Українські стартапи зачаровують світ
Вітчизняні стартапи мають всі шанси на успіх. Фото: https://webmaestro.com.ua/
Повномасштабна війна не зупинила жодну галузь української економіки, ані IT-галузь, ані розробку стартапів. Рік, що минув, незважаючи на шалені труднощі та небезпеку, приніс впевненість у незламності українців та нашої країни в цілому. Немало українських стартапів цього року продовжать свій шлях, розпочатий у 2022-му та підуть назустріч перспективам, які перед ними простягаються. Це і великі інвестиції, і нові етапи розробки, і реалізація та запуск продукту.
Далі розповідаємо про п’ятнадцять стартапів різного спрямування, котрі, ймовірно, будуть найбільш перспективними у 2023 році на українському ринку.
Найвдаліші галузі для заснування і розвитку стартапів
У реаліях війни, що триває в Україні вже майже рік