Другий закон інфодинаміки, розроблений фізиком Мелвіном Вопсоном і математиком Сербаном Лепадату, підтверджує уявлення про те, що наш Всесвіт ніщо інше, як складна модель на чудернацькому комп’ютері
Фото: pixabay.com
Фізики довгий час намагалися пояснити, чому Всесвіт виник з умовами, придатними для розвитку життя. Чому фізичні закони та константи набувають дуже специфічних значень, які дають змогу розвиватися зіркам, планетам і, зрештою, всьому живому?
Розширювальна сила Всесвіту, темна енергія, наприклад, набагато слабша, ніж припускає теорія, і дає змогу матерії злипатися, а не розриватися на частини.
Поширена відповідь полягає в тому, що, по-перше, ми живемо в нескінченному мультивсесвіті Всесвітів. Тому не варто дивуватися, що хоча б один Всесвіт виявився прийнятним для нас. А по-друге, наш Всесвіт являє собою комп’ютерну симуляцію, в якій хтось (можливо, просунутий інопланетний вид) налаштовує умови.
На користь останнього варіанта свідчить напрям науки, званий інформаційною фізикою, який передбачає, що простір-час і матерія не є фундаментальними явищами. Навпаки, фізична реальність складається з бітів інформації, з яких і складається наше сприйняття простору-часу.
Для порівняння, температура “виникає” з колективного руху атомів. Жоден окремий атом принципово не володіє температурою. З усього цього випливає дивовижна ймовірність того, що весь наш Всесвіт насправді може бути комп’ютерною симуляцією.
Другий закон інфодинаміки
Другий закон інфодинаміки, розроблений фізиком Мелвіном Вопсоном із Портсмутського університету і математиком Сербаном Лепадату з Інституту математики, фізики та астрономії імені Джеремаї Хоррокс (Велика Британія), підтверджує думку про те, що все навколо нас — не більше ніж складна модель на досить переускладненому комп’ютері.
“Відкриття у 2022 році другого закону інформаційної динаміки (інфодинаміки) сприяє появі нових і цікавих інструментів дослідження на стику фізики та інформації”, — пише Вопсон у новій статті, опублікованій у журналі AIP Physics.
“У цій статті ми заново розглядаємо другий закон інфодинаміки і його застосовність до цифрової інформації, генетичної інформації, атомної фізики, математичних симетрій і космології, а також наводимо наукові докази, які, мабуть, лежать в основі гіпотези модельованого Всесвіту”.
Новий закон інфодинаміки Вопсона і Лепадату ґрунтується на другому законі термодинаміки, який свідчить, що будь-який природний процес у Всесвіті призводить до втрати енергії та збільшення ступеня безладу в системі, або ентропії.
Вопсон, який запропонував вважати інформацію формою матерії, очікував, що і з інформаційними системами відбуватиметься те саме: з плином часу має збільшуватися і рівень безладу.
Однак, вивчаючи дві різні інформаційні системи — цифрове сховище даних і геном РНК, він виявив, що це не так. Згідно з другим законом інфодинаміки, “інформаційна ентропія” має або залишатися на тому самому рівні, або навіть зменшуватися з плином часу.
До яких нових висновків дійшов Вопсон
У своїй новій статті фізик досліджує, що означає цей новий закон для низки галузей, таких як генетика, космологія, атомна фізика, симетрія та, звісно ж, гіпотеза моделювання.
Що стосується генетики, Вопсон проаналізував послідовності РНК різних варіантів SARS-CoV-2. Він виявив, що всі проаналізовані варіанти показали зниження інформаційної ентропії в міру мутації. Результати також засвідчили, що існує якийсь механізм, який керує мутацією згідно з другим законом інфодинаміки, а не просто випадковість.
Він також виявив, що електрони в атомі розташовуються таким чином, щоб мінімізувати інформаційну ентропію; і що для того, щоб Всесвіт продовжував розширюватися, збільшення фізичної ентропії має бути врівноважене відповідним зменшенням інформаційної ентропії.
А переважання симетрії у Всесвіті — від маленької сніжинки до приголомшливої спіральної галактики — теж можна пояснити другим законом інфодинаміки.
Наступні кроки будуть спрямовані на експериментальне підтвердження цих висновків. Якщо ми живемо в симуляції, то інформація є фундаментальним будівельним блоком нашого Всесвіту — подібно до того, як біти є фундаментальною одиницею інформації в обчислювальній техніці — і, як раніше припускав Вопсон, можуть мати масу.
Якщо це так, то її можна виявити за анігіляцією інформації в зіткненнях частинок з античастинками. Звичайно, бувши стислою та оптимізованою симуляцією, наш змодельований Всесвіт має бути запрограмований якоюсь глибшою та складнішою системою, що породжує ще більше запитань.
Вам може бути це цікаво:
- Метавсесвіт і мультивсесвіт — у чому різниця?
- Неетичність використання ШІ: у соцмережах розгорілися нові запеклі баталії
- 5 Web3 інновацій для подолання глобальних проблем
