Колосальний стрес від війни перетворився на нову точку відліку, а шалене випробування – на неабияку мотивацію для українського бізнесу та стартапів
Фото: glyn.com
1 листопада стартувало голосування за кращі компанії та експертів в рамках премії PaySpace Magazine Awards 2022. Цьогорічна премія особлива, бо проходить в умовах повномасштабної війни, розпочатої Росією. Сьогодні цей захід надзвичайно потрібен, аби показати, як самовіддано і талановито українці тримають фінансовий фронт. Проголосувати за кращих лідерів ринку FinTech та e-commerce України можна до кінця грудня. Щоб зробити це, потрібно перейти на сайт Премії та авторизуватися через Facebook або e-mail.
Повномасштабна війна, що триває в Україні дев’ятий місяць, стала безпрецедентним штормом для бізнесу та стартапів. Деякі проєкти вимушені були згорнутися або зупинити роботу, тоді як інші, всупереч обставинам, ризику та небезпеці змогли рухатися вперед, створюючи нові продукти, відкриваючи нові офіси, наймаючи нових співробітників.
PaySpace Magazine поговорив з керівниками українських фінтех-стартапів, котрі є учасниками Премії PSM2022 у номінації «Найкращі FinTech-стартапи»: Олександром Солов’єм (співзасновник сервісу обліку грошей Finmap), Андрієм Аушевим (керівник проєкту TRANSENIX), Сергієм Турченком (співзасновник проєкту Richamster), Оксаною Губіною (СЕО проєкту AML.point) про виклики, з якими вони зіткнулися на початку великої війни, як переформатували роботу і як працюють зараз.
Олександр Соловей, співзасновник сервісу обліку грошей Finmap розказує, що коли дізнався про початок війни, перше, що зробив – це сказав колегам, що вони мають бути разом з рідними у безпечному місці.
Іван Каунов (ліворуч) та Олександр Соловей
«Ми запевнили співробітників, що незалежно від того, працюватимуть протягом березня чи ні, вони отримають заробітну плату і за лютий, і за березень. Це потрібно було, щоб люди думали передусім про свою безпеку, а не про роботу. Потім ми зайнялися логістикою і питаннями щодо транспортування», – згадує Олександр.
Кофаундер Finmap розповідає, що для мінімізації втрат у період війни, власнику бізнесу потрібен чіткий облік грошей: «Необхідно мати фінансову модель своєї компанії, щоб розуміти, на чому заробляє бізнес, а на що витрачає кошти. Це допоможе вирішити, що можна прибрати зі статей витрат, а у що інвестувати». Крім того, за словами Олександра, підприємцеві варто накопичувати резерв, адже що більшим він є всередині компанії, то безпечніше вона буде почуватися.
«Малому бізнесу надзвичайно важливо не змішувати власні кошти і кошти бізнесу, інакше незрозуміло, хто за чий рахунок живе: власник за рахунок бізнесу, чи бізнес за рахунок власника», – каже Олександр.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: JP Morgan має намір розширити штат експертів з криптовалют, фінтеху та метавсесвіту
Андрій Аушев, керівник проєкту TRANSENIX – мобільного POS, який здійснює безконтактні платежі, каже, що після початку війни команда проєкту не припинила роботу, хоча перші два тижні була розгублена і збентежена.
Андрій Аушев
«Минуло трохи часу і ми консолідувалися: налагодили процеси, зібрали на колективний кол, влилися у роботу. Слава богу, що на резервних серверах зберігався код. Під час ексцесів та непередбачених ситуацій дуже важливо зберегти код, бо якщо він зникне, то кількарічний проєкт перетвориться у ніщо», – зазначає Андрій.
Під час повномасштабної війни компанія не лише не припинила працювати, а й зуміла залучити інвестиції від Фонду N1 у проєкт TRANSENIX. Після початку співпраці з фондом було створено нову компанію TRANSPLAT, котра стала власником проєкту TRANSENIX.
Микита Ізмайлов, фаундер та CEO профільного фінтех-фонду N1, розповідає, що у перші місяці війни найважливішим було залишатися на зв’язку з командою та забезпечити працездатність і прийняття правильних рішень щодо кожного активу та необхідну ліквідність на 2-3 місяці.
Микита Ізмайлов
«Про стратегічні кроки та реалізацію попередніх планів не йшлося. Ми всі жили у парадигмі постійного утримання ситуації, без наведення фокусу. Ми чекали, що буде далі. І зараз очікуємо, але ситуація більш-менш прояснюється. Приймати рішення легше», – згадує Микита.
Сергій Артеменко, СТО проєкту Paylastic, розповідає, що на початку повномасштабної війни, маючи певний досвід 2014 року, команда розуміла можливі наступні дії, а тому першим кроком було забезпечення безперебійності роботи сервісу PayLastic.
