Open Banking та майбутнє українського фінтеху: інтерв’ю з директором ЄМА Олександром Карповим

Відкритий банкінг є одним із ключових трендів у фінансовій сфері, який може кардинально змінити підхід до надання платіжних послуг та обробки даних. Україна вже має необхідні передумови для його успішного впровадження, проте шлях до реалізації супроводжується низкою викликів. У розмові з директором Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександром Карповим ми обговорили, як український фінтех-ринок адаптується до цієї концепції, які переваги та загрози несе Open Banking і чого чекати бізнесу та користувачам у найближчі роки

Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА

Як Ви оцінюєте потенціал розвитку відкритого банкінгу в Україні з урахуванням наведених прогнозів? Які фактори можуть вплинути на досягнення цих показників?

Передумови розвитку відкритого банкінгу в Україні:

1. Кількість активних користувачів мобільного банкінгу перевищує 20 млн, при цьому їхні щоденні фінансові потреби покриті краще, ніж у середньостатичному європейському банку, а процес онбординга є набагато ефективнішим. Українські користувачі платіжних послуг (особливо, громадяни та ФОПи) більш вибагливі до якості та швидкості послуг, і вимагають їх отримання та споживання переважно у цифровій формі, до того ж максимально швидко адаптують до своєї споживацької та платіжної поведінки нові сервіси.
2. З урахуванням споживчих та бізнесових потреб (ліміти, різні набори сервісів, особливості продуктових лінійок, тарифи тощо) кількість активних користувачів, які мають рахунки в 2+ банках (як фізичні особи, ФОП, юридичні особи) перевищує 4 млн користувачів.
3. Кількість активних користувачів платіжних гаманців (Apple, Google) перевищує 10 млн, отже клієнти звикли до прив’язки карток до wallets, але не мають можливості «бачити» залишки через гаманці, або платити з їхнім використанням через платіжні застосунки інших учасників ринку.
4. В українському е-commerce домінують та активно розвивають цифрові сервіси, маркетплейси та логістичні компанії, також користувачі активно звикли до цифрового on-line небанківського кредитування.

Таким чином споживчі потреби, звички та наявні цифрові сервіси у платіжній і логістичній інфраструктурі на стадії запуску екосистеми відкритого банкінгу є набагато сприятливішими швидкому запуску та зростанню цієї інфраструктури, ніж це було в ЄC у 2018 році.

Навіть за відсутності спеціального нормативного регулювання вже зараз щоденно банк інноватор опрацьовують 10 млн АРІ запитів для надання Account Information сервісів. Цю цифру не можна просто помножити на кількість банків, бо зараз кількість запитів протягом 24 годин на отримання певного сервісу по одному клієнтському рахунку не обмежена, на відміну від того, як це передбачено у регуляторній рамці екосистеми відкритого банкінгу.

Тож загальні тренди розвитку фінансового ринку є обнадійливими. Давайте розглянемо європейську статистику останніх 5 років та окреслимо прогноз розвиток українського ринку.

Прогнози розвитку відкритого банкінгу в Україні базуються на передумовах, обговорених вище та тенденціях відкритого банкінгу в ЄС та інших країнах.

По-перше, у світі існує «гремучий мікс» того, що вважається таким, або відноситься до відкритого банкінгу чи відкритих фінансів, а саме:

• платежі з рахунку на рахунок (A2A);
• миттєві платежі (Instant payments);
• запит на оплату (request 2 pay);
• прямий дебіт (direct debit);
• електронний інвойсинг (e-invoicing);
• цифрові гаманці (digital wallet);
• банкінг як сервіс (BAAS);
• вбудовані фінанси (embedded finance);
• цифрова ідентифікація;
• цифровий андерайтинг;
• онбординг.

Від країни до країни цей мікс різниться, але базою є наступне:

A2A та Instant payments є платіжними рейками екосистеми відкритого банкінгу (фінансів), request 2 pay та direct debit є додатковими платіжними інструментами (схемами), що допомагають розширити перелік платіжних ситуацій та коло осіб, здатних ініціювати платіж. E-invoicing сприяє логістиці та контролю платежів (особливо за участі ФОП та юр. осіб), використання та розвиток digital wallet, BAAS, embedded finance — є де-факто результатом та процесом подальшого розвитку відкритої екосистеми фінансових послуг та сервісів.

