Ще десять років тому гаманець із кількома пластиковими картками, паперові чеки та SMS із кодом підтвердження були невіддільною частиною повсякденних фінансів. Сьогодні дедалі більше людей навіть не дістають картку з кишені, оплачують покупки смартфоном, а банківський застосунок відкривають лише за потреби

Фото: chatgpt.com
Експерти не прогнозують, що до 2030 року пластикові картки, готівка чи банківські відділення повністю зникнуть. Натомість вони сходяться в іншому: ці інструменти поступово перестають бути основним способом взаємодії з фінансовою сферою. Вони залишаться — але радше як резервний варіант, ніж як щоденна звичка. Саме цю зміну добре видно у різних галузевих дослідженнях, зокрема, звітах Worldpay Global Payments Report, де демонструється, як за останнє десятиліття цифрові платежі витісняли звичні офлайн-інструменти.
Пластикова картка перестає бути головним способом оплати
Коли Apple представила Apple Pay у 2014 році, багато хто сприймав оплату телефоном як цікаву, але нішеву функцію. Через десять років ситуація кардинально змінилася.
За даними Worldpay Global Payments Report 2025, частка цифрових платіжних інструментів — цифрових гаманців, account-to-account платежів і BNPL — у вартості покупок у фізичних магазинах зросла з 3% у 2014 році до 38% у 2024 році. Для онлайн-торгівлі зміна ще помітніша: частка цих інструментів збільшилася з 34% до 66% за той самий період.
Останній Global Payments Report 2026 показує, що тенденція лише посилилася. Уже у 2025 році цифрові гаманці забезпечували 56% світового обсягу онлайн-покупок і 33% витрат у фізичних точках продажу, залишаючись найпоширенішим способом оплати у світі. Загалом через digital wallets за рік пройшло понад $13,8 трлн споживчих витрат. Це свідчить про те, що для мільярдів користувачів смартфон уже став основним платіжним інтерфейсом, а пластикова картка дедалі частіше залишається лише «фоном» платіжної інфраструктури.
Своєю чергою фахівціMastercard говорять не про відмову від карток як таких, а про відмову від ручного введення їхніх реквізитів. У листопаді 2024 року компанія представила стратегію Mastercard Reinvents Checkout with Password and Number-Free Payments, згідно з якою до 2030 року планує прибрати необхідність вручну вводити номер картки та одноразові або статичні паролі під час онлайн-оплати. Замість цього Mastercard робить ставку на токенізацію та біометричну автентифікацію.
Цей тренд добре вписується у концепцію фінтех-візіонера Бретта Кінга, автора книги Bank 4.0: Banking Everywhere, Never at a Bank. Його головна ідея полягає в тому, що майбутнє банкінгу — не у фізичних носіях, відділеннях чи навіть окремих банківських застосунках, а у фінансових сервісах, які непомітно вбудовані в повсякденне життя людини.
Тобто пластикова картка, найімовірніше, не зникне. Але дедалі частіше вона буде не предметом у гаманці, а інфраструктурою «за кадром» — тим, що працює всередині смартфона, платіжного сервісу або іншого цифрового інтерфейсу.
Ручне введення реквізитів стає пережитком
Ще донедавна онлайн-покупка означала заповнення довгої форми: номер картки, термін дії, CVV-код, ім’я власника, а потім ще й SMS із кодом підтвердження.
Сьогодні цей сценарій дедалі частіше виглядає зайвим.
За оцінками Worldpay Global Payments Report 2025, у 2014 році лише 19% світового e-commerce припадало на покупки зі смартфонів. У 2024 році цей показник зріс до 57%, а до 2030 року може досягти 64%. На маленькому екрані довге введення реквізитів — один із найбільш незручних етапів покупки, тому платіжний ринок рухається в бік максимально короткого checkout.
Саме тому міжнародні платіжні системи активно розвивають Click to Pay, токенізацію та біометричну автентифікацію. Їхня мета — зробити процес оплати майже непомітним для користувача: замість введення номера картки достатньо підтвердити покупку відбитком пальця, Face ID або одним натисканням кнопки.
