close-btn
Ми в соцмережах:

Як після перемоги Україна посилюватиме економіку і відновлюватиме бізнес: Думка експертів ринку

Незважаючи на війну, українські підприємства ставлять перед собою амбітні цілі, планують розвиватися та залучати інвестиції – бажання та мотивація в українців є

Відновлення економіки України після війни

На економіку України чекають важкі і водночас великі часи. Фото: https://brovary.net.ua/

Україна увійшла у 2023 рік зі сподіванням на перемогу над ворогом, з надією на початок масштабного відновлення інфраструктури, промисловості та економіки, а також на налагодження логістичних шляхів й експорту. Незважаючи на те, як швидко українські військові звільнять усі тимчасово окуповані землі нашої країни, відновлення вітчизняної економіки є чи не найважливішою ціллю усіх і кожного українця. Тож потрібно мати для цього чітку дорожню карту, і перші кроки треба робити уже зараз.

Взагалі щоб відновити українську економіку, знадобиться взаємодія багатьох факторів та умов. І це не лише закордонні інвестиції та державні гранти, хоча і вони є неабиякою допомогою на шляху до відновлення країни та розбудови її економічної міцності. Важливими будуть люди, їх вчасне повернення в Україну з-за кордону; грамотний розподіл інвестицій; проведення реформ; пріоритетність збільшення експорту і зростання агропромислової галузі та співучасть у розвитку ІТ-стартапам.

Далі розповідаємо про те, що допоможе нашій країні після перемоги наростити економічні показники, а також про те, яким бачать майбутнє банківської системи і бізнесу експерти фінансового ринку України.

Що допоможе Україні відновити економіку і повернути її до довоєнного рівня

Вітчизняна економіка завжди мала певні труднощі, які жодного разу не були повністю вирішені чи викорінені. Це і недосконала судова система, і корупція, і відсутність доступу до іноземного капіталу. Тож у повномасштабну війну економіка увійшла з низкою проблем, які були примножені саме воєнними діями: руйнування інфраструктури, відсутність попиту тощо. Тож варто пам’ятати, що відновлення економіки і бізнесу – це розв’язання і старих, і нових проблем у комплексі. Тільки так Україна зможе розвинутися не лише до рівня довоєнних показників, а й піти далеко вперед.

Шлях до відновлення України не буде простим. Потрібні комплексні рішення, багато грошей і сумлінна праця самих українців. Безумовно, необхідними будуть іноземні інвестиції, гранти від міжнародних організацій, державні програми, підтримка стартапів, побудова нових, більш новаційних підприємств, впровадження цифрових технологій, всебічний розвиток концепції «держава у смартфоні», полегшення відкриття бізнесу, активізація торгівлі з Європою, вступ у ЄС, повернення з-за кордону українців, їхня зацікавленість у відбудові країни. жених потужностей. Знадобляться нові залізничні маршрути, нові логістичні ланцюжки через сусідні країни: Польщу, Румунію. Крім того, потрібен буде резервний парк агротехнічної техніки (трактори, автомобілі, комбайни) на заміну знищеній техніці.

Повернення українців додому. Понад 5 мільйонів українців, тобто майже 15% всього населення виїхали за кордон з лютого 2022 року. Найчастіше це молодь. Якщо після закінчення війни вони повернуться, розвиток та відновлення країни піде швидше, ніж без них.

Аби повернути людей додому і вмотивувати їх залишитися тут, потрібні інвестиції у соціальну інфраструктуру, глибоке реформування освітньої та медичної галузей, політика реінтеграції, допомога з працевлаштуванням та гідна заробітна плата. Лише тоді українці повернуться на український ринок праці.

Ремонт пошкоджених потужностей. Знадобляться нові залізничні маршрути, нові логістичні ланцюжки через сусідні країни: Польщу, Румунію. Крім того, потрібен буде резервний парк агротехнічного устаткування (трактори, автомобілі, комбайни) на заміну знищеній техніці.

Новації агрокомплексу. Половина території України – це орні землі, що є особливо зручними для вирощування зернових і олійних культур. У недалекому майбутньому Україні варто змінити перелік тих культур, які вона вирощує у бік підвищення продуктивності і збільшення кількості вирощуваної продукції, а також активніше використовувати якісні добрива, що збільшить врожайність.

