close-btn

Легалізація криптобізнесу в Україні: якими будуть податки для власників крипти

Україна вже наприкінці цього року може легалізувати криптобізнес та запровадити оподаткування для власників віртуальної валюти. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку презентувала оновлений законопроект про «Про віртуальні активи». PaySpace Magazine зібрали актуальну аналітику щодо законодавчих змін та настрої на ринку, тож розповідаємо детальніше.

Легалізація криптобізнесу в Україні: якими будуть податки для власників крипти

Легалізація криптобізнесу в Україні: якими будуть податки для власників крипти
фото:pexels.com/

Презентований НКЦПФР законопроект про оподаткування крипто активів – це очікуване продовження процесу запровадження регулювання криптовалютного сектору, який почався ще у 2022 році з ухвалення Закону «Про віртуальні активи».

Цей закон має легалізувати обіг криптовалют в Україні та визначити статус учасників крипторинку. Однак, для його повноцінного впровадження необхідно запровадити зміни до Податкового кодексу.

Буквально недавно документ, який розробила Нацкомісія з цінних паперів, презентували представникам профільних державних органів, депутатам та ринковій спільноті.

Структура законопроєкту складається з таких основних пластів:

  • зміни до Податкового кодексу України;
  •  нової редакції Закону України «Про віртуальні активи»;
  •  зміни до інших законодавчих актів.

Як зазначає голова НКЦПФР Руслан Магомедов, В цілому документ окреслює механізм правового регулювання, обсяг юридичних зобов’язань для учасників ринку, яких необхідно дотримуватись, концепцію оподаткування, а також питання захисту прав інвесторів від шахрайства та інших неправомірних дій на ринку.

«Комісія спільно з однодумцями та партнерами тривалий час плідно працювала над законопроєктом і нарешті показала свої напрацювання. Тож Україна отримала дорожню європейську карту як і куди рухатись щодо запуску ринку віртуальних активів. Наступним кроком ми бачимо врахування всіх пропозицій та зауважень колег, які ознайомлені з текстом, та передачу проєкту народним депутатам в профільний комітет», – коментує Магомедов.

У повідомленні Нацкомісії з цінних паперів йдеться про те, що Україна — асоційований член Європейського союзу. Тож це, зокрема, євроінтеграція. таким чином Україна може стати першою державою в Європі, яка запровадить норми MiCA.

Вам буде корисно ознайомитись:Яка криптовалюта зросла на 23 000%

Що передбачає оновлений законопроект

Що передбачає оновлений законопроект
фото:pexels.com/

Що передбачає оновлений законопроект

Хоча сам законопроект презентували, але тексту у загальному доступі наразі немає. Тож для оцінки усіх регуляторних перспектив необхідно дочекатись його опублікування, пояснює доктор юридичних наук Яків Воронін в інтерв’ю нашому виданню.

Проте з даних, які  з’являються в інформаційному просторі зрозуміло, законопроєкт наразі передбачає механізм оподаткування, визначає регуляторів ринку та вимоги для авторизації юридичних осіб. Крім цього, автори нового законопроекту розробили класифікацію віртуальних активів за наступними критеріями:

1. токени електронних грошей (аналог цінних паперів);

2. токени з прив’язкою до активів (стейблкоїни);

3. інші віртуальні активи.

«Оподаткування – це фундамент нового законопроєкту. Податок треба буде заплатити за операції від продажу віртуальних активів за фіатні кошти або їх обмін на товари або послуги. Ставки податку залежатимуть від того, хто ви — юридична чи фізична особа — і як довго тримали свої активи», — аналізує Яків Воронін.

За словами фахівця, юридичні особи будуть сплачувати 18% податку на дохід і 1,5% військового збору з прибутку від продажу крипто активів. Крім того, якщо вони продають товари або послуги за сервісні токени або токени, пов’язані з реальними активами, то на них поширюється обовʼязок зі сплати ПДВ.

Фізичні особи будуть сплачувати податок за ставкою 5%, якщо вони продали криптоактив після року тримання. Якщо ж вони продали його раніше, то ставка податку складе 18%.

