Українські банки протягом дев’яти місяців гідно долають виклики війни, надаючи українцям сервіс найвищого класу
Голосування за учасників Премії PaySpace Magazine Awards 2022 продовжується і триватиме до кінця грудня. Віддати свій голос за найкращі компанії, стартапи та експертів у галузі FinTech та e-commerce можна на сайті Премії, авторизувавшись через e-mail або Facebook.
Тим часом ми продовжуємо знайомити читачів з учасниками Премії. Цього разу це необанки, учасники номінації «Найкращий цифровий банк». Це фінансові установи, котрі працюють у реаліях ракетних та артилерійських обстрілів, під час зникнення зв’язку та мережі і почасти в умовах повних блекаутів. Незважаючи на це, вони не лише тримають планку гарного сервісу, а й встигають впроваджувати новітні технології, щоб користування їхніми послугами для клієнтів було комфортним та максимально швидким.
Ми поспілкувалися з Анною Тігіпко (засновниця та СЕО izibank), Антоном Тютюном (заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес), Ольгою Вовк (керівниця напрямку Internet banking А-Банку), Денисом Саприкіним (СЕО sportbank), Христиною Кармазіною (CEO Банк Власний Рахунок) та Оксаною Мунтян (керівниця проєкту NEOBANK) про те, як банки працювали протягом року, на які зміни сподіваються у 2023 та що думають про відкритий банкінг, анонсований фінрегулятором та урядом понад рік тому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредитна підтримка бізнесу та громадян під час війни: Як українські банки та мікрофінансові установи проводять 2022 рік
Як для банку минув рік? Що із запланованого впровадили, а що довелося відтермінувати і з яких причин?
Анна Тігіпко (засновниця та СЕО izibank): Ми адаптувалися до нових реалій та продовжували працювати. Зараз активно працюємо над сервісом з купівлі військових облігацій через застосунок. Наразі продукт проходить бета-тестування. Продукт не простий і потребує доопрацювань з урахуванням побажань клієнтів. Нашою фішкою буде доступ клієнтів безпосередньо до біржі. Це було моєю мрією – надати таку можливість саме масовому роздрібному клієнту.
Анна Тігіпко
Крім того, ми не відмовляємося від планів запустити сервіс інвестування у закордонні акції. Як відомо, зараз це заборонено державним регулятором, тому наразі ми тримаємо цей проєкт на паузі. У планах – додати в izibank страхування та дитячу картку. Тож зараз ми прагнемо до безперервного розвитку.
З початку війни ми стали фокусуватися на депозитах. Одразу після вторгнення рф ми призупинили кредитування – у клієнтів були заморожені кредитні кошти та обнулені кредитні ліміти (у більшості клієнтів). Також були призупинені програми кешбеку та фінансової винагороди за залучення друга по реферальній програмі. Проте влітку ми одні з перших повернули кредитування нових клієнтів.
Звісно, для нас було важливим, аби клієнт завжди отримував від нас підтримку. Тому працівники колл-центру навіть під час активних бойових дій продовжували консультувати віддалено. Важливим була оптимізація процесів і костів для збереження ефективності. Вважаю, що з новими викликами ми успішно впоралися.
Антон Тютюн (заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес): Ще у грудні 2021 року ми запустили новий додаток «Мобільний Ощад». Протягом 2022 року планувалося його постійне оновлення і два глобальні релізи. Однак війна суттєво змінила ці плани. Приміром, у частині оновлення мобільного додатку ми значно прискорилися: щомісяця додаємо новий функціонал і працюємо над удосконаленням сервісів.
Антон Тютюн
Одне з таких оновлень відбулося у жовтні – було додано можливість отримувати у додатку миттєві перекази від систем міжнародних швидких переказів. У розділі продажу валюти клієнтам доступний перегляд трьох курсів валют – обмінний курс у додатку, курс розрахунків картками та курс НБУ.
Також з’явився чат зі співробітником Ощадбанку у розділі «Ще», де потрібно обрати один з месенджерів – Telegram або Viber, а для нових користувачів, які завантажують додаток, доступні інтерактивні інструкції щодо роботи додатку.