Відновлення металургії. Для відновлення після війни Україна потребуватиме багато металопрокату – знадобляться додаткові потужності для його виробництва. Тож інвестиції у будівництво металургійних заводів допоможуть посунути імпорт залізної руди, розвинути мережу вітроелектрогенераторів, зменшити закупівлю будівельних матеріалів за кордоном. Оновлення металургійної галузі вимагатиме від держави максимальної підтримки: забезпечення партнерства з Євросоюзом для інтеграції української металургії у європейські ринки.

Розвиток ІТ-галузі. Допомога в отриманні фінансування за кордоном, комфортні умови для захисту прав власності і підтримка інвестицій у стартапи – це швидко активізує розвиток ІТ-сектору України і поверне йому темпи розвитку 2019-2021 років.

Активізація оборонного сектору. У цьому допоможуть інвестиції в інноваційні високотехнічні галузі, фінансування розробок і досліджень та часткова перекваліфікація робочої сили. Прикладом може стати Ізраїль, котрий за п’ятдесят років показав колосальне економічне зростання, трансформувавши структуру своєї економіки і зробивши оборонний сектор чи не найголовнішим. Україна також має високий внутрішній попит на військову техніку та можливості стати провідним виробником зброї.

Податкова і судова реформи. Зниження податкових ставок, спрощене і прозоре оподаткування і податкове адміністрування – надзвичайно важливий момент у післявоєнному відновленні України. Щоправда, різке зниження податків призведе не до зниження корупції, а до бюджетних втрат. Крім того, реальна судова реформа викорінить корупцію, а дерегуляція підприємницької діяльності, спрощення трудового законодавства, надання дешевих кредитів дадуть бізнесу надію на справедливість. Тим часом іноземні інвестори покажуть високу готовність працювати в Україні.

Страхування бізнесу. Українські підприємства зараз не можуть отримати фінансування через відсутність страхування від воєнних ризиків, які взагалі не підлягають страхуванню. Справа у тому, що з липня 2022 року міжнародні перестрахувальники не дозволяють страхувати воєнні ризики страхувальникам, що працюють в Україні. Тож Україна має розробити і впровадити програму страхування, що покриває воєнні ризики під час активної фази воєнних дій і після її завершення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збитки від шахрайства стрімко зростають: як захиститись бізнесу в 2023 році

Ідеальне майбутнє банківської системи і бізнесу на думку експертів

Про те, які зміни будуть впроваджені у фінансову систему України після закінчення війни, а також про фінансові продукти, які зможуть підтримати вітчизняний бізнес у післявоєнні часи, редакції PaySpace Magazine розповіли експерти ринку фінансів та FinTech: Євген Заіграєв – член правління ПриватБанку; Леонід Горєв – CEO & Co-Founder української сервісної компанії Alty; Гела Слюсарчук – CMO/CBDO PSP Platon та Олександр Кшуташвілі – засновник української продуктової компанії NeoFin.

Які новації та зміни чекають на малий/середній бізнес і на фінансову систему України після перемоги (можливо, нові програми кредитування, інвестування, програми підтримки бізнесу, молодих спеціалістів, молодих родин, мотиваційні програми для повернення українців з-за кордону)?

Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку: Так само, як вся Україна та українці, фінансова система України показала свою стійкість і незламність навіть під час війни. Наша адаптивність та інноваційність сформована завдяки багатьом випробуванням і кризам, які довелось пройти фінансовій системі України за останні 12 років. Ми впевнені, що найближчим часом – після перемоги – саме банківська система України стане тим інститутом, який допоможе стрімкому зростанню та відновленню економіки країни.

Відновлення економіки України після війни

Євген Заіграєв. Фото: https://latifundist.com/

Державний ПриватБанк обслуговує понад 50% всіх бізнес-клієнтів України, тому ми відчуваємо величезну відповідальність за стабільність бізнесу наших клієнтів та підтримку економіки країни, відтак уже зараз працюємо над  програмами фінансування критичних для відновлення України галузей: підтримка агросектору,  переробка сільськогосподарської продукції, відновлення виробництва, масовое кредитування підприємців. Також ПриватБанк планує зробити доступним для всіх бізнес-клієнтів можливість отримати фінансування за грантовими програмами від закордонних фондів і фінансових організацій.

