Криптофінтех-стартап Weld Money заснували влітку 2020 року Олексій Мерецький, Олексій Бобок та Ірина Лоренс
В рамках проєкту було створено криптокартку, яка дозволяє оплачувати товари і послуги криптовалютою як в офлайн-закладах та магазинах, так і на онлайн-майданчиках. Це революційна для українського ринку технологія – проста, зручна та найголовніше – швидка. Крім цього, на початку війни Weld Money, Unchain Fund та Unex Bank запустили першу у світі криптокартку Unchain Help Card для допомоги найбільш уразливим верствам населення, котрі постраждали від війни з Росією.
Ми поговорили з Олексієм Бобком, котрий є не лише одним з кофаундерів, а й СЕО Weld Money, про труднощі, що постали перед командою під час війни, про прогнози успішності криптокартки та найважливіші аспекти фінтех-бізнесу сьогодення.
– Олексію, що саме спонукало вас почати розробку картки, яка дозволяє розраховуватися криптовалютою? Як з’явилася така ідея?
– Ми уже два роки працюємо над темою агрегації персональних фінансів, розуміючи, що у пересічного громадянина є два-три банківських акаунти, які потрібно менеджети, а для цього незручно використовувати кілька різних мобільних додатків. Тому ми почали втілювати ідею агрегації персональних фінансів у традиційному банкінгу, а через рік знайшли нішу криптовалют. Було розуміння того, що наразі немає зручного додатку, який перебував би на рівні традиційного необанкінгу і стосувався б криптоактивів.
Справа у тому, що ми з командою віримо, що за блокчейном дуже багато перспектив. Тож бачимо своєю ціллю бути одними з перших, хто зробить крутий продукт з управління персональними фінансами у криптовалюті, який уже сьогодні дозволить розраховуватися в рамках європейської та української інфраструктури, побудованої на Visa і Mastercard, за допомогою криптовалюти.
Нашою основною ціллю було створення рішення, яке працюватиме вже сьогодні. Так, є проєкти, які впроваджують POS-термінали з підтримкою криптовалюти, але це великі інфраструктурні рішення, що потребують попереднього роз’яснення суті та функціоналу продукту, а також шляхів його використання, як користувачам, так і власникам бізнесу.
Тому ми розробили рішення, зі звичайною банківською карткою, яку можна додати в Apple Pay та у Google Pay, прикласти телефон та сплатити.
– Як кофаундери збирали команду для роботи над проєктом Weld Money? Хто потрапив у команду?
– Команда зібрана з різних ресурсів. З кимось ми уже колись працювали у давніх проєктах, а хтось прийшов з інших компаній за допомогою рекрутингових сервісів. Взагалі перше і найголовніше, мабуть, що має бути у людини, яка іде у продуктовий стартап, це – готовність жити в умовах постійної незрозумілості і нестабільності, а також мати навички і внутрішню стійкість вирішувати задачі, які не були передбачені. Як компанія, котра створює абсолютно новий продукт на ринку, ми зіштовхуємося з різними труднощами, які нам треба якось вирішувати. Тож найважливіше – бути готовим до того, що кожен день у тебе можуть бути нові виклики, і їх потрібно вирішувати і емоційно, і з точки зору компетенції.
– Які особисті якості вашої команди допомогли проєкту успішно запуститися?
– Перш за все, це стійкість, сила волі та креативність знаходити в умовах досить зарегульованої сфери фінансів рішення, які зможуть бути реалізовані у поточному законодавстві з нашими продуктовими цілями. Крім того, це широкий кругозір та різнопланова компетентність.
Взагалі зараз наша команда схожа на одну велику родину. Й коли щось у когось трапляється, то ти не кажеш, мовляв, у тебе там виникла проблема, а йдеш і виправляєш, а вже потім кажеш: «У тебе дещо трапилося, були неполадки, але я виправив, піди подивися тепер ти».
– Яку аналітику ви проводили перед тим, як запускати продукт? Як збирали дані, які дозволили б зрозуміти, скільки людей потенційно зацікавиться продуктом, хто у майбутньому може стати клієнтом?
