ, запропонувавши для цього фінансовому ринку різні моделі – п’ять спрощених та три повноцінних. Зокрема, це можна зробити, використовуючи мобільний застосунок “Дія”, або через Систему BankID НБУ (онлайн-послуги з використанням системи на кінець 2020 року були доступні 94% користувачам платіжних карток в Україні).
Крім того, наприкінці 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 4364 про платіжні послуги, що дозволить адаптувати законодавство України до законодавства ЄС та суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів.
10. “Спліт” відбувся: близько двох тисяч небанківських фінустанов перейшли під нагляд Національного банку
Національний банк з 1 липня 2020 року став регулятором переважної частини небанківського фінансового сектору. Під нагляд Національного банку перейшли близько двох тисяч установ – страховиків, страхових посередників, лізингодавців, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів, бюро кредитних історій.
У 2020 році Національний банк спільно з представниками ринку та народними депутатами розпочав роботу над фундаментом нового регулювання небанківського сектору. Зокрема, підготовлено пропозиції до нових редакцій Законів України “Про страхування”, “Про кредитні спілки” і “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Також Національним банком розроблено та оприлюднено низку ключових нормативно-правових актів у сфері регулювання небанківських фінустанов.
“Помітна тенденція останніх двох десятиліть у світі – активний розвиток небанківських фінпослуг. У розвинених країнах небанківські установи вже зайняли значну частку ринку завдяки своїй гнучкості, розвитку технологій та глобалізації фінансів. Натомість український фінсектор залишається банкоцентричним. Крім того, застарілість регулювання й нагляду призвели до накопичення ризиків, зниження прозорості сектору, подекуди – до використання небанківських фінустанов для перерозподілу коштів у межах бізнесових груп та уникнення оподаткування”, – повідомляє Нацбанк.
Реформа “спліт” спрямована підвищити прозорість сектору, створити систему пропорційного регулювання та вибудувати надійний і стійкий небанківський ринок, а гравцям ринку забезпечити нові можливості для розвитку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Standard Chartered, OCBC, DBS: чому банківські гіганти закривають свої відділення
