Астрономи знайшли переконливі докази того, що зорі, подібні до Сонця, з віком знищують свої найближчі планети. Спостереження за такими системами дають уявлення про те, що може чекати на Землю через мільярди років
Фото: pexels.com
Сонце перебуває приблизно на середині свого життєвого циклу. Коли зоря вичерпує запаси водню, її розміри різко зростають — інколи більш ніж у сто разів. На цій стадії вона здатна поглинути планети, що обертаються на близьких орбітах. Для нашої планетної системи цей сценарій можливий не раніше ніж за 5 млрд років, однак астрономи вже спостерігають його в інших зоряних системах.
Дослідження на основі даних TESS
Використовуючи дані космічної обсерваторії TESS, астрономи Едвард Браянт з Університету Ворика та Вінсент Ван Ейлен з Університетського коледжу Лондона порівняли планетні системи молодших зірок головної послідовності із зорями, які вже перейшли на пізні стадії еволюції. Аналіз показав, що з віком зірок кількість планет на близьких орбітах помітно зменшується.
«Ми бачимо, що з часом таких планет стає менше», — зазначає Браянт. За його словами, це не пов’язано з особливостями формування систем, адже маса та хімічний склад старіючих зірок майже не відрізняються від молодших аналогів. Висновок простий: планети зникають у процесі еволюції зірок.
Як саме зірки знищують планети
Повне поглинання — не єдиний механізм. Коли зоря розширюється, зростають припливні сили, які поступово руйнують орбіти планет, здирають їхні атмосфери або навіть розривають планету на частини. Саме орбітальний розпад став ключовим елементом моделі дослідників.
У масиві з майже 457 тис. зірок, що перебувають після головної послідовності, вчені виявили лише 130 планет і кандидатів у планети з короткими орбітами. Частка таких систем різко зменшується зі зростанням віку зірок, що добре узгоджується з теорією про посилення припливних ефектів.
Читайте також: Новий суперконтинет знищить людство — учені
Погляд у майбутнє Сонячної системи
Хоча TESS найкраще виявляє великі планети з короткими орбітами, маса досліджуваних зірок близька до маси Сонця. А це означає, що вони пройдуть ті самі етапи еволюції.
«Зоря з масою Сонця старіє і гине за тим самим сценарієм», — наголошують автори.
Астроном Сабіне Рефферт з Гайдельберзького університету, яка не брала участі в роботі, зазначає, що вперше з’явилася статистична можливість зафіксувати різницю в кількості планет навколо молодих і старих зірок. Вона вважає підхід надзвичайно перспективним, хоча уточнення моделі потребуватиме точніших даних про хімічний склад зірок.
Місія Plato Європейського космічного агентства, запуск якої заплановано на грудень 2026 року, має доповнити спостереження TESS. Це може дозволити астрономам уперше зафіксувати тонкі орбітальні зміни планет, що повільно спірально падають у свої зорі — трагічний фінал для світів, але цінний ключ до розуміння майбутнього Землі.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Суперкомп’ютер NASA зробив моторошне передбачення про кінець світу
Знайдено планету-ізгоя, яка зростає на 6 млрд тон щосекундно
Учені виявили суперзадачі, які не під силу навіть квантовим комп’ютерам
За матеріалами space.com.
Telegram
Viber
