Концепцію відкритого банкінгу (у якій передбачений вектор розвитку, дорожня карта та основні вимоги до впровадження) Національний банк України затвердив ще у серпні 2023 року. І ось 1 серпня цього року цю модель таки запустили.
Щоб зрозуміти, які її переваги та недоліки, як ця система працює за кордоном, а також чого від неї очікувати, ми звернулися за коментарями до різних експертів
Фото: freepik.com
Для початку нагадаємо, що відкритий банкінг передбачає безпечний та структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси (АРІ — Application Programming Interface), які передаються виключно за згодою користувача з метою отримання відомостей та ініціювання платіжної операції.
«Простими словами, це «відкритий» підхід до банківських послуг, де різні гравці — банки, стартапи, небанківські фінансові установи — можуть обмінюватися інформацією для створення зручніших, дешевших і персоналізованіших сервісів для користувачів», — пояснив у коментарі для PSM Володимир Москаленко, директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу Ощадбанку.
Як раніше розповідав Ігор Горін, керівник зі стратегічного розвитку в UPC, передумовою введення системи відкритого банкінгу в Україні було впровадження у 2018 р. в ЄС Директиви щодо платіжних послуг 2 (PSD2), що встановила правову основу для банків, яка дозволяє стороннім постачальникам отримувати доступ до їхніх систем. Завдяки PSD2, такі сторонні постачальники можуть отримувати інформацію про банківські рахунки та ініціювати транзакції через банківський API.
«Уявіть собі, що у вас є Google гаманець або Apple гаманець, і у ньому, окрім номерів карток, ви бачите залишки по цих картках на момент звернення, історію операцій і можете відповідно планувати витрати, робити прогнози, займатися фінансовим менеджментом тощо», — пояснює Олександр Карпов, директор ЄМА та засновник Open API Group, яка відповідає за розробку специфікацій української моделі Open Banking.
Він підкреслив, що відкритий банкінг, це коли в одному інтерфейсі — банківському чи небанківському, вже існуючому чи новому, який ще тільки з’явиться — ви можете підтягнути всі свої рахунки, бачити по них історію та користуватися всіма перевагами наявної інформації тут і зараз в одному місці.
За словами Інни Тютюн, членкині правління, директорки блоків IT, роздрібного та платіжного бізнесу, диджиталізації Сенс банку, відкритий банкінг – це важливий крок до розвитку справжньої конкуренції та інновацій у фінансовому секторі. Для України це і можливість зміцнити позиції фінтеху, активізувати цифрову трансформацію, а також забезпечити громадянам доступ до ширшого спектра зручних і вигідних сервісів.
З юридичної точки зору, НБУ зробив завершальні кроки не тільки до створення якісно нових фінансових екосистем, але й до впровадження європейських вимог та стандартів до відкритого банкінгу в Україні.
«НБУ також передбачив строк до кінця цього року для підготовки учасниками ринку своєї інфраструктури та налаштування і відкриття своїх інтерфейсів для запуску відкритого банкінгу, після чого можна буде сміливо говорити про відхід від статусу-кво банків у платіжній сфері та створення здорового конкурентного середовища на ринку за участі фінтех-компаній та небанківських гравців», — пояснила Інна Бондаренко, старша юристка компанії Asters.
Детальніше про те, хто є суб’єктами відкритого банкінгу, а також які норми передбачені Положенням, затвердженим НБУ, читайте у матеріалі.
Навіщо Україні Open Banking: переваги та ризики системи
За словами Олександра Явтушенка (голова Секретаріату громадської ради при Мінцифри, керівник ради з питань ВПО при Київській ОДА та віцепрезидент всесвітньої організації переселенців), запровадження відкритого банкінгу — це еволюційний етап розвитку фінансової системи.
«Зараз ми стоїмо на порозі трансформації, яку вже пройшли десятки країн. У Європі, наприклад, після прийняття директиви PSD2 відкритий банкінг перетворився з теорії на практику: з’явились нові сервіси з управління особистими фінансами, мобільні додатки, які об’єднують рахунки з кількох банків, розумні системи бюджетування, та й загалом — конкуренція між фінустановами стала здоровішою» — пояснив Явтушенко.