Протягом року ми додавали нові сервіси на підтримку ЗСУ та благодійних організацій і надали доступ у додаток нашим клієнтам з територій, що тимчасово знаходяться під російською окупацією. А ще напередодні Дня захисників та захисниць України у додатку Ощаду з’явилася нова файна мова. Ми замінили більше сотні стандартних слів на діалектизми, фразеологізми та популярні приказки, наприклад: «літопис», «скарби», «тло» та «платило». У додатку картка, депозит, обмін валют, кредит файною мовою також мають інші назви. Користувачі можуть додати нову мову до української та англійської у налаштуваннях додатку.
Ольга Вовк (керівниця напрямку Internet banking А-Банку): Рік минув дуже динамічно, головне, чого ми навчилися – швидко реагувати на виклики воєнного часу та зміни у потребах клієнтів через війну. Результат – ми навчилися запускати проєкти всього за один день.
Ольга Вовк
Відверто кажучи, реалізували не все, що запланували. Головна причина – зміна пріоритетів. На порядок денний вийшли нові проєкти, які ми не збиралися робити у 2022 році. На мій превеликий жаль, ми поставили на паузу гейміфікацію, яку планували на поточний рік – проєкт виявився не на часі, тоді як основні пріоритети були переміщені на розробку сервісів під потреби клієнтів у воєнний час: кросбордер, валютообмін на вклад, донати, платіжні операції за кордоном.
Христина Кармазіна, CEO Банк Власний Рахунок: Це був рік дуже обережного ставлення до витрат, створення нових прибуткових продуктів та кращого розуміння потреб своїх гостей.
Христина Кармазіна
Денис Саприкін, СЕО sportbank: Цьогоріч нам виповнилося 3 роки. За цей час нас обрало понад пів мільйона клієнтів, було відкрито 100 тисяч ощадних рахунків «Рюкзак» на 100 млн грн та понад 15 тисяч депозитів «Boooster» на таку ж суму. До речі, депозити були запущені у лютому, якраз за кілька днів до вторгнення рф, тому цього показника ми досягли вже під час війни.
Якщо казати про рік у цілому, то, звісно, він – важкий, як і для будь-якого бізнесу в Україні. Найбільше постраждало у нас саме кредитування. Змінилося все – деякі люди втратили роботу, хтось переїхав. Через це ми зараз рухаємося дуже повільно і маємо приростати з точки зору кредитування на обсягах, які зможуть компенсувати погашення, які роблять зараз клієнти. Поки ми залишаємося на одному рівні. На наступний рік плануємо приростати, але, звісно, не такими темпами, як це було до війни.
Денис Саприкін
Протягом року ми відчутно скорегували продуктовий roadmap: прибрали проєкти, пов’язані з програмою лояльності (ми мали план щодо розвитку кешбеку), призупинили розробку нових кредитних продуктів. Пріоритетом стали такі речі як, наприклад, благодійність, можливість задонатити на потреби ЗСУ.
Багато українців змушені були виїхати, тому ми почали доставляти пластикові картки за кордон. До речі, одразу після вторгнення мова застосунку була змінена, російську взагалі прибрали. Також ми працювали з лімітами, які змінював Національний банк України, намагаючись взаємодіяти з валютними курсами так, щоб клієнтам було вигідно використовувати саме нашу картку.
Крім того, неабиякі зміни торкнулися команди. Ми не вимагали обов’язкової присутності людей в офісі, перейшовши повністю на дистанційну роботу. Попередні роки корона вірусних обмежень навчили це робити, проте деякі процеси довелося перебудовувати.
