PaySpace Magazine зібрав коментарі представників бізнесу про те, як вони ставляться до прийняття законів про «детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»
Закони про детінізацію торгівлі: як реагує український бізнес. Фото: plusworld.ru
20 вересня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроекти №1053-1 і №1073. Ці закони повинні запустити в Україні кешбек за скарги про порушення під час видачі чеків і зобов’язати всіх ФОП, за винятком 1-ї групи, використовувати касові апарати – стаціонарні або електронні. PaySpace Magazine зібрав коментарі представників бізнесу про те, як вони ставляться до прийняття законів про «детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг», а також докладне пояснення від Податкової служби України.
Що думає бізнес про детінізацію торгівлі
Фізичне відділення інтернет-магазину Rozetka. Фото: nashkiev.ua
Rozetka. Український підприємець, співвласник і керуючий компанією Rozetka Владислав Чечоткін сказав, що законопроекти 1053-1 і 1073 розроблялися з метою «боротьби з бізнесом»:
Цитрус. Інтернет-магазин гаджетів і аксесуарів Цитрус у своєму коментарі для PaySpace Magazine підкреслив, що Україні потрібно переймати досвід розвинених європейських країн.
Нова Пошта. Один із співвласників поштової компанії Нова Пошта Володимир Поперешнюк висловив думку, що під «детінізацією» чиновники намагаються впровадити «тотальну фіскалізацію» і повернути податкову поліцію.
Також Поперешнюк зазначив, що «коли стане гірше підприємцям, програють усі українці».
F.ua. Керуючий партнер інтернет-магазину F.ua Дмитро Покотило відзначив, що нові закони роблять неможливим використання післяплати.
Відповідаючи на питання про ймовірність прийняття законів, Покотило відповів наступне:
“[Звичайно, це погано] якщо те, чим я займаюся, стане приносити менше грошей, і не тому що податків потрібно буде платити більше або менше, але тому що працювати доведеться по-іншому,” – зазначив підприємець.
Коментар податкової служби України
Податкова служба опублікувала коментар стосовно законів про детінізацію. Фото: zdc-solutions.com
Державна податкова служба України опубліковала на офіційному сайті повідомлення, закликавши українців дочекатися оприлюднення текстів затверджених Верховною Радою законів, і «не робити поспішних висновків на підставі самих припущень». Як підкреслила прес-служба відомства, «ідея запропонованих змін – захистити легальний бізнес від недобросовісної конкуренції, посилити дотримання прав покупців».
“По-перше, твердження про те, що в межах механізму «кешбек» податкова на свій розсуд визначатиме «правильний» чи «неправильний чек» (тобто відсутній в публічній базі даних ДПС) – помилкове. Згідно з положеннями законопроекту №1073 покупець має право отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги «про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». При продажу товару продавець зобов’язаний видати покупцеві чек. Це правило не змінюється! І цей чек має бути фіскальним”.
“На сьогодні (до запровадження програмних РРО) при проведенні операції через касовий апарат чек, який надається покупцеві, фіксується у фіскальній пам’яті РРО і далі направляється до Системи обліку даних РРО (СОД РРО) через еквайєра і процесинговий центр НБУ. Вона проектувалась, створювалась і працює як повністю автоматизована система збору фіскальної звітності РРО. Можливості втручання людини у функціонування цієї системи практично виключені. ДПС технічно не може «не пустити», чи видалити чеки окремого суб’єкта господарювання. Якщо припустити, що виданий покупцеві чек відсутній у СОД РРО, це теоретично могло б статися з двох причин: чек не був фіскалізований та не надісланий до СОД РРО належним чином, або він «загубився», чи затримався з технічних причин на шляху між РРО та сервером ДПС (вірогідність другого сценарію є вкрай незначною)”.
Також у податковій підкреслили, що покупець буде нести відповідальність за недостовірну інформацію про ймовірні порушення продавця.
“Будь-який заявник, що подає інформацію про такі порушення, має ідентифікувати себе через власний електронний кабінет платника податків. Тобто такий покупець фактично погоджується із тим, що податкова служба буде перевіряти не лише правомірність дій продавця по відношенню до нього, але, в першу чергу, – оцінювати достовірність документів, доданих до скарги. Це зводить ризики можливих маніпуляцій із їх підробкою чи навмисним викривленням до мінімуму”.
Штрафи за невиконання законів №1053-1 і №1073
Які штрафи буде платити бізнес за недотримання законів – коментар ДПС. Фото: 4thdistricthealthfund.com
Прес-служба ДПС повідомила, що «жодний із прийнятих Верховною Радою законів не передбачає застосування штрафу у розмірі 250% вартості проданого з порушенням товару».
“За діючими нині правилами і до набрання чинності положеннями законопроекту №1053-1 (через шість місяців з дати опублікування відповідного закону) штраф за таке порушення, вчинене вперше, складає 1 грн. За кожне наступне порушення з боку того ж продавця – цей штраф складатиме вже 100% вартості проданих з порушенням товарів.
За новими правилами (тобто з дня набрання чинності згадуваного закону) і до 1 жовтня 2020 року штраф за таке порушення, допущене вперше, складатиме 10% вартості проданих з порушеннями товарів, за кожне наступне – 50%.
З 1 жовтня 2020 року (одночасно із запровадженням механізму «кешбек») штрафи становитимуть 100 % вартості проданих з порушеннями товарів за перший випадок, і 150% – за кожний наступний випадок, виявлений перевіркою в одного і того ж продавця”.
23 вересня члени партії Європейська солідарність зареєстрували постанови, що скасовують результати голосування за законопроекти №1053-1 і №1073, проте 3 жовтня депутати Верховної Ради не підтримали їх під час голосування. Окрім постанов, на сайті президента України також з’явилася петиція із вимогою накласти вето на ці закони. На момент публікації статті, її підписали 101 особа з 25 тис необхідних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
PaySpace Magazine Awards 2019: до старту премії залишився тиждень!
Закон о валюте: какие послабления для украинского бизнеса уже внедрил НБУ
В 2020 в Украине заработает новое платежное законодательство — НБУ
Срок от 5 до 10 лет: Рада приняла изменения в закон о незаконном обогащении
Принят закон, который защитит пользователей финуслуг в Украине
Закон о «сплите»: в НБУ рассказали, что ждет небанковские учреждения
Amazon готовит законопроект по применению технологии распознавания лиц
Telegram
Viber