Помилки СЕО великих компаній зазвичай фатальні і призводять до краху бізнесу або їх власної кар’єри
СЕО найбільших компаній світу зазвичай медійні особистості, мають шалено високі зарплатні, вони не обмежені чітким робочим графіком, адже є двигунами розвитку компанії, генераторами ідей. Часто вони пишуть книги про успіх, здійснення мрій, ріст бізнесу тощо. Вони сприймаються як успішні та розумні люди, з великим досвідом та нестандартним мисленням. Проте не всі такі. Є доволі провальні керівники, чия робота призвела до великих збитків компаній, падіння вартості акцій, а подальше їх звільнення – до ребредингу бізнесу.
Хоч це і доволі рідкісні випадки у світі великого бізнесу, але все ж ми назбирали кілька прикладів для топ-4 найгірших СЕО світу. Детальніше про це – далі.
Мартін Вінтеркорн, СЕО Volkswagen
Що і коли сталося? Мартін Вінтеркорн перед своїм фатальним рішенням встиг зробити по-справжньому класну кар’єру у Volkswagen. Ще у 1993 році він став головою групи контролю якості у компанії, також був членом ради управління з торгових марок та одним з ключових спеціалістів, котрі затвердили на випуск модель Volkswagen New Beetle.
У 2002-2007 роках Вінтеркорн працював главою ради директорів Audi та главою групи компаній Audi brand group. Однак у 2007 році повернувся у Volkswagen, ставши там генеральним директором. Майже вісім років він працював на своїй посаді бе зауважень та скандалів – саме за часів його головування Volkswagen став найбільшим світовим автовиробником – аж ось у 2015 році сповістив громадськість про свою відставку через скандал. Суть його полягала у тому, що програмне забезпечення автівок під час проведення тестів у десятки разів занижувало кількість шкідливих газів, що викидаються у повітря. Ця хитрість Вінтеркорна і коштувала йому посади та репутації.
Слідство пізніше з’ясує, що глава Volkswagen вигадав цю хитрість ще у 2005 році, коли автомобілі концерну тільки-но виходили на американський ринок і мали відповідати екологічним стандартам США. Тож автомобілі були запрограмовані на те, щоб двигуни змінювали параметри і переходили у режим, що показував би низький вміст шкідливих речовин у вихлопі – відповідно до вимог законодавства США. Так рівень забруднення від автівки перевищував допустиму норму у 40 разів. Всього було випущено 11 мільйонів автомобілів, оснащених незаконним програмним забезпеченням.
Лише у 2015 році вченим Університету Західної Вірджинії у США та американському Агентству з охорони довкілля вдалося з’ясувати під час виробувань двигунів, що автомобілі Volkswagen не відповідають екологічним стандартам. Тоді розслідування почалися і у Штатах, і у Німеччині. У той же час Вінтеркорн подав у відставку, запевняючи, що не знав про махінації.
Якими були наслідки? Загалом через дизельний скандал автоконцерн втратив 31 мільярд доларів і відчутно підмочив собі репутацію. Акції концерну Volkswagen впали на 40%, а автосалони прагнули швидше розпродати партії «незаконних» автомобілів, тому робили покупцям шалені знижки. Продаж Volkswagen впали на 5,3%, а її акціонери подали проти автоконцерну позов на €4 млрд. Крім того, компанія зобов’язалася виплатити компенсацію власникам автівок у Німеччині на загальну суму близько €750 млн.
Тим часом у Німеччині, як відомо, все робиться повільно і розмірено, тож прокуратура висунула Мартіну Вінтеркорну звинувачення у шахрайстві лише у 2019 році. Причиною стала його ймовірна участь у схемі заниження реального рівня викидів. Справа у тому, що країни Євросоюзу і Німеччина, як провідна держава євро простору, дуже ревно ставляться до питань клімату та охорони навколишнього середовища. Тож справа Вінтеркорна набула широкого розголосу і стала навіть називатися «дизельгейтом».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найкращі книги з інвестування від професіоналів фінансової галузі
Стівен Елоп, СЕО компанії Nokia
Що і коли сталося? Перш ніж фактично знищити компанію Nokia, Стівен Елоп встиг попрацювати (і доволі успішно) у Microsoft , де відповідав за просування додатків Microsoft Office. У 2010 році він обійняв посаду СЕО у Nokia і почав впроваджувати абсолютно нелогічний вектор розвитку компанії. Йдеться про згортання розвитку операційних систем Nokia під назвою Symbian і MeeGo і активізацію випуску смартфонів на базі недопрацьованої Windows Phone (від Microsoft). У 2012 році Nokia перестала бути найбільшим у світі виробником мобільних телефонів, втратила частку ринку мобільних телефонів у розмірі 29%, віддавши свою першість Samsung.
Якими були наслідки? Компанія почала стрімко котитися у прірву – у 2012 році власне виробництво Nokia у Фінляндії було закрито. У 2013 році Microsoft придбала підрозділ Nokia, що займається виробництвом телефонів, за €5,44 млрд, а у 2014 році повністю поглинула мобільний бізнес Nokia. Тож у 2015 році Nokia уже не випускали смартфони під власним, колись таким популярним, брендом. До того ж ціна акцій Nokia впала на 62%, і зрештою компанія втратила майже €5 млрд.
