Дослідження методом «таємного покупця» було проведено Проектом USAID/FST в листопаді-грудні 2020 року
Фінансові компанії стягують за короткостроковими кредитами в середньому понад 500% річних. Про це повідомляється в результатах дослідження методом «таємного покупця», проведеного Проектом USAID «Трансформація фінансового сектора» (USAID/FST). Згідно з озвученою інформацією, середня реальна річна процентна ставка (РРПС), визначена з використанням методу простих відсотків, становила 510% річних. Середня РРПС, розрахована за методикою НБУ, яка почала застосовуватися до кредитів фінансових компаній з лютого 2021 року, становить понад 54 000% річних.
Така значна різниця виникає через різницю в методиках – методика НБУ використовує формулу складних відсотків (через формулу дисконтування всіх майбутніх платежів на річній основі), тоді як методика Нацкомфінпослуг використовує для таких кредитів формулу простих відсотків.
Станом на кінець 2020 року заборгованість фізичних осіб за кредитами, виданими фінансовими компаніями, склала 13,6 млрд грн, що трохи менше в порівнянні з 2019 роком. Майже 12 млн кредитних договорів було укладено між фінансовими компаніями і споживачами протягом 2020 року.
Дослідження методом «таємного покупця» було проведено Проектом USAID/FST в листопаді-грудні 2020 року для фіксації існуючої практики кредитування до поширення дії Закону про споживче кредитування на мікрокредити з 8 січня 2021 року. Дослідження складалося з трьох частин: очні та онлайн візити до відділень фінансових компаній за методом «таємного покупця» (90 візитів в 35 фінансових компаній); аналіз результатів візитів і договорів; і порівняння реальних річних процентних ставок і платежів по кредитах. «Таємні покупці» уклали договори про кредити на середню суму 3385 грн і потім достроково їх повернули.
“Поширення дії Закону про споживче кредитування на мікрокредити є дуже важливим кроком для захисту прав позичальників таких кредитів. Кредитодавець зобов’язаний розраховувати реальну річну процентну ставку і включати інформацію про них в договори і рекламні матеріали. Їм також заборонено включати до кредитних договорів певні шкідливі для позичальників умови”, – зазначила керівниця юридичного департаменту Проекту USAID/FST Тетяна Грищенко.
Ключові результати дослідження ринку мікрокредитування:
- Зазначена в договорі РРПС не співпадає з РРПС за розрахунками експертів у 69% випадків, а в 22% візитів «таємний покупець» сплатив компанії не таку суму, яку мав би сплатити згідно з договором.
- У 28% візитів були наявні розбіжності між положеннями договору і усною інформацією, що була надана консультантами, а у 23% візитів – розбіжності між положеннями договору і письмовою переддоговірною інформацією (на сайті або наданої у відділенні).
- Фінансові компанії здебільшого дотримувалися чинного на момент проведення дослідження законодавства. Проте, у 73% договорів були положення, які з січня 2021 року можуть вважатися порушенням законодавства про споживче кредитування. Зокрема, кожні 2 із 3 договорів містять положення, які дозволяють підвищувати процентну ставку у разі невиконання зобов’язань за договором (наприклад, з 0,01% до 4,15% на день).
Дослідження також показало, що нові клієнти отримували вигідніші ставки, ніж клієнти, які вже позичали в цій компанії. Фінансові компанії використовують такі кредити як «приманку» для залучення нових клієнтів, але далі підвищують ставки за кредитами для позичальників, які звертаються повторно.
«Метою нового законодавства є поширення захисту на вразливих споживачів, які зазнають фінансових труднощів та яким бракує фінансових знань та навичок. Потрібно забезпечити, щоб його положення, особливо щодо розкриття реальної вартості кредиту, виконувалися, щоб люди не потрапляли у боргову пастку», – наголосила заступниця керівника Проекту USAID/FST Юлія Вітка.
Проект USAID / FST проведе наступне дослідження в квітні-травні 2021 року для оцінки та порівняння ринкової практики за новим законодавством.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як змінюється сфера мікрокредитування в Україні: експерти обговорили актуальні тренди на ринку
Telegram
Viber