Для споживача ця зміна виглядатиме просто: менше полів, менше кодів, менше дій перед оплатою. Але для платіжної індустрії це означає зміну самої логіки checkout — від введення реквізитів до підтвердження особи.
Читайте також: Відкритий банкінг, миттєві платежі та євроінтеграція фінтеху України — інтерв’ю з Олексієм Шабаном
SMS-коди поступаються біометрії та passkeys
Ще одна звична фінансова дія, яка стрімко втрачає актуальність, — підтвердження операцій через SMS.
Причина не лише у зручності. SMS вважаються менш захищеним способом автентифікації через ризики SIM-swapping, перехоплення повідомлень і фішингових атак. Саме тому технологічні компанії дедалі активніше просувають passkeys — стандарт входу без паролів, який використовує криптографічні ключі та підтвердження через пристрій користувача.
Microsoft у матеріалі Pushing passkeys forward: Microsoft’s latest updates for simpler, safer sign-ins пише, що користувачі з passkeys входять в акаунт успішніше, ніж ті, хто використовує паролі: приблизно 98% успішних входів проти 32% у користувачів із паролями. Компанія також зазначає, що щодня реєструється майже мільйон нових passkeys.
Окремо Microsoft пояснює, що passkeys є сучасним phishing-resistant способом входу через Face ID, відбиток пальця або PIN на пристрої користувача, і називає їх швидшими та безпечнішими за паролі або SMS-коди.
Google ще раніше назвав passkeys кроком до «кінця паролів» у матеріалі The beginning of the end of the password. Компанія пояснює, що passkeys дозволяють входити в акаунти за допомогою відбитка пальця, розпізнавання обличчя або PIN-коду блокування екрана, а також краще захищають користувачів від фішингу, ніж традиційні паролі та одноразові коди.
Поширення цієї технології підтверджує і FIDO Alliance. За даними організації, у 2024 році passkeys уже давали доступ до 15 млрд онлайн-акаунтів, а їхнє впровадження подвоїлося за рік. Про це йдеться у матеріалі Passkeys build momentum, enabling access to 15 billion online accounts.
Для банків це означає поступову відмову від звичної моделі «введіть пароль — дочекайтеся SMS». Її замінюють біометрія, криптографічні ключі та підтвердження операцій безпосередньо в банківському застосунку.
Як і пластикова картка, SMS-код навряд чи повністю зникне до 2030 року. Але дедалі більше користувачів сприйматимуть його як резервний спосіб входу, а не як стандарт.
Готівка стає запасним варіантом, а не правилом
Попри стрімку цифровізацію, говорити про повне зникнення готівки було б перебільшенням. Вона ще довго залишатиметься важливою — особливо як резервний платіжний інструмент під час криз, перебоїв у роботі цифрової інфраструктури або для людей, які з різних причин не користуються безготівковими сервісами.
Однак роль готівки вже змінюється.
За даними Worldpay, частка готівки у світовій вартості покупок у фізичних магазинах скоротилася з 44% у 2014 році до 15% у 2024 році. За цей самий період частка цифрових платіжних інструментів — цифрових гаманців, account-to-account платежів і BNPL — зросла з 3% до 38%.
Водночас аналітики прогнозують, що до 2030 року цифрові гаманці забезпечуватимуть уже 46% вартості покупок у фізичних магазинах. Це означає, що скорочення ролі готівки — не короткостроковий тренд, а довгострокова трансформація платіжної поведінки.
Це добре видно на прикладі Великої Британії. За даними UK Payment Markets 2025, у 2024 році готівкові платежі вперше становили менш як 10% усіх платежів у країні. Водночас UK Finance підкреслює, що cash залишається важливим для частини споживачів, зокрема для людей, які більше залежать від фізичних грошей у повсякденних витратах.
