Національний банк України провів оцінку стійкості для 20 найбільших банків, які сукупно мають понад 90% чистих активів сектору країни, і встановив, що тільки 5 банків можуть потребувати докапіталізації
Фото: motionarray.com
Кілька цікавих висновків та інсайтів щодо стану банківської системи написав у себе в Telegram голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, опираючись на дані звіту НБУ про фінансову стабільність.
За його словами, оцінка стійкості, яку завершує НБУ для 20 найбільших банків, підтвердила достатність капіталу для більшості установ. Наразі середньозважений норматив основного капіталу складає 15% (норматив 7%), регулятивного (основний + додатковий) – 25% (норматив 10%).
Гетманцев вважає, що введення податку на «надприбутки» банків сповільнюватиме нарощування капіталу. Утім з огляду на значний запас як основного, так і додаткового капіталу, після повної сплати податку за 2023 рік порушити регуляторні вимоги може лише один банк.
Читайте також: Скільки втратила Україна через блокаду кордону — НБУ
“Важливо.Як видно з графіка, за результатами оцінки стійкості лише для п’яти банків установлено вищий за мінімальний рівень нормативів достатності капіталу і лише три з них мають ризики повністю втратити капітал на горизонті трьох років. Ці п’ять банків готуватимуть програми капіталізації та реструктуризації для досягнення достатності капіталу або її підтримання на встановленому рівні. У них буде два роки аби поетапно виконати ці програми”, написав він.
Інфографіка. Дані НБУ
Парламентар переконаний, що навіть за більш несприятливих консервативних припущень і з урахуванням нових факторів (відновлення вимоги до 100% покриття операційного ризику та підвищення ставки податку на прибуток) капітал банків у перспективі трьох років зростатиме.
Інфографіка. Дані НБУ
Політик додає, що наступний раунд стрес-тестів запланований на 2025 рік
“Банки у цілому активно працюють із проблемними кредитами, завчасно виявляючи дефолти та реструктуруючи NPL. Частка корпоративних NPL (непрацюючих кредитів підприємств) у загальному кредитному портфелі банків за час повномасштабної війни зросла з 31% до 44% на 1 листопада 2023 року. Нові військові NPL (тобто кредити, які перейшли у категорію непрацюючих з початком повномасштабної війни у лютому 2022 року) становлять 31% від усього обсягу непрацюючих кредитів”, – написав Гетманцев.
Читайте також: На що українці брали найбільше кредитів у 2023 році — звіт НБУ
Із усього обсягу нових “воєнних” NPL близько третини – це кредити боржників, що постраждали від пошкодження, руйнування або окупації виробничих потужностей, а також зв’язок із якими втрачено. Такі кредити погано обслуговуються і на 4/5 зарезервовані.
“Водночас близько 60% NPL, що сформувались під час повномасштабної війни, становлять позики клієнтів, які стикнулися із фінансовими складнощами, що безпосередньо не спричинені окупацією або руйнуванням. Значна частина цих клієнтів мала фінансові труднощі і до війни. При цьому такі кредити добре реструктуруються, а після цього більшість клієнтів (71%) продовжує їх обслуговувати”, – додає він.
Читайте також: НБУ попередив, як працюватимуть СЕП та банки на свята
Він вважає, що в цілому банки адекватно оцінюють кредитні ризики і активно працюють із проблемними кредитами: 55% дефолтів за кредитами визнано до настання 90-го пільгового періоду на сплату, банки реструктуризували 89% визнаних ними до оцінки стійкості “воєнних” NPL (надавши кредитні канікули, подовживши строк кредиту, змінивши графік платежів тощо).
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ анулював ліцензії 19 небанкам
НБУ застосував заходи впливу до чотирьох небанків
НБУ анулював ліцензії п’яти небанкам, ще шість — виключив з реєстру
Telegram
Viber