Щоправда, сам Стівен Елоп ображеним не залишився – за продаж компанії він отримав від Microsoft €9,66 млн як премію і зарплатню, а також €4,1 млн компенсації та акції Nokia на суму €20,1 млн. До речі, саме у корпорацію Microsoft він одразу і повернувся.
Дії Стівена Елопа, схоже, були спрямовані саме на продаж Nokia гіганту Microsoft. Ймовірно, він був просто “засланим козачком” Microsoft, тому спеціально приймав провальні для Nokia рішення і знижував фінансові показники компанії, аби пізніше продати її задешево. На таку думку наштовхує його колосальна премія від Microsoft після продажу мобільного бізнесу Nokia і швидкий перехід на роботу саме у Microsoft.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про мотивацію, біткоїн, багате мислення та успішне інвестування: Топ-12 книг з фінансової грамотності
Карлі Фіоріна, СЕО компанії HP
Що і коли сталося? У 1999 році Карлі Фіоріна стала першою жінкою генеральною директоркою компанії, що є однією з двадцяти найбільших у США – вона очолила Hewlett-Packard. До цього вона була СЕО в IT-компанії AT&T Long Lines. Але навіть набутий у великій компанії успішний досвід не вберіг Карлі від фатальних помилок у HP.
Обіймаючи посаду СЕО Hewlett-Packard, пані Фіоріна наполягла на придбанні міжнародної аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers за $14 млрд, хоча аналітики казали, що не варто витрачати такі гроші, бо компанія коштує набагато менше. Карлі дослухалася до порад і відклала цю ідею. Через деякий час IBM купила компанію PricewaterhouseCoopers за $4 млрд – справді, різниця у ціні відчутна.
Це ще не був провал Фіоріни, а лише перший дзвіночок недалекоглядності жінки-СЕО. Карлі Фіоріна розпорядилася поглинути виробника персональних комп’ютерів Compaq, хоча проти виступало все її професійне оточення і небезпідставно. Справа у тому, що у 2000-х роках Hewlett-Packard спеціалізувалася на виробництві принтерів і канцелярських товарах, і придбання у 2002 році Compaq за $19 млрд були необґрунтованим і недалекоглядним. Карлі Фіоріна стала одноосібно керувати Compaq, порушуючи правила, та звільнила аж 30 тисяч співробітників поглинутої компанії.
Якими були наслідки? Доходи HP скорочувалися чи не щотижня. За шість років головування Карлі (1999-2005 рр) акції Hewlett-Packard подешевшали на 63%, а вартість самої компанії впала у два рази. Цікава річ – у день, коли рада директорів звільнила Карлі, ринкова вартість компанії підскочила аж на $3 млрд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес і e-commerce у метавсесвіті: Що чекає на людство у безмежній віртуальній реальності
Джеральд Ратнер, СЕО компанії Ratners Group
Що і коли сталося? Джеральд Ратнер – невдалий власник мережі ювелірних магазинів Ratners Group. Свого часу він пожартував, а жарт видався клієнтам та бізнес-спільноті образливим, тож його компанія втратила $1 млрд, а він – ділову репутацію.
Історія підприємництва Джеральда Ратнера почалася у далекому 1965 році, коли він допомагав батькові з сімейним бізнесом – ювелірним магазином у Лондоні. Тоді клієнтів та продажів майже не було, бізнес майже не розвивався…
У 1984 році батько Джеральда помер, залишивши синові у спадок неуспішні магазини зі збитками у розмірі майже півмільйона доларів. Потрібно було впроваджувати радикальні кроки, аби врятувати справу. Джеральд Ратнер вирішив продавати дешеві ювелірні вироби людям зі скромними доходами. Рекламна кампанія такого кроку була гучною – Джеральд розпорядився знизити ціни, вмикати у магазинах популярну музику, а на вулицях встановити влучні і яскраві біг-борди, що рекламували б його крамниці. Настав момент, коли бізнес під назвою Ratners Group став лідером ювелірної ніші Великої Британії, захопивши 50% ринку та показавши річний обсяг продажів на рівні $1,57 млрд.
На хвилі успіху, будучи багатим і доволі відомим, Джеральд Ратнер відчував себе розкуто і вільно. Тож одного разу у 1991 році, виступаючи у Лондонському інституті директорів він пожартував – мовляв, вироби від Ratners Group дешеві через «огидну якість», бо «створені для бідняків».
Якими були наслідки? Медіа, бізнес-спільнота та клієнти Ратнера були шоковані цими словами, звинувативши його у презирстві та неповазі до своїх покупців. Розголос був настільки гучним, що компанія звільнила Ратнера з посади СЕО і найняла нового керівника. Але навіть це не допомогло покращити справи бізнесу.
Раптово Ratners Group опинилися там, звідки починала. Акції компанії впали на $1,8 млрд, а наприкінці 1991 року – аж на 80%. Були зачинені сотні магазинів, продажів не було, 25 тисяч співробітників мережі звільнилися. У 1992 році Джеральд Ратнер продав акції своєї компанії задешево, аби лише віддати борги банку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Українські підприємці отримають $1,5 млн від Meta на розвиток бізнесу — оголошено конкурс
У якому банку краще відкрити рахунок для бізнесу — ТОП-5 пропозицій
Фінансування бізнесу в Україні: як отримати грошову допомогу