«Сервіс із самого початку свого існування розміщений на AWS, тому головне, щоб нам було потрібно, це стабільний мобільний зв’язок. Враховуючи розуміння того, що бізнес зупиниться на деякий час, ми сфокусувалися на поточних задачах, акутальних на той момент. Мабуть, головною складністю тоді було переформатування операційної діяльності, фінансового прогнозу та планування хоча б на тиждень. Дещо нам вдалося, але ми майже одразу зрозуміли, що потрібно спокійно пережити цей період і фокусуватись саме на поточних проблемах і задачах», – каже Сергій.
Найважчим у роботі після початку повномасштабної війни в Україні був процес повернення до діалогу з клієнтами. Не афішуючи, з 24 лютого команда вирішила призупинити нарахування комісії за використання сервісу. З початку квітня клієнти поступово стали відновлювати активність, що і стало для компанії сигналом – життя відновлюється.
Сергій Артеменко також поділився кількома порадами для стартапів, які допоможуть не втратити гроші і мотивацію під час війни. Перш за все, потрібно пережити шторм, тому треба скинути зайве. Тож має відбутися повна оптимізація всього: від витрат до процесів, які у конкретний момент не є важливими. Друге – розуміння того, як вплине війна на продукт у короткостроковому періоді, та головне – чи є майбутнє у продукту в принципі, адже можуть відбутися події, які повністю змінять парадигму ринку, де продукту не знайдеться місця. Так буде мінімізовано ризики витрат зайвих ресурсів, які зараз можуть бути дуже цінними.
«Потрібно розуміти, що рух – це те, що дає нам можливість розвиватися і не впасти у депресію. Все, що ми переживаємо – це унікальний досвід, якого немає ні у кого в світі, і це точно стане нашим скілом, якого немає у інших», – резюмує Сергій Артеменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільші фінтех-компанії створюють асоціацію Open Finance — деталі
Сергій Турченко, співзасновник Richamster розповідає, що усвідомлення назрівання війни було. Тож керівники проєкту розробили інструкцію щодо комунікації з командою та перерозподілу обов’язків, якщо раптом хтось не вийде на зв’язок. До того ж на початку війни частина команди проєкту Richamster одразу стала до лав ЗСУ і досі знаходиться на фронті.
«Коли почалася повномасштабна війна, ми переформатувалися і почали протидіяти ворогу. Першочергово припинили обслуговувати росіян і білорусів. Частину ресурсів ми переключили на IT-Army та звернулися за допомогою до колег з-за кордону. Наступники кроками була оптимізація витрат. Ми відмовилися від офісного приміщення, на 20% знизили зарплатню, – каже Сергій. – Кошти, які вивільнили, перенаправили на волонтерство. Місяць назад вирішили відмовитися від російської локалізації, замінюємо її на польську».
Сергій зазначає, що після 24 лютого активність користувачів цілий місяць була майже на нулі. Однак команда продовжувала тримати зв’язок, цікавилася, кому чим і як може допомогти.
«Команда у повному складі залишилася в Україні, тому ми добре розуміли, що люди відчувають і що потребують. А потребували, перш за все, розуміння що ми разом і готові допомагати одне одному в скруті», – згадує Сергій Турченко.
За словами співзасновника Richamster, після початку повномасштабної війни найважчим було рішення, куди спрямовувати кошти – на розвиток чи на армію: «Яке б рішення не було прийнято, тебе завжди гризтимуть докори сумління. Адже з одного боку не можна лишатися в стороні від допомоги захисникам і постраждалим від російської агресії, а з іншого – не можна не фінансувати інновації, на які очікують користувачі».
Оксана Губіна, CEO проєкту AML.point, що пропонує автоматизацію процесів фінмоніторингу, каже, що після початку війни перш за все преймалися безпекою кманди, а потім почали відновлювати робочі процеси.
Оксана Губіна
«Наші головні задачі з початку війни — постійно бути на зв’язку з командою і допомагати один одному для налагодження життя у нових умовах. Окрім роботи, кожен з нас намагався допомагати країні — хтось долучився до ТРО, хтось почав займатися волонтерством тощо. Ми заохочували та підтримували працівників та їх вибір», – каже Оксана Губіна.
Вона також зазначає, що у перші тижні війни робота у проєкті дещо сповільнилася – потрібен був час, щоб адаптуватися до нових умов життя та стабілізувати свій психологічний стан.
Щодо найважчих моментів у роботі після початку повномасштабної війни CEO AML.point каже, що спершу усім було важко прийняти нову реальність. Але коли ефект несподіваності та шоку від перших днів війни минув, команда усвідомила важливість і перспективи продукту у нових умовах.