До того ж у нас були фінансові плани – кількісні та якісні, що стосуються продуктів – і ми змогли їх реалізувати. За майже 9 місяців війни ми запустили кілька нових продуктів та значно оновили функціонал нашого додатка. Йдеться ось про що:
- кілька нових карток — єПідтримка, дебетова картка sport біла, валютні картки у євро та доларах;
- гривневий депозит «Boooster»;
- нові кредитні продукти — «Оплата частинами» на будь-який товар у магазинах партнерів та «Проста розстрочка» для переведення у кредит будь-якої витрати на покупки в онлайн та офлайн магазинах;
- запуск окремого розділу «Благодійність», аби наші клієнти могли швидко та зручно донатити;
- покращили функціональність додатка — додали курси валют, можливість переглянути договір безпосередньо у додатку та налаштувати автоматичний переказ коштів на благодійність;
- можливість робити спільний збір на нагальну потребу — «Спільний збір коштів»;
- запуск нового онбордингу для нових клієнтів.
Оксана Мунтян, керівниця проєкту NEOBANK: Як і для всієї України, для нас цей рік був випробуванням на гнучкість і незламність. Це показало, що ми можемо підтверджувати не тільки нашу надійність, а й інноваційність для клієнтів.
24 лютого ми, як і більшість українців, прокинулися від вибухів. Проте банкіри мають особливу місію: клієнти довірили нам свої кошти, тому у напрузі і стресі ми мали забезпечувати надійність і безпечність транзакцій. Тож наша робота у перші тижні війни не припинялася ні на мить. У перші дні війни ми повернули клієнтам кредитні ліміти, а за перші два тижні реорганізували і решту сервісів відповідно до вимог НБУ. На початку березня включилися в роботу над релізом, де додали можливість донатити на спецрахунок НБУ для ЗСУ, на рахунки Біржі Благодійності «ДоброДій» та благодійного фонду «Повернись живим».
Ми переглянули пріоритети беклогу на 2022 і наприкінці травня суттєво оновили стратегію розвитку. До війни всі банки намагалися сформувати якісні кредитні портфелі, але в умовах воєнного часу цей напрям відійшов на другий план. Натомість зросла потреба розрахунків за кордоном, відкриття цифрових карток, запрацювали сервіси PayPal та Revolut, тож ми максимально зосередилися на надійному та швидкому проведенні транзакцій.
Оксана Мунтян
За останні пів року було реалізовано нові функції в додатку:
Реструктуризація кредиту. Пишаюся, що ми були першим банком, який надав клієнтам можливість уникати прострочення з виплат і погіршення кредитних історій. На момент закінчення кредитних канікул наприкінці липня додаток уже підтримував цю функцію.
Платежі SWIFT у межах наданих НБУ можливостей. Отримання переказів в Україні працює в повному обсязі. Ми надали клієнтам можливість відправляти свої складні реквізити в один клік у будь-який зручний месенджер.
Купівля валюти під депозит у додатку. Через обмеження НБУ українці кілька місяців не мали змоги купувати валюту у мобільних банківських додатках. Щойно регуляцію переглянули, ми цю можливість повернули.
Повний контроль над транзакціями. В історії операцій клієнти мають доступ до всієї звітності та додаткового функціоналу: повторити платіж чи надіслати квитанцію.
Переказ коштів за номером телефону. Нове рішення дає клієнтам змогу переказувати кошти на картки будь-якого українського банку за номером телефона, який можна обрати прямо з абонентської книжки.
Увесь цикл операцій обслуговування за рахунками та картками – онлайн. Відкрити чи закрити рахунок, змінити фінансовий номер, PIN-код до картки та інші гігієнічні функції — з будь-якої точки світу наші клієнти роблять це миттєво.
Відкриття рахунку ФОП. Багато наших клієнтів-фізосіб мають ФОП і відносно прості потреби в управлінні коштами. Тож для них тепер все доступно в одному застосунку «NEOBANK для всіх» за привабливими тарифами. Команда екосистеми продовжує працювати над окремим застосунком для бізнесу, де будуть реалізовані складніші операції для юридичних осіб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як розвиваються українські стартапи: ТОП-7 найперспективніших проєктів
Що дасть Україні впровадження концепції відкритого банкінгу? Які переваги для надавачів банківських послуг та клієнтів з’являться, а які труднощі можуть виникнути?
