ОЛЕНА ВАСІНА
Спеціаліст з комунікацій фінансової групи Bredley Holding
В Україні діють нові правила віддаленої ідентифікації для користувачів фінансових послуг. Міра своєчасна і затребувана ринком. Однак фінансові компанія побоюються, що технічно складні процедури будуть недоступні для більшості українців, які не володіють смартфонами останніх моделей або не вміють користуватися цифровими інструментами для підтвердження особи.
Фото: medium.com
Нагадаю, навесні цього року вступив в силу оновлений закон про фінмоніторинг, який дозволив фінансовим установам ідентифікувати клієнта віддалено. Незважаючи на те, що нові правила вже працюють, регулятор продовжує обговорювати з учасниками ринку методи верифікації. Оскільки не всі змогли впровадити необхідні технічні нововведення і потребують роз’яснень та доповнень до запропонованих сценаріїв ідентифікації.
Фінансові компанії вивчають чотири варіанти верифікації даних користувача. Перший: отримання копії ідентифікаційного документа і коду ІПН, завірені КЕП клієнта (кваліфікований електронний підпис). Однак у онлайн-кредиторів понад 90% трафіку йде з мобільних пристроїв, а ключі КЕП зберігаються на флешці. У наступному році планується запуск проекту “Дія Smart” – цифровий підпис в смартфоні, також клієнти “ПриватБанку” можуть отримати такий електронний ключ, але говорити про масове використання цих інструментів сьогодні не доводиться.
На цьому тлі BankID виглядає одним з найдоступніших методів. За даними НБУ, сервіс сьогодні покриває 93% системи банків, якщо рахувати за кількістю випущених платіжних карт. Однак не варто забувати, що третина населення країни взагалі не має рахунків у банках. Ще один метод: зчитування даних з ID-карти. Він не дуже популярний, тому що власників паспортів нового зразку до 30% населення. Крім того, для цього методу потрібний спеціальної пристрій, що зчитує і необхідно пам’ятати пінкод.
Останній метод верифікації: звірка з даними бюро кредитних історій і додаткова фотоверифікація. Він викликає чимало суперечок через суто український винахід: “фото з паспортом”. Зробити якісне зображення, де було б чітко видно обличчя клієнта, фотографію в паспорті, текст і серійний номер документу, практично неможливо. Згідно з дослідженнями галузевих маркетологів, цільова аудиторія фінансових компаній – це люди з доходом “середній” і “нижче середнього”, які часто не мають вебкамери на домашньому комп’ютері або новенького смартфона з хорошою селфікамерой. Крім того, якщо від’їхати на кілька десятків кілометрів за межі великого міста, то мобільний інтернет просто не потягне передачу зображення. Таким чином, для значної частки населення перераховані методи технічно недоступні.
Проте, найбільші фінансові компанії вже впроваджують нові способи ідентифікації користувачів, тестують технології і аналізують поведінку клієнтів. Це створює певну диспропорцію на ринку: клієнти, які стикаються з труднощами нової процедури верифікації, завжди можуть зробити вибір на користь тих компаній, які поки чекають роз’яснень регулятора.
Буде потрібно чимало часу, щоб навчити українців користуватися фінансовими послугами віддалено. Згідно з дослідженням Мінціфри 53,5% українців мають рівень цифрової грамотності нижче середнього, а 5,75 млн. Українців позбавлені якісного швидкісного доступу до інтернету. Від нових правил фінансові компанії очікують скорочення кількості клієнтів. Найголовніше, люди втратять доступ до швидких і зручних фінансових інструментів. У той же час онлайн-кредитори сподіваються, що карантинні заходи зроблять їхні послуги більш затребуваними і це хоч частково пом’якшить ситуацію від втрати конверсій.
Telegram
Viber