В умовах війни додаток «Термінал» показав свою потрібність, зокрема, і як альтернативний спосіб прийому платежів у разі відсутності світла. В 2022 році додатком скористалися більше 22 тисяч осіб, а річний обіг перевищив 1,2 млрд грн.

Також гарно зарекомендував себе сервіс «Готівка на касі». Це не просто банківська фіча, а соціально значущий сервіс по всій країні, який дає доступ до готівки за відсутності банкоматів та під час блекаутів. За 2022 рік наші клієнти здійснили 12,6 млн транзакцій та зняли готівки на 18,2 млрд грн.

Ще один сервіс «Поповнення на касі» у майбутньому дасть клієнтам змогу поповнити будь-яку картку українського банку готівкою будь-якого номіналу на касі торгової точки. Це зручно, адже для поповнення картки не треба шукати термінал самообслуговування або банкомат.

Гела Слюсарчук, CMO/CBDO PSP Platon: Після перемоги ми зустрінемо нову реальність, у якій буде «багато роботи» і «мало рук», які цю роботу можуть виконати. Головною проблемою для всього українського бізнесу стане пошук кваліфікованих професіоналів і швидке зростання їхніх заробітних плат.

Відновлення економіки України після війни

Гела Слюсарчук

Олександр Кшуташвілі, засновник української продуктової компанії NeoFin: Країна потребуватиме розвитку малого і середнього бізнесу. У тому числі це буде потрібно для адаптації військових, які повернуться з фронту. На мій погляд, вже зараз мають готуватися платформи та проєкти з навчання наших героїв веденню бізнесу та отриманню нових знань в межах нових спеціалізацій.

Відновлення економіки України після війни

Олександр Кшуташвілі

Бізнес повинен подбати про нові робочі місця та комфортні умови для співробітників. Безперечно, на новий рівень вийдуть проєкти подвійного призначення та мілітарі-технології, адже Україна уже стала хабом для тестування і впровадження технологічних продуктів, задіяних на фронті. Дуже сподіваюся, що ми побачимо перспективні проекти, пов’язаних з медичними технологіями, бо підтримка та лікування дуже потрібні громадянам.

На жаль, наші діти також «стоять на паузі» – навряд чи вони зараз здобувають якісні знання в умовах війни та стресу, тож проєкти Edtech також мають сконцентруватися на тому, щоб вирвати молодь з прірви телеграм-каналів з новинами про війну.

Отже, після перемоги зросте кількість проєктів у MEDTECH, Military technology, EDTECH. Це також можна використовувати як рекомендацію, у якому напрямку іти стартапам після війни. Чи чекають на нас інші зміни? Гадаю, що ні – перш за все нам потрібно повернутися до довоєнного рівня економіки та почати зростати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що насправді змінить законопроєкт про оподаткування платіжних систем: Думка юристів та експертів фінансового ринку

Як і ким ці новації мають бути впроваджені? Як вважаєте, у які терміни це має/може відбуватися?

Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку: Лідерами впровадження інновацій на фінансовому ринку для відновлення економіки країни перш за все має бути держава і державні банки, що  охоплюють більше 70% ринку.

Подальший розвиток Державних програм (таких як «5-7-9»), розширення можливостей фінансування за рахунок гарантій від закордонних фондів  та партнерів дасть можливість фінансування не тільки фінансово стабільних клієнтів, але й клієнтів, що потребують відновлення бізнесу. За нашими очікуваннями, старт таких програм можливий за 3-6 місяців.

Повномасштабна агресія рф внесла свої корективи у впровадження інновацій на ринку, але не зупинила його. Звичайно, темпи розвитку впали, але зараз значний внесок роблять великі компанії і банки – вони залишаються драйверами, продовжуючи запускати і розвивати нові продукти та послуги. Пишаємося, що ПриватБанк – серед них.

Ми певні, що після завершення війни швидкість впровадження інновацій, поява нових гравців з цікавими продуктами, будуть значно вищими, ніж до війни. Це однозначно позитивно вплине на ринок і сприятиме його швидкому відновленню.