Цікаве по темі: Що таке A2A-платежі та чому їх популярність стрімко зростає — огляд

Все це дозволяє малим та середнім гравцям IT ринку (а також «фінтехам») активно інвестувати у ринок з легким та простим порогом входу. А учасникам платіжного ланцюжка (платникам, торгівцям, маркет-плейсам, різноманітним бізнесам, які надають або споживають послуги агрегації, опрацювання та використання фінансової інформації, банкам) відкривається шлях до різноманіття (за напрямами, способами, вартістю, форм факторами тощо) платіжних схем та інструментів, а також автоматизації рішень у сфері скорингу, аналізу купівельної поведінки, управління агрегованими рахунками, кредиторською та дебіторською заборгованостями, фінансового менеджменту та звітності.

A2A та Instant payments запрацюють в Україні в 1 кварталі 2025 року, і з урахуванням багаторічної «боротьби» отримувачів платежів з комерційного сектору (торгові мережі національного та регіонального рівнів) за зниження інтерчендж та вартості еквайрингу, можна сміло передбачити, що вже у 2025 році, кількість таких (не карткових) платежів у загальній кількості спочатку онлайн, а пізніше, офлайн покупок, розпочнеться з 5% і досягне від 25 до 50% в е-com. та грошових переказах у 2026-2027 роках.

Open Banking та майбутнє українського фінтеху»: інтерв’ю з директором ЄМА Олександром Карповим Фото: freepik.com

Базуючись на статистиці та структурі безготівкових платежів 1 півріччя 2024 року, для офлайн покупок та переказів це становитиме від 40 до 80 мільйонів PIS API calls в 2026-2027 рр. А для наземних платежів в торгових точках у цей період — від 25 до 100 мільйонів PIS API calls.

Відносно кількості AIS API calls які відповідають суто інформаційним послугам відкритого банкінгу, як і на інших ринках, їх кількість буде в рази більше ніж PIS API calls, і становитиме від 250 до 700 мільйонів AIS АРІ calls в 2026-2027 роках.

Кількість активних користувачів відкритого банкінгу протягом перших двох років буде на середнє європейському рівні — це 10% від загальної кількості активних користувачів, отже, від 2 мільйонів людей. Також, зважаючи на апетити українських банків та TPP до участі у платіжній екосистемі в якості активних гравців, маємо оцінити кількість таких гравців з ролями PISP та/або AISP до 50 в 2026-2027 рр.

Запуск у 2026-2027 роках e-invoicing, анонсований КМУ, забезпечить сталий попит на PIS API calls. Вплив цього фактору не рахувався, але він здатен кардинально збільшити кількість PIS API calls.

Цікаве по темі: Які фінтех-тренди домінуватимуть у 2025: еволюція галузі

Що буде раніше: попит чи пропозиція, чий попит?

Це складне питання, і не маючи пропозиції не буде попиту, а пропозиція формується на підставі певного попиту. На поверхні лежить бажання-потреба торгівлі, особливо крупної, здешевити прийняття безготівкових платежів до сплати. Поточні цінові пропозиції послуги еквайрингу вважаються ритейлом «неприйнятно дорогими» (автор та банки еквайри не погоджуються з такою оцінкою), хоча, якщо подивитися на європейські або світові індикатори, то явно видно, що ринкова вартість еквайрингу, особливо для середнього бізнесу, в Україні встановилася на рівні Європи, а це — 1,1 – 1,3% від суми операції. До того ж, e-com еквайринг в Україні (та світі) завжди тарифікувався вище, ніж «наземний», тому будь-яке зниження ціни еквайрингу за рахунок A2A платежів у рамках відкритого банку буде дуже позитивно сприйнято гравцями цього сегменту.

У той же час на інших ринках, особливо європейському, статистично доведено, що попит на інформаційні послуги (AIS) переважає попит на ініціювання платіжних операцій (PIS). Український споживач — власник банківського рахунку — давно звик до того, що його інформація шериться. BANK ID та Дія привчили споживача до цього, відповідно, він обачливо та свідомо дає дозвіл на використання своєї інформації іншими учасниками ринка для ідентифікації та онбордінгу.

