Поведінкові фінанси – молода і популярна галузь наукових досліджень, яка досі не має єдиного визначення
Поведінкові фінанси впливають на все наше життя. Фото: https://www.diariohuarpe.com/
Гроші – це не просто джерело існування людини, це галузь професійного інтересу сучасних психологів, фінансистів, фінансових консультантів, брокерів, інвесторів, соціологів, політологів, культурологів, економістів і журналістів. Можна говорити про гроші, досліджувати їх, намагатися зрозуміти їх кругообіг на планеті, але про них ніколи не буде достатньо сказано та досліджено. Усе, що стосується витрачання грошей людиною, лежить у площині відносно нового напряму фінансової науки, котрий пояснює специфічні особливості фінансових рішень, які ухвалює особистість. Це поведінкові фінанси.
Це поняття доволі широке і водночас нетривке, його сенс обтічний і може «переливатися» з однієї площини в іншу: з теоретичних основ психології в економічну та фінансову теорії, – збагачуючись новими шарами сприйняття та розуміння. Власне, те, як ми витрачаємо гроші кожного дня, і причини, від яких залежить стиль і мотивація цих витрат і є поведінковими фінансами. Чому чинимо саме так, а не інакше, як обираємо між двома-трьома-п’ятьма потенційними покупками і зрештою зупиняємося на чомусь, про що спершу навіть не думали.
Далі розповідаємо про поведінкові фінанси, як такі, і пояснюємо, чому усі ми так чи інакше щодня стикаємося з цим явищем.
Поведінкові фінанси – це поведінка з фінансами чи фінансова поведінка? Дилема…
Перш за все варто зазначити, що поняття «поведінкові фінанси» тлумачаться вченими з різних боків: і з боку фінансової теорії, і з боку психології. Науковці досліджують вплив поведінкових чинників на ухвалення фінансових рішень людиною, а також вплив ухвалених фінансових рішень інвесторів різного рангу на фінансовий ринок в цілому. Інакше кажучи, поведінкові фінанси аналізують фінанси з психологічної точки зору, вказуючи, що під час ухвалення рішень у гру вступають різного роду емоції, шаблони, самообман та упередження.
Ключове питання, відповідь на яке намагаються надати поведінкові фінанси, – це чому учасники ринку припускаються систематичних помилок, незважаючи на припущення раціональних учасників ринку. Ці помилки та прорахунки впливають на ціни активів та дохід, провокуючи виникнення ринкової неефективності, якою далі користуються інші учасники ринку. За великим рахунком, поведінкові фінанси говорять про те, що недостатня або надто відчутна реакція на інформацію може стати причиною формування того чи іншого ринкового тренду і навіть обвалу ринку.
Це пояснюється людським фактором та суто людськими рисами характеру. Йдеться про обмежену увагу інвесторів, їхню надмірну самовпевненість та оптимізм, так званий «стадний інстинкт». Поведінкове фінансування складається з таких частин:
- Психічний стан та портрет інвестора: від чого залежить схильність людей виділяти кошти на ті чи інші цілі;
- Поведінка, в основі якої лежить поведінка великих суспільних груп (так звана «стадна поведінка») – вона свідчить про те, що людина прагне наслідувати фінансову поведінку інших людей, незалежно від її успішності, продуманості або далекоглядності;
- Емоційність в ухваленні рішень щодо фінансів: коли рішення ухвалюються людиною лише на підставі екстремальних емоцій, напруження чи стресу. Тоді емоції пояснюють причину того чи іншого вчинку, пов’язаного з нераціональністю витрачання грошей.
Рішення щодо грошей не завжди ухвалюються легко. Фото: https://ukr.media/
Крім того, є ще одна класифікація поведінкових фінансів: мікроповедінкові фінанси, які пояснюють процес прийняття рішень окремими особами і документують поведінкові помилки приватних інвесторів та їх наслідки, та макроповедінкові фінанси, які описують, чому і яким чином ринки відхиляються від ефективного ринку, а також визначають, як поведінка економічних агентів визначає ціну активів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аналіз основних тенденцій та трендів M&A на 2023
Чому і як насправді виникло поняття «поведінкових фінансів»
Поведінкові фінанси виникли завдяки десяткам вчених, котрі невпинно досліджували (і продовжують це робити) спосіб мислення людей під час ухвалення інвестиційних рішень та причини виникнення ринкових аномалій та їхні наслідки. Поведінкові фінанси розвиваються передусім через те, що економічна теорія не в змозі пояснити явища, що відбуваються і виникають внаслідок нераціональних рішень інвестора або, інакше кажучи, – власника грошей. Ще у 1957 році американський психолог Леон Фестінгер сформулював теорію «когнітивного дисонансу» – ситуації, коли щось у житті складається не так, як людина запланувала, що викликає дисонанс – суперечність – з самим собою. Тут людині легше підлаштувати наявні факти під себе, ніж змінити свою точку зору, визнавши власну неправоту.
