Українська банківська система стикається із серйозними викликами, які вимагають швидкої адаптації та рішучих дій. У цій статті ми розберемося у тому, що для українців та бізнесу означає нещодавно ухвалений Меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг», згадаємо попередні рішення Національного банку, ознайомимося з коментарями експертів та спробуємо спрогнозувати, чого очікувати далі
Від обмежень НБУ до ухвалення Меморандуму: як трансформується платіжний ринок України Фото: chatgpt.com
Сьогодні ми спостерігаємо як надавачі платіжних послуг разом із регулятором приймають кардинальні рішення, спрямовані на боротьбу з тіньовим ринком, нелегальними фінансовими схемами та ухиленням від оподаткування. Підписання Меморандуму про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг стало черговим кроком у впровадженні системних змін. Це рішення демонструє прагнення банківської спільноти та НБУ зламати шахрайські схеми, посилити довіру до платіжної системи та збудувати надійну основу для інтеграції з європейським фінансовим ринком.
«Усвідомлюючи критичну роль та відповідальність фінансового сектору для забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу, надавачі платіжних послуг країни домовилися про підписання Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг (далі — Меморандум), що має на меті приведення поточної практики роботи ринку під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів — фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців до вимог законодавства Європейського Союзу», — йдеться у преамбулі Меморандуму.
Зазначається, що ці зусилля позитивно вплинуть на загальний економічний розвиток, а отже, і на спроможність держави фінансувати сили оборони та добробут населення через мінімізацію розміру тіньового сектору економіки.
«Базовими принципами цього Меморандуму є забезпечення недоторканості приватної власності, що забезпечує вільний доступ та розпорядження власними коштами та заощадженнями для добросовісних клієнтів, що сприятиме зміцненню довіри населення до фінансової системи, а також дотриманню добросовісної конкуренції між надавачами платіжних послуг», — пояснюється у документі.
Щоб детальніше розібратися у цьому питанні, пропонуємо трохи повернутися у минуле.
Цікаве по темі: Українці зможуть отримати «Зимову єПідтримку» через банки
З чого все почалося: плани Нацбанку та висвітлення проблеми «дропів»
Пошук тих рішень, які ми бачимо сьогодні, почався вже досить давно. Активне обговорення суспільством можливих обмежень на карткові P2P перекази стартували у липні цього року, після того, як Національний банк поділився такими планами. Тоді очікувалося, що для фізичних осіб це буде 100 тис. грн та 30 транзакцій на місяць.
У Нацбанку зазначили, що це необхідна міра через широке поширення схеми виведення коштів у тінь через так званих «дропів» або «грошових мулів». Через них держбюджет щомісячно втрачає до 1 мільярда гривень. Експерти стверджували, що запровадження лімітів на швидкі перекази істотно ускладнить діяльність шахраїв.
«Зараз у нас триває фаза обговорення цього питання з волонтерами. Ми хочемо, щоб політика, яку НБУ реалізовує у цьому непростому з точки зору суспільного сприйняття питанні, була максимально зрозумілою і сприймалася тими, хто сьогодні відчуває певну тривогу щодо цього рішення, — сказав на початку липня голова НБУ Андрій Пишний. — Але ми стійкі у своєму намірі знайти рішення цієї непростої, але небезпечної проблеми».
Фото: freepik.com
Що таке «дропи»?
Нагадаємо, що «дропи» (від англ. «to drop» — кидати) — це особи, які несвідомо, під примусом / через обман та соціальну інженерію, або свідомо (за певну винагороду) надають злочинцям доступ до своїх банківських реквізитів, включаючи картки, рахунки, пін-коди та доступ до інтернет-банкінгу.
Винагорода «дропам» виплачується залежно від того, як використовуватиметься їхній банківський рахунок, наприклад, для трансакцій між рахунками, зняття готівки або поповнення через термінали. Зазвичай плата коливається від 20 до 100 доларів або визначається як відсоток від обсягу операцій. Організатори схем з «дропами» використовують різні програмно-технічні комплекси для автоматизації і координації переказів, а також розподілу коштів у межах своїх операцій.
Таким чином, шахраї можуть легко переміщувати кошти по всьому світу, залишаючись непомітними. Грошові мули можуть бути залучені як на постійній основі, так і одноразово. В обох випадках вони допомагають злочинцям «переміщувати» нелегальні кошти через легальні банківські картки, що використовуються в тіньових схемах, таких як ставки в нелегальних казино, оплата контрабанди, ухилення від податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків та інше.
«Ми комунікували проблематику цих «дропів» не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб. Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за усе, що з цим рахунком зробили, — розповів у середині серпня голова Нацбанку. — Тиждень тому я звернув увагу на два повідомлення: у першому випадку податкова служба побачила за рахунком чоловіка операції на 9 мільйонів гривень і, відповідно, донарахувала йому близько 2 мільйонів гривень податків. У другому — донарахували жінці близько 500 тисяч гривень».
