В Akurateco розповіли не лише про ризики в рамках функціонування відкритого банкінгу у країнах ЄС, а й про різницю у банківських системах різних європейських країн
Андрій Рябчук
Екосистема open-banking є близькою перспективою і новою сходинкою у розвитку ринку платіжних послуг України. Тож наступний рік буде роком активного впровадження низки новацій, що зроблять функціонування екосистеми відкритого банкінгу у країні зручним і простим. Разом з тим у країнах ЄС відкритий банкінг уже впроваджено, тож він пройшов етап інтеграції у фінансову систему, продемонстрував труднощі та позитивні зміни на ринку платіжних послуг.
Ми вирішили розпитати про передумови впровадження відкритого банкінгу у Європі та зміни, які він приніс на ринок платіжних послуг європейських країн, компанію, котра працює якраз для європейських споживачів. Журналісти Pay Space Magazine поговорили з Андрієм Рябчуком – засновником компанії Akurateco, яка існує з 2019 року як white-label платформа для об’єднання і синхронізації платіжних каналів та PCI DSS сертифіковане програмне забезпечення з доступом до бізнес-можливостей платіжної індустрії без інвестиції у власну розробку.
Маючи понад 15 років практичного досвіду у галузі онлайн-платежів, Андрій очолює розробку та архітектуру Akurateco, знає, як створити якісний платіжний продукт, що допоможе збільшити дохід і заощадити на обробці платежів.
– Розкажіть, будь ласка, як впроваджувався відкритий банкінг у Європі? Які події цьому передували та яким був процес впровадження екосистеми open banking?
– Ключовою передумовою появи відкритого банкінгу в Європі стала потреба користувачів у сучасних технологічних фінансових рішеннях. Їхній розвиток тривалий час був унеможливлений через те, що провайдери не могли отримати доступ до фінансових даних клієнтів. Проте з появою відкритого банкінгу ситуація докорінно змінилася.
Впровадження відкритого банкінгу розпочалося з 2018 року, коли набула чинності Друга директива Payment Services Directive (PSD2). Це директива Європейського Союзу, яка вимагає від банків за згоди клієнтів відкривати їхні фінансові дані третім сторонам через відкриті Application Programming Interfaces (APIs). Директива PDS2 була розроблена для відкриття банківської галузі для нових гравців ринку і сприяння розвитку та використанню інноваційних онлайн-послуг, при цьому забезпечуючи захист даних споживачів.
Відкритий та безкоштовний доступ до фінансових даних – це основна мета відкритого банкінгу. Його впровадження у Європі почалося сім років тому. Воно було поступовим, зважаючи на різний рівень розвитку банківської інфраструктури у Європейському Союзі та наявність різної кількості ресурсів для розвитку технологій відкритого банкінгу у країнах Європи. Спершу банкам дали кілька років на підготовку інфраструктури, і лише у 2018-2019 роках Директива офіційно набула чинності. Загалом, це був досить довготривалий і непростий процес для банківського сектору Європи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про досягнення вітчизняного фінтеху у 2022 році і сподівання на наступний рік: Інтерв’ю з експертами Fintech-галузі України
– Чи відрізняються робота банківського сектору у різних країнах Європи? Якщо так, то чим саме?
– Дуже відрізняється через різний рівень економічного розвитку країн, площу їхньої території, а також культурні та ментальні особливості. Наприклад, банківська сфера Естонії та Франції зовсім не схожі одна на одну, бо в Естонії проживає приблизно 1 мільйон людей, а у Франції – 66 мільйонів.
– Чи є у Європі банки та небанківські установи, котрі не долучилися до системи відкритого банкінгу?
– Такі установи існують, оскільки контроль за впровадженням відкритого банкінгу у різних країнах Європи відрізняється. У 2021 році було проведено дослідження Yapily European Open Banking League Table, у якому порівнювалися різні європейські країни за рівнем впровадження технологій відкритого банкінгу.
За допомогою загальноєвропейської інфраструктури Open Banking API та інструментів моніторингу було виявлено, що, хоча деякі країни ЄС роблять позитивні кроки в сприянні запровадженню відкритого банкінгу, інші сильно відстають. До прикладу, у Великій Британії рівень впровадження відкритого банкінгу був оцінений 10-ма балами, а Угорщина та Румунія набрала усього 2 бали з 10-ти можливих. Звісно, з кожним роком кількість банківських установ, які розробляють відкриті API, збільшується, але цифри досі навіть не наблизилися до 100%.
– Який процес передує впровадженню відкритого банкінгу за кордоном – скажімо, у країнах Європи?
– До впровадження відкритого банкінгу більшість європейців користувалася послугами банківських установ, які мали застарілу платіжну інфраструктуру. І за умови, що частина їхніх клієнтів хотіла використовувати саме ці банки, вони все одно не могли отримати від них якісний сервіс із застосуванням сучасних платіжних технологій, бо їхня інфраструктура цього не дозволяла.
Усе це призвело до того, що основною передумовою для відкритого банкінгу в Європі став попит людей на сучасні технології, які могли б розвиватися лише за умови синергії та нерозривного зв’язку з банківською системою. Необхідні законодавчі ініціативи підкріпили цей попит і стали фундаментом для відкритого банкінгу, зобов’язуючи банківські установи на різних етапах розвитку підготувати технологічну розробку для його впровадження в рамках наданого часу.