Читатйе популярне: Частка проблемних кредитів в банках продовжує знижуватися — НБУ
У Європі ситуація менш однозначна. За даними дослідження Європейського центрального банку Study on the payment attitudes of consumers in the euro area 2024, готівка все ще залишається найчастіше використовуваним способом оплати у фізичних точках продажу: у 2024 році на неї припадало 52% POS-транзакцій у єврозоні. Але навіть там її частка знижується: у попередньому дослідженні цей показник становив 59%.
В Україні цей процес також добре помітний. За підсумками 2025 року, за даними НБУ, 95,5% усіх операцій із платіжними картками були безготівковими, а майже 98% оплат у торговельно-сервісній мережі здійснювалися без фізичного зчитування картки — через безконтактні картки або NFC-пристрої.
У І кварталі 2026 року вже 96% усіх операцій із платіжними картками за кількістю вже були безготівковими, а їхня частка за сумою зросла до 67,3% (проти 65,2% роком раніше). При цьому дедалі рідше українці розраховуються з фізичним зчитуванням картки: лише 0,9% операцій за кількістю та 1,5% за сумою здійснювалися через контактне зчитування. Решта — це безконтактні платежі карткою або за допомогою смартфонів та інших NFC-пристроїв. Це свідчить не лише про зростання популярності безготівкових розрахунків, а й про поступову відмову від фізичної взаємодії з платіжною карткою.
Схоже, що до 2030 року ми не перестанемо носити кілька купюр у гаманці. Але ситуація, коли людина свідомо обирає саме готівку для більшості повсякденних покупок, ставатиме дедалі менш типовою.
Паперові чеки поступово зникають із повсякденного життя
Ще одна звичка, яка непомітно відходить у минуле, — зберігати паперові чеки.
Це прямий наслідок переходу платежів у цифрові канали. Якщо покупка відбувається через мобільний гаманець, банківський застосунок або онлайн-магазин, підтвердження транзакції теж дедалі частіше стає цифровим: у застосунку, на email, у кабінеті продавця або у вигляді електронної квитанції.
Тут важливо не перебільшувати: паперові чеки не зникнуть повністю до кінця десятиліття. У багатьох країнах вони ще потрібні для фіскального обліку, повернення товарів або гарантійного обслуговування. Але їхній статус змінюється. Вони поступово перетворюються з автоматичного елемента кожної покупки на опцію «за потреби».
Тенденція добре узгоджується із загальним зсувом платіжного ринку. Дослідження Worldpay показує, що цифрові платіжні інструменти за десять років різко наростили частку як в онлайн-торгівлі, так і в покупках у фізичних магазинах. Що менш помітним стає сам платіж, то менш потрібним стає й паперовий доказ цієї операції.
Для споживача це означає простішу логіку: чек більше не потрібно зберігати в гаманці чи фотографувати «про всяк випадок». Його можна знайти в застосунку, пошті або історії транзакцій.
Банківські відділення змінюють свою роль
Свого часу експерти часто прогнозували майже повне зникнення банківських відділень. Сьогодні ці прогнози виглядають надто радикальними. Відділення не зникають повністю, але перестають бути місцем для базових операцій.
Відкрити рахунок, переказати кошти, оформити депозит, змінити ліміт за карткою або отримати виписку сьогодні дедалі частіше можна в мобільному застосунку. Через це фізичні офіси банків втрачають роль щоденного каналу обслуговування.
Цей зсув добре описує Бретт Кінг. У видавничому описі книги Wiley формулює головну ідею так: ера Bank 4.0 — це час, коли банк або вбудований у життя користувача через технології, або поступово втрачає актуальність. Іншими словами, банк перестає бути місцем, куди потрібно йти, і стає сервісом, який супроводжує людину там, де виникає фінансова потреба.
Це підтверджують і регуляторні спостереження. Європейський центральний банк у матеріалі The changing landscape of bank offices in the euro area зазначає, що одним із можливих чинників скорочення кількості банківських офісів є розвиток онлайн- і мобільного банкінгу: дедалі більше клієнтів проводять банківські операції дистанційно, що зменшує потребу у фізичних точках обслуговування.
