Україна входить до світових лідерів за рівнем використання криптовалют, однак це поки не призвело до масового приходу глобальних блокчейн-компаній. Чіткі правила гри, податкові умови та регуляторна визначеність залишаються ключовими факторами для інвесторів і технологічних проєктів. Щоб розібратися, яким має бути ефективне крипторегулювання та які перспективи Україна має для розвитку блокчейн-індустрії, журналісти PaySpace Magazine поспілкувалися з CEO Polygon Labs Марком Боіроном
Фото: chatgpt.com
Україна має один із найвищих рівнів поширення криптовалют серед населення. Що заважає цьому ентузіазму перерости в появу великих глобальних блокчейн-проєктів із зареєстрованими юридичними особами в Україні?
Україна має один із найвищих показників впровадження криптовалют у світі, і це величезна перевага. Але існує різниця між країною з криптоорієнтованим населенням та юрисдикцією, де глобальні блокчейн-компанії вирішують реєструвати свої юридичні особи.
Коли засновники та інвестори обирають країну для реєстрації бізнесу, вони насамперед звертають увагу на регуляторну визначеність, прогнозований податковий режим, сильний правовий захист, надійні банківські відносини та впевненість у тому, що правила не зміняться несподівано. Ці чинники часто важливіші за сам рівень користувацького впровадження.
Україна вже досягла значного прогресу в регулюванні цифрових активів і має неймовірний кадровий потенціал інженерів. Водночас компанії, які ухвалюють довгострокові рішення, також оцінюють операційну стабільність, доступ до глобального капіталу та загальне бізнес-середовище.
Найбільше мене надихає те, що Україна вже має багато складових, необхідних для того, щоб стати великим блокчейн-хабом. Тут є таланти. Є підприємницьке мислення. Є криптокультура. У міру розвитку регуляторної бази та досягнення більшої довгострокової стабільності, я думаю, ми побачимо, як дедалі більше глобальних блокчейн-компаній серйозно розглядатимуть створення в Україні не лише команд, а й юридичної та операційної присутності.
Якщо глобальна Web3-компанія або протокол на кшталт Polygon виходить на новий ринок, які три головні критерії місцевого регулювання є визначальними?
Якщо розглядати Polygon як платіжну інфраструктуру, то підхід дещо відрізняється від типової Web3-компанії.
По-перше, ми шукаємо регуляторну ясність щодо платежів і цифрових активів. Бізнес має розуміти, як може переміщуватися цінність ончейн, які ліцензії потрібні та які вимоги до комплаєнсу застосовуються. Платежі масштабуються лише тоді, коли компанії можуть працювати впевнено.
Читайте також: Як працюватиме новий фінмоніторинг та що зміниться для українців: думки експертів
По-друге, ми оцінюємо, наскільки регуляторне середовище підтримує інновації та конкуренцію. Найбільша можливість блокчейну полягає в тому, щоб зробити платежі швидшими, дешевшими та доступнішими. Ринки, які підтримують нові платіжні технології, зазвичай приваблюють інвестиції, таланти та постачальників інфраструктури.
По-третє, ми звертаємо увагу на сумісність із ширшою фінансовою системою. Успішні платіжні мережі не працюють ізольовано. Ми хочемо бачити чіткі механізми співпраці між банками, фінтех-компаніями, платіжними провайдерами та блокчейн-бізнесом. Саме такі юрисдикції часто стають центрами інновацій.
Платіжна інфраструктура будується на довірі. Компанії на кшталт Polygon обирають ринки, які забезпечують регуляторну визначеність, підтримують інновації та створюють умови для співпраці традиційних фінансів і блокчейн-технологій заради кращих результатів для бізнесу та споживачів.
Чи є MiCA ідеальною моделлю для ринку, що розвивається, такого як Україна, чи країні варто шукати більш гнучкий і власний підхід, як у Дубаї чи Сінгапурі?
Я не думаю, що це вибір між двома взаємовиключними варіантами.
MiCA є важливою віхою, оскільки забезпечує правову визначеність і створює спільну нормативну рамку для Європи. Для такої країни, як Україна, орієнтація на MiCA виглядає цілком логічною, особливо з огляду на європейський курс держави та переваги сумісності з регуляторним середовищем ЄС.
Водночас кожен ринок має власні економічні пріоритети та конкурентні переваги. Україні не варто відчувати необхідність копіювати будь-яку модель дослівно. Деякі з найуспішніших юрисдикцій, зокрема Дубай і Сінгапур, адаптували найкращі світові практики, створюючи регуляторні підходи відповідно до власних цілей.
Головне завдання — створити систему, яка буде зрозумілою, практичною та привабливою для розробників і бізнесу. Компанії обирають ринки не тому, що регулювання там найсуворіше або найліберальніше. Вони обирають ті країни, де правила зрозумілі, інновації можливі, а регуляторне середовище залишається стабільним у довгостроковій перспективі.
Для України оптимальним варіантом може стати поєднання найсильніших елементів MiCA зі збереженням сумісності з європейськими стандартами та водночас створенням системи, яка використовує сильні сторони країни в технологіях, підприємництві та впровадженні цифрових активів. Такий підхід, ймовірно, буде ефективнішим, ніж копіювання будь-якої окремої моделі.