Відповідно, попит на інформаційні послуги в Україні буде як від фізичних осіб, які мають рахунки більше ніж в одному банку. А також, від МСБ і великого бізнесу, який рахунками у різних банках не тільки диверсифікують ризики, а й отримують ті фінансові послуги та продукти, які є «ізюминками» (сегмент, ціна, пакети тощо) саме цих фінансових установ.

Десь ми беремо кредити, десь ми розміщуємо депозити, десь торгове фінансування, інкасацію і так далі. Тому бухгалтери відповідних підприємств дуже зацікавлені у тому, щоб в одному інтерфейсі мати інформацію по всіх рахунках у різних банках і, відповідно, проводити інтеграції зі своїми внутрішніми ERP і CRM системами для підвищення ефективності управління фінансами підприємства. Обговорення з корпоративними бізнесами банків засвідчили попит цієї групи клієнтів на послуги агрегації інформації — для середнього та крупного корпоративного бізнесу є нормальним тримати рахунки у 4-6 банках.

У країні відсутні зручні і популярні (масові) системи управління фінансами (PFM) для громадян, або мені такі не попадались). Водночас у застосунку практично кожного банку ці спрощені PFM-послуги присутні у тому чи іншому спрощеному вигляді. Але якщо у тебе рахунки в різних банках, цей on_us функціонал тобі не допоможе. Клієнт вимушено «руками вигружає в Excel» інформацію з різних банків, а потім намагається її аналізувати. Це не зовсім те, що сучасний IT світ може запропонувати, і що потребує споживач.

Читайте також: Імплементація DORA в Європі: що зміниться для фінансових установ

Відповідно із зростанням тренду, або просто попиту на зручне і сучасне управління власними фінансами, як для однієї особи, так і на рівні домогосподарства, агрегування інформації з різних джерел про видатки і доходи, будуть потребувати спеціалізованих програмних рішень. А ці програмні рішення будуть базуватися, у першу чергу, на AIS (account information) сервісах. Відповідно попит на цю послугу також буде формуватися, зростати і рушити вперед як розробку, так і кількість AIS запитів.

Давайте розглянемо фактори, які можуть сприяти або, навпаки, бути перешкодами для розвитку відкритого банкінгу в Україні.

До 01.08.25 р. НБУ має забезпечити ліцензування — авторизацію діяльності гравців, які хочуть займатися відкритим банком. Відповідно до закону, банки можуть мати три ролі в екосистемі Open Banking:

• бути надавачем інформації — ASPSP (діяльність з відповіді на інформаційні запити, та ініціювання платежів);
• ініціювати отримання інформації — AISP;
• ініціювати здійснення платежів — PISP.

У банків є переважне право на всі три види зазначеної діяльності, відповідно, для них авторизація діяльності (фактично, ліцензування), скоріш за все, буде відносно спрощеною.

Щодо небанків, то, відповідно, найбільші гравці у сфері доставки або електронної комерції, включаючи недержавного поштового оператора і найбільшу систему електронної комерції в Україні, також мають отримати авторизацію. У той же час, простота і швидкість «ліцензування» може сприяти або зашкодити виходу на ринок нових гравців, і, відповідно, бажанню інвестувати у ринок відкритого банкінгу.

Open Banking та майбутнє українського фінтеху»: інтерв’ю з директором ЄМА Олександром Карповим Фото: freepik.com

Простота виходу на ринок повʼязана та впливає на інвестиційні плани тих, хто хотів би впроваджувати рішення та бути елементом екосистеми. Європейські цифри кажуть, що протягом перших двох років кількість учасників екосистеми з ролями PISP та AISP зростала у 10 разів. У результаті, на сьогодні в Європі є 800 активних учасників, які займаються діяльністю, пов’язаної з відкритим банком як отримувачі даних або ініціатори платежів.

Читайте популярне: Open Banking: як зміниться тарифний ландшафт для платежів в Україні

Треба зауважити, що не всім (з потенційних нових гравців ринку) потрібні одночасна ліцензія PISP та AISP. З точки зору безпеки і, скоріше за все, з точки зору регулювання та нагляду, для Національного банку інформаційні сервіси можуть здаватися більш безпечними. Відповідно, підхід до ліцензування для AISP може бути більш, скажімо так, сприятливим, але тільки проєкти НПА з ліцензійними вимогами зможуть підтвердити цю гіпотезу.

