Ситуація непроста, але не настільки все погано, як прогнозувалось раніше. Яким буде 2023 рік: чи зміниться курс гривні, чого очікувати від податкової системи, чи підвищать штрафи та як у цілому функціонуватиме економіка? Аналітичний огляд далі
Яким буде 2023 рік: курс гривні, податки, штрафи та економіка Фото: kdpu.edu.ua
За словами Артема Ковбеля, аудитора, керуючого партнера Crowe, члена ASIS, ACFE та ASCP, сьогоднішні прогнози суттєво відрізняються від тих, що були раніше. На початку повномасштабної війни аналітики стверджували, що український ВВП впаде на 40-45%, лунали цифри і 50-60%. Але за останні два місяці все змінилось.
У світлі «зернової угоди», успішних операцій українських військових, а також серії заходів з євроінтеграції України, НБУ повідомив про скорочення ВВП на 32% і опублікував прогноз зростання у 2023 році навіть за умови продовження інтенсивних бойових дій.
МВФ озвучує падіння на 35% при інфляції 30%. Український інститут майбутнього, в свою чергу, прогнозує зниження на 33,6% (за песимістичного сценарію на фронтах і в світі), і на 30,7% — якщо все складеться якнайкраще.
Поліпшив власний прогноз і Світовий банк, який у серпні називав цифру в 45,5%, а зараз — 35%. На 2023 рік його прогноз — зростання на 3,3%.
Більшість українських бізнесменів також переконана, що в наступному році українська економіка продемонструє стабільне зростання. Зокрема, серед оптимістів Європейська бізнес асоціація та навіть ті, хто ще у квітні-травні був песимістом.
Слід додати до цього фактичну зміну курсу готівкової гривні нижче 40 грн/долар, анонс урядом пакету підтримки промислової сфери, нові транші фінансової допомоги від зарубіжних партнерів, зростання запасів золотовалютних резервів у жовтні на 5,5%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прем’єр-міністр озвучив суму субсидій на наступний рік
Але без поганих новин, на жаль, не обійшлось
По-перше, це масовані обстріли інфраструктури, які стали неочікуваним фактором — більшість аналітиків, які складали прогнози, не могли і уявити, що країна-окупант піде на такі кроки (а якщо і піде, то не в таких масштабах). Як результат — критичний рівень пошкоджень в енергетичному секторі та панічні настрої киян про можливу евакуацію.
По-друге, темпи світової інфляції невблаганно зростають. Щоб хоча б якось з нею боротись ФРС США постійно підвищує облікову ставку (востаннє це відбулось на початку листопада). Для прикладу, в березні вона була майже нульовою, а зараз — 3,5-4% (і ще в грудні може підвищитись на 50 б.п.). Це зміцнює долар і, відповідно, девальвує інші валюти.
За даними ООН, такі кроки від ФРС можуть «з’їсти» цьогоріч близько $360 млрд із доходів економік, що розвиваються.
ФРС Фото: nalcab.org
По-третє, у фінансовій системі України суттєво не вистачає валюти. Хоч її кількість і збільшилась, і гривня навіть стала міцнішою, але це може бути тимчасовим успіхом. Надалі все залежатиме від розвитку подій на фронті, нових масштабних ракетних обстрілів, стабільності функціонування «зернового коридору», можливої спроби атакувати Україну з північних кордонів тощо.
Запроваджені Нацбанком депозити можуть нести і ризики для економіки. Хоч вони і мотивують українців зберігати валюту в Україні, немає гарантій, що не спостерігатиметься масове знімання грошей, — знову почнеться критичний відтік валюти і гривня почне слабшати.
Іншими словами, фактичне зміцнення курсу — річ непередбачувана і коли завгодно може змінитися не в кращий бік. А це означає, що долар може бути і по 40, і 50 грн.
З урахуванням інфляції і безробіття, які наприкінці року оцінюються на рівні 30%, негативний сценарій суттєво позначиться на доходах населення, а відповідно на попиті і пропозиції, економіці в цілому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові вимоги до банків від НБУ під час блекауту: що змінилось?
Прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, пільги та податки у 2023 році
З 1 грудня 2022 року прожитковий мінімум в Україні становить 2684 грн для працездатних осіб. Разом з цим змінився розмір пенсій, мінімальної зарплати (Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України, раніше анонсував планове збільшення до 6,7 тис. грн/міс, або 40,46 грн за годину), аліментів тощо. Детальніше у матеріалі «Які фінансові зміни чекають на українців з грудня 2022».
Фото: golovbukh.ua
Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму підвищився, то і податкова соціальна пільга (ПСП) з початку 2023 року становитиме 1342 грн (половина від обсягу прожиткового мінімуму, передбаченого на 1 січня). При цьому, для деяких категорій працівників ця пільга, згідно зі ст. 169 ПК, становитиме і 100%, і навіть більше.
ПСП застосовується до доходу, якщо він менший від прожиткового мінімуму, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн. Таким чином граничний дохід для застосування ПСП у наступному році становитиме 3760 грн (2684 х 1,4).
Це означає, що ПСП не застосовуватиметься до доходів більшості працівників, так як обсяг їх ЗП має перевищувати 6700 грн, а граничний дохід для застосування — всього 3760 грн.
Оподаткування ФОП на 2023 рік:
Фото: biz.ligazakon.net
Максимальна база нарахування єдиного соціального внеску = 15 мінімальних зарплат. Тому в 2023 році максимальна сума ЄСВ, яку сплачує ФОП, становитиме 22 110 грн (6700 х 15 х 22%). Ставка ЄСВ — 22% від бази нарахування єдиного внеску для ФОП:
- на загальній системі — від суми доходу (прибутку), що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць та більше максимальної суми;
- єдинників — від суми, що визначаються ними самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування. При цьому сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Алгоритм нарахування платежів за електроенергію змінили з урахуванням аварійних відключень: подробиці
За кожного працівника, у якого встановлена мінімальна зарплата, ФОП у 2023 році має сплатити:
- Ставка — 6700 грн;
- ПДФО — 6700 х 18% = 1206 грн;
- військовий збір — 6700 х 1,5% = 100,50 грн;
- єдиний соціальний внесок — 6700 х 22% = 1474 грн;
- утримання: 1 306,5 грн (ПДФО + ВЗ).
Таким чином на кожного працівника: ставка 6700 грн (із них ПДФО (1206 грн) + військовий збір (100,5 грн)) + ЄСВ 1474 грн = 8 174 грн
До виплати «на руки» працівнику: 5 393,5 грн/місяць, оскільки ПДФО і ВС утримуються з його ставки, а роботодавець вносить ЄСВ.
Видача ліцензії, судовий збір та штрафи в 2023
Бізнесмен ліцензію має сплатити разово суму в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи (якщо інше не передбачено законом). З 1 січня — 2684 грн.
Судовий збір також розраховується від суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП
Розрахунок суми штрафу здійснюється відносно розміру мінімальної ЗП. Крім фінансових санкцій до порушників трудового законодавства застосовуються адміністративні стягнення.
Несплата або сплата не в повному обсязі авансових внесків єдиного податку до 20 числа поточного місяця тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку: 1 група ФОП — 134,2 грн, 2 група — 670 грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Українці можуть оформити грошову підтримку від благодійної організації HIAS
Скільки держбюджет отримав від націоналізації російських банків, — Statewatch
Список банків, які працюватимуть у разі тотального блекауту
За матеріалами epravda.com.ua, biz.ligazakon.net.