Читайте популярне: Відкритий банкінг, миттєві платежі та євроінтеграція фінтеху України — інтерв’ю з Олексієм Шабаном
Який регулятор потрібен здоровій Web3-екосистемі? Суворий наглядовий орган чи партнер, що підтримує галузь?
Я не вважаю, що це протилежні підходи. Завдання регулятора полягає не в тому, щоб бути прихильником індустрії, але й не в тому, щоб ставати бар’єром для інновацій.
Найефективніші регулятори встановлюють чіткі правила, послідовно їх застосовують і підтримують відкритий діалог із ринком. Саме це створює довіру для споживачів та визначеність для бізнесу.
З погляду Polygon, питання полягає не в тому, чи є регулятор суворим або дружнім. Питання в тому, чи є правила зрозумілими, передбачуваними та однаково застосовуються до всіх. Якщо це забезпечено, компанії можуть відповідально впроваджувати інновації, а споживачі отримують кращий захист.
Юрисдикції, які найуспішніше залучають інвестиції та інновації, зазвичай поєднують сильний нагляд із конструктивною взаємодією з ринком. Це значно краща модель, ніж будь-яка з крайнощів.
Наскільки важливими є «регуляторні пісочниці» для залучення іноземних блокчейн-компаній? Чи мав Polygon досвід роботи в таких рамках?
Регуляторні пісочниці можуть бути дуже корисними, особливо коли регулятори та інноватори разом намагаються зрозуміти нові технології. Вони створюють контрольоване середовище, де компанії можуть тестувати продукти, регулятори — вивчати реальні сценарії використання, а обидві сторони — виявляти ризики до масштабного запуску рішень.
Водночас я не вважаю, що саме пісочниці є головною причиною, через яку компанії інвестують у певний ринок. Вони можуть прискорювати інновації, але довгострокові інвестиції визначаються регуляторною ясністю, правовою визначеністю та зрозумілим шляхом від експерименту до комерційного впровадження.
У блокчейн-індустрії ми бачили багато позитивних прикладів використання регуляторами подібних механізмів для взаємодії з новими технологіями. Такі програми часто сприяють ухваленню більш обґрунтованих регуляторних рішень і забезпечують кращі результати як для бізнесу, так і для споживачів.
Зрештою, пісочниця може стати чудовим стартом, але компанії будують бізнес із розрахунком на довгострокову перспективу. Найважливішим залишається наявність чітких і передбачуваних правил після завершення етапу тестування.
Цікаве по темі: У Раді підтримали продовження 50% податку для банків
Які сегменти блокчейн-індустрії можуть першими досягти успіху в Україні після появи зрозумілої правової бази?
Я б зосередився на тих напрямах, де Україна вже має природні переваги.
По-перше, платіжна інфраструктура та інфраструктура стейблкоїнів. Україна має високий рівень цифровізації населення, сильний технологічний сектор і значну кількість транскордонних економічних операцій. Блокчейн-платежі можуть зробити переказ коштів швидшим, дешевшим та ефективнішим як для бізнесу, так і для споживачів.
По-друге, корпоративні блокчейн-рішення та токенізовані активи. Україна має потужну інженерну школу та сильні традиції створення технологічних продуктів для глобальних ринків. У міру того як дедалі більше активів і фінансових сервісів переходять в ончейн-середовище, українські компанії можуть отримати можливість створювати інфраструктуру для цього переходу.
По-третє, екосистеми розробників і Web3-стартапи. Багато успішних блокчейн-хабів починали свій розвиток не із залучення великих корпорацій, а зі створення умов для місцевих підприємців і розробників. Україна вже має необхідну кадрову базу, щоб стати важливим джерелом інновацій для глобальної блокчейн-індустрії.
Загалом я вважаю, що найбільша можливість для України полягає не обов’язково в тому, щоб стати центром криптотрейдингу. Натомість вона може стати центром створення технологій. Країна має інженерів світового рівня, сильні технічні університети та перевірену стартап-культуру. За наявності правильного правового середовища ці переваги можуть зробити Україну одним із найважливіших центрів блокчейн-інновацій у Європі.
Яка ваша головна порада українським законодавцям, які зараз розробляють регулювання блокчейну? Якої помилки вони не повинні допустити?
Якщо потрібно назвати лише одну річ, то це уникнення невизначеності.
Бізнес здатний адаптуватися до різних регуляторних моделей. Найбільші труднощі для довгострокових інвестицій виникають тоді, коли правила незрозумілі, часто змінюються або допускають різні трактування.
Найуспішніші регуляторні системи у світі не обов’язково є найліберальнішими чи найжорсткішими. Це ті системи, які дають підприємцям, інвесторам і фінансовим установам впевненість у тому, що вони розуміють правила та можуть планувати майбутнє.
Україна має унікальну можливість створити регуляторну рамку, яка захищатиме споживачів, підтримуватиме інновації та залучатиме інвестиції. Головне — зробити правила чіткими, послідовними та довговічними.
Зрештою, компанії інвестують не тому, що регулювання є досконалим. Вони інвестують тому, що довіряють середовищу, в якому працюють. Саме формування такої довіри має стати пріоритетом.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Нацбанк ухвалив правила для запуску банків фінансової інклюзії
У Дії запустили комплексну послугу для військових та їхніх родин
Telegram 
Viber 