Цікаво, що деяким країнам знадобилося менше часу для впровадження відкритого банкінгу, оскільки, маючи більші економічні ресурси для розвитку та соціально-орієнтований підхід, вони почали готуватися до переходу на систему відкритого банкінгу ще до появи Директиви PSD2. Для прикладу, задовго до впровадження відкритого банкінгу в Нідерландах вже існувала iDEAL – платіжна система електронної комерції, заснована на засадах онлайн-банкінгу. Вона дозволяє клієнтам робити покупки в онлайн-режимі за допомогою прямих онлайн-переказів зі свого банківського рахунку.
Примітно, що платіжна система iDEAL була створена у 2005 році, тобто за десять років до розробки і впровадження Директиви PSD2, і зараз є найпопулярнішим платіжним методом Нідерландів. У той же час у країнах Балтії подібною системою є bank link, а для Скандинавії – це система Nets. Завдяки цьому під час створення Директиви про відкритий банкінг, технологічний фреймворк вищезгаданих систем був взятий за основу.
– Як змінилася робота компанії Akurateco після впровадження у Європі системи відкритого банкінгу? Що уніфікувалося, а що нового з’явилося у контексті роботи?
– Компанія Akurateco почала свою роботу у той час, коли відкритий банкінг вже був запроваджений у Європі (2019 рік, – ред.). Зараз відкритий банкінг для нас є одним з пріоритетних напрямків зростання і розвитку нашого продукту. Ми прагнемо зробити платформу Akurateco максимально зручною для здійснення платежів та операцій на основі даних open banking.
– Які ризики для безпеки конфіденційних даних клієнтів можуть виникнути в рамках відкритого банкінгу у країнах ЄС?
– Головною особливістю відкритого банкінгу є те, що в обробці даних користувача, крім самого банку, бере участь також третя сторона, яка надає технічний протокол, ініціює платежі та отримує конфіденційну платіжну інформацію. Зі збільшенням кількості учасників платіжного процесу може збільшитися й ризик для безпеки конфіденційних даних.
Однак цей ризик нівелюється тим, що всі гравці платіжної індустрії, які мають доступ до даних користувачів, повинні отримати спеціальну сертифікацію. В Європі існує дві ліцензії: Account Information Service Provider (AISP) та Payment Initiation Service Provider (PISP). AISP дозволяє третім сторонам отримувати доступ до платіжних рахунків користувачів, а PISP дозволяє ініціювати платежі на рахунок користувачів або з нього. Все це за умови, якщо користувач надає доступ до своїх даних, а треті сторони виконують вимоги із забезпечення їхньої безпеки.
– Розкажіть, будь ласка, що впроваджують банки і небанківські установи Європи для посилення безпеки надання платіжних послуг в рамках функціонування екосистеми відкритого банкінгу?
– Перш за все, ризики, котрі з’являються під час впровадження відкритого банкінгу нівелюються зовнішньою регуляцією, сертифікацією та ліцензуванням. Крім того, банки та небанківські установи впроваджують власні додаткові заходи безпеки, наприклад розширену систему захисту від шахрайства або ризик-менеджмент.
– Чи змінилася плата за банківські послуги після впровадження відкритого банкінгу у країнах ЄС?
– Основна мета відкритого банкінгу – зробити платіжні сервіси більш зручними та доступними для користувача. Тому навіть, враховуючи те, що у платіжних операціях бере участь третя сторона, компанії, які надають сервіси з використанням даних відкритого банкінгу, мають можливість стягувати меншу плату за переказ коштів з клієнтів. Це відбувається за рахунок того, що банківські установи надають необхідні дані безкоштовно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розширюють послуги для клієнтів і чекають на open banking: Як українські банки впроваджують новітні технології під час війни
– Як вважаєте (з висоти вашого досвіду), які три найважливіші переваги принесе українських небанківським установам впровадження екосистеми відкритого банкінгу?
– По-перше, відкритий банкінг надасть українським небанківським установам можливість працювати з великою кількістю банків за єдиним протоколом. Також це значно розширить можливості для ведення бізнесу і дасть їм змогу реалізувати свій потенціал у впровадженні тих сервісів, які вони не могли створити раніше через неможливість отримати фінансові дані користувачів. Крім того, з впровадженням відкритого банкінгу українські небанківські установи зможуть виконувати частину функцій, які раніше були доступні лише для банків. Приміром, йдеться про роботу з рахунками вже існуючих банків, випуск карток тощо.
– З якими труднощами може стикнутись Україна на шляху до впровадження відкритого банкінгу?
– Безумовно, впровадження відкритого банкінгу потребує значної технологічної розробки. Оскільки в Україні банківська структура розвивалася нерівномірно і у різні відрізки часу, деякі банки, створені п’ятнадцять і більше років тому, не мають сучасної інфраструктури, готової до впровадження відкритого банкінгу. Зараз наші банківські установи знаходяться на різних рівнях технологічного розвитку і можливостей. Тож така розрізненість є однією з головних перешкод на шляху до відкритого банкінгу.
При цьому, хоч великим гравцям банківської індустрії і буде легше реалізувати технологічну складову (адже вони уже мають свої IT-відділи і великі ресурси на розробку відкритих API), все ж варто враховувати, що вони можуть бути не зацікавлені у впровадженні відкритого банкінгу, оскільки не отримують від цього прибутку. Відтак, впровадження відкритого банкінгу неодмінно відбудеться, однак цей процес може бути реалізований сповільнено.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Telegram
Viber