В Україні оголосити себе боржником може кожен громадянин. Однак не всі знають про таку можливість. Кому вона може стати в нагоді – дізнайтеся з нового матеріалу PaySpace Magazine.
Фото: pixabay.com
Опинившись у складних життєвих обставинах і потребуючи грошей, українці часто потрапляють на гачок кредиторів, а потім не можуть визволитися із боргового зашморгу. Особливо часто вони стають мішенню компаній, що видають швидкі позики, а потім “вибивають” борг з допомогою колекторів. Порятунком може стати процедура банкрутства. Адже нині оголосити себе банкрутом і домогтися списання зобов’язання можуть не тільки фірми, а й звичайні громадяни. Новий кодекс України з процедур банкрутства діє з жовтня 2019-го. Але мало, хто знає, які можливості він відкриває.
Хто може скористатися процедурою банкрутства
Згідно із Кодексом, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- розмір його прострочених зобов’язань перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 січня цього року – 195 тис. грн);
- упродовж двох місяців не погашає позики чи інші планові платежі у розмірі більше 50% за кожним із зобов’язань;
- щодо нього ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення;
- за наявності обставин, що підтверджують: найближчим часом боржник не зможе платити.
Яка процедура
Щоб фізособу оголосили боржником, вона має звернутися із заявою в господарський суд. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються:
- найменування суду, до якого подається заява;
- ім’я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер платника податків та номер паспорта, контакти боржника, адреса електронної пошти (за наявності);
- обставини, що стали підставою для звернення до суду.
До заяви слід додати:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи – підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог, а також щодо кожного кредитора (боржника) – його імені або найменування, місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юрособи або реєстраційного номера картки платника податків та номера паспорта, суми грошових вимог (загальної заборгованості, за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна;
7) копії документів про вчинені боржником правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 195 тис. грн – за останній рік;
8) відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном;
9) копія трудової книжки;
10) відомості про роботодавця боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.
Далі ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника надсилається сторонам, арбітражним керуючим до виконавчої служби. Після цього боржник опиняється ніби під захистом суду:
- пред’явлення йому вимог з боку кредиторів можливе лише в межах цього провадження;
- арештувати майно та запровадити інші обмеження щодо нього може виключно господарський суд;
- нарахування штрафів, відсотків за кредитами припиняється;
- вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Для врегулювати питання боргів використовують два способи – реструктуризація або реалізація майна. Реструктуризація передбачає, що боржник, за узгодженням з позичальником, буде виплачувати щомісяця певну суму. Якщо домовитися не вдасться, суд розпочне процес реалізації майна. При цьому Кодекс не дозволяє продавати житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї (якщо квартира не більше 60 кв. м. або не більше 13,65 кв.м на кожного члена сім’ї чи житловий будинок загальною площею не більше 120 кв. м). Якщо ж борг залишиться, тоді боржника визнають банкрутом. У такому разі йому пробачать усі борги – крім аліментів та тих, що пов’язані із завданням шкоди іншим людям.
Кому підходить процедура банкрутства
На думку експертів, отримати переваги від процедури можуть:
- ті, хто має значні борги за житлово-комунальні послуги;
- фізособи, у яких суми штрафів та пені за кредитами перевищує суму позики (за процедурою про банкрутство штрафи не приймаються до уваги судом);
- громадяни, які мають декілька боргів. Зі стартом процедури, накладається мораторій на нарахування пені та штрафів, тож боржник може трохи перепочити;
- ті, хто хоче почати з чистого аркушу. Банкрутство дає шанс людині “відбілити” свою кредитну історію. Таким чином, кредитори з більшою охотою видадуть нову позику.
Висновок. Фізособа, яка має великі борги, може ініціювати процедуру банкрутства і отримати ряд переваг. Наприклад, обнулити свою кредитну історію, а також взяти паузу, щоб розібратися із боргами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредити більше не потрібні: 3 кроки, щоб позбавитися психології боржника
Telegram
Viber