Болючі спогади можуть роками впливати на життя людини. Однак науковці дедалі ближче підходять до технологій, які дозволять послаблювати або навіть повністю стирати негативні спогади. Дослідження на тваринах уже демонструють вражаючі результати, хоча застосування таких методів до людей поки залишається далеким майбутнім
Фото: unsplash.com
Професор нейронауки Бостонського університету Стів Рамірес добре знає, наскільки руйнівними можуть бути важкі спогади. У 2015 році несподівано помер його друг і колега Сюй Лю, після чого вчений довго не міг впоратися з переживаннями. Спроба заглушити біль алкоголем призвела до серйозної залежності. Лише після проходження реабілітації Рамірес зміг повернутися до нормального життя та продовжити дослідження пам’яті.
Сьогодні його команда вивчає механізми формування та зміни спогадів. Науковці виходять із того, що кожен спогад зберігається у мозку у вигляді так званого «сліду пам’яті» — змін у нейронних мережах. Ці сліди не є статичними: щоразу, коли людина згадує певну подію, спогад може посилюватися, слабшати або навіть змінюватися. Саме під час цього процесу, який називають реконсолідацією, пам’ять стає вразливою до втручання.
Одним із проривів стало дослідження канадських учених 2009 року. Вони змогли виявити клітини мозку мишей, які активувалися під час згадки про звук, пов’язаний із легким електричним ударом. Після цілеспрямованого знищення цих клітин тварини перестали реагувати на звук страхом, що свідчило про можливе стирання спогаду.
Читайте також: Як працюватиме новий фінмоніторинг та що зміниться для українців: думки експертів
У 2012 році Рамірес, Лю та їхні колеги пішли ще далі. За допомогою технології оптогенетики вони активували певні нейрони світлом і змусили мишей згадати неприємний досвід навіть без зовнішнього подразника. Пізніше дослідники змогли імплантувати тваринам хибні спогади та змінювати емоції, пов’язані з реальними подіями.
У 2022 році команда продемонструвала ще один цікавий результат: якщо під час згадки негативного спогаду одночасно активувати позитивний, страхова реакція може зникнути на місяці. Це відкриває перспективи для лікування посттравматичного стресового розладу та інших психічних розладів, пов’язаних із травматичними переживаннями.
Попри успіхи, до використання подібних технологій на людях ще далеко. Вчені наголошують, що втручання в роботу мозку має бути безпечним і науково обґрунтованим. Наразі фахівці більше зосереджуються на неінвазивних методах, таких як когнітивно-поведінкова терапія та EMDR-терапія, які допомагають послаблювати емоційний вплив травматичних спогадів без їхнього повного стирання.
Науковці вважають, що в майбутньому людство може отримати інструменти для цілеспрямованої зміни пам’яті. Водночас залишається відкритим питання: чи варто повністю позбавлятися болючих спогадів, якщо саме вони часто формують особистість, допомагають робити висновки та рухатися вперед.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Технологічний бізнес — один із фундаментів економіки України: інтерв’ю з Наталією Микольською
За матеріалами sciencefocus.com.
Telegram 
Viber 