Але менше з тим, якщо небанки будуть запущені на AISP ринок, це вже велика перемога з точки зору того, що саме наявність небанківських гравців, так званих фінтехів, та інших зацікавлених сторін на будь-якому фінансовому ринку дозволяє йому пришвидшувати розвиток, відповідно, зростає кількість продуктів. А стабільність та перспективи екосистеми суттєво зростають.

Отже, фактори, які будуть впливати на розвиток відкритого банкінгу в Україні:

• напрям та швидкість ліцензування;
• сприяння входу на ринок небанків у широкому розумінні;
• бажання роздрібної торгівлі здешевити масові платежі та апетит до швидкості таких змін;
• можливості, бажання та швидкість інвестування в екосистему відкритого банкінгу для виконання зазначеного завдання;
• швидкість та етапність впровадження миттєвих платежів;
• швидкість запровадження споріднених платіжних інструментів та нових елементів цифрової економіки.

Як вже зазначалося, відкритий банкінг, у першу чергу, будується на рейках миттєвих платежів. І, відповідно, цей тип платежів використовується не тільки для електронної комерції, а й для звичайних face-to-face операцій у роздрібній мережі. Задля того, щоб миттєві платежі запрацювали не тільки в e-commerce, а й у роздрібній мережі, потрібні інвестиції у форм-фактор взаємодії споживача та торговця. І чим більше ми запускаємо на ринок тих, хто хоче на ньому працювати і, відповідно, буде вкладати кошти, тим швидше ми отримаємо конвергенцію технологій, різноманітні запровадження споріднених платіжних інструментів, платіжних факторів, елементів нової цифрової економіки.

Які основні перешкоди можуть виникнути на шляху розвитку відкритого банкінгу в Україні? Як їх можна подолати?

Існує, на мій погляд, хибна думка, що звички користувачів дуже важко сформувати. І перешкодою на шляху розвитку відкритого банкінгу може стати те, що споживачі звикли платити з використанням карток, і не захочуть платити з використанням IBAN. Не можу не нагадати той факт, що як тільки Національний банк обмежив використання P2P карткових переказів певною сумою і запропонував банкам надати перевагу і простимулювати споживачів використовувати IBAN 2 IBAN платежі, то навіть у листопаді 2024 року, коли миттєві платежі ще не запущені, A2A для переказів між рахунками фізичних осіб стали використовуватися набагато частіше.

Відповідно, варто не погодитись з побоюванням, що нова технологія, нова екосистема відкритого банкінгу буде незручна для споживача. Ще раз подивимося на ситуацію очима торгівців. Для них А2А дешевший, ніж розрахунки платіжними картками, отже, вони будуть стимулювати споживача використовувати саме рахунки. Звичайно, споживачі будуть вимагати від Payment Initiation Service Provider, будь-то власний банк або сторонній надавач платіжних послуг, наявність всіх механізмів для платежів у його застосунку (або на сайті), щоб коли споживач платить в e-commerce або у звичайній точці фізичної торгівлі, він міг зробити те (сплатити так), що і як хоче торговець.

Якщо А2А платежі дають торговцю можливість зекономити, це також дає можливість зекономити споживачу, тому що торговець поділіться з нами «своєю зекономленою часткою», або іншим чином заохотить нас використати цей платіжний інструмент. Відповідно, цієї перешкоди, як на мене, не існує, хоча люди час від часу обговорюють цю так звану проблему.

Як відкритий банкінг може вплинути на конкуренцію на платіжному ринку України? Які нові бізнес-моделі можуть з’явитися?

Які ж нові бізнес-моделі можуть з’явитися у банків? Як мінімум три банки з першої десятки, включаючи два з першої трійки, сказали, що на ринку відкритого банкінгу вони будуть грати не тільки як віддавачі інформації, але і як отримувачі. Відповідно, вони у своїх застосунках будуть пропонувати своїм клієнтам можливість додати їхню інформацію по рахункам з інших банків.