– Це була юридична, маркетингова та продуктова аналітика. Це регуляторні дослідження, Voice of Customers (так званий «Голос споживача», метод дослідження очікувань та потреб клієнтів), статистика покриття та проникнення криптовалют в Україні (Crypto Adoption), тестування нашої ідеї на ринку.
Спершу ми виробили розуміння портрету нашого потенційного клієнта. Далі поспілкувалися з людьми, щоб переконатися, чи круто звучить те, що ми робимо, і чи будуть люди цим користуватися. Отримали підтвердження, що людям дійсно цікаво отримати прозорий і zero action спосіб оплати – споживачі та покупці хочуть просто прикласти телефон і сплатити за каву, у той час, як десь «під капотом» відбувається процес обміну криптовалюти на гривню. Разом з тим умовний власник кав’ярні також хоче просто отримати кошти, не відкриваючи жодних криптовалютних акаунтів.
– Восени 2021 Weld Money провів IDO – збір коштів в обмін на токени, залучивши понад $3 млн. Розкажіть детальніше про цей етап.
– Так, було зібрано $3,5 мільйони. Було ось як: спершу ми випустили свій токен WELD, далі зайшло двадцять фондів і тридцять фізичних осіб, які купили токен на ранній стадії за вартістю нижчою, ніж та, з якою ми поступово виходили на ринок.
– Чи боялися ви невдачі, або, можливо, припускали, що проєкт може не злетіти і про нього ніхто не дізнається? Як справлялися з цими думками, і що допомагало йти вперед?
– У відповідь на це запитання я, мабуть, процитую індійського інвестора Навала Равіканта: «Підприємницькі зусилля досить часто закінчуються невдачею, але безпосередньо у своїй кар’єрі підприємці зазнають невдачі дуже рідко».
Ми не боїмося того, що щось може не скластися, тримаємо руку на пульсі, щоб бути в тренді та попереду ринку, і розуміємо, що зможемо впоратися багато з чим. Технологія в основі Weld Money певним чином нагадує завод, який може виготовляти різну продукцію. Тому якщо ми зрозуміємо, що на якомусь етапі продукт не буде розвиватися з тією швидкістю, з якою ми плануємо (це видно за низкою показників, які є у системі), то зробимо коригування і адаптуємо продукт під нагальні потреби або створимо нову технологію чи продукт. Головне – робити це не просто тому, що ти так думаєш, а підходити до рішення через цифри – аналізувати нагальну ситуацію, тренди у різних регіонах та різних нішах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стартап з українським корінням: Eclypsium залучив $25 млн інвестицій
– Як на стартап вплинула криза, пов’язана з коронавірусом, і які труднощі виникли на вашому шляху 24 лютого цього року? Як ви їх долали?
– Якщо казати про коронавірус, то ми, як і всі компанії, перейшли на віддалену роботу. Це вимагало перебудови процесів і, перш за все, комунікації всередині команди і синхронізації наших планів та ідей. Це, мабуть, найважче – коли ти звик працювати в одному приміщенні і усі питання, які щойно виникли, можуть бути обдумані командою. В режимі офлайн це відбувається енергійно, тоді як в онлайні потрібно вибудувати процес, знайти у собі внутрішню наснагу і мотивацію. Головне, коли ти переходиш з офлайну в онлайн, – документування всього: ідей, домовленостей, схем.
Війна ж вплинула на нас сильніше. Криптопроект Weld Money на той час уже пройшов майже чотири повних інтеграції з різними банками, але два зупинилися посеред дороги з різних причин, з третім банком ми пройшли інтеграцію на 98%, перебували у стадії тестування і планували реліз на початок березня. Але, на жаль, через війну довелося зупинити роботу, і 13 квітня ми створили робочу групу для інтеграції з четвертим банком – Unex Bank. Наступні три місяці ми інтегрували Weld і наразі вийшли у продакшн, і це велике досягнення.
– Як ви сконектилися з Unex Bank та Mastercard для запуску Weld Money? Яким був цей процес?
