close-btn
PaySpace Magazine Global toggle EN
Ми в соцмережах:
PaySpace Magazine Global toggle EN

Зерно – на експорт, машини – на імпорт: чим та з ким торгує Україна

Держстат оприлюднив дані щодо зовнішньої торгівлі України за сім місяців. Ми вирішили детально розглянути, як йдуть справи у цій сфері.

Фото: pixabay.com

За даними державної служби статистики, у січні–липні цього року експорт товарів з України становив $35,5 млрд, або 133,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зріс також імпорт, однак дещо меншою мірою: за сім місяців в Україну було ввезено товарів на $37,2 млрд, що на 28,6% більше, ніж торік. Таким чином, сальдо торгівлі товарами – різниця між експортом та імпортом – негативне, що є сумною тенденцією вітчизняних зовнішньоекономічних реалій (показник склав $1,7 млрд, однак у січні–липні минулого року різниця була навіть більшою – $2,3 млрд).

З ким торгуємо?

Експорт

У січні – липні цього року зовнішньоторговельні операції Україна проводила з 228 країнами світу. Найбільшим партнером був Євросоюз. На держави-члени цієї спільноти припадає 40% вітчизняного експорту товарів. Усього за сім місяців на ринки ЄС було поставлено краму на $14,2 млрд. За межами ЄС у лідерах – Китай: на ринок Піднебесної ми поставили товарів на майже $5 млрд (частка Пекіну в експорті товарів з України становить 14% ). Трійку активних споживачів наших товарів замикає Польща. Варшава за сім місяців імпортувала українського краму на $2,9 млрд (частка – 8%). Крім того, ми поставили товарів на майже $2,1 млрд у Туреччину (5,9%), на $1,8 млрд в Італію (5,2%) і на $837 млн – у США. У переліку торгових партнерів залишається Російська Федерація. Експорт за згаданий період на ринок РФ склав $1,86 млрд (5%). Найменше зацікавлені українським товарами Швеція та Швейцарів – на них припадає по 0,2% нашого експорту на суму близько $59 млн і $76 млн відповідно.

Імпорт

Країни Європейського Союзу активно не тільки ввозять, а й поставляють свої товари в Україну. Усього за сім місяців було імпортовано з ЄС краму на $15,4 млрд (41%). Серед країн за межами ЄС, з яких Україна найбільше імпортує товарів – Китай. Звідки ми завезли товарів на $5,5 млрд, що становить майже 15% нашого імпорту. Крім того, ми відносно активно завозимо продукцію з Німеччини – на $3,3 млрд, (9%), Польщі – на $2,7 млрд (7,2%), з РФ – на $2,9 млрд (7,8%), з США – $1,9 млрд (5%). Позитивне сальдо торгівлі Україна має з Австралією, Болгарією, Грузією, Єгиптом, Ізраїлем, Індією, Іраком, Іраном, Іспанією, Італією, Нідерландами, Польщею, Молдовою, Румунією, Саудівською Аравією, Словаччиною, Туреччиною, Узбекистаном та Чехією.

Фото: pixabay.com

Чим торгуємо?

У січні – липні Україна найбільше поставила на зовнішні ринки продукції чорної металургії – на $7,5 млрд. На неї припадає 21% нашого експорту. Зернові залишаються в топі товарів, які ми пропонуємо світу. На зовнішні ринки їх було поставлено на $5,16 млрд. На цю культуру припадає 14,5% нашого експорту. Крім, того в лідерах жири та олії тваринного або рослинного походження – на $3,7 млрд (частка – 10,6%). Також за сім місяців країна поставила обладнання на $3 млрд (8,5%).

Як і раніше, значною статею витрат України є імпорт палива, нафти та продукти її перегонки. Їх було завезено на $6,2 млрд (16,6%). Разом з тим ми придбали хімічної продукції – на майже $5 млрд (13,4%), машин, обладнання – на $7,5млрд (20%), наземного транспорту – на $4 млрд (11%).
Як бачимо, загалом Україна залишається експортером сировини.

Частка ж товарів з вищою доданою вартістю, на поставках яких заробляють розвинуті країни, залишається низькою. Хоча у січні – липні ми дещо наростали експорт взуття, головних уборів, парасольок (+16%), виробів з каменю, гіпсу, цементу (+30%), готових харчових продуктів (+13%), фармацевтичної продукції (+5,4%), добрив (+26%), однак їх частка в експорті залишається доволі низькою. Так, частка готової харчової продукції становить 6%, хімічної – менше 4%; взуття, головні убори – 0,3%, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 8,5%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – трохи більше 1%.

Фото: pixabay.com

Послуги

Держстат ще не оприлюднив нові дані щодо зовнішньої торгівлі послугами. Однак відомо, що у І півріччі їх експорт становив $5,6 млрд або 101,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Разом з тим, ми імпортували послуг на 3,2 млрд (123,4%). Як бачимо, сальдо – позитивне, як було і в січні – червні 2020-го.

У структурі обсягу послуг лідирують транспортні (38%), а також послуги у сфері телеомунікацій, комп’ютерні та інформаційні (31%), з них на комп’ютерні припадає 79%. Позитивне сальдо торгівлі послугами свідчить про чималий потенціал їх експорту, особливо у сфері IT, що посприяє притоку валюти й поліпшенню економічної ситуації в країні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рейтинги Fitch, Moody’s і S&P: що вони означають і як впливають на нашу економіку

Світова торгівля стрімко відновлюється після пандемії – доповідь ООН 

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!

Матеріали по темі