Усі фактори поведінкових фінансів, які пояснюють ірраціональну поведінку індивідів на фінансовому ринку, ділять на дві групи:
- ті, що пов’язані з помилковим сприйняттям дійсності або неправильною оцінкою реальної ситуації (вплив способу подачі інформації (значимої чи ні) на оцінку ситуації і формування рішення);
- емоційні фактори, закладені в людській природі, що впливають на поведінку («ефект консерватизму», «ефект визначеності», «відраза до втрат», «ефект компетентності»).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВФ: Криптовалюти можуть підірвати світову валютну систему
У контексті практичного використання поведінкових фінансів існує чотири теорії (за роботами кандидата економічних наук Т. Ващенко):
Теорія перспектив – дослідження, у яких учасникам пропонували обрати альтернативний варіант в умовах невизначеності і ризику, показали, що людина є доволі неефективними переробником аналітичної інформації, адже ухвалює імпульсивне рішення швидше, ніж рішення, що ґрунтується на аналізі, зваженості та логіці.
Теорія поведінки інвесторів – буває, що інвестори повільно або неохоче реагують на нову як негативну, так і позитивну інформацію, яку надає ринок щодо компаній-емітентів. Це прояв «ефекту консерватизму», коли людина не реагує на негативну інформацію і стикається з фінансовими втратами.
Теорія шумової торгівлі – на ринку завжди присутні неперевірені дані – так звані «шумові трейдери». В рамках цієї теорії рішення ухвалюються не на основі реальних і правдивих даних, а на основі «трейдерського шуму».
Теорія впливу психологічних якостей трейдера на ефективність його операцій – потенційний учасник ринку повинен бути вільним від прагнення підкорити ринок і контролювати його; вміти впізнавати стрес і протистояти необдуманим діям і рішенням; вміти абстрагуватися від емоцій; вміти враховувати вплив негативних установок та настроїв. Усі ці риси формують «трейдерний оптимізм», що дає змогу успішно працювати на фондовому ринку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорна скеля світових грошей: Інвесткомпанія BlackRock розвиває систему ризиків Aladdin і може вплинути на економіку України
Що ми знаємо про «фінансову поведінку» сучасних людей?
Цікава річ – у поведінкових фінансах існують рішення, що протягом багатьох десятиліть ухвалюються частіше за інші. Ось ключові спостереження, виокремлені після багатьох десятків досліджень у поведінкових фінансах:
Страх втрати заохочує більше, ніж нагорода за успіх. Інвестори вкладають гроші в активи, щоб заробити більше грошей. Коли інвестиція здійснена, з’являється великий страх втратити гроші. Тож часто так буває, що інвестори тримаються на втрачений актив через небажання визнавати свій промах. Здавалося б – актив продовжує падати, а інвестор все ще не визнає, що рішення, ухвалене ним, було неправильним, та сподіваються повернути гроші.
Людина вірить у те, у що хоче. Люди не звертають уваги на відверто негативні новини щодо інвестицій, навіть якщо ризик стосується їхніх грошей. Буває, що вони користуються неправдивими даними, аби лише втішити себе марними ілюзіями щодо правильності своїх кроків. У той же час по-справжньому успішні інвестори завжди об’єктивно дивляться на ситуацію і ніколи не виказують надмірного оптимізму.
До речі, прикладом нераціональності людини в ухваленні фінансових рішень може стати вибір у такій ситуації: уявімо, що у готелі персонал пропонує обрати один з варіантів оплати проживання. У першому випадку потрібно заплатити 100 доларів згідно з прейскурантом. А у другому – нічого, якщо монета впаде орлом, і 200 євро, якщо вона впаде решкою. Ймовірно, більшість обере другий варіант з монетою. Але це сподівання на сліпу удачу, наче ставка у казино, коли ризик програти сильніший за вигоду від потенційного виграшу. Це не раціональна поведінка, а повністю емоційна. Обравши перший варіант і заплативши 100 доларів за номер у готелі, людина чинить зважено і раціонально.
Буває, що вирішити щось стосовно грошей вкрай важко. Фото: https://simeinyi-budzhet.ua/
Тверде переконання за відсутності достатньої інформації. Часто буває, що інвестори, маючи невелику кількість даних щодо ринку, є більш впевненими у правильності своїх рішень, ніж коли інформації вдосталь.
Докладні звіти сильніше впливають, ніж короткі і надійні. Більший вплив на інвесторів здебільшого має об’ємний звіт з інфографікою, деталізацією та фотографіями або графіками, аніж стисле узагальнення правдивих фактів.
Важкість ухвалення рішень за наявності багатьох варіантів. Коли люди думають над купівлею товару, обираючи з-посеред інших, схожих за характеристиками та ціною, часто не можуть вирішити, що саме брати. Вони можуть зробити абсолютно випадковий вибір замість того, щоб оцінити продукт і ухвалити єдино правильне рішення з огляду на його переваги.
Шкідливість азарту. Люди не вміють правильно прогнозувати випадкові події у майбутньому. Вони помиляються, думаючи, що попередні події пов’язані з майбутніми. Насправді ситуація щоразу може вибудовуватися будь-яким випадковим шляхом. Ринок не має пам’яті, тож спроби спрогнозувати його, виходячи з попередніх змін ціни на активи, не завершаться успіхом.
Бажання бути схожим на інших. Переконливе прагнення відповідати чиїмось правилам, стандартам чи світогляду роблять з людей масу, потік, юрбу. Люди зливаються у натовп і усі разом роблять однакові помилки. Це, очевидно, пов’язано з неможливістю визнати, що великі суспільні групи також можуть помилятися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Найдорожчі фінансові помилки в історії
Найкращі книги з інвестування від професіоналів фінансової галузі