Отже, сенс використовувати застосунок інших банків у таких клієнтів практично буде відсутній. Припустимо, що у рамках зарплатного проєкту я отримую зарплату в банку А, і у мене є кредитна картка і депозит у банку Б. Банк Б зробив у своєму застосунку можливість використати сервіси Account Information і Payment Initiation Service. Відповідно, рахунки Банку А я додаю в застосунок Банку Б, і після цього продовжую отримувати заробітну плату в Банку А.

Цікаве по темі: Open Banking проти А2А Request to Pay: куди рухається ринок платіжних сервісів

Основним банківським застосунком і платіжним провайдером для мене стає Банк Б, у якому є всі сервіси, які дозволяють користуватись усіма моїми рахунками у будь-якому банку. А я для цього банку стаю лояльним і зрозумілим клієнтом, якому він може пропонувати інші свої продукти в першу чергу — кредит, платіж частинами, програму лояльності тощо. Ось які бізнес-моделі запровадять ті банки, які першими запустять агрегацію інформації.

Відносно гравців електронної комерції — у першу чергу, як ми вже говорили, вони зацікавлені у здешевленні обробки платежів, а саме відкритий банкінг і А2А платежі дозволяють їм це зробити. Крім того, будуть й інші сервіси, які гравці електронної комерції зможуть запустити.

Що це може бути? Це прийняття рішень на підставі оцінки інформації по клієнту з його рахунків у різних банках, і відповідно — спеціалізовані персональні пропозиції послуг, зокрема, щодо ціни товару, вартості розстрочки або кредитування. Це врешті-решт, підбір тих товарів і за тими цінами, по яких, на думку торговця, це буде привабливо для клієнта.

У цілому нові можливості з’являються у будь-якого бізнесу, який займається онбордінгом клієнтів, оцінкою кредитоспроможності, підтвердженням доходів, кредитуванням, наданням послуг із відстрочкою платежу, збором регулярних платежів, їх звіркою, підготовкою аудиторської, бухгалтерської звітності, управління дебіторською, кредиторською заборгованостями, так само як і у розробників ПЗ для embedded finance, управління особистими фінансами, програм лояльності, розумних заощаджень, управління корпоративними фінансами.

Нещодавно Асоціація ЄМА разом із компанією GD Next презентували Open API HUB. Розкажіть, що саме пропонує ХАБ у сфері відкритого банкінгу?

Ми пропонуємо окремі рішення для надавачів та споживачів даних відкритого банкінгу.

Для споживачів API, Open API Hub виступає як технологічний оператор (TO), надаючи сервіс API Connect. Цей сервіс — агрегатор API, що дозволяє легко підключатися до різноманітних сервісів відкритого банкінгу в Україні надавачам платіжних послуг з роллю AISP/PISP. API Connect спрощує інтеграцію з інтерфейсами фінансових та платіжних установ, дозволяючи використовувати їх можливості у ваших рішеннях. Ви можете підписатися на сервіс і отримувати необхідну інформацію для ваших клієнтів.

Цей продукт стане доступним наступного року з офіційним запуском екосистеми. Проте вже зараз ми пропонуємо зацікавленим клієнтам тестування у середовищі сендбоксу та індивідуальну інтеграцію з банками, які надають послуги до офіційної дати запуску. Завдяки API Connect, наші клієнти зможуть швидко інтегруватися з банківськими інтерфейсами, зменшуючи час та зусилля, потрібні для розробки та підтримки таких з’єднань.

Open Banking та майбутнє українського фінтеху»: інтерв’ю з директором ЄМА Олександром Карповим Фото: freepik.com

Які продукти ХАБ може запропонувати українському ринку зараз?

Ми пропонуємо окреме індивідуальне рішення для надавачів API, яким потрібно розробити та відкрити публічні інтерфейси для виконання законодавчих вимог щодо надання платіжних послуг. Наш продукт API Kit є комплексним програмним рішенням, розробленим відповідно до національних стандартів. Він включає сервіси для отримання інформації про рахунки клієнтів та ініціації платежів. Також API Kit містить модулі для управління згодами користувачів, профілем надавача послуг та автентифікації API-клієнтів, а також адміністративні та інтеграційні сервіси. Ми готові надати підтримку у впровадженні цього рішення в інфраструктуру клієнта.

