Ключове призначення е-гривні – ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні, а не стати заміною вже наявних форм грошей
Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ. Фото: НБУ
Як ми повідомляли, Нацбанк України вже у 2024 році проведе відкрите тестування державної цифрової валюти — е-гривні, до якого зможуть доєднатись всі охочі українці. Це буде вже другий експеримент.
В рамках тестування банки та небанки стануть агентами НБУ по розповсюдженню грошей, обміну і наданню можливості ними розпоряджатись за допомогою своїх мобільних застосунків.
Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, спеціально для PaySpace Magazine розповів про тестування е-гривні. Він також поділився очікуваннями від цього процесу в НБУ.
Яка мета другого етапу, відкритого тестування е-гривні? Як це буде відбуватися?
У 2023 році Національний банк розпочав етап підготовки до пілотного проєкту е-гривні. Його мета – тестування е-гривні з використанням технологій розподіленого реєстру (DLT) для визначення технологічних перспектив виконання е-гривнею функцій грошей, задоволення потреб користувачів платіжних послуг та перевірки гіпотез щодо програмованості.
Такий підхід відповідає методології Міжнародного валютного фонду щодо проєктів цифрових валют центральних банків (CBDC) – «5P methodology».
Новий пілотний проєкт передбачений для тестування платіжних операцій з е-гривнею у відкритому середовищі, тобто з банками і реальними користувачами, торговцями. При цьому всі платіжні операції з е-гривнею під час тестування відбуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде Національний банк.
Наразі ми здійснюємо пошук розробника технологічного рішення для реалізації пілотного проєкту. Під час тестування ми плануємо дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе прийняти зважене рішення про доцільність широкомасштабного її випуску в Україні.
Скільком представникам фінринку ви надіслали запрошення взяти участь у тестуванні? На яку кількість очікуєте? Скільки було учасників у тестуванні на першому етапі?
У межах підготовки до пілотного проєкту е-гривні ми розпочали пошук партнерів та учасників. Наразі ми звернулися до всіх банків України з проханням розглянути можливість участі. Варто додати, що у 2018 році (лютий-грудень) Національний банк одним з перших у світі провів пілотний проєкт з випуску е-гривні для роздрібних платежів на платформі DLT.
Це був закритий пілотний проєкт, який передбачав упровадження платформи «Електронна гривня», випуск в обіг обмеженої кількості е-гривні, на базі нормативних актів щодо електронних грошей та тестування операцій з е-гривнею виключно працівниками Національного банку та кількома компаніями – учасниками проєкту. Крім Національного банку, участь інших банків у першому пілоті не передбачалася.За результатами першого пілоту опубліковано Аналітичну записку щодо е-гривні на вебсайті Національного банку.
Як зможуть взяти участь у тестуванні клієнти фінустанов? Як цей процес буде відбуватись?
Ми будемо раді якомога більшій кількості охочих взяти участь у тестуванні, як користувачів, так і надавачів платіжних послуг. Але, звісно, будуть встановлюватися певні технічні обмеження на кількість учасників у пілотному проєкті. Запрошувати користувачів до участі у тестування насамперед ми плануємо через банків-учасників пілотного проєкту. Наразі ми опрацьовуємо остаточні деталі.
Також передбачаємо, що користуватися е-гривнею можна буде за допомогою платіжних застосунків банків, які стануть учасниками пілотного проєкту, через те, що, на нашу думку, такий варіант є найбільш зручним для користувачів, про що свідчить високий рівень використання українцями персональних мобільних пристроїв у всіх сферах життя.
Читайте також: У НБУ виступили проти відмови від готівки
Які переваги та особливості е-гривні?
Згідно Закону України «Про платіжні послуги» цифрові гроші Національного банку (е-гривня) – це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк. Тобто е-гривня – грошова одиниця України, яка є законним платіжним засобом в Україні і може існувати лише в безготівковій формі.
Одразу варто підкреслити, що ключове призначення е-гривні – ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні, а не стати заміною вже наявних форм грошей. Користувачі матимуть змогу без обмежень обирати, якою формою гривні (готівковою або безготівковою, у тому числі е-гривнею) здійснювати розрахунки.
