Сьогодні в Україні багато хто обговорює нову схему, що сприяє «обслуговуванню» тіньової економіки. Великий розголос вона отримала після того, як Національний банк поділився планами запровадити обмеження на вихідні карткові P2P перекази — для фізичних осіб (до 100 тис. грн та 30 транзакцій на місяць), щоб протидіяти цьому явищу. Також тему почали висвітлювати деякі народні депутати
Що таке дропи та як побороти поширену злочинну схему Фото: freepik.com
У Нацбанку вважають, що через широке поширення цієї схеми виведення коштів у тінь через так званих «дропів» або «грошових мулів», держбюджет щомісячно втрачає до 1 мільярда гривень. Вони стверджують, що запровадження лімітів на швидкі перекази істотно ускладнить діяльність шахраїв.
Хто такі дропи?
Дропи (від англ. «to drop» — кидати), або «грошові мули», — це особи, які несвідомо, під примусом / через обман та соціальну інженерію, або свідомо (за певну винагороду) надають злочинцям доступ до своїх банківських реквізитів, включаючи картки, рахунки, пін-коди та доступ до інтернет-банкінгу.
Винагорода дропам виплачується залежно від того, як використовуватиметься їхній банківський рахунок, наприклад, для трансакцій між рахунками, зняття готівки або поповнення через термінали. Зазвичай плата коливається від 20 до 100 доларів або визначається як відсоток від обсягу операцій. Організатори схем з дропами використовують різні програмно-технічні комплекси для автоматизації і координації переказів, а також розподілу коштів у межах своїх операцій.
Таким чином, шахраї можуть легко переміщувати кошти по всьому світу, залишаючись непомітними. Грошові мули можуть бути залучені як на постійній основі, так і одноразово. В обох випадках вони допомагають злочинцям «переміщувати» нелегальні кошти через легальні банківські картки, що використовуються в тіньових схемах, таких як ставки в нелегальних казино, оплата контрабанди, ухилення від податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків та інше.
Категорії «дропів»
Заступник голови парламентської комісії з питань фінансів Ярослав Железняк з посиланням на звіт KPMG написав на своїй сторінці в Telegram, що «дропи» у спрощеному вигляді бувають трьох категорій:
- Несвідомий мул (Unwitting money mule):
- люди не усвідомлюють свою участь у кримінальній/незаконній діяльності;
- маніпуляція жертвою для надання доступу до їхнього рахунку для отримання/перерахування грошей;
- вони можуть бути націлені через оголошення про фальшиві онлайн-роботи, публікації в соціальних мережах або шахрайства, зокрема, з працевлаштуванням, романтичні, інвестиційні, лотерейні, фішинг, смішинг, вішинг.
- Свідомий мул (Witting money mule):
- люди частково усвідомлюють свою участь у підозрілій або незаконній діяльності;
- людина може бути під тиском, мотивованою фінансовою вигодою або ігнорувати очевидні червоні прапорці;
- вони готові прийняти ризики, пов’язані з рухом коштів.
- Змовник (Complicit money mule):
- люди повністю усвідомлюють свою участь у кримінальній/незаконній діяльності;
- навмисно відкривають банківський рахунок для отримання та переказу незаконних коштів. Додатково вони можуть знати осіб, залучених у відмивання грошей;
- можуть бути залучені до вербування інших мулів.
Читайте популярне: В НБУ вважають, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» потребує перегляду
Життєвий цикл дропа
Проблема дропів у світі
Як зазначив у себе в Telegram Ярослав Железняк, дропи — проблема далеко не тільки у нас. Наприклад, у ЄС це також поширена схема (так як це один із головних ринків-цілей для шахраїв). Однак у Європі відкрити рахунок зазвичай значно складніше. Плюс вже існує регулювання і була успішна масштабна операція.
У 2022 році правоохоронні органи з 25 країн, за підтримки Європолу, Євроюсту, Інтерполу та Європейської банківської федерації (EBF), об’єднали зусилля в рамках операції під назвою «European Money Mule Action 2022» для боротьби з дропами та їх вербувальниками.
Ключові результати операції:
- 8755 дропів були ідентифіковані;
- 1648 розслідувань було розпочато, у чому брали участь приблизно 1800 фінансових установ з 25 країн;
- 222 вербувальників дропів було ідентифіковано;
- 4089 шахрайських транзакцій було виявлено;
- 2469 осіб було заарештовано по всьому світу;
- 17,5 млн євро було попереджено від відмивання дропами в рамках тримісячної операції.
