Від оцінки рейтингових агентств залежить відсоток, під який країни можуть позичати кошти.
У всьому світу налічується понад 70 рейтингових агентств. Але на три – Standard&Poor’s, Fitch і Moody’s – припадає понад 90% світового ринку. Ці агентства присвоюють кредитні рейтинги будь-якому емітенту – уряду, фінансовій установі, корпорації, – відображаючи його здатність виконувати свої фінансові зобов’язання в повному обсязі та в строк. Хоча є невеликі відмінності у рейтинговій шкалі, яку використовують великі агентства, усі вони поділяються на дві великі категорії. Це інвестиційні та спекулятивні оцінки. Нижня частина шкали оцінок спекулятивних рейтингів позначена «С» у Moody’s та «D» у Standard&Poor’s та Fitch.
Наприклад, рейтингова система Fitch виглядає так:
Оцінка «AAA» – означає, що емітент – винятково високої якості;
«АА» – все ще висока якість;
«A» – низький ризик дефолту; дещо більш вразливі до ділових чи економічних факторів;
«BBB» – низькі очікування дефолту; бізнес або економічні фактори можуть негативно вплинути на компанію.
Неінвестиційний (спекулятивний) клас оцінок:
«ВВ» – підвищена вразливість до ризику дефолту; все ще фінансово гнучкий;
«В» – погіршення фінансового становища; дуже спекулятивно;
«CCC» – реальна можливість дефолту;
«CC» – дефолт є великою ймовірністю;
«C» – почався процес дефолту чи схоже на те;
«RD» – емітент прострочив платіж;
«D» – дефолт.
Рейтинги трьох агентств часто присвоюються компаніям, установам та країнам і базуються на багатьох факторах. Зокрема, який борг має компанія, наскільки вона чутлива до системних змін (процентних ставок); обґрунтованість бізнес -плану, прогнозовані доходи та грошові потоки, якість її активів та управління. Їх рейтинги, як правило, однакові. У протилежному разі виникає питання: як давно кожен з них оцінював ту чи ту компанію чи уряд.
Кредитний рейтинг може бути вирішальним фактором щодо того, чи отримає позичальник позику, чи не отримає її. Хороші кредитні рейтинги дозволяють легко брати позики у фінансових установах або на ринках державного боргу.
Лідери теж помиляються
Рейтинги Fitch, Moody’s та S&P вважаються орієнтирами для інвесторів, показуючи, які вклади вірогідно не стануть дефолтними. Це значно спрощує життя інвесторам. Адже зникає потреба кожному проводити належну перевірку (для оцінки кредитоспроможності), оскільки можна повністю покластися на рейтинги агентств. Кредитні агентства, як правило, мають довірливі взаємини з емітентом (облігацій). Вони навіть можуть, у деяких випадках, отримувати непублічну інформацію. Тож можна припустити, що рейтингові агентства мають більше даних, ніж типовий інвестор. Проте вони теж помиляються.
Наприклад, щодо Enron Corp. ані S&P, ані Moody’s та Fitch не вказали жодних ознак фінансових проблем. Ба більше – вони давали енергетичній компанії високі рейтинги “якості інвестування”. Та вже за кілька днів компанія заявила про банкрутство. Під час фінансової кризи 2008-2009-го надійність кредитних рейтингових агентств була суттєво дискредитована. Їх критикували за те, що вони не провели сумлінну оцінку кредитоспроможності облігацій напередодні кризи. Тож деякі з них були оштрафовані фінансовими регуляторами США. Цікаво, що послуги агентств оплачуються емітентами облігацій, які вони оцінюють. А компанія зацікавлена в кращому рейтингу.
Чому оцінка важлива для країн, що розвиваються
Агентства також пропонують суверенні кредитні рейтинги, які описують здатність кожної країни виконувати свої боргові зобов’язання. Суверенні кредитні рейтинги необхідні інвесторам, щоб краще зрозуміти рівень ризику, пов’язаного з інвестуванням у певну країну. Уряди запрошують кредитно-рейтингові агентства оцінити економічне та політичне середовище, фінансове становище країни для визначення репрезентативного рейтингу. Критичні змінні, які входять в оцінку та рейтинг країн, включають:
- макроекономічні результати;
- стан державних фінансів;
- ситуацію із зовнішніми фінансами, включаючи управління валютним курсом;
- політичний ризик;
- результати діяльності державних установ.
Дуже важливо отримати найкращий суверенний кредитний рейтинг, особливо для країн, що розвиваються. Адже це допомагає отримати доступ до фінансування на міжнародних ринках облігацій. Висновки рейтингових агентств, як правило, впливають на вартість фінансування урядів. Наприклад, 10-річні державні облігації, випущені країнами з високим рейтингом інвестицій, мають дуже низькі процентні ставки. Зазвичай це менше 2,5%. Тоді як Греція з рейтингом «CCC» могла позичити під 8,33%.
Уряди час від часу ставили під сумнів оцінки кредитно-рейтингових агентств. Такі розвинені країни світу, як США та Франція, різко критикували великі агентства через зниження своїх рейтингів. Попри це, між рейтинговими показниками країн та їх схильністю до дефолту прослідковується чітка кореляція. Так, емітенти з оцінкою «А» оголошували дефолти рідше порівняно з тими, хто мав нижчі кредитні рейтинги. Наприклад, у період з 1983 по 2009 роки жодна країна з рейтингом інвестиційного класу не була дефолтною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Легалізація біткоіна здатна послабити страховий сектор — аналітики агентства Fitch