«Важлива умова – ці ставки застосовуються тільки до доходу отриманого з продажі віртуальних активв. При цьому, якщо загальний річний дохід не перевищує 100 мінімальних зарплат (670 000 грн.) – платити податок на інвестиційний прибуток буде не потрібно. Крім того, за фізичними особами планується зафіксувати обовʼязок самостійно подавати декларацію про доходи з крипто активів та сплачувати податки», – додає фахівець.

Якщо порівнювати з ситуацію оподаткування криптовалют за кордоном, то ситуація досить різноманітна – деякі країни мають дуже високі ставки податку на криптовалюту, деякі, відповідно, низькі.

Цікаве по темі:Україна приймає важливе рішення про криптовалюти: про що йдеться

В Національному банку України повідомили, що підтримують необхідність розвитку ринку віртуальних активів

В Національному банку України повідомили, що підтримують необхідність розвитку ринку віртуальних активів
фото: НБУ

Що кажуть в НБУ

На запит PaySpace Magazine,  в Національному банку України повідомили, що підтримують необхідність створення цивілізованих умов для розвитку ринку віртуальних активів в Україні. За умов розробки прозорого та зрозумілого законодавчого врегулювання правовідносин.

«У свою чергу, держава отримає можливість управляти ризиками, які можуть супроводжувати поширення та поглиблення ринку віртуальних активів. НБУ готовий до співпраці та спрямовуватиме зусилля для побудови прозорого та зрозумілого правового режиму для відповідного ринку. У межах свого мандату НБУ докладатиме зусиль, щоб регулювання та функціонування ринку віртуальних активів відповідало цілям із забезпечення цінової та фінансової стабільності в Україні, захисту прав споживачів фінансових послуг», — йдеться у заяві пресслужби НБУ.

Віртуальні активи нарешті отримають визначений юридичний статус, а учасники ринку та клієнти – право на роботу в правовому полі й захист їхніх інтересів з боку держави, зокрема, за потреби, і у судовому порядку. Технологічні інновації, пов’язані з віртуальними активами, можуть надати стимулів економічному розвитку шляхом поліпшення доступу до фінансових послуг, посилення конкуренції у сфері платіжних послуг, сприяння залученню інвестицій та благодійних внесків тощо.

Регулятор вважає, що у майбутньому це спростить міжнародні операції, транскордонні послуги та рух капіталу, а також сприятиме загальній інтеграції України у європейський простір, зокрема економічний.

«НБУ до співпраці з іншими державними органами та учасниками фінансового ринку у напрямі розробки та реалізації якісного законодавства, яке матиме на меті адаптацію норм ЄС у сфері регулювання віртуальних активів, якщо таке рішення буде прийнято», — резюмують у відомстві.

Щоправда, в Нацбанку не зазначили, чи готові брати на себе роль регулятора.

Цікаве по темі: Western Union надаватиме послуги, пов’язані з криптовалютами

Хто буде регулювати криптовалюту в Україні?

Хто буде регулювати криптовалюту в Україні?
Фото:pexels.com

Хто буде регулювати криптовалюту в Україні?

Згідно запропонованих змін, регулювати ринок криптовалюти має НБУ та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. І на думку експертів, це положення може на практиці спричинити певні проблеми, схожі на ті, які були нещодавно в США між SEC та СFTC, проте з урахуванням специфіки наших правових умов.

Нагадаємо, що в березні Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) ініціювала розслідування діяльності біткоїн-біржі Coinbase, за ймовірне порушення закону стосовно цінних паперів. А Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами США (CFTC) подала до суду на криптобіржу Binance. Досі два регуляторні органами америки не дійшли згоди щодо класифікації цифрових активів.

Тож, якщо схожий розбрат буде між НКЦПФР та НБУ, можуть бути потенційні конфлікти між двома органами.

Що кажуть гравці на ринку криптобізнесу

В ексклюзивному інтерв’ю PaySpace Magazine представник компанії USDT в Україні Віталій Бровко пояснив своє бачення законодавчих ініціатив в контексті оподаткування криптобізнесу.

