«Української біржа» та ПФТС порушили ліцензійні умови тож Нацкомісія може призупинити їхню діяльність та думає над альтернативною новою єдиною біржею
Найбільші фондові біржі України можуть втратити ліцензії. Фото: www.pexels.com
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Руслан Магомедов та член Комісії Ярослав Шляхов розповіли PSM деталі ймовірного відкликання ліцензій у двох найбільших фондових бірж країни УБ та ПФТС.
Аналогічні коментарі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України надала виданню Інтерфакс-Україна.
Порушення ліцензійних умов
За словами Руслана Магомедова порушення з боку бірж розпочалися ще наприкінці 2022 року. Тоді НКЦПФР запровадили спеціальні нормативи з метою вимірювання та оцінювання ризиків у діяльності професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, запобігання або мінімізації негативного впливу зазначених ризиків на діяльність всіх професійних учасників.
«Ми хотіли, щоб в умовах війни та збільшених ризиків усі 100% власного капіталу учасників ринку були у «живих» грошах або в ОВДП. Тоді як здебільшого учасники ринку тримали ці гроші, як вони говорили, у «надліквідній дебіторській заборгованості». Нагадаю, що вимоги до власного капіталу існували завжди. Проте наша ініціатива викликала у профучасників обурення. В результаті вони звернулися до профільного комітету Верховної Ради. Під час обговорення на робочій зустрічі в комітеті його голова підтримав позицію Комісії», – пояснює Магомедов.
У НКЦПФР наголошують, що після зустрічі у профільному комітеті сторони домовились про поступові кроки: не 100%, а лише 50% власного капіталу було в «живих» грошах або ОВДП. І почати з 10%, потім 30% і згодом до 50%. З цього стає зрозуміло, що біржі та професійні учасники знали про вимоги, які діють з 2023 року.
Попри це у двох найбільших бірж виникла проблема з нормативом ліквідності. А від цих бірж залежить робота й інших професійних учасників. У Нацкомісії запевняють, що з розумінням поставились до проблеми.
«Повідомили менеджмент бірж, що у них є така проблема і попросили розробити механізм усунення цього порушення. Менеджмент, на жаль, жодних конкретних дій не зробив. І повернувся із проханням «дайте нам ще рік (одна біржа) і два роки (інша)», щоб ми привели наші нормативи у відповідність. Що, звичайно ж, нереально, тому що всі інші профучасники теж отримували від нас такі розпорядження і зобов’язалися усунути порушення максимум протягом трьох місяців, а то й менше», – додав голова НКЦПФР.
Крім того, невдовзі мають розглянути законопроєкт №11037 «Про неприпустимість участі осіб, пов’язаних з державою-агресором, у функціонуванні ринків капіталу та організованих товарних ринків», де передбачено, що отримати ліцензію у структурі власності професійного учасника мають бути відсутні будь-які зв’язки з країною-агресором. А щодо «Української біржі», то було питання не лише грошове, а й корпоративної структури, наголошують представники Комісії. І цей ризик озвучили менеджменту УБ.
«Тому ми були змушені зібрати учасників та основних клієнтів бірж, перед цим окремо зустрівшись із біржовими радами та акціонерами бірж. Процес був абсолютно публічний. Ми, як регулятор, ніколи не ставили собі завдання закривати профучасників, ми зацікавлені в тому, щоб ці критичні елементи для функціонування організованих ринків працювали, але не ціною невиконання нормативних вимог. 18 квітня, через місяць після зустрічі, ми викликали біржі і вони підписали акти про порушення ліцензійних умов», – прокоментував зустріч з учасниками Магомедов.
Читайте також: НКЦПФР співпрацюватиме з BaFin в рамках розвитку фінсектору України
Що буде із ринком?
Крім докапіталізації, члени Комісії пропонують опцію – здача ліцензії, що й передбачено законом про ринки капіталів. Проте різкий процес анулювання ліцензії передбачає стабільну роботу всієї інфраструктури ринку.
«Цей процес повинен бути контрольованим і керованим з боку регулятора, а пускати все на самоплив і просто чекати – неправильно. Ми покликали ринок, щоб найзацікавленіші в існуванні цієї інфраструктури учасники розуміли наслідки для себе, оскільки багато продуктів на ній збудовано.Якщо учасників влаштовує, що на ринку залишиться лише одна біржа, якщо конкуренція серед бірж їм не потрібна, то регулятор із цим погодиться», – висловився Ярослав Шляхов.
Альтернатива — єдина біржа
Нацкомісія також розглядає можливість створення нової біржі, але рішення має бути на боці учасників.
«Ми розуміємо, що будь-яка одна біржа – це погано, насправді. Але рішення має бути на боці учасників. Все просто – голосуєш гривнею : якщо тобі так не подобається – створюй нову. Якщо шкода гривню – користуйся тим, що є», — висловився Магомедов.
Голова Комісії обіцяє всіляко сприяти створенню нової біржі і відпрацювати без жодних затримок, але мають бути якісно підготовлені документи.
«Але треба розуміти, що програмний продукт для нашої біржі може бути не таким масштабним та потужним, як програмний продукт для американської чи європейської біржі. Будьмо відвертими, на ПФТС трапляються дні, коли за день проходить десятки угод, тоді як на американському ринку є історія з відображенням кожної сьомої угоди за секунду, тому що решта не міститься. Різні масштаби, різні вимоги до каналів тощо.Базові вимоги щодо безпеки є. Інші вимоги – це питання зручності та швидкості роботи», — резюмував Ярослав Шляхов.
Ознайомтесь із іншими корисними матеріалами:
НКЦПФР поповнила список ненадійних інвестпроєктів
НКЦПФР внесла до списку ще 12 ненадійних інвестпроєктів
