«Зелена» енергетика, контроль вуглецевого сліду, випуск і продаж «зелених» облігацій – усе це частина айсбергу під назвою «зелений fintech»
«Зелені» фінансові технології на порядку денному в усьому світі Фото: https://ppr.kharkov.ua/
Профіт від впровадження «зелених» облігацій наразі є чи не найбільш обговорюваним не лише серед банкірів, фінансистів та великих підприємців. У розмовах фермерів, автовиробників, енергетиків та екологів це також тема номер один. Про «зелені» фінтех говорять і влада, і бізнес-сектор більшості країн світу, але всі називають це по-різному. Щоправда, сенс у цього поняття один – зменшення шкідливого впливу на екологію та очищення навколишнього середовища на планеті.
Пропонуємо розібратися, що таке «зелені» фінтех, чому він наростив популярність протягом останніх років, у чому його головний профіт для екології, та як ці технології розвиваються в Україні.
Останні новини з царини «зелених» фінтех
У червні 2022 року було створено першу у світі класифікацію «зелених» фінансів, що складається з семи категорій. Це стало можливим завдяки співпраці кількох організацій, що працюють у галузі переходу до зеленої економіки, чистих технологій та інновацій, Green Digital Finance Alliance та і Swiss Green Fintech Network за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з міжнародних фінансів. Впровадження такої класифікації стало сталося завдяки еволюції ринку фінтех протягом 2021 року, коли виникла нова хвиля фінтех-рішень з так званими «зеленими» намірами.
Класифікація має стати інструментом для стимулювання ринку «зелених» фінансових технологій, узгоджуючи підхід політиків, інвесторів та учасників ринку. Ці рішення або відкривають нові «зелені» фінанси, або краще узгоджують наявні фінансові потоки та потоки капіталу з екологічними цілями. У контексті переходу світової економіки, промисловості та технологій на «зелені» рейки це неабиякий крок.
Зелені фінтех допомагають бізнесу і промисловості стати більш екологічними Фото: https://www.lassuranceenmouvement.com/
Новостворені категорії «зелених» фінтех: цифрові платежі та рахунки; цифрові інвестиційні рішення; цифрові рішення для даних та аналітики ESG; цифрові краудфандингові та синдикаційні платформи; цифрові рішення для аналізу ризиків та страхування; цифрові рішення для депозитів та позик; рішення для цифрових активів; рішення регуляторних технологій. Усе це з приставкою «зелені».
Кожна з виокремлених категорій використовує основні бази даних, а за умови, якщо вони будуть доступними, то зможуть стимулювати збільшення пропозиції «зелених» фінтех-інновацій.
Приміром, дані з відкритим вихідним кодом, які уже використовують «зелені» фінтех-інновації, – це результати спостереження Землі з відкритим кодом, дані інвентаризації вуглецю і баз даних обліку вуглецю, реєстрів вуглецевих кредитів і відкритої інфраструктури банківських даних.
Цікаво, що перша класифікація використовувала такі категорії як: цифрове кредитування, рішення для цифрових платежів та управління цифровим багатством. Вони відображали усталений сегмент фінансових продуктів, трансформований у цифрову форму. Друга класифікація акцентувала увагу вже на нових наборах даних і базової інфраструктури для інновацій нових цифрових фінансових продуктів і послуг.
Що ж таке «зелені» фінтех зрозумілою мовою, чому це при грамотному впровадженні врятує екологію планети, і як до усього цього може долучитися кожен житель планети? Розповідаємо далі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Amazon Web Services відкриє кредитну лінію для підтримки українських стартапів
Що таке «зелені фінанси», і чому вони покликані врятувати світ
Під збірною назвою «зелені фінанси» світ розуміє складову ринку капіталу, розширення низки фінансових інструментів і можливостей для інвесторів. «Зелені» фінтех об’єдну.nm такі поняття як «зелені» інвестиції, направлені на впровадження екологічно чистих, енергоефективних та низько вуглецевих проєктів, «зелені» облігації, пільгове кредитування, субсидії на «зелені» проєкти. Усе це направлене, перш за все, на розвиток «зелених» проєктів у царинах альтернативної енергетики, енергозбереження, утилізації і переробки сміття, розробці і впровадженні екологічно чистого транспорту, ефективного використання земель і води, збереження і збільшення флори і фауни.
Нині підприємці активізували реалізацію «зелених» проєктів Фото: https://aitoloakarnaniabest.gr/
Про «зелені» фінансові інструменти давно і багато знають влада та підприємці у країнах Західної Європи, Північної Америки та Південно-Східній Азії. Швидкому розвитку і розширенню царини «зелених» фінтех сприяло гостре питання щодо глобального потепління, викликаного діяльністю людини. Очевидно, що нині зміна клімату обговорюється не лише на екологічних самітах та форумах у Давосі, а й за закритими дверима урядів більшості країн світу. Воно очолило порядок денний і у політиці, і в економіці. Що гірше екологія, то швидше потрібно придумати інструмент її покращення. Тож політики, інвестори, а також малі компанії і гігантські корпорації починають шлях «озеленення» усіх галузей економіки та промисловості.