– Якийсь час ми уже були знайомі з керівниками і власником банку, тому наша співпраця почалася з благодійного проєкту, який показав, що наші команди можуть досить швидко робити delivery-продукт.
Загалом наша співпраця була стрімкою, і ми отримувати результат, якщо порівнювати з іншими банками, у кілька разів швидше.
– Наскiльки це важко – запускати криптопроєкт, ще й у партнерствi з банком, в умовах вiдсутностi чiткого регулювання криптовалют у державi?
– Той факт, що ми тільки з четвертим банком змогли запуститися, і дає відповідь на це запитання. Запуск був досить непростим, ми витратили багато часу, щоб створити легальну схему роботи і знайти банк-партнер, який був готовий підходити до вирішення складних задач. Це справді було непросто.
– Який портрет вашого ідеального клієнта і користувача криптокартки?
– Ідеальний клієнт – це той, хто користується нашою карткою щодня і робить це більше і частіше, ніж показує офіційна статистика Національного банку України. Звісно, хочеться, щоб нашою карткою користувалися на рівні середньостатистичного користувача в Україні або частіше. Якщо ж казати про риси нашого користувача, то це людина віком від 25 до 35 років, яка робить кілька оплат на день, і бажано, щоб усі її витрати проходили через нашу технологію.
– При оплаті товарів та послуг карткою weld жодні додаткові комісії з користувача не стягуються. Чому ви вирішили встановити таке правило?
– Перш за все потрібно сказати, що немає комісії блокчейну. Ми реалізували підтримку криптогаманців на централізованих біржах, тому переказ крипти з балансу користувача на баланс Weld Money здійснюється всередині біржі, і це дійсно безкоштовно і дуже швидко. Це обумовлює можливість оплачувати карткою в режимі реального часу.
Тепер щодо комісії компанії Weld Money. Ми, як бізнес, маємо покривати свої витрати і заробляти. Наразі на період старту запуску продукту ми скасували всі комісії, щоб зробити вхід у продукт максимально простим для користувачів. Пізніше у різних регіонах (приміром Європа) комісія компанії буде трохи відрізнятися через різну фінансову модель функціонування в Україні та за кордоном.
– Де саме в Україні можна розраховуватися криптокарткою?
– Нашим завданням було створити рішення, яке працює уже сьогодні і не потребує жодної зміни в інфраструктурі ані платіжної системи України, ані конкретного закладу. Тому наша картка працює абсолютно у будь-якому закладі або на інтернет-сайті, де підтримуються картки Mastercard. Можна сказати, що будь-який заклад, де є POS-термінал, може приймати оплату карткою weld.
– Як, на вашу думку, виглядатиме статистика користування криптокарткою weld через рік? Скільки користувачів, які обсяги операцій?
– Ми будемо намагатися заонбордити, завести та утримати максимальну кількість користувачів. Наразі ми припускаємо, базуючись на офіційній статистиці Нацбанку, що матимемо у середньому 22 операції в місяць на одну людину в Україні. По Європі, Азії та Африці ми будуємо фінансову модель на основі європейської статистики. Щодо запитання, де ми будемо через рік, то відповім так – я докладатиму максимальних зусиль, щоб ми були єдинорогом і мали величезну кількість клієнтів у різних регіонах.
– Чи плануєте експансію в інші країни? Якщо так, то у які?
– Так, ми будемо розширювати покриття у світі. Приміром, у Європі криптокартка функціонуватиме уже до кінця цього року, а на наступний рік у планах – азіатський ринок і початок роботи в Африці.
– Розкажіть про спеціальну криптокартку Unchain Help Card, випущену навесні цього року? Для чого і для кого вона була створена?
– Криптокартка для прямої допомоги постраждалим від війни є звичайною дебетовою карткою на основі криптовалюти. З’явилася вона після початку війни. Тоді наприкінці лютого ми вирішили підтримати найуразливішу категорію громадян – матерів з дітьми з тих регіонів, де у лютому та березні тривали найзапекліші бої. Ми побудували процес таким чином, щоб жінка могла швидко підключитися до кабінету у процесі онбордингу, використовуючи додаток Дія. Спершу система перевіряла, чи дійсно у жінки є діти і вона прописана у населеному пункті з активними воєнними діями. Якщо все збігалося, людина отримувала чотири виплати з розрахунку 25 євро на людину на тиждень.
