Багато екологів припускають, що зі зростанням темпів глобального потепління зміни в природі також мають пришвидшуватися. Вважається, що підвищення температури та зміщення кліматичних зон призведе до локального зникнення видів і заселення ними нових середовищ дедалі швидшими темпами, що спричинить стрімке переформатування екологічних спільнот

Фото: freepik.com
Однак нове дослідження науковців із Queen Mary University of London, опубліковане в Nature Communications, переконливо доводить: це не так.
Дослідники проаналізували масштабну базу даних спостережень за біорізноманіттям, яка охоплює морські, прісноводні та наземні екосистеми за останнє століття. Дані показали, що «оборот» видів у локальних середовищах не лише не прискорився, а й суттєво сповільнився.
«Природа функціонує як самовідновлюваний двигун, постійно замінюючи старі деталі новими. Але ми виявили, що цей двигун тепер фактично зупиняється», — пояснив провідний автор дослідження Еммануель Нванкво.
Домінування внутрішньої динаміки
Дослідження зосередилося на періоді з 1970-х років — часі, коли зафіксовано прискорення зростання глобальної температури поверхні та екологічних змін. Науковці порівняли швидкість заміщення видів — тобто темпи, з якими одні види змінюють інші, — до й після кліматичного прискорення.
Попри очікування, що зовнішні кліматичні чинники мали б стимулювати швидші зміни, дані показали протилежне: у періоди тривалістю від одного до п’яти років швидкість «обороту» видів загалом сповільнювалася. Ця тенденція була сталою в різних середовищах — від наземних спільнот птахів до морського дна.
Цікаве по темі: Магнітне поле Землі поводилось аномально: вчені занепокоєні
Співавтор дослідження, професор Аксель Россберг зазначив: «Нас здивувала сила цього ефекту. Зазвичай темпи заміщення видів скорочувалися приблизно на третину».
Щоб пояснити цей парадоксальний результат, дослідники звертаються до фундаментальних принципів організації екосистем. Вони припускають, що проаналізовані спільноти не просто пасивно реагують на зовнішні кліматичні чинники.
Натомість вони функціонують у стані, відомому як фаза «множинних атракторів», яку ще у 2017 році передбачив теоретичний фізик Ґай Бунін. У цій фазі види безперервно змінюють одне одного внаслідок внутрішніх взаємодій — наче в безкінечній грі «камінь-ножиці-папір» — навіть без змін довкілля. Нове дослідження надає вагомі емпіричні докази існування цієї фази та її домінування в природі.
Тривожний сигнал деградації
Якщо екосистеми керуються внутрішньою динамікою, чому ж «оборот» видів сповільнюється? Автори вважають, що це є побічним наслідком деградації довкілля та скорочення регіональних пулів видів.
У здоровій екосистемі у фазі множинних атракторів великий резерв потенційних колонізаторів підтримує безперервний процес заміщення видів. Однак через діяльність людини, яка руйнує середовища існування та зменшує регіональні пулі видів, кількість потенційних нових поселенців скорочується. Це й уповільнює темпи заміщення.
«В інших наших дослідженнях ми бачимо чіткі ознаки того, що вплив людини спричиняє сповільнення обороту видів. Це викликає занепокоєння», — зазначив Еммануель Нванкво.
Результати свідчать, що відсутність змін у локальному складі видів не слід сприймати як ознаку стабільності чи здоров’я екосистеми. Навпаки, повсюдне сповільнення може означати, що внутрішні механізми підтримки біорізноманіття втрачають імпульс через виснаження регіонального життя.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Дивний сигнал з космосу надсилається на Землю кожні 22 хвилини — науковці
Чому небо блакитне і чи зміниться його колір — учені
Учені заявили, що Місяць стискається і тріскається
Джерело: Phys.