Анна Тігіпко (izibank): Ще до війни Україна стала на шлях реалізації концепції openbanking (відкритого банкінгу). Робота триває. Впевнена, що вже наступного року ми наблизимося до відкриття API. Це точно надасть новий поштовх для подальшого розвитку. А ще бачу, що з’являться нові нішові гравці.
Антон Тютюн (Ощадбанк): Україна поступово рухається до впровадження концепції відкритого банкінгу. Перший крок було зроблено під час прийняття Закону України «Про платіжні послуги». Далі Національний банк України затвердив Стратегію розвитку фінтеху в Україні до 2025 року, в рамках якої передбачається запуск академічної бази з фокусом на відкритий банкінг. Протягом наступних років необхідно вжити масштабних заходів щодо напрацювання механізмів і стандартів відкритих API та адаптації внутрішніх процесів банків та інших учасників ринку. Модель відкритого банкінгу сприятиме підвищенню технологічності та конкурентоздатності банків. Клієнти, у свою чергу, отримають спрощення користування банківськими сервісами та доступ до широкого спектру пропозицій, а принцип єдиного вікна дасть змогу управляти фінансами на одній платформі.
Ольга Вовк (А-Банк): Мій прогноз щодо впровадження відкритого банкінгу – це логічне і неминуче явище. Open banking розширює можливості для банків, адже клієнти зможуть проводити операції та користуватися різними сервісами на платформі одного застосунку, використовуючи платіжні інструменти різних банків. Основним викликом для банків буде готовність їхніх бізнес-процесів до змін у зв’язку з запуском оpen banking та питання безпеки передачі даних.
Денис Саприкін (sportbank): В Україні, як і в усьому світі, розвиток open banking — це незворотній процес, який є наступним еволюційним етапом розвитку фінансів. По суті, open banking дозволяє будь-яким фінансовим сервісам (e-commerce, IT, інформаційним тощо) отримувати клієнтські дані у банків з дозволу клієнтів. І тут є кілька аспектів, які необхідно врахувати перед реалізацією.
З одного боку, це технологічна готовність банків. В Україні не всі банки готові до мікросервісної архітектури та впровадження відкритих API, принаймні оперативного. Це трохи пригальмовуватиме та уповільнюватиме процес розвитку open banking в Україні. З іншого боку, це законодавчі процеси, пов’язані із захистом персональних даних, PSD2 тощо. Втім Нацбанк займає прогресивну позицію та є тією рушійною силою, яка просуває цей процес.
Щодо перспектив для ринку і для клієнтів, то тут відбудеться довгоочікуваний та закономірний перехід до етапу, де банки є постачальниками своїх основних сервісів, таких як ідентифікація клієнтів, комплаєнс. При цьому для клієнтів з’являться нові проєкти та продукти, які оперативніше, гнучкіше та якісніше задовольнятимуть потреби клієнтів. Але водночас вони не будуть обтяжені реалізацією всього legacy, пов’язаного з дотриманням законодавства, комплаєнса, ідентифікації тощо.
Приклади активного розвитку open banking ми бачимо, наприклад, у Великій Британії: нові фінансові сервіси використовують клієнтські дані, беручи їх у банків з дозволу клієнтів. Це використовується для: а) прискореної ідентифікації, бо у банку вже провели цей процес із клієнтом; б) кредитних рішень, скорингу, щоб розуміти обороти клієнта, його залишки та інше; в) маркетингу.
Я певен, що з розвитком open banking в Україні ми побачимо максимальне проникнення фінансових сервісів у різні проєкти, а громадяни отримають нові продукти. При цьому вони можуть бути впевнені, що і технічно, і законодавчо їхні персональні дані захищені.
Христина Кармазіна (Банк Власний Рахунок): Національний банк України зазначає, що open banking буде впроваджено у 2025 році. Ок, добре, усі кажуть, що чекають на єдиний підхід для передачі даних, але насправді всі очікують доступу до бази клієнтів Приватбанку та інших банків із зарплатними проєктами. Рекомендую робити класний банкінг та залучати гостей самостійно, проводити реєстрацію нового гостя через платформу Дія за три хвилини і не чекати, що надавачам платіжних послуг допоможуть дані про клієнтів Привату.