Водночас це не означає, що відділення спорожніють або стануть непотрібними. Найімовірніше, їхня роль зміститься у бік складніших фінансових рішень: іпотеки, інвестиційних консультацій, корпоративного обслуговування, роботи з клієнтами, яким потрібна персональна допомога.
А ось стояти в черзі лише для того, щоб переказати кошти, змінити ліміт або отримати стандартну виписку, до 2030 року дедалі більше виглядатиме як звичка минулого.
Наступна фінансова звичка, від якої ми відмовимося, — робити все самостійно
Найцікавіша зміна може чекати нас навіть не у способах оплати.
Сьогодні користувач часто самостійно порівнює кредити, шукає вигідніші тарифи, відкриває банківський застосунок, щоб перевірити баланс, оплатити рахунок або знайти потрібну фінансову послугу. Але наступний етап розвитку фінансів — це не лише мобільний застосунок замість відділення. Це поступова передача частини таких дій цифровим помічникам.
Цікаве по темі: Золото сформувало перший «хрест смерті» за три роки: що буде з ціною
У звіті Top banking trends for 2026 Accenture називає generative та agentic AI одними з ключових факторів, які змінюють банківську галузь. Ідея полягає в тому, що штучний інтелект поступово переходить від ролі консультанта до ролі агента, який може виконувати окремі дії: допомагати клієнту знайти потрібний продукт, підготувати рішення, персоналізувати пропозицію або супроводжувати фінансову операцію.
Для користувача це означає, що частина фінансових рішень стане менш ручною. Замість того щоб самостійно порівнювати десятки пропозицій, людина отримуватиме попередньо відібрані варіанти. Замість того щоб шукати, де оплатити рахунок або як оптимізувати витрати, вона все частіше отримуватиме підказку від банку, фінтеху або ШІ-помічника.
Паралельно розвивається інший важливий тренд — embedded finance. Банківські послуги перестають бути окремим продуктом і вбудовуються в інші цифрові сервіси: маркетплейси, служби доставки, туристичні платформи, застосунки для бізнесу чи платформи електронної комерції.
У 2026 banking and capital markets outlook Deloitte окремо звертає увагу на конкуренцію з боку небанківських гравців, розвиток нових платіжних моделей і потребу банків змінювати підходи до доходів та клієнтської взаємодії. Це ще один сигнал, що фінансові послуги дедалі частіше конкурують не лише між собою, а й за місце всередині ширших цифрових екосистем.
Не зникнення, а новий статус
Якщо уважно подивитися на всі ці тенденції, стає зрозуміло: до 2030 року фінансовий світ навряд чи переживе революцію, після якої картки, готівка чи банківські відділення просто зникнуть.
Натомість зміниться їхній статус.
Пластикова картка дедалі частіше залишатиметься вдома, поступаючись смартфону. SMS-код стане резервним способом підтвердження операцій. Готівка використовуватиметься переважно тоді, коли цифрові платежі недоступні або незручні. Банківські відділення перетворюватимуться на консультаційні центри, а паперові чеки — на опцію, яку покупець просить окремо. Ці тенденції ми можемо спостерігати і сьогодні.
Головна зміна полягає навіть не в появі нових технологій. Змінюється сама взаємодія людини з фінансами. Якщо раніше банкінг був окремою дією — дістати картку, зайти у відділення, ввести пароль чи дочекатися SMS, — то до кінця десятиліття він дедалі більше працюватиме непомітно, залишаючись «за кадром» повсякденного життя.
Саме тому до 2030 року у минулому можуть залишитися не фінансові інструменти як такі, а звички, без яких ще зовсім недавно було складно уявити будь-яку оплату чи банківську операцію.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ відкликав ліцензію у фінансової компанії
НБУ випустив нову пам’ятну монету на честь українських казок
Банки України нарощують кредитування рекордними темпами — НБУ
