У глибинах Землі може зберігатися гігантський резервуар води, обсяг якого можна порівняти з усіма сучасними океанами планети. До такого висновку дійшли науковці, дослідивши властивості бриджманіту — найпоширенішого мінералу нижньої мантії

Фото: magnific.com
Йдеться не про звичний підземний океан із рідкою водою. Вода на глибині близько 660 км може бути замкнена безпосередньо в кристалічній структурі мінералів. Результати дослідження, опублікованого в журналі Science, допомагають пояснити, куди могла подітися значна частина води, яка була присутня на Землі ще на початку її формування.
За оцінками вчених, близько 4,4 млрд років тому наша планета отримала більшу частину запасів води внаслідок зіткнень із космічними тілами. Тоді поверхня Землі була розпеченим океаном магми. У міру охолодження розплавлена порода поступово кристалізувалася, формуючи першу тверду мантію.
Частина води вивільнилася у вигляді пари, накопичилася в атмосфері, а після охолодження утворила перші поверхневі океани. Водночас доля решти води тривалий час залишалася предметом дискусій.
Щоб відтворити умови нижньої мантії, дослідники використали спеціальну камеру з алмазними ковадлами та лазерне нагрівання. У лабораторії їм вдалося створити температуру близько 4100 °C і надзвичайно високий тиск, характерний для глибин у сотні кілометрів.
Також читайте: Чому людство досі не знайшло інопланетян: відповідь учених
Експерименти показали, що бриджманіт здатний поглинати більше води зі зростанням температури. Це важливе відкриття, адже раніше ключовим фактором вважали переважно тиск або кількість води в навколишньому розплаві.
Найгарячіші та найглибші шари давнього магматичного океану були саме тими місцями, де бриджманіт утворювався найраніше й у найбільших обсягах. Тому під час кристалізації планети мінерал міг утримати величезну кількість води, не дозволивши їй піднятися до поверхні.
Комп’ютерне моделювання показало, що сформований таким чином резервуар може бути співмірним за обсягом з усіма океанами Землі. Отже, загальні запаси води всередині планети можуть бути значно більшими, ніж вважалося раніше.
Науковці також припускають, що цей прихований резервуар не є повністю ізольованим. Через повільний рух речовини в мантії давня вода може впливати на склад магми, яка піднімається до поверхні в районах вулканічних гарячих точок, зокрема на Гаваях.
Якщо подальші дослідження підтвердять ці висновки, це змінить уявлення не лише про походження земних океанів, а й про роль води в геологічних процесах, які відбуваються в надрах планети вже мільярди років.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Оживити Марс: учені запропонували план тераформування планети
Наслідки сонячних бур можуть бути серйознішими, ніж вважалося
У метеориті знайшли компоненти зародження життя
Джерела: Futura Sciences, Експерт.