21 квітня ми запустили перших клієнтів на картку Unchain Help Card. Загалом було видано приблизно 7000 карток, допомогу отримали понад 13 000 дітей на загальну суму більше 2 мільйонів доларів.
Наразі ця програма призупинена. Ми працюємо над перебудовою процесів збору коштів у фонд Unchain Fund. Ситуація змінилася і треба навчитися наново збирати кошти саме на потреби фонду у тому продукті, який фонд надає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Криптобіржа Bybit представила українцям надійний інструмент інвестицій у криптовалюту
– Розкажіть, будь ласка, трохи про благодійний блокчейн-фонд Unchain Fund.
– Я – один зі співзасновників фонду, я безпосередньо займався його побудовою і розвиктом перші місяці війни, поки була можливість не займатися комерційним проектом Weld Money.
Технологія Unchain Help Card побудована на технології Weld Money. Ми впровадили її дуже швидко – десь за тиждень. Справа у тому, що завдяки вже отриманій на той час ліцензії для Weld Money можна було швидко запустити такий автоматизований благодійний продукт.
– Як гадаєте, чому ані одній з найбільших криптобірж світу Binance, ані Монобанку ще не вдалося запустити криптокартку для українського ринку, а вам вдалося?
– Я не можу говорити про запропоновану цими компаніями модель роботи, але маю сказати, що наша модель включає всі поточні вимоги українського законодавстава, що і стало запорукою вдалого запуску.
– Чим проєкт Weld Money є особисто для вас: це мрія, яку ви хотіли втілити, амбіція зробити революцію у фінансовому секторі України, це бізнес або продукт, який ви хотіли створити для українців?
– Власне, це все перелічене у комплексі. У певному сенсі це і внутрішнє бажання зробити велику міжнародну компанію, яка має значення у світовому масштабі. Це і бажання зробити ще одного українського єдинорога, це і спільний проект з партнерами, з якими ми від мрії дійшли аж до продакшену та релізу. До того ж це внутрішнє бажання створювати речі, які змінюють життя на краще, прагнення виводити Україну у технологічні лідери світу. Взагалі якщо порівнювати технологічність банківської сфери України з банківськими процесами інших країн, то Україна на кілька кроків попреду. Український фінтех є одним з найпотужніших у світі у контексті швидкості надання послуг, оперативності відкриття рахунків, якості сервісу. Цю планку Weld Money хоче не тільки підтримувати, а й підвищувати.
– Що найважливіше у фінтех-бізнесі, і які фатальні помилки можуть звести нанівець всю роботу, яку зробила команда?
– Найскладніше і найважливіше у фінтеху – це сворити легкий user-experience з урахуванням всіх вимог діючого законодавства і регуляторів. Якщо проєкт стосується грошей, то компанія-розробник має зобов’язання слідувати всім нормам і постановам регулятора. Це і є найскладнішим порогом входу у фінтех-бізнес і, особливо, у криптофінтех-бізнес.
Взагалі будь-який бізнес працює лише тоді, коли його клієнт задоволений. А задоволеним клієнт є тоді, коли отримує якісний продукт за ті гроші, які цей продукт має коштувати. Якщо компанія надає послугу, котра не підходить клієнтам, то це, мабуть, найбільша проблема для бізнесу. Адже якщо немає клієнтів – немає грошей, а якщо немає грошей – немає і бізнесу.
Надвичайно важливо чути своїх клієнтів, а особливо тих, хто незадоволений чимось у продукті. Стосунки з клієнтом, його задоволення від користування – це і support, і безпосередньо продукт, і його вартість, і швидкість додатку, і навіть, певним чином, гейміфікація продукту. Усе це формує ставлення клієнта і його лояльність до продукту, компанії, бренду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Криптоінвестиції у нерухомість: У яких країнах можна придбати квартиру, маючи тільки цифрові гроші