Оксана Мунтян (NEOBANK): Відкритий банкінг, про який ми раніше лише чули на прикладі іноземних гравців, як-то: Revolut та інші – уже наше сьогодення. З 1 серпня набув чинності Закон України «Про платіжні послуги», яким унормовано це питання та визначено імплементувати ці вимоги до 2025. Отже, перед банківською спільнотою стоїть завдання описати правила гри, які будуть відповідати потребам ринку фінансових послуг в Україні. Тут «першу скрипку» відіграватиме НБУ.
Відкритий банкінг змінить наявну в Україні модель роботи з клієнтом, на ринок вийдуть нові гравці. Це однозначно буде перевагою для клієнтів, оскільки дасть їм змогу отримувати нові та якісніші послуги, а також посилить конкуренцію між гравцями (банками, фінансовими компаніями та іншими надавачами платіжних послуг).
Однією з переваг для клієнтів стане можливість в одному застосунку отримати доступ до рахунків, які відкриті у різних надавачів платіжних послуг. Сьогодні ж для керування рахунками українці мають від двох до п’яти мобільних застосунків різних банків.
У боротьбі за клієнта гравці змінюватимуть пріоритети: одні пропонуватимуть спеціалізовані продукти, у яких мають найглибшу експертизу, інші – рухатимуться в бік суперап і максимально наповнюватимуть застосунок послугами і не лише фінансовими.
Завдяки відкритому банкінгу для клієнта стане можливим: якісне управління фінансами (йдеться про застосунки типу персональний/сімейний бюджет, які можуть пропонувати інформаційно-аналітичні послуги, а не послуги з переказу коштів); простіше декларування доходів/запитів на отримання пільг / заповнення даних для отримання візи (можна буде по одному кліку дистанційно отримати інформацію в банках за рахунками клієнта за необхідний період і відправити їх до відповідного запитувача); отримувати кредити без прив’язки до рахунку, куди надходить виручка від бізнесу або зарплатня (відкриття даних за рахунками клієнта дозволить кредитодавцям якісніше аналізувати фінансові можливості позичальника, що зменшить ризики і призведе до зниження кредитних ставок).
Про підводні камені зараз важко говорити, бо ми лише на початку нового великого шляху. Можливі інерція системи, небажання «ділитися» клієнтами та неготовність певних учасників до нового формату роботи. Але еволюцію не можна зупинити, і продовжать розвиток лише гнучкі та готові до змін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Всупереч викликам великої війни: Фінтех-стартапи України розповіли, як працюють і ростуть в умовах повномасштабного вторгнення
Чого банк очікує у 2023 році, на що робить ставку і з якими труднощами може зіштовхнутися на цьому шляху?
Анна Тігіпко (izibank): Очікуємо повернення до більш стабільних умов роботи та відновлення економіки країни.
Антон Тютюн (Ощадбанк): Ощад належить до критичної інфраструктури і попри все з самого початку війни банк працював стабільно, пройшовши випробування на міцність. З упевненістю можна сказати, що Ощадбанк має безцінний досвід роботи в екстремальних умовах.
У 2023 році ми продовжимо діджиталізацію і переведення послуг в онлайн-режим. Уже реалізовано оформлення карток у чат-боті без необхідності відвідувати відділення, а на наступний рік заплановано додати цю опцію до мобільного додатку.
Крім того, працюємо над запуском ще кількох цікавих проєктів, деталі яких поки залишимо у секреті. Віримо у перемогу та економічне відновлення України і тримаємо фінансовий фронт.
Ольга Вовк (А-Банк): Перше і найголовніше – ми плануємо впровадження нових крутих сервісів. У жодному разі ми не знижуємо темпів, а навпаки – ставимо амбіційні плани щодо апдейтів застосунку. Попри всі труднощі, будемо реалізовувати нові проєкти, у тому числі co-brand, що допомагатимуть українцям, де б вони не були.
