У НБУ сподіваються запустити “пісочницю” для фінтех-компаній у другій половині 2022 року
Регуляторною “пісочницею” називають такий формат взаємодії фінтех-компаній та фінансового регулятора, що дозволяє безпечно, без ризику порушити законодавство, тестувати нові продукти. Наприклад, “пісочниця”, запроваджена австралійський урядом, дозволяє фізособам та компаніям тестувати інноваційні фінансові послуги без попереднього отримання ліцензії.
Фірми, що долучаються до такої “пісочниці”, спостерігають збільшення на 15% розміру залученого капіталу, порівняно з іншими фірмами. Крім того, вірогідність отримання ними інвестицій зростає на 50%. До такого висновку дійшли Джуліо Корнеллі, Себастьян Доерр, Леонардо Гамбакорта та Уарда Мерруш, які досліджували ефективність першої у світі, британської, “пісочниці”.
Загалом “пісочниці”:
- можуть бути корисними в країнах, де нормативні вимоги незрозумілі, відсутні, або де вони створюють бар’єри для інновацій;
- сприяють виходу компаній на ринок, адже дозволяють краще зрозуміти регуляторні норми;
- допомагають розвивати партнерські відносини між існуючими фінансовими фірмами та стартапами. Це може відбуватися безпосередньо, через висунення фінтех-компаніям вимоги про співпрацю з ліцензованими фірмами, або опосередковано, через визнання асоціації з “пісочницею”.
Вони успішно практикуються у таких країнах, як Велика Британія, Швейцарія, Литва, ОАЕ, США, Канада, Сінгапур, Малайзія, Філіппіни, Таїланд, Індонезія, Австралія. Найбільша кількість “пісочниць”, пов’язаних з фінтех, створена у Східній Азії та Тихоокеанському регіоні, за ними слідують Європа та Центральна Азія.
Як регуляторні “пісочниці” функціонують у різних країнах
У 2016-му Велика Британія запустила першу регуляторну “пісочницю” при органі фінансового контролю (FCA). Стати її учасником не так і просто. Адже фірми повинні мати банківські рахунки й капітал для повернення готівки клієнтам, у разі, якщо їх тестування провалиться.
Щоб почати тестування в межах спецрежиму, фірма повинна подати заявку з бізнес-планом та описом відповідності критеріям учасників. У разі позитивної відповіді, фірми заповнюють всі документи на отримання дозволу. Після цього вони можуть розпочати тестування. Загалом фірмам надається свобода у розробці власних планів випробувань та вибору ключових показників ефективності (KPI), що використовуються для оцінки виконання тесту. На завершення фінтех-компанії повинні подати до FCA звіт із детальним підсумком виконаних експериментів та своїх подальших дій.
Аналітики Deloitte проаналізували мотиви, які підштовхують компанії приєднатися до англійської регуляторної “пісочниці”. Зокрема, це бажання зрозуміти, як нормативні вимоги застосовуватимуться до їхніх інноваційних послуг або продуктів, який тип дозволу їм може знадобитися. Інших спонукало бажання пришвидшити створення свого мінімально життєздатного продукту чи удосконалити бізнес-модель, протестувавши продукт на реальних клієнтах.
Для заохочення експериментів фінтех-компаній та розвитку інновацій, центральний банк Сінгапуру (MAS) теж впровадив регуляторну “пісочницю”. MAS пропонує послабити певні законодавчі та нормативні норми, специфічні для кожного конкретного випадку. Наприклад, центробанк може на час дії “пісочниці” скасувати ряд вимог у сфері запобігання відмиванню грошей та протидії фінансуванню тероризму, звільнити від дотримання норм щодо платоспроможності й достатності капіталу. Однак після успішного експериментування та при виході з “пісочниці” компанія повинна повністю відповідати законодавчим та нормативним вимогам.
Регуляторною “пісочницею” у Сінгапурі можуть скористатися:
- фінтех-компанії, які тестують нову технологію чи нові способи використання існуючих технологій;
- фірми, чия запропонована фінансова послуга вирішує проблему або приносить користь споживачам або галузі (це може бути підтверджено споживчими або галузевими дослідженнями);
- заявник має намір і можливість розгорнути запропоновану фінансову послугу в Сінгапурі в більш широкому масштабі.
Регуляторні “пісочниці” у США функціонують на рівні штатів. Так, першу таку ”пісочницю”відкрила у 2018-му Генеральна прокуратура штату Арізона. Нововведення дозволило стартапам розпочати тестування своїх фінансових продуктів та сервісів, уникнувши бюрократичної тяганини. До того часу “навігація” державними регуляторними органами могла зайняти кілька місяців і коштувала стартапам десятки тисяч доларів.
В Україні також обговорюють ідею створення регуляторної “пісочниці” на базі НБУ. Однак для цього ще потрібно прийняти необхідну законодавчу базу. Очікується, що в тестовому режимі “пісочниця” запрацює у грудні 2021-го, а повноцінно – у другому півріччі 2022 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як економіка і фінансова система України змінилися за перший рік пандемії: 10 фактів