Позиція на ринку така, що держава повинна регулювати криптобізнес і учасники готові співпрацювати з держорганами та оподатковуватися в Україні, але не в рамках банківської фінансової системи.

«Те, чого бояться найбільше криптовалютні юзери — це відміна анонімності, бо верифікації, яку вони проходять на будь якому криптовалютному виводі чи вводі, відбиватиме бажання людей цим займатися, оскільки, ти міняєш шило на мило. Якщо держава хоче розвивати передові фінансові технології, то має також зважати на зручність та розумність і не вбивати суть криптовалюти. Державний бюджет має бути державним бюджетом, а криптовалютні оборудки мають залишатися та йти паралельними курсами. Бо коли ми дійдемо до уніфікації, тобто коли зможемо напряму крипьою розраховуватися у магазині, то наразі держава як ми бачимо, не готова, бо це державі не вигідно», — каже Віталій Бровко.

Разом з тим, додає представник криптобізнесу, незалежний розрахунок віртуальними активами необхідниймалому та середньому бізнесу. Щоб запобігти будь яким труднощам на ринку криптовалют, вважає Бровко, потрібна одна стала форма оподаткування.

Які переваги чергового етапу легалізації криптобізнесу?

Які переваги чергового етапу легалізації криптобізнесу?
фото:pexels.com

Цікве по темі: Доля чи небачене везіння: Як люди раптово багатіли на криптовалютах

Які переваги чергового етапу легалізації криптобізнесу?

Основною перевагою для українців та вітчизняного бізнесу від прийняття запропонованих змін – це можливість працювати в сфері крипто активів легально, без зайвих схем. Можна буде ширше використовувати віртуальні активи для інвестиції та оплати товарів чи послуг.

Крім того, це стимул до інноваційого розвитку  та конкурентоспроможності української криптовалютної спільноти, вважають експерти.

Легалізація крипти має перш за все накопичувальний ефект. Бо здатна привернути іноземні інвестиції в Україну та забезпечити додатковий дохід в державний бюджет. Це забезпечує прозорість та відкритість ринку, які можна буде оцінити тільки після реалізації всього регуляторного механізму. Чим краще запрацює законодавство – тим більший рівень піднесення відчує економіка.

Читайте також:У Великобританії закон про криптовалюти ухвалять навесні 2023 року

Досвід іноземних країн

Наприклад, у Бельгії податок на приріст капіталу з криптовалюти становить 33%. Схожа ситуація і в Індії – там податок на приріст капіталу від криптовалюти становить 30%, як і податок на прибуток від майнінгу криптовалюти.

В США криптовалюта оподатковується податком на доходи фізичних осіб або податком на приріст капіталу, ставки – від 0% до 20%, залежно від розміру інвестиційного доходу.

У Гонконзі податок на приріст капіталу на криптовалюту становить 15%. У Сінгапурі податок взагалі взагалі відсутній. Але в Гонконзі для бізнесу операції з криптовалютою обкладається податком на прибуток, на відміну від Сінгапуру. Там податок на прибуток доведеться сплатити, але професійним трейдерам або якщо криптовалюта отримується у якості оплати за товари і послуги.

Висновок

Легалізація криптовалюти в Україні важлива для євроінтеграційного процесу та інвестиційної привабливості у подальшій перспективі. Переваг багато, але контроль державних регуляторі викликає певні побоювання у гравців на крипторинку. Проте остаточні умови оподаткування та статусу віртуальних активів будуть відомі після оприлюднення тексту нового документу. Ну а за попередніми прогнозами, парламент розглядатиме законопроект вже у вересні. У разі ухвалення, норми діятимуть вже з початку 2024 року.

Вас також може зацікавити:

Член виконавчої ради ЄЦБ хоче, щоб криптовалюти регулювалися як азартні ігри

SWIFT інтегрує блокчейн та починає працювати з криптовалютами

Органи влади можуть отримати доступ до криптовалют у гаманцях Ledger

google news