Найбільше ризиків, звісно, очікуємо у можливих нападах загарбника, через що стабільність та автономність роботи може постраждати.
Денис Саприкін (sportbank): Ми рухаємося відповідно до намічених термінів. Приміром, нещодавно запустили валютні картки. До кінця листопада випустимо валютні депозити та валютний ощадний рахунок. А до кінця року маємо у планах реалізація нового кредитного продукту – наразі ми якраз перебуваємо у процесі запуску.
Водночас деякі продукти ми вимушені поставити на паузу, бо вони не дуже актуальні. Наприклад, картка з сервісами для тревел, лаундж-зони тощо – зараз це справді не на часі. Також це стосується програми лояльності, яку ми плануємо впроваджувати вже наступного року.
Загалом плануємо і надалі рухатися тримісячними спринтами, які ми взяли за основу ще на початку війни. У розрізі бізнесу у 2023 році продовжимо працювати над активним кредитуванням громадян і плануємо залучити ще 300 тисяч нових клієнтів. Також у планах – розробка нових продуктів, включаючи криптопрограми (тут будемо орієнтуватися на готовність регулювання з боку держави). І, звісно, розглядатимемо експансію на інші ринки.
Христина Кармазіна (Банк Власний Рахунок): Ми очікуємо нових гостей, які люблять «Сільпо», та про яких ми будемо турбуватися на фінансовому фронті. Труднощі ж полягають у тому, що частина наших потенційних гостей виїхали з країни. Проте ми віримо у нашу перемогу та сподіваємося на їхнє якнайскоріше повернення.
Оксана Мунтян, керівниця проєкту NEOBANK: Ми бачимо, що потреби клієнтів змінюються. Так. через війну українці активно переїжджають за кордон, у тому числі на автівках. Для зручності найближчим часом ми плануємо забезпечити в додатку ОСЦПВ, страхування відповідальності, «зелену картку» для поїздок за кордон та туристичне страхування.
Багато українських дітей є студентами європейських вишів, тому ми розробляємо рішення, що дасть змогу оплачувати навчання за кордоном з України. А ще зовсім скоро у додатку NEOBANK можна буде поповнювати мобільний рахунок у понад 150 операторів світу.
Ще один важливий тренд — цифрові активи та все, що пов’язане із криптою. В Україні вже формується законодавча база, що стане підґрунтям для прозорої роботи цього ринку. Коли ці правила запрацюють, інтеграція криптоплатежів стане одним з наших пріоритетів.
Зараз ринок дуже змінився, а ми стали сміливішими. Оперативно реалізовано багато рішень, які за мирного життя, мабуть, впроваджувалися б не так стрімко. Якщо раніше вихід на європейські ринки відкладали на роки, то тепер це – одне з першочергових питань.
За час війни ми зрозуміли, що цифровий банк — це наша конкурентна перевага на європейському ринку. Ті, хто мали досвід банківського обслуговування за кордоном, не могли не помітити, наскільки український банкінг просунутий і зручний. Цей досвід змінив нашу парадигму та додав професійної впевненості.
Команда NEOBANK чекає на вступ України до ЄС, адже це дозволить розширити наші можливості. Ми аналізуємо західну експертизу, моніторимо європейські ринки, чекаємо на стале законодавство та зрозумілі умови, щоб розвиватися рішучіше та швидше, надаючи нашим клієнтам найкращий сервіс. Розуміємо, що попереду непростий період, проте команда NEOBANK має волю, здатність і потенціал для забезпечення розвитку нових і надійних сервісів навіть в умовах воєнного часу.
За підтримки Асоціації ЄМА та Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній.
Інформаційні партнери: журнал Фуете, 44.ua, Ukrainian Fintech Hub, banki.ua, Prostobiz.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Невдалі жарти, брехня та робота на конкурентів: Топ-4 найгірших CEO світу і їхні фатальні помилки
Економіка перемоги: Повоєнний досвід чотирьох країн, що допоможе Україні відродитися після війни
Фінтех і штучний інтелект: Топ-10 стартапів, що розробляють інноваційні фінансові технології
Telegram
Viber