Сонячна система могла колись виглядати зовсім інакше, ніж сьогодні. Нове дослідження астрономів припускає, що мільярди років тому навколо Сонця оберталася ще одна велика планета — крижаний гігант, схожий на Уран або Нептун. Згодом вона була буквально викинута за межі Сонячної системи й тепер може дрейфувати між зорями
Фото: magnific.com
До такого висновку вчені дійшли після аналізу можливих сценаріїв еволюції зовнішньої частини Сонячної системи. Особливу увагу вони приділили супутникам Юпітера та Урана, які виявилися своєрідними свідками давніх космічних подій.
Сьогодні Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун перебувають на стабільних орбітах. Однак науковці давно вважають, що після формування Сонячної системи гігантські планети були розташовані значно ближче одна до одної. Під впливом взаємної гравітації вони поступово зміщувалися, займаючи нинішні позиції.
Щоб перевірити, як ці процеси могли вплинути на планети та їхні супутники, дослідники створили 122 комп’ютерні моделі ранньої Сонячної системи. Вони змінювали кількість планет, їхню масу та початкові орбіти, після чого запускали симуляції багаторазово.
Результати виявилися несподіваними. У більшості сценаріїв супутники Юпітера або Урана не переживали період планетарної міграції. Супутники Юпітера зберігалися менш ніж у 15% моделей, а супутники Урана — лише приблизно у 9%.
Ще цікавіше те, що сценарії, які допомагали вижити одній системі супутників, часто шкодили іншій. Імовірність того, що супутники обох планет одночасно переживуть цей хаотичний період, становила лише близько 1%.
Лише два сценарії дали результат, схожий на сучасну Сонячну систему. В обох випадках на початку існувала ще одна планета-крижаний гігант.
Також читайте: Учені створили пластик, який самознищується
За найбільш імовірною версією, Сонячна система колись мала не чотири, а п’ять гігантських планет. Під час міграції Юпітер наблизився до додаткового крижаного гіганта на відстань близько 7 млн км. Потужна гравітаційна взаємодія надала планеті достатню швидкість для втечі із Сонячної системи.
На відміну від популярної Планети Х, яку досі шукають на околицях Сонячної системи, ця планета, імовірно, вже давно залишила її межі. Якщо гіпотеза правильна, сьогодні вона може перебувати десь у міжзоряному просторі.
Саме присутність цієї втраченої планети могла стати ключем до виживання супутників Юпітера та Урана. Додатковий крижаний гігант змінював гравітаційний баланс системи та впливав на траєкторії міграції інших планет. Завдяки цьому Уран уникнув кількох небезпечних зближень із сусідами, а період нестабільності тривав менше часу.
Автори дослідження наголошують, що жодна комп’ютерна модель не може точно відтворити події чотиримільярдної давності. Однак результати вказують на те, що історія Сонячної системи могла бути значно драматичнішою, ніж вважалося раніше.
Якщо висновки підтвердяться майбутніми дослідженнями, це означатиме, що наша Сонячна система колись втратила цілу планету, а сучасна конфігурація планет є результатом надзвичайно рідкісного збігу обставин.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Танення льодовиків запустило незворотні зміни клімату
Скільки поколінь людей існувало за всю історію людства — учені
Учені знайшли чорну діру, яка порушує уявлення про Всесвіт
Джерело: Space.
Telegram 
Viber 