Кліматична криза вимагає швидких і ефективних рішень, основною яких стала перш за все стратегія декарбонізації, тобто скорочення викидів парникових газів. Однак перехід до «декарбонізованої» економіки вимагає величезних вкладень – тобто того самого «зеленого» фінансування для підтримки корпорацій на шляху перебудови своїх процесів.
Потреби фінансування по-справжньому шалені – фахівці країн Великої двадцятки вирахували, що для ефективної боротьби зі змінами клімату на п’ятнадцять років необхідно буде витратити 90 трлн доларів. У Міжнародному енергетичному агентстві зазначили, що аж 53 трлн доларів знадобляться лише для енергетичного сектору. До того ж, до 2025 року Європейський банк реконструкції і розвитку має виділити понад 50% фінансування на кліматичні та екологічні цілі, узгоджуючи усі операції з принципами Паризької угоди.
Крім того, аби усі ці заходи були результативними, потрібно поєднувати державні кошти та гроші, зосереджені у руках приватних підприємців, адже лише держфінансування не вистачить. Усе це потребує оновлення фінансової системи, аби вона могла продукувати «зелені» інвестиції.
Основні механізми «зеленого» фінансування
Головними інструментами «зеленого» фінансування є «зелені» облігації, «зелені» кредити, «зелені» пайові фонди, «зелений» лізинг, субсидії на реалізацію «зелених» проєктів.
Зараз «зелені» фінтех, як ніколи, потрібні світові Фото: https://www.thepmoleader.com/
«Зелені» облігації – це новий клас цінних паперів, гроші від продажу яких витрачаються лише на фінансування екологічних проектів. Йдеться, приміром, про зведення електростанцій, що працюватимуть на відновлюваних джерелах енергії, про фінансування транспорту з низьким обсягом вуглецевих викидів, будівництво енергоефективних будівель.
Активно розвивається цей клас протягом останніх десятиліть. Глобальний ринок «зелених» облігацій зростає ще з 2007 року. Тоді вперше у світі органами влади, банками та компаніями було випущено «зелених» облігацій на суму 900 млн доларів, тоді як у 2016 році їх загальний обсяг оцінювався у 81 млрд доларів, у 2019 році цей показник становив уже 266,5 млрд доларів, а у 2020 році — 297 млрд доларів.
«Зелені» пайові фонди є інвестиційним інструментом, котрий використовується для підтримки інвестицій у відновлювані джерела енергії.
«Зелена» сек’юритизація – це об’єднання «зелених» кредитів та випуск цінних паперів, підкріплених ними. Цей механізм може об’єднати невеликі кредити і посприяти залученню іншої бази інвесторів. Він надає банкам право рефінансувати існуючі кредитні портфелі і повторно використати капітал для створення нових портфелів «зелених» кредитів.
«Зелений» лізинг/оренда є однією з найпопулярніших структур фінансування для покупки обладнання. Йдеться про «зелений», тобто екологічно чистий автомобіль, про енергоефективність, «зелені» іпотечні кредити.
«Зелені» кредити направлені на підвищення екологічної стійкості і певним чином нагадують функціонал «зелених» облігацій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Google залучає FinTech-компанії до боротьби за здорову екологію
«Зелений» фінтех у розвинених країнах світу
Уряди країн Великої двадцятки, Європейська Комісія, Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Організація економічного співробітництва та розвитку, США, Китай та європейські країни багато працюють над впровадженням «зелених» проєктів. Євросоюз, приміром, взяв за мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.
Цікаво, що у випуску «зелених» облігацій лідирують США, Китай та Франція – частка їх облігаційного випуску у загальній світовій статистиці складає понад 47%. Це країни, що є апріорі найбільшими забруднювачами оточуючого середовища та мають у структурі енергетики старі вугільні електростанції. А американські корпорації за останні 13 років випустили цінних паперів на суму $211,7 млрд, Китай – на $127,3 млрд, а Франція – на $115,6 млрд. Левова частка інвестицій від них витрачається в енергетичній, транспортній та будівельній галузях.
Також емітентами «зелених» облігацій є Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Швеція, Іспанія, Велика Британія, Ірландія, Норвегія, Польща та Італія.
Вперше стратегію «зеленого» фінансування у 2019 році ухвалили у Великій Британії. Її метою була підтримка галузі фінпослуг, мобілізація великих приватних інвестицій для переходу до чистої нульової економіки. Королівство почало стимулювати ринок «зелених» облігацій через «зелений» інвестиційний банк, що проводить експертизу проектів на відповідність принципам «зеленості». Британці першими у світі випустили суверенні роздрібні «зелені» ощадні облігації, розробили стратегію Net Zero (програма декарбонізації економіки до 2050 року), нову програму енергетичної безпеки, яка має підвищити енергетичну незалежність країни на тлі подорожчання енергоносіїв у світі.
Для розвитку ринку «зелених» облігацій необхідним є державне стимулювання і покращення інвестиційної привабливості «зелених» облігацій. Так, Штати в рамках програм Clean Renewable Energy Bonds та Qualified Energy Conservation Bonds податково стимулюють владу та інвесторів. Муніципалітетам дають грошові субсидії від уряду для пониження відсоткової ставки по виплатам за «зеленими» облігаціями або звільняють їх від податків.
Восени 2021 року ЄС розробив і затвердив новий регламент про розкриття сталого фінансування щодо «зелених» фінансів, котрий має впливати на пріоритети інвестування комерційних банків у Східній Європі та Центральній Азії. Йдеться про низку норм і правил, які роблять інформацію про «зелені» фінанси зрозумілішими для інвесторів. Насправді це виглядає доволі логічно, адже, якщо людина не розуміє чогось, то не братиме у цьому участь.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фінансовий сектор Великобританії виробляє більше викидів вуглекислого газу, ніж вся Німеччина
Що в Україні із «зеленими» облігаціями, і які перспективи
Українське законодавство отримало пояснення і фіксацію поняття «зелені облігації» зовсім нещодавно. У грудні 2019 року був прийнятий законопроєкт №2284, який запроваджує інструмент «зелених» облігацій в Україні, а 1 липня 2021 року набула чинності нова редакція закону № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Документами впроваджувалися «зелені» облігації як вид цінних паперів, проспект яких передбачає використання залучених коштів лише на фінансування екологічного проекту як-от у галузях альтернативної енергетики, енергоефективності, утилізації і переробки сміття.
В Україні процес впровадження «зелених» фінтех нещодавно лише розпочався Фото: https://tourdnepr.com/
А 23 лютого 2022 року, за день до початку повномасштабної війни в Україні, уряд затвердив першу концепцію розвитку ринку «зелених» облігацій у нашій країні. Усе це мало б залучати «зелене» фінансування для реалізації проєктів альтернативної енергетики, енергоефективності, направлених на зниження використання палива і зменшення викидів парникових газів.
Україна свого часу уже розміщувала суверенні облігації на міжнародних ринках. Влітку 2020 року Україна розмістила серед міжнародних інвесторів єврооблігації на суму $2 млрд, з дохідністю 7,25% та з погашенням у 2033 році. Зацікавилися ними інвестори зі США, Великої Британії та країн ЄС. Відомо, що сума заявок на купівлю облігацій і участь у пропозиції обміну на піку сягнула $7 млрд від понад двохсот світових інвесторів.
У листопаді 2019 року на Ірландській фондовій біржі компанія DTEK здійснила перший випуск облігацій на суму 325 млн євро, під 8,5% річних для рефінансування проєктів альтернативної енергетики. Кошти були спрямовані на проєкти компаніїу відновлюваній енергетиці, зокрема, на зведення Тілігульскої ВЕС. А восени 2021 року п’ятирічні «зелені» облігації сталого розвитку на суму 825 млн доларів з дохідністю 6,875 % розмістила на Лондонській фондовій біржі ДК «Укренерго».
Україна однією з перших ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, тому розвиток «зелених» фінтех для нас фактично є дороговказом у боротьбі з кліматичними змінами.
Відповідно до концепції Мінекоенерго, Україна зможе перейти до кліматично нейтральної економіки до 2070 року. На це знадобляться інвестиції на суму 5% ВВП щорічно. Це вимагає і державних ресурсів, і грошей від приватних інвесторів, направлені на формування стимулюючих тарифів для операторів мереж, проведення «зелених» аукціонів, роботу Фонду енергоефективності, видачу «теплих» кредитів.
За оцінками Міжнародної фінансової корпорації IFC, потенціал ринку «зеленого» фінансування в Україні до 2030 року становить близько $73 млрд. Потенціал безпосередньо ринку «зелених» облігацій – $36 млрд.
«Зелені» фінтех мають великий поетнціал в Україні Фото: https://business-reporter.co.uk/
Насправді міцна і непорушна державна підтримка у цьому багатоетапному процесі є надважливою. Тож реалізувати «зелений курс» України можна буде лише маючи фінансові дотації від приватних інвесторів. Саме для цього і потрібно розвивати «зелені» фінтех, збагачуючи фінансову галузь інноваційними технологіями та інструментами, спрощуючи таким чином співпрацю з інвесторами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Фінтех-компанія Klarna запустила у своєму додатку лічильник викидів вуглецевого газу
Екологія, людський капітал, AR: у що інвестують найбільші компанії світу
Білл Гейтс профінансує будівництво екологічно чистої АЕС