Олександр Кшуташвілі, засновник української продуктової компанії NeoFin: Відповідь однозначна – впроваджувати новації будуть талановиті українці. Ми вміємо робити бізнес у найскладніших умовах. Проте потрібно розуміти, що більшості стартапів не потрібні саме інвестиції або участь у конференції серед мільйона світових стартапів. Вони потребують підтримки у вигляді менторів, фінансових та технологічних інструментів.

Це дуже класно роблять компанії-гіганти, як-от Amazon, Google, Microsoft, Mastercard – це реальні програми та реальні бенефіти для бізнесу. На жаль, наразі більша частина стартап-екосистеми України – це популізм і заяви про можливість подати заявки та отримати фінансування. Скільки у нас зараз фондів? Скільки успішних інвестицій та запусків новинок? Нам потрібна потужна екосистема для талановитої молоді, менторам та інструментами для яких стануть технологічні гіганти. Це може відбутися дуже швидко – протягом місяців, а не років, адже технології досягли рівня, коли не треба витрачати багато часу на створення MVP або першої версії продукту. Головне – дати зрозуміти українському бізнесу та стартапам, що у них є опора та надійний партнер або ментор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Релокованому бізнесу ЄБРР виплачує до 30 тис. євро компенсації: як отримати

Які фінансові та ITпродукти мають впроваджуватися для фізичних осіб, ФОПів, середнього і великого бізнесу, які полегшать їхнє життя після перемоги у період відбудови економіки країни?

Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку: Перш за все, фінансові продукти мають бути доступними – це означає, що критерії оцінки ризику  у повоєнний час будуть пом’якшуватися, ключова ставка НБУ знижуватиметься, відсотки за кредитами мають ставати для клієнтів нижчими, або покриватися за рахунок державних програм. Клієнти потребуватимуть швидких і простих кредитів на інвестиційні цілі, на обігові кошти та комерційну нерухомість.

Важливим фактором для розвитку бізнесу стануть беззаставні миттєві онлайн-кредити та кредити для підприємців. Так, миттєві кредити для фізичних осіб – це не лише зниження фінансового навантаження для власників карток, але і потужний інструмент підвищення продажів для бізнесу будь-якого рівня, представники якого можуть обрати зручний канал продажів: з POS-терміналом, інтегрувавши опцію на сайт або взагалі без затрат на будь-яку інтеграцію (кредитні інвойси). З іншого боку – кожен громадянин вже сьогодні має змогу купити таку бажану зарядну станцію, генератор абощо і не викладати кілька десятків тисяч гривень одразу.

Леонід Горєв, CEO & Co-Founder компанії Alty: Однозначно будуть потрібні інвестиції на державному рівні. Тобто держава має забезпечити прихід нових великих інвесторів, які вкладатимуть кошти у розвиток місцевого бізнесу. Крім того, всі види бізнесу, без винятку, потребуватимуть податкового раю. Цю практику давно використовують у багатьох країнах: Дубаї, Португалії, Мадейрі. Економіка цих країн розвивається надзвичайно швидко.

Відновлення економіки України після війни

Леонід Горєв

Гела Слюсарчук, CMO/CBDO PSP Platon: Головним фінансовим продуктом для людей та будь-якого бізнесу завжди був кредит. Так було і так буде. Якщо ми говоримо про продукти для малого та середнього бізнесу, які можуть стати «гейм чейнджером», – це крипто-еквайринг. Після легалізації криптовалют, вони стануть найпростішим способом отримання оплати за товари та послуги з-за кордону. Саме це спосіб може стати новим драйвером розвитку IT та Digital marketing секторів України.

Олександр Кшуташвілі, засновник української продуктової компанії NeoFin: Однозначно має впроваджуватися кредитування малого та середнього бізнесу. Банкам потрібно сконцентруватися на цьому сегменті і допомагати бізнесу розвиватися. Наразі, на жаль, за відсутності у нас Open Banking процеси кредитування МСБ займають досить багато часу. На прикладі західних проектів – можна отримати кредит для бізнесу у кілька кліків, надавши доступ до свого Stripe-акаунту, якщо магазин викорстовує страйп як платіжний метод.

Тому у перспективі бачу на українському фінтех-ринку Open Banking проєкти, які допоможуть спростити життя МСБ. Фінансові компанії у післявоєнний період також мають концентруватися на МСБ. Оскільки вже зараз зрозуміло, що бум дохідності фінкомпаній на дорогих продуктах минув, а COVID-19 і війна в Україні змінили поведінку клієнтів. Фінансова грамотність зростає – люди розуміють, що якщо немає зарплатні, то не треба брати зайвих грошей в кредит.

