Notice: Функцію _load_textdomain_just_in_time було викликано неправильно. Translation loading for the wordpress-seo domain was triggered too early. This is usually an indicator for some code in the plugin or theme running too early. Translations should be loaded at the init action or later. Будь ласка, перегляньте Виправлення помилок у WordPress для більш детальної інформації. (Це повідомлення додане у версії 6.7.0.) in /home/deploy/sites/psm7.com/wp-includes/functions.php on line 6114
У Дніпрі співробітниця банку продавала інформацію про клієнтів за криптовалюту
close-btn

У Дніпрі співробітниця банку продавала інформацію про клієнтів за криптовалюту

30-річна мешканка Дніпра збувала закриті дані про клієнтів фінустанови зловмисникам за цифрову валюту

Фото: dp.npu.gov.ua

В якості каналу комунікації був обраний один із популярних месенджерів. Вартість пакету відомостей починалася від 20 тис грн. За даними слідства, фігурантка очолювала один із підрозділів банку. Вона мала доступ до такої інформації, як банківські рахунки клієнтів, грошові активи, розмір депозитів, джерела надходження, рух коштів тощо.

На різних форумах вона знаходила замовників, які купували дані, а натомість перераховували гроші в цифровій валюті. У ході санкціонованого обшуку на робочому місці та в будинку у підозрюваної було вилучено комп’ютерну техніку, кілька банківських карток, мобільні телефони та записник.

Фігурантці повідомили про підозру у скоєнні злочину: тепер, згідно із ч. 2 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією, вчинені особою, яка має право доступу до неї), їй загрожує позбавлення волі терміном до 3 років.

Днями в інтернеті з’явилася інформація, за якою телефонні дзвінки в месенджері Telegram можуть прослуховуватися. Про це виданню Wired розповів Елієс Кампо, який представився колишнім співробітником компанії. За його словами, процес шифрування між абонентом та хмарним сервером можна перехоплювати та контролювати.

ДОВІДКА PAYSPACE MAGAZINE

Шахраї запитують номер картки, термін її дії та CVV-код на звороті. Текст повідомлень може відрізнятися, однак їхня головна мета — добути конфіденційні відомості. Після того як платіжні дані опиняються в руках зловмисників, гроші з рахунків переводяться на сторонні ресурси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки українців скористалися програмою “Доступна іпотека 7%”?

За матеріалами сайту dp.npu.gov.ua

google news
credit link image
×
Підписуйтесь на нас в Telegram та Viber!