У жовтні минулого року народні депутати зареєстрували ініціативу про стимулювання розвитку цифрової економіки. Законодавча рамка спецрежиму для IT-фахівців досі вдосконалюється, але її сподіваються завершити вже влітку.
Спецрежим “Дія.Сіті” покликаний спростити життя ІТ-спеціалістів. Фото: pixabay.com
“Дія. Сіті” задуманий як спеціальний правовий та податковий режим для айтішників, діджитал-маркетологів, спеціалістів з edtech, кіберспорту, дизайнерів. Новостворене середовище покликане стимулювати розвиток цифрової економіки, сприяти розробкам у галузі передових технологій з високою доданою вартістю.
“Нам катастрофічно не вистачає великої кількості нових компаній, які будуть розробляти продукти для цифрової держави, перемагати на світових ринках у таких сферах, як кіберзахист, штучний інтелект”, – зауважив віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, під час презентації доопрацьованого законопроєкту.
Велику увагу ініціатори “Дія. Сіті” приділяють оновленню трудового законодавства, яке з одного боку не відповідає вимогам часу, з іншого – перешкоджає притоку іноземних інвестицій. “В Україні всі працюють на ФОПах. Багато світових компаній не можуть зайти в Україну, бо така практика викликає проблеми зі звітністю в материнських компаніях”, – каже керівник фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
Стартапу не потрібно надавати бізнес-план, щоб стати резидентом. Фото: pixabay.com
Очікується, що спеціальний податковий та правовий режим допоможе збільшити частку ІТ та креативних індустрій у ВВП країни з нинішніх 4% до 10%. Крім того, уможливить зростання ринку креативної індустрії з $6,2 млрд у 2019-му до $11,8 млрд до 2025-го.
Що передбачає доопрацьований законопроєкт
Законодавство “Дія. Сіті” базуватиметься на кількох блоках. Окрім рамкового, передбачено податковий та правовий. У них будуть закріплені фіскальні пільги для ІТ-компаній, а також правові запобіжники від протиправних дій з боку силовиків (т. зв. “маски-шоу стоп”). До основного законопроєкту було подано два альтернативних. 3 березня депутати направили документ на повторне перше читання.
Згідно з документом, резидентом “Дія.Сіті” може стати юрособа, яка займається одним чи кількома з визначених видів діяльності, ма не менше 9 найманих працівників, середня місячна зарплата яких не нижче 1,2 тис. євро. При цьому питома вага доходів, отриманих від передбачених для спецрежиму видів діяльності становить не нижче 90%.
Законопроєкт знижує ризики для інвесторів. Фото: pixabay.com
Крім того в документі прописали 2-річний період для переходу з моделі співпраці з ФОП на гіг-контракти. Вони зберігають переваги гнучкості цивільно-правових відносин та забезпечують соціальні гарантії. Зокрема, гіг-спеціалісти мають право на допомогу у разі тимчасової втрати працездатності, вагітності, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
У Мінцифрах наголошують: повноваження профільного відомства у законопроєкті зведені до мінімуму.
“Мінцифри – не регулятор. Він по суті перевіряє негативний критерій – щоб резидентами “Дія” не стали компанії, засновниками яких є банкрути, ті, хто приховується від слідства, походять з держави-агресора, замішані у відмиванні грошей”, – зауважив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. У відомстві також запевнили, що не вимагатимуть від учасників довідок чи інформації конфіденційного характеру.
Разом з тим у доопрацьованому документі закріпили добровільний принцип вступу до саморегулюючої організації (у першому варіанті вступ до ГО був обов’язковим).
Чим приманюватимуть інвесторів
“Дія” передбачає підписання договорів про нерозголошення. Фото: pixabay.com
Окремі положення законопроєкту покликані захистити бізнес від недобросовісного використання знань, умінь та інформації, що мають комерційну цінність. Зокрема, передбачено підписання договорів про нерозголошення та не конкуренцію. Підписавши перший, фахівець, який працює з резидентом “Дія.Сіті”, зобов’язується не розголошувати комерційну таємницю та/або іншу конфіденційну інформацію резидента.
Договір про неконкуренцію вимагає від фахівця утриматися від укладення договорів з особами, які здійснюють аналогічну що й резидент діяльність. Крім того, підписант зобов’язується не здійснювати конкуруючу діяльність в якості ФОП, не володіти часткою конкурента тощо. Була також ідея запровадити договори про непереманювання спеціалістів, але її поки вирішили відкласти.
“Дія. Сіті” також має спростити доступ стартапам до венчурного фінансування. Наприклад, пропонується удосконалити можливість застосовувати принцип convertible loan. Конвертація позики в частку в статутному капіталі не нова для України практика. Вона прописана в Законі про ТОВ. Однак цей документ повинен заповнити деякі прогалини, зокрема ті, що стосуються взаємодії з держреєстраторами.
Спецрежим може запрацювати вже влітку. Фото: pixabay.com
Інвестори готові запропонувати кращі умови фінансування власникам компаній, якщо матимуть гарантоване право збільшити свою частку у її статутному капіталі. Для цього у світі застосовують договір опціону. Однак з реалізацією прав за таким договором виникають труднощі. Наприклад, коли майбутня частка повинна бути надана за рішенням зборів учасників ТОВ. Адже примусити учасників до цього у суді неможливо. Законодавча ініціатива, у разі її прийняття, унормує цей момент.
Разом з тим у документі передбачена можливість передачі функції директора компанії професійним управителям. Це дозволить іноземним інвесторам знизити власні ризики та покласти підвищену відповідальність на спеціальні управлінські компанії. Крім того, інвестору дозволяється встановлювати компенсації, якщо його буде введено в оману щодо істотних обставин договору.
Податки
Згідно з робочою версією, компанії-резиденти сплачуватимуть податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% (ставка на загальни підставах – 18%). Також з них вираховуватимуть 1,5% військового збору. А податок на прибуток буде замінено податком на виведений капітал, ставка якого дорівнюватиме 9%.
Розробники законодавства сподіваються, що документ пройде друге читання ще під час цієї сесії. Тож “Дія. Сіті” запрацює вже влітку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екологічно і розкішно: ТОП люксових електрокарів
Telegram
Viber