Читайте популярне: ПриватБанк запустив сервіс відеоконсультації жестовою мовою для бізнесу
Запровадження Нацбанком обмежень для карткових переказів та посилення контролю за небанківськими фінансовими установами
Наприкінці серпня 2024 року з’явилася новина, що Національний банк України запровадив обмеження для переказів фізичних осіб з картки на картку на рівні 150 000 грн на місяць. Встановлений ліміт діятиме протягом пів року, починаючи з 1 жовтня. Обмеження розповсюджується лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Ліміт не стосується:
- рахунків волонтерів, які відповідають критеріям;
- осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження;
- переказів коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку;
- переказів юридичних осіб.
Водночас операції за реквізитами IBAN ніяк не обмежуються (цей пункт протилежний тому, що ми сьогодні бачимо у Меморандумі).
Тоді у НБУ пояснили, що 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вищезазначену суму. Тому встановлені обмеження не можуть вплинути на їхню фінансову активність.
Фото: bank.gov.ua
У середині жовтня Нацбанк посилив контроль переказів з картки на картку. Згідно з опублікованим тоді розпорядженням, деякі нові вимоги стосувалися небанківських фінансових установ, зокрема, маркетплейсів із власними фінкомпаніями (Rozetka Pay), поштових операторів (NovaPay), та платіжних терміналів самообслуговування (ПТКС), — їх, серед іншого, зобов’язали:
- посилено контролювати операції своїх клієнтів;
- обов’язково визначати та підтверджувати джерела доходів користувачів;
- відстежувати операції та блокувати перекази при невідповідностях.
Тоді в НБУ за результатами перевірки оголосили, що небанківські платіжні системи масово порушують правила фінмоніторингу, зокрема у частині неналежної перевірки клієнтів.
Читайте також: У Дії з’явилася мапа банків, які працюють під час блекаутів
Українські банки за координації банківських асоціацій підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг
10 грудня у Національному банку України пройшов прес-брифінг за участі керівників Незалежної асоціації банків України (НАБУ), Асоціації українських банків (АУБ), ПриватБанку, Ощадбанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку присвячений підписанню Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.
Цей документ став логічним продовженням попередніх кроків НБУ. Він передбачає, що банки впроваджуватимуть спільні заходи з унеможливлення використання банківських рахунків як «транзитних» для переказу та «відмивання» незаконних коштів і фінансування тероризму, а також боротимуться із вищезгаданими «дропами».
Нововведення, передбачені Меморандумом, мають посилити та дещо змінити попередні обмеження, запроваджені регулятором. Так, банки домовились обмежувати проведення вихідних переказів за відсутності документального підтвердження доходів, при цьому поділяючи клієнтів за ступенем ризику.
Для клієнтів «високого» рівня з 1 лютого буде діяти постійний ліміт у сумі до 50 тис. грн на місяць. А для клієнтів «середнього» та «низького» рівня ризику — у відповідності до лімітів та строків поетапної реалізації:
- з 1 лютого 2025 року — до 150 тис. грн на місяць;
- з 1 червня 2025 року — до 100 тис. грн на місяць відповідно.
При цьому ліміти не стосуватимуться клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів, а також волонтерів. Однак обмеження стосуватимуться не лише переказів з картки на картку, а і через IBAN.
«Банки є відповідальним партнером держави і вміють об’єднуватись. Наразі обʼєми шахрайського трафіку «дропів», який проходить через фінансову систему, є досить істотними і це має бути зупинено. Тому НАБУ провела широке обговорення з учасниками та запропонувала знайти єдині підходи до обслуговування клієнтів та супроводження транзакцій. Ми зрозуміли, що лише об’єднавши наші зусилля зможемо досягнути результатів та поступово витіснити тіньовий сектор із фінансової системи України», — прокоментував Володимир Мудрий, голова Ради Незалежної асоціації банків України.
Також ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив у одному банку. За наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують встановлений на дату ліміт, банки будуть здійснювати перекази у рамках підтвердженого доходу.
«Дякую учасникам ринку за високий рівень самоорганізації та проактивну взаємодію. Ми сподіваємось на плідну співпрацю з банківським сектором та іншими державними органами. На заміну будь-яким лімітам має прийти дієвий ризик-орієнтований підхід та фінмоніторинг, — зазначив голова Нацбанку Андрій Пишний під час брифінгу, пише пресслужба ПриватБанку. — Адже ми маємо спільну мету — зменшити частку тіньової економіки країни для збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок сплати податків. А також знизити ризики терористичної та диверсійної діяльності, які загрожують абсолютно кожному, тим самим посиливши обороноздатність та захист країни».