Крім того, бачу перспективи для SaaS платформ, що надають інструменти для ефективного керування бізнесом та продають підписку на свої сервіси. Вони також впроваджуватимуть оплату своїх продуктів частинами. При цьому з точки зору логістики і обліку таких продуктів – впровадження оплати частинами може бути зовсім безшовним. Платіжні провайдери мають сконцентруватися на мульти-чекаутах, які надаватимуть клієнтам змогу не лише оплачувати з картки або гаманця, а використовувати різні способи для оплати в кредит. Фінансові інструменти мають прийти до навчальних, медичних закладів: потрібні прості механізми отримання термінової послуги зараз і її оплати пізніше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інклюзивність інвестиційної сфери: вплив FinTech, розвиток технологій та освітні процеси

Чи можна говорити про «банківську систему майбутнього», яка буде відрізнятися від довоєнної моделі?

Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку: Звичайно, майбутнє формується вже сьогодні. Наші очікування такі: найкращі  напрацювання, спрощення, цифрові рішення, технологічні інновації, що масово з’являються під час війни, стануть звичними і постійними для клієнтів. Банківська система майбутнього – це цифрові канали і продукти, це зміна ролі банківських відділень, це зростання ролі банку як фінансового партнера бізнес-клієнта.

Чого потребують банки та бізнес від держави, аби заходи для відновлення економіки України були реалізовані ефективно?

Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку:  Дуже важлива роль держави у відновленні макроекономічних показників – стабілізація курсу валют, інфляції, рівня безробіття. Підтримка і розвиток державних програм фінансування на відновлення бізнесу, що постраждав, на створення нових робочих місць, на будівництво нових виробничих потужностей, фінансування на відновлення інфраструктури, гранти на старт нового бізнесу.  Безумовно, одним з ключових факторів, який впливає на відновлення економіки є законодавче поле, яке за рахунок простоти та прозорості заохочує  і дає змогу розвивати бізнес.

Нині держава повинна ще більше відчувати свою відповідальність у цьому процесі і бути тим інститутом, який всебічно підтримує бізнес, з максимальною лояльністю та мінімальним рівнем бюрократії. Держава має пам’ятати, що незалежно від розміру, бізнес і є тими цеглинками, які забезпечать відбудову економіки.

Леонід Горєв, CEO & Co-Founder компанії Alty: Щоб в Україні почало щось якісно змінюватися, перш за все, має змінитися ставлення держави до бізнесів. Це має бути щире зацікавлення з обох боків: бізнес повинен прагнути розвиватися, а держава – прагнути розвивати.

Наприклад у Грузії є така практика: коли держава бачить потенціал підприємства, вона інвестує у нього з єдиним проханням до його власника – розвивати свій бізнес.

Якщо в Україні держава почне проактивно шукати і знаходити перспективних підприємців, інвестувати в розвиток їхніх бізнесів фінансово та консультаційно, застосовувати податкові канікули – тоді ми матимемо найсильнішу економіку в Європі. Ми у цьому певні, адже українські підприємці завжди роблять свою роботу на відмінно. Хочеться вірити, що з боку держави також буде синергія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП-6 найгучніших провалів 2022 року у сфері бізнесу та технологій — підсумки

Якою може бути нова післявоєнна модель бізнесу в Україні? Які риси у ній переважатимуть, чим вона відрізнятиметься від довоєнної? 

Леонід Горєв, CEO & Co-Founder компанії Alty: Вже зараз можна скласти загальне уявлення про післявоєннну модель бізнесу – вона буде максимально проукраїнською. Тобто українські підприємці дедалі більше користуватимуться послугами і продуктами вітчизняного виробництва.

Ми уже бачимо перші кроки навіть у галузі оборонної промисловості. Як виявилося, ми здатні виготовляти сучасні безпілотники, модифікувати існуючі засоби безпеки – і це лише початок. Так само і з бізнесом – багато українських технологічних компаній вже сьогодні створюють продукти за власними ідеями, власними силами, ресурсами, підрядниками. Цього більшатиме – НЕ заміщувати українське, а заміщувати НА українське.

