Державна податкова служба назвала п’ятірку країн, до яких найчастіше звертається із запитами на обмін інформацією, це Кіпр, Швейцарія, Великобританія, Німеччина і Люксембург
Фото: freepik.com
Цю інформацію про обмін податковими даними оприлюднили на сайті ДПС.
Відповідно до даних Податкової, переважна більшість спеціальних запитів про отримання податкової інформації скеровується до компетентних органів: Республіки Кіпр – 32%, Швейцарії – 18%, Великобританії – 9%, Німеччини та Люксембургу – по 7%, Нідерландів, Італії та Іспанії – по 5%, інших країн – 12 %.
“Обмін податковою інформацією з компетентними органами зарубіжних країн, який не припиняється навіть у період воєнного стану, є особливо важливим та дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави при відпрацюванні питань з трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування”, – йдеться в повідомленні.
Інфографіка PaySpace Magazine на основі даних Державної податкової служби України
У ДПС наголошують, що обмін такою інформацією дозволив охопити перевіркою питання, які тривалий час залишалися поза контролем податківців.
“Результати такого обміну інформацією, а саме отримані за спеціальними запитами матеріалів, мають вирішальний вплив на подальший перебіг контрольно-перевірочних заходів та дозволяють охопити перевіркою ті питання, які тривалий час залишались поза податковим контролем”, – йдеться в повідомленні.
Отримана від іноземних органів інформація використовується при формуванні доказової бази, документуванні порушень, для підтримки позиції ДПС під час судових оскаржень.
“Державна податкова служба України вдячна партнерам – іноземним компетентним органам за якісну взаємодію з питань обміну податковою інформацією в контексті протидії міжнародним схемам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування” – йдеться в повідомленні.
Ознайомтесь з іншими важливими матеріалами:
Коли в Україні виявили найбільше підроблених грошей – НБУ
Web3 платформа Paus з українським корінням була куплена стрімінговим сервісом CINDIE
НБУ далі відновлює «довоєнні» вимоги до банків: що очікувати