Основна перевага е-гривні для користувачів, яку ми виокремлюємо, що вона повинна бути прямим зобов’язанням її емітента – Національного банку перед користувачами.
Водночас е-гривня має виконувати всі функції грошей, бути зручною та доступною у використанні для громадян, бізнесу, державних органів, банків та небанківських надавачів платіжних послуг. Тобто Національний банк буде єдиним емітентом е-гривні, яка функціонуватиме на загальнодержавному рівні.
Гаманець (рахунок) користувача е-гривні, до якого буде доступ через надавача платіжних послуг, має вестись в єдиному реєстрі на технологічному рішенні, за яке відповідатиме Національний банк. При цьому Національний банк не буде володіти чи мати доступ до будь-якої персональної інформації користувачів е-гривні.
Однією з переваг може стати використання е-гривні при офлайн розрахунках, яку ми також вивчаємо в проєкті «Е-гривня».
Ще однією з вважливих переваг ми вбачаємо можливість програмованості платіжних операцій з е-гривнею, оскільки технологія DLT потенційно надає більше можливостей для її реалізації. На нашу думку, використання єдиної платформи е-гривні спростить створення інноваційних програмованих послуг для користувачів.
Розглядаємо зокрема такі варіанти програмованості операцій з е-гривнею:
- програмування логіки платіжних операцій, які закладаються в смарт-контракти, наприклад розділення платежу на декілька платників, здійснення платежів після настання певних умов, для регулярної автоматичної оплати (наприклад, орендної плати за нерухомість кожного місяця), сплати товарів та послуг – тільки у разі їх отримання або на певний вид товару (наприклад, на купівлю книг або дитячих товарів);
- можливість здійснення цільової державної допомоги в е-гривні, яку можна буде використати тільки на певні цілі та товари.
Цікаве по темі: НБУ оновив правила на ринку фінансових послуг за вимогами нових законів
Це фінальний етап тестування пілоту? Чи маєте ще над чимось працювати?
На нашу думку, для якісного задоволення потреб всіх учасників ринку і потенційних користувачів е-гривні важливо, щоб дизайн та архітектура могли забезпечити високий рівень безпеки платіжних операцій та швидкість їх обробки, масштабованість системи, надання можливості застосування програмованості та створення нових інноваційних послуг.
Тож плануємо досліджувати якості зазначені вище та нові можливості е-гривні – як у межах пілотного проєкту, так і у межах досліджень та обміну досвідом з іншими центробанками світу. Тільки за результатами пілотного проєкту можна буде планувати наступні кроки.
Коли повноцінно запустять е-гривню?
Рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні в Україні на сьогодні не прийняте. Водночас Національний банк підходитиме до цього питання зважено та враховуючи, зокрема, потенційний вплив від її запровадження на фінансову систему держави.
Ми плануємо розглянути таке рішення лише після завершення пілотного проєкту е-гривні, зокрема з врахуванням отриманих відповідей його учасників, оцінки впливу цифрової валюти на фінансову стабільність та трансмісійний механізм. На сьогодні початок пілотного проєкту заплановано на другу половину 2024 року, але варто зазначити, що, як і у всіх дослідженнях, нові виклики, що постають у ході підготовки та тестування, можуть вимагати пошуку рішень.
Звичайно, у разі прийняття позитивного рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні в Україні, Національний банк як регулятор повинен буде здійснити ще низку організаційних заходів, зокрема підготувати нормативні акти для врегулювання операцій щодо випуску та обігу цифрової валюти, створити відповідні вимоги до учасників екосистеми та щодо інтеграції платіжної інфраструктури з технологічним рішенням е-гривні.
Варто ознайомитись:
Які банкноти найчастіше підроблювали в Україні у 2023 році — НБУ
Які платіжні системи внесені до списку важливих в Україні — НБУ
Банки рекордно збільшили ввезення готівкової валюти в Україну — НБУ