Він підкреслив, що Україна, яка стрімко рухається до інтеграції з європейським фінансовим простором, просто не має права залишитися осторонь.
«У нас величезний потенціал у сфері фінтеху — від мобільного банкінгу до альтернативних кредитних моделей. І Open Banking — це ключ, який дозволить відкрити ці двері. Для бізнесу — це автоматизація бухобліку, прозоре управління грошовими потоками, оптимізація податкового навантаження. Для користувачів — це свобода вибору, кращі умови, персоналізовані продукти», — додав він.
Читайте також: НБУ по-новому здійснюватиме регулювання банків та банківських груп
Фото: freepik.com
Розширення можливостей для банків та користувачів фінансових послуг
Як пояснив Олександр Карпов, як мінімум три банки з першої десятки, включаючи два з першої трійки, сказали, що на ринку відкритого банкінгу вони будуть грати не тільки як віддавачі інформації, але і як отримувачі. Відповідно, вони у своїх застосунках будуть пропонувати своїм клієнтам можливість додати їхню інформацію по рахункам з інших банків.
«Отже, сенс використовувати застосунок інших банків у таких клієнтів практично буде відсутній. Припустимо, що у рамках зарплатного проєкту я отримую зарплату в банку А, і у мене є кредитна картка і депозит у банку Б. Банк Б зробив у своєму застосунку можливість використати сервіси Account Information і Payment Initiation Service. Відповідно, рахунки Банку А я додаю в застосунок Банку Б, і після цього продовжую отримувати заробітну плату в Банку А», — зазначив Карпов.
Він продовжив, що основним банківським застосунком і платіжним провайдером стає Банк Б, у якому є всі сервіси, які дозволяють користуватись усіма рахунками у будь-якому банку.
«А я для цього банку стаю лояльним і зрозумілим клієнтом, якому він може пропонувати інші свої продукти у першу чергу — кредит, платіж частинами, програму лояльності тощо. Ось які бізнес-моделі запровадять ті банки, які першими запустять агрегацію інформації».
Переваги відкритого банкінгу
До переваг відкритого банкінгу Володимир Москаленко відніс:
- Для споживачів — більше контрольованості над власними фінансами, персоналізовані продукти, легший доступ до кредитів, фінансових порад, мультибанкінгу.
- Для бізнесу та ФОП — автоматизація бухгалтерії, фінансового обліку, скоринг без зайвих запитів, легший доступ до фінансування.
- Для фінтеху — можливість будувати інноваційні продукти на базі банківських даних, виходити на ринок з новими сервісами без необхідності отримання банківської ліцензії.
«Це просто золота жила для фінтех-стартапів! Уявіть, скільки крутих, інтуїтивно зрозумілих додатків вони зможуть створити? Я вже бачу застосунок, який допоможе мені керувати фриланс-проєктами, автоматично відстежувати витрати і навіть прогнозувати дохід, — розповіла Єлизавета Федорова, незалежна дизайнерка та дослідниця економічних теорій. — Для нас, творчих людей, які часто працюють на себе, це мега-корисно. Можна забути про нудну бухгалтерію та автоматизувати все — від виставлення рахунків до звітності».
Інна Тютюн також до переваг для користувачів віднесла зменшення транзакційних витрат, пришвидшення розрахунків та зручне керування фінансами з одного застосунку. Для бізнесу — нові моделі співпраці, а для фінтех-компаній — шлях до створення конкурентних рішень, які раніше були монополією банків.
Що стосується переваг для банків, Інна Бондаренко зазначила:
«Відкритий банкінг надає можливість банкам отримати структуровану інформацію про клієнтів щодо їхньої кредитоспроможності для адекватної оцінки кредитних ризиків, залучення нової клієнтської бази через співпрацю з розробниками нових фінансових сервісів, а також монетизації через передачу таким розробникам окремих даних для аналізу та створення нових продуктів».
Цікаве по темі: Хто з фінкомпаній отримав штраф від НБУ за останні 2,5 роки та як змінився ринок — аналітика
У підсумку, усі сторони виграють, якщо правила гри будуть чіткими, прозорими та справедливими.