Олександр Кшуташвілі, засновник української продуктової компанії NeoFin: Ми маємо розуміти, що війна вплинула на плани більшості компаній, поставивши розвиток на паузу. Головна задача, яку перед собою ставили компанії, – це вижити та врятувати бізнес і команди. Мало хто був в змозі продовжити розвиток бізнесу та запускати заплановані інновації. Перш за все, я кажу про великих гравців ринку.

У стартапів все набагато складніше – вони просто пішли з ринку через відсутність інвестицій або попиту на свої послуги. Після війни побачимо розвиток таких тенденцій:

  • Бум стартапів для локального ринку, адже більшість старих гравців під час повномасштабного вторгнення були вимушені освоювати нові географічні простори і нові ринки, тому навряд чи найближчим часом ці компанії повернуть фокус на локальний ринок. Вони будуть присутні, але достатньо місця залишиться і для маневрів новим компаніям.
  • Боротьба за клієнтів та якість продукту буде найважливішим чинником для розвитку.
  • Практично всі ресурси державних організацій і приватних житимуть у хмарах AWS, Azure, Google Cloud Platform та інше.
  • Повністю дистанційна робота.
  • Глобалізація локальних великих гравців на нові ринки, розпочата під час бойових дій, продовжиться і після війни.
  • Завдяки Fintech збільшиться кількість і доступність придбання товарів сервісів з використанням всіх можливих інструментів: гаманці, картки, криптовалюти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким буде 2023 рік для бізнесу: податки, перевірки, пільги та звіти

Як зміниться менеджмент фінтех-проєктів в Україні після війни?

Леонід Горєв, CEO & Co-Founder компанії Alty: Ймовірно, глобально нічого не зміниться. Бізнеси як менеджили фінтех-проєкти, так і продовжать це робити. Але що точно зміниться, так це увага до кризового менеджменту. Думаємо, що саме кризовий менеджменту стане більше, і він відіграватиме пріоритетну роль у побудові бізнес-стратегій на майбутнє.

Чого, на вашу думку, потребуватиме український бізнес після перемоги, у період відбудови країни? 

Леонід Горєв, CEO & Co-Founder компанії Alty: У післявоєнний період бізнеси гостро потребуватимуть всебічної підтримки держави, бо саме на долю МСБ випаде найбільше роботи з відновлення економіки. Це стосується надання безкоштовних кредитів на розвиток бізнесу, податкових пільг, створення безподаткового періоду тощо. Український бізнес має отримати свободу з точки зору відкриття і ведення підприємницької діяльності в країні, мають з’явитися нові юридичні форми власності для більш прозорої діяльності.

Також необхідно припинити переслідування і адміністративні покарання людей, які, умовно, є торгівцями у переходах метро. Всі намагатимуться вижити, тож держава має подбати про допомогу таким верствам населення. Наприклад, продовжити розвивати Дія-центри для підприємців, які забезпечують знаннями і практичними порадами всіх, хто починає/продовжує підприємницьку діяльність. Відновлення не буде швидким після всього, що зробила рф, тому програма підтримки від держави має передбачати щонайменше п’ять років гарантій для бізнесу в Україні.

Гела Слюсарчук, CMO/CBDO PSP Platon: Для швидкого розвитку бізнесу завжди потрібні «дешеві гроші», тобто кредитування з низькою річною ставкою до 10%. Потрібно буде також, щоб бізнесу не заважали працювати – потрібне невтручання держави або хоча б мінімізація такого втручання. Перевірки, постійні проблеми з податковою, переліцензування, посилення моніторингу бізнесу – усі ці речі заважатимуть бізнесу, тому їх не має бути у період відбудови. Бізнесу потрібне відчуття безпеки – незалежний суд має стежити за тим, щоб відносини між бізнесом і державними службами перебували у рамках закону і справедливості. Податкова система має бути спрощена до такого рівня, щоб малий підприємець міг легко і швидко сплатити податки і подати податкову звітність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Збитки від шахрайства стрімко зростають: як захиститись бізнесу в 2023 році

ТОП-6 найгучніших провалів 2022 року у сфері бізнесу та технологій — підсумки

SupTech та RegTech в Україні: що це таке та як відбувається впровадження технологій Нацбанком

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!