Фото: freepik.com
Цікаве по темі: Ще один банк долучився до програми єОселя
«Тіньова економіка активно використовує сучасні технології банківського сектору для того, щоб ухилятися від сплати податків, яких зараз дуже потребує бюджет країни, що воює. Банки будуть обмінюватися інформацію щодо клієнтів між собою та з державними органами, а також створювати базу даних недобросовісних клієнтів», — пояснює Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку, додаючи, що добросовісним клієнтам немає чого хвилюватися з цього приводу.
Зазначимо, що банки також обмежать кількість рахунків, відкритих в одній валюті — не більше трьох для клієнтів без документально підтверджених джерел доходів. Це не стосується депозитних, кредитних рахунків та рахунків для отримання державної допомоги.
Клієнти, які планують здійснювати перекази понад встановлений ліміт, зобов’язані документально підтвердити доходи. Це зокрема довідки ОК5 та ОК7, податкова декларація, зарплатні відомості, підтвердження зарахувань від державних органів, та підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності.
«Документ також сприятиме приведенню поточної практики роботи банківського ринку до єдиних стандартів та вимог законодавства Європейського Союзу. Меморандум був розроблений НАБУ, АУБ та підтриманий НБУ. Меморандум є відкритим для підписання всіх банків України, які підтримують принципи викладені в ньому», — зазначили у ПриватБанку.
Що зміниться для ФОПів
Меморандум передбачає деякі зміни також для фізичних осіб-підприємців. Зокрема, для новостворених ФОПів, яким менш ніж пів року, із сумою річного доходу згідно 1 групи оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес-діяльності та посилений моніторинг операцій по рахунку відповідно до суми середньомісячного доходу/місяць по 1 групі оподаткування.
Для ФОПів на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2-3-ї групи відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризикоорієнтованого підходу.
«Підписавши цей меморандум, ми обʼєднуємо зусилля для зміцнення довіри та прозорості у банківській системі. Це стратегічний крок банків, асоціацій та НБУ до впровадження європейських стандартів та практик», — зазначив член правління з корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заграєв.
Які зобов’язання беруть на себе фінансові установи, які доєднались до Меморандуму
Надавачі платіжних послуг, які доєднались до Меморандуму, погоджуються на запровадження у своїй діяльності уніфікованих ринкових практик та підходів. Зокрема, до процесів:
- належної перевірки клієнтів на етапі встановлення ділових відносин;
- моніторингу фінансових операцій по рахункам клієнтів відповідно до наявної інформації про клієнта та фактично здійснювані операції;
- встановлення автоматизованих цілодобових правил моніторингу платіжних операцій з особливою увагою на моніторингу та обмеженню операцій у нічний час (з 24:00 по 06:00), для виявлення випадків не характерної фінансової поведінки, та протидії шахрайським схемам, викраденню коштів через засоби соціальної інженерії, недопущення участі клієнтів у схемах дропів;
- встановлення правил на здійснення фінансових операцій (надання продуктів/послуг) клієнтів відповідно до узгоджених підходів та процедур, які базуватимуться на ризик-орієнтованому підході;
- обміну інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їх діяльність, яка містить ознаки підозрілості у відповідності до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.
Підписуючи Меморандум надавачі платіжних послуг зобов’язуються здійснювати перекази клієнтів з врахуванням запровадженого у банку ризик-орієнтованого підходу.
Читайте популярне: Кого та на скільки оштрафував НБУ у листопаді
«Сьогодні ми презентуємо результат спільної роботи банківського сектору, який спрямований на забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг. Наша банківська система не лише стійка та високоліквідна, але й відповідальна, оскільки запровадження єдиних підходів демонструє зрілість і готовність вирішувати виклики. На переважну більшість пересічних користувачів банківських послуг запропоновані ліміти не матимуть впливу. Основна мета Меморандуму — протидія протиправному використанню української платіжної інфраструктури та створення рівних умов для всіх учасників ринку. Ми переконані, що ініціативу підтримають всі банки та небанківські надавачі платіжних послуг», — сказав Андрій Дубас, Президент Асоціації українських банків.
Шлях до перебудови системи
Підписання Меморандуму стало значним кроком на шляху до адаптації банківської системи України до європейських стандартів прозорості та безпеки. Проте це лише початок масштабних змін, які торкнуться всіх учасників ринку — від звичайних користувачів до великих фінансових установ.
Результатом цих змін має стати зміцнення довіри до української фінансової системи як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. У перспективі це може прискорити інтеграцію України до європейського фінансового простору, зробивши ринок платіжних послуг більш відкритим та конкурентоспроможним.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
UPC запустила новий платіжний сервіс на базі A2A-архітектури
ПриватБанк скасував тарифи за обслуговування для деяких ФОПів
ПриватБанк впровадив безконтактне додавання карток до Apple Pay
Telegram
Viber