В Україні триває найдовший за понад 15 років період кредитної експансії. Гривневі кредити бізнесу вже більше року зростають приблизно на третину, а кредитування населення демонструє аналогічні темпи два роки поспіль. Банки залучають нових клієнтів та мають значний потенціал для подальшого кредитування, однак підвищене оподаткування обмежує їхню здатність генерувати достатній капітал та зростати

Фото: НБУ
Про це йдеться у новому Звіті про фінансову стабільність Національного банку України, передає пресслужба регулятора.
«Макроекономічні умови для роботи фінансового сектору за останні пів року погіршилися: економіка сповільнилася, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу розширився, а інфляційний тиск посилився. Національний банк утримував монетарні умови відносно жорсткими для стримування інфляції та згладжував надмірні коливання на валютному ринку. Дисбаланси тривалої війни значною мірою нівелюються зовнішнім фінансуванням. Для підтримки ритмічності надходжень коштів від партнерів необхідно пришвидшити темпи реформ», — зазначають представники Нацбанку.
Триває найдовший період кредитної експансії за понад п’ятнадцять років. Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування уже понад рік гривневі кредити бізнесу зростають приблизно на третину в рік, співмірний приріст кредитів населенню спостерігається вже два роки поспіль. Бізнеси усіх розмірів нарощують запозичення, зростає частка кредитів оборонним компаніям та для відбудови енергетики.
Банки залучають нових клієнтів. За десять років кількість компаній, яких активно кредитують банки, зросла вдвічі. Проте нині користувачами банківських позик є лише третина компаній за обсягом активів. Це свідчить про значний потенціал для подальшого нарощення кредитів і водночас про обмежений попит на фінансування від банків.
Читайте також: Україна перейде на новий стандарт електронного підпису
Банкам потрібно розвивати ринкові інструменти кредитування та пропонувати більше несубсидійованих інструментів, зокрема консорціумні кредити та факторинг. Цьогоріч заборгованість із виплати банкам компенсацій за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» очікувано зросте, тож банкам варто більше покладатися на несубсидійовані продукти.
Ефективнішою альтернативою субсидійованого кредитування є використання кредитних гарантій, зокрема від міжнародних партнерів. Міжнародні фінансові організації та інші гаранти, зі свого боку, могли би поширити такі програми на українські приватні банки, оптимізувати умови цих програм для розширення доступу до них.
Зростання роздрібних кредитів не створює загроз із огляду на консерватизм банків в оцінці ризиків. Швидке зростання доходів населення підтримує його платоспроможність, відповідно, частка прострочених позик скорочується. Затримка трансформації державної програми підтримки іпотеки обмежує можливості розвитку цього ринку. Ризики надмірної закредитованості вищі для позичальників небанківських фінансових установ, тож останнім потрібно поліпшити власну практику та пристосувати умови позик для контролю цих ризиків.
Загалом якість кредитного портфеля банків продовжує поліпшуватися. Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі станом на 01 травня 2026 року скоротилася до 12,6%, а частка дефолтів за гривневими кредитами бізнесу мінімальна (менше 3%).
Рентабельність банків скорочується через зростання адміністративних витрат у відповідь на брак персоналу та повернення вартості кредитного ризику до показників до повномасштабного вторгнення. Підвищений податок на прибуток банків знижує рентабельність до рівня, що відповідає показникам працюючих у мирних умовах європейських банків. Це ставить під сумнів успішне залучення інвесторів до українського банківського сектору, зокрема для приватизації державних банків.
Підвищене оподаткування також обмежує здатність банків генерувати капітал, достатній для зростання. Дедалі більшу частку активів та процентних доходів банків формують кредити, які потребують більшого покриття капіталом, ніж безризикові інструменти. Навіть у разі збереження поточної рентабельності банки не зможуть зростати швидше ніж на 15–20% на рік.
Додатковим фактором стримування для державних банків є непрогнозованість рівня дивідендів та непевність планів приватизації, тому оновлення стратегії державних банків мало би конкректизувати ці очікування та сформувати чіткіше бачення ролі кожного з банків у подальшому фінансуванні економіки.
Редакція PSM звертає увагу, що Звіт про фінансову стабільність є одним із ключових аналітичних документів НБУ, який відображає стан банківської системи та основні ризики для фінансового сектору. Поточний звіт свідчить, що кредитування в Україні продовжує відновлюватися, однак його подальше прискорення залежатиме від макроекономічної стабільності, темпів реформ і регуляторної політики.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
На порталі Дія запустили нову послугу
Уряд ухвалив постанову про цифрові гаманці в Україні
monobank запустив електронні підписи — monoКЕПи