«У цілому нові можливості з’являються у будь-якого бізнесу, який займається онбордингом клієнтів, оцінкою кредитоспроможності, підтвердженням доходів, кредитуванням, наданням послуг із відстрочкою платежу, збором регулярних платежів, їх звіркою, підготовкою аудиторської, бухгалтерської звітності, управління дебіторською, кредиторською заборгованостями, так само як і у розробників ПЗ для embedded finance, управління особистими фінансами, програм лояльності, розумних заощаджень, управління корпоративними фінансами», — пояснив раніше Олександр Карпов.
Недоліки системи Open Banking
«Але разом із новими можливостями відкритий банкінг несе і низку викликів: від захисту персональних даних і встановлення чітких регуляторних рамок до потреби підвищення обізнаності користувачів щодо можливостей і ризиків відкритого банкінгу», — сказала Інна Тютюн.
З цим твердженням погоджується і Володимир Москаленко, додавши, що потрібно посилювати системи кіберзахисту та забезпечити надійну регуляцію, разом із контролем за дотриманням стандартів безпеки. За його словами, важлива також:
- технічна готовність банків та ринку — потрібні інвестиції в інфраструктуру, стандартизацію API;
- необхідність формування довіри користувачів — люди мають усвідомлювати переваги відкритого банкінгу і бути впевнені у безпеці своїх даних.
«Також зростає ризик шахрайських дій щодо користувачів та неправомірного використання їхніх даних. З одного боку, це зумовлено стрімким розвитком технологій штучного інтелекту та соціальної інженерії, а з іншого – недостатнім рівнем фінансової та цифрової грамотності серед користувачів. Тому надзвичайно важливою є доступна комунікація з клієнтами», — додала Інна Бондаренко.
При цьому слід зазначити, що Олександр Карпов на сьогодні не виділив якихось додаткових ризиків у відкритому банкінгу, зокрема, щодо неправомірного використання інформації, перехоплення або чогось подібного.
«Якщо казати про безпеку, то додаткових ризиків не з’явилося. Будь-яку інформацію ви надаєте виключно з власної згоди».
Фото: freepik.com
Потенціал української моделі відкритого банкінгу та досвід інших країн
Інна Бондаренко, старша юристка Asters, у коментарі для PSM пояснила:
«Говорячи про застосування іноземного досвіду при впровадженні відкритого банкінгу в Україні, варто, по-перше, зазначити, що НБУ при прийнятті законодавства про відкритий банкінг врахував та інтегрував вимоги Директиви ЄС про платіжні послуги 2015/2366 (PSD2). Таким чином, можна стверджувати, що вже на старті ми маємо нормативну базу, що враховує тривалий європейський досвід та провідні практики».
По-друге, продовжила юристка, не секрет, що технологічність надання фінансових послуг в Україні сягнула набагато вищого рівня, ніж у багатьох країнах світу, і крім цього, гравці українського ринку стійко витримали випробовування повномасштабною військовою агресією і здобули унікальний досвід в адаптації своїх сервісів та послуг.
«Тому, оглядаючись на досвід інших країн, наприклад Великобританії (як піонера відкритого банкінгу, який зміг залучити вражаючу кількість користувачів завдяки централізованій організації процесів та використанню єдиних стандартів у відкритті АРІ), окремих європейських країн, як-то Нідерландів та Польщі (де відкритий банкінг ефективно працює завдяки консолідації значного пулу гравців ринку), чи країн Азії та Латинської Америки (де розвиток банкінгу відштовхується від потреб споживачів та цифрових гравців та оформлюється у відповідному регулюванні), у нас є чудова можливість зробити висновки та сформувати власну екосистему відкритого банкінгу, що буде враховувати потреби локальних користувачів, рівень розвитку фінансових технологій та напрацьовані рішення, що наразі існують на українському ринку», — розповіла Інна Бондаренко.
Як пояснив Володимир Москаленко, директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу Ощадбанку, Україна має потенціал швидко надолужити лідерів завдяки сильній ІТ-експертизі, вже розвиненому фінтех-середовищу та цифровізованим користувачам. Важливо, щоб впровадження супроводжувалося продуманою регуляторною політикою, прозорими стандартами API і залученням усіх гравців ринку.