Масштаб проблеми в Україні та як НБУ збирається боротися з дропами?
Як ми вже вище зазначали, перший крок на шляху подолання схеми «грошових мулів» — обмеження на перекази з картки на картку. При цьому варто зазначити, що вони стосуватимуться лише вихідних переказів. Тобто на зарахування грошей на рахунки обмежень не буде, це ж саме стосується і переказів за реквізитами за IBAN, а також оплати товарів та послуг у магазинах (офлайн чи фізично).
Наразі це питання обговорюється Нацбанком, зокрема, з волонтерами.
«Зараз у нас триває фаза обговорення цього питання з волонтерами. Ми хочемо, щоби політика, яку НБУ реалізовує в цьому непростому з точки зору суспільного сприйняття питанні, була максимально зрозумілою і сприймалась тими, хто сьогодні відчуває певну тривогу щодо цього рішення, — сказав голова НБУ Андрій Пишний. — Але ми стійкі в своєму намірі знайти рішення цієї непростої, але небезпечної проблеми».
За його словами, масштаб проблеми використання дропів оцінити наразі непросто, що пов’язано з імітацією звичайної поведінки фізичної особи, власника картки.
Цікаве по темі: Коли в Україні запустять миттєві платежі через СЕП — відповідь НБУ
«Національний банк дослідив детальну статистику майже по 700 унікальних клієнтах, які аномально відкрили та отримали на свої рахунки 1,6 млрд грн за 2023 рік», — зазначив голова НБУ Андрій Пишний на зустрічі з журналістами, передає Укрінформ.
Він додав, що з осені минулого року Нацбанк почав фіксувати аномальне зростання обсягів P2P переказів у системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснювалися такі перекази, та середні суми транзакцій в окремих банків-емітентів.
Серед інших, в Приватбанку було виявлено понад 10 тис. таких аномальних клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року. Інший банк виявив понад 4 тис. скомпрометованих карток за той самий період.
У цілому число P2P операцій почало стрімко зростати з вересня минулого року в усіх групах банків, незалежно від обсягів карткового бізнесу фінустанов. За 2023 рік обсяги транзакцій між фізичними особами в банківській системі зросли з 210 млрд до 247 млрд та перевищили обсяги покупок й отримання готівки за допомогою платіжних карток, що також свідчило про певну аномальну поведінку цього сегмента платіжних операцій.
У Нацбанку припустили, що станом на середину 2024 року число дропів у системі перевищує 100 тис., а оборот за їхніми рахунками може становити десятки мільярдів гривень. Сьогодні вони — транзакційна інфраструктура для обслуговування тіньової економіки в багатьох сферах, серед яких: підпільний гральний бізнес, торгівля підакцизними товарами тощо.
«Це вже ризик для монетарної політики та втрати бюджету, тому НБУ має реагувати та атакувати це явище», — пояснює голова Національного банку України.
Окрім обмеження розміру та числа P2P переказів в Україні, НБУ хоче розробити реєстри фізичних осіб, картки яких було скомпрометовано, а також спеціальні реєстри для юросіб, POS термінали яких (фізичні та/або віртуальні) використовувались з порушеннями платіжного законодавства. Відповідний законопроєкт вже пройшов перше читання у Верховній Раді.
Відповідно до задуму регулятора, це допоможе всім учасникам ринку ефективно та оперативно обмінюватися інформацією та швидко зупиняти незаконні схеми. Ба більше, це повинно знищити інтерес громадян до участі в таких схемах.
«Люди, які «підзаробляли» дропами, матимуть проблеми з відкриттям рахунків та обслуговуванням в банках та фінансових установах, а також наслідки податкового характеру. Ймовірно, інформацію з реєстрів будуть також використовувати різні державні органи, а отже, її можуть враховувати під час податкового аудиту доходів та сплати податків від фізичних осіб, а також у разі працевлаштування», — розповів Андрій Пишний.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки платежів зробили через СЕП у 2023 році — НБУ
Які зміни відбулися на фінансовому ринку в червні — НБУ
Бізнес підвищує зарплати українцям — НБУ назвав причини