Читайте також: UPC запускає першу в Україні платформу Open Banking

Які саме платіжні послуги (AIS, PIS) підтримуються?

Ми підтримуємо всі обов’язкові та опціональні сервіси, які будуть включені у національний стандарт на момент запуску. А саме:

• управління згодою користувача;
• отримання інформації про рахунки (залишки й історія операцій за 31 день);
• ініціацію кредитових переказів.

Також плануємо розвивати додаткові преміальні сервіси, такі як отримання інформації про інші типи рахунків, історія операцій за різними типами рахунків, верифікація отримувача, повернення коштів за виконаним платежем тощо. Ми продовжимо участь у робочій групі для розширення стандартів.

Як здійснюється верифікація НПП та валідація електронних сертифікатів?

Наразі розглядається стандартна модель, яка використовується у Європі та інших країнах. Ця модель передбачає ідентифікацію та автентифікацію стороннього надавача платіжних послуг (AISP/PISP) за допомогою кваліфікованих сертифікатів (веб або електронної печатки), а також перевірку інформації з сертифікатів у відповідних реєстрах. Ми очікуємо, що НБУ до кінця року видасть нормативні документи, які детально регулюватимуть цей процес.

Які типи згод підтримуються модулем управління згодами (одноразові, постійні, з обмеженням за часом)?

Модуль управління згодами підтримує всі типи згод, передбачені стандартом. Це включає одноразові та багаторазові згоди, детальні згоди на конкретні рахунки, а також загальні згоди на список рахунків. Крім того підтримуються згоди, параметри яких визначаються безпосередньо в інтерфейсі банку.

Як забезпечується гнучкість налаштування банківського профілю (які параметри можна налаштовувати)?

Профіль можна налаштувати за такими параметрами:

1. Підтримувані сервіси.
2. Пріоритетні способи автентифікації.
3. Типи ідентифікаторів та рахунків.
4. Обов’язкові та додаткові параметри запитів.

Ці налаштування допомагають спростити управління сервісами.

Які функціональні можливості надає портал для розробників (документація, інструменти для тестування, підтримка)?

Портал для розробників створюється для спрощення процесу підключення до API платіжних сервісів. Він служить основним інструментом для онбордингу API-клієнтів, надаючи доступ до технічної документації, умов використання, а також для тестування API. Це джерело необхідної інформації для початку роботи.

Для банку (ASPSP) наявність якісного порталу для розробників і пісочниці означає зменшення витрат на підтримку, спрощення впровадження та відсутність скарг з боку PISP/AISP. Фактично, портал для розробників є майданчиком для співпраці та розвитку інновацій.

Як організовано управління тестовими даними у пісочниці (джерела даних, процедури оновлення)?

Ми пропонуємо гнучке управління тестовими даними. Можна використовувати як готові згенеровані дані, так і завантажувати власні. Пісочниця дозволяє змінювати залишки на рахунках, зберігає історію операцій і працює незалежно від банківських систем, симулюючи їхню роботу без необхідності інтеграції з системами клієнта. Крім того, для зручності, ми забезпечуємо повноцінні процеси посиленої автентифікації користувачів через тестові застосунки.

Яка модель ліцензування ваших продуктів (одноразова оплата, передплата, модель SaaS)?

Для API Connect ми використовуємо модель підписки на сервіс. Ви обираєте пакет послуг, який включає певний обсяг API-запитів, орієнтованих на бізнес-цілі. Окрім передплати, є одноразова плата за підключення до наших уніфікованих API.

У тарифікацію включаються виключно бізнес запити (ініціація платежу, отримання залишку чи історії операцій за рахунком).

Які додаткові послуги можуть бути надані (консультації, підтримка, кастомізація)?

Ми пропонуємо різні додаткові послуги у рамках API Kit та API Connect, враховуючи індивідуальні потреби клієнтів:

1. *API Kit*:

• технічний консалтинг;
• налаштування моніторингу та звітності;
• допомога у впровадженні посиленої автентифікації користувачів за допомогою рішень наших партнерів.

2. *API Connect*:

• допомога у побудові власної IT-інфраструктури;
• звітність;
• послуги білінгу.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Open Banking і фінтех-ринок України

Як змінюється ринок цифрових грошових переказів: звіт 2024

Open Banking і сервіс BNPL