Читайте популярне: НБУ пом’якшив валютні обмеження для бізнесу
Очікування від впровадження відкритого банкінгу
Як пояснили у НБУ, відкритий банкінг сприятиме розвитку фінтеху, інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та поліпшенню платіжних послуг. Також це наблизить Україну до приєднання до SEPA та вступу до ЄС.
«Я очікую, що протягом 1-2 років ми побачимо появу нових гравців — фінтехів, бухгалтерських платформ, сервісів управління особистими фінансами. І це піде на користь усьому ринку. Приклад Великобританії, де Open Banking трансформував банківську поведінку мільйонів людей, або Польщі, де фінтех-екосистема стала однією з найдинамічніших у ЄС, показує — ми на правильному шляху», — сказав Олександр Явтушенко, голова Секретаріату громадської ради при Мінцифри.
Володимир Москаленко також очікує, що Open Banking дасть сильний імпульс розвитку фінтеху, конкуренції у банківському секторі та підвищенню якості фінансових послуг. Це може зменшити банківську маржу, зробити ринок більш прозорим і дружнім до користувача, стимулювати нові формати співпраці між банками і технологічними компаніями.
«Я вважаю, що Open Banking — це величезний шанс для України. Він дозволить нам не просто йти в ногу з часом, а створювати власні, унікальні рішення. Тож чекаю з нетерпінням!», — додала Єлизавета Федорова.
Інна Тютюн, членкиня правління, директорка блоків IT, роздрібного та платіжного бізнесу, диджиталізації Sense Bank, розповіла, що відкритий банкінг стане каталізатором розвитку нових фінансових продуктів, цифрової трансформації банків і посилення клієнтоорієнтованості. Він відкриє шлях до більш гнучкої, сучасної фінансової екосистеми в Україні.
«З одного боку, він створить якісну конкуренцію на платіжному ринку, а з іншого – забезпечить безпечне та різноманітне фінансово-цифрове середовище. За реалістичними оцінками експертів активний запуск ринку відкритого банкінгу очікується до кінця 2026 року і в першу чергу залежатиме від підготовки банками інфраструктури для надання доступу до своїх API, а також зацікавленості користувачів новими фінтех-рішеннями», — сказала Інна Бондаренко.
Також Олександр Карпов зазначив, що як тільки перші банки, а пізніше і небанки отримають ліцензії та почнуть надавати цю послугу, решта учасників ринку теж захоче її впровадити, адже це стане стандартом фінансових сервісів. Ті, хто залишиться поза екосистемою відкритого банкінгу, ризикують втратити клієнтів.
«Можна передбачити, що з початку 26-го року перші ліцензії на агрегацію інформації та ініціювання платежів отримають банки, потім усім знайомі платіжні установи RozetkaPay, NovaPay, iPay та інші «Pay», які давно надають послуги агрегації рахунків, а тепер ще й агрегації рахунків для сплати, і надалі надаватимуть послуги агрегації інформації по рахунках, які у вас є, та з їхньою допомогою — оплати товарів, послуг тощо. Крім того, згідно зі статистикою, в Україні у юридичної особи в середньому 1,7 рахунка, тобто у кожного другого підприємства є рахунки у двох і більше банках. Що таке для бухгалтерії чи бухгалтера мати інформацію та управляти дебіторською і кредиторською заборгованістю через один інтерфейс — краще запитати у бухгалтерів, але як фінансовий аналітик можу сказати, що це дуже зручно і значно прискорює всі процеси на підприємстві, пов’язані з фінансами, — розповідає Олександр Карпов.
Він пояснює, що установи, які отримають від Національного банку ліцензію на агрегування інформації або на здійснення платежів (а це, до речі, дві окремі ліцензії), зможуть обрати свій напрямок: одні зосередяться лише на інформаційних послугах і будуватимуть продукти на основі цієї ліцензії, інші ж оформлять додаткову ліцензію на ініціювання платежів.
Після вищезгаданих установ, за словами Карпова, Національний банк приступить до прискіпливого розгляду та вивчення документів, які подаватимуть нові гравці ринку, ще не відомі регулятору. І такі компанії, скоріше за все, отримають ліцензії щонайменше в середині 26-го року.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ оновив вимоги до кредитних посередників
ФГВФО виставив на продаж активи восьми банків, що ліквідовуються
Ощадбанк оголосив конкурс на посаду голови правління
Telegram
Viber