«Спершу нам здалося, що в умовах війни наш продукт втратив пріоритетність для потенційних клієнтів, адже всі бізнеси стали на вимушену паузу, в тому числі й ринок фінансових послуг. Проте запроваджені проти країни-агресора санкції дали розуміння актуальності нашого продукту. Потреба у ньому зросла, зокрема, через збільшення ризиків, посилення регуляторних вимог та глобальні санкції проти РФ. Під час війни фінансовий моніторинг набуває ще більшого значення, адже бізнес зобов’язаний вчасно виявляти зв’язки з країнами-агресорами. AML.point автоматизує цей процес і значно його полегшує, тому ми продовжили вдосконалювати рішення і доповнювати його функціонал. Обійшлося без скорочення масштабів проєкту та кардинального перегляду планів щодо розвитку продукту», – згадує Оксана Губіна.
На переконання Оксани Губіної, у період активної фази війни для того, щоб не втратити гроші та мотивацію, стартапам потрібно чітко усвідомлювати тенденції, потреби суспільства та бізнесу у ситуації майже «ідеального шторму». Найголовніше — підтримувати здорову атмосферу команді, не боятися змін та вміти вчасно приймати рішення, навіть непопулярні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські фінансові асоціації приєдналися до міжнародного фінтех-проєкту FWF
Інвестиції в українські стартапи під час війни: реальність
Через війну в Україні так чи інакше постраждали всі галузі економіки, у тому числі і екосистема стартапів. Рушієм їх відновлення та розвитку стануть інвестиції.
За словами СЕО фонду N1 Микити Ізмайлова, війна не може бути привабливими реаліями для інвесторів, адже вони соромляться і побоюються політичної складової у роботі з українськими стартапами. Через це всім українським проєктам зараз важко.
«В українському фінтеху дуже мало капіталізації. Мало інвесторів, тим паче зарубіжних, які виокремлюють окремі кампанії. З початком війни глибокої інтеграції я, на жаль, також не побачив. На даний момент це локалізація груп компаній навколо рішень, що вже працюють. Є певні рішення, що генерують прибуток. І решта фінтех-компаній намагаються з цими продуктами співіснувати чи підживлюватися від них. На цьому фоні з’являється не так багато стартапів та продуктів. Тому що війну навряд чи можна назвати благодатним ґрунтом», – підкреслює Микита.
У березні цього року Український фонд стартапів повідомив, що 99% українських стартапів потребують фінансової підтримки, і лише 24,3% компаній продовжують працювати. Зараз ці дані змінилися у кращий бік, але не все так райдужно. У рейтингу стартап-екосистем Global Startup Ecosystem 2022 Україна опустилася на 50-те місце з 34-ого у минулому році. Крім того, через війну в Україні показники венчурних інвестицій у світі у ІІ кварталі поточного року знизилися до мінімального за останні півтора роки показника. В аудиторській компанії KPMG кажуть, що хоч на ринку і є доступні для інвестицій кошти, але інвестори притримують їх.
https://www.corporatecomplianceinsights.com/
Міністерство цифрової трансформації України зараз активно займається залученням інвестицій. Влітку в рамках Blockchain Economy Istanbul Summit 2022 заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков закликав світову блокчейн-спільноту інвестувати в українські стартапи та працювати з нашими фахівцями.
Насправді сьогодні немало іноземних фондів мають бажання та ресурси інвестувати у перспективні українські стартапи. У цьому контексті можна говорити про американський ff Venture Capital (фірма венчурного капіталу, що надає технологічним компаніям стартове фінансування), що запустив фонд Blue & Yellow Heritage Fund для підтримки українських стартапів, які стикнулися з російським вторгненням; міжнародний венчурний фонд Flyer One Ventures, що організував ініціативу, в рамках якої компанія Amazon Web Services надасть українським стартапам $820 000; Google та сервіс Market Finder, які допоможуть з пошуком нових клієнтів і партнерів та виходом на нові ринки.
Крім того, інвесторами для українців можуть стати Mastercard в рамках програми Start Path Ukraine; польська компанія Inovo VC; польський корпоративний інвестфонд Pracuj Ventures; естонський акселератор Startup Wise Guys; американське кредитне бюро Equifax. Детальніше про фонди та організації, як можуть допомогти українцям з інвестиціями, читайте у нашому матеріалі тут.
За підтримки Асоціації ЄМА та Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній.
Інформаційні партнери: журнал Фуете, 44.ua, Ukrainian Fintech Hub, banki.ua, Prostobiz.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Криза на фінтех-ринку: як виживають гіганти галузі
Один із найбільших британських банків Lloyds запускає фінтех-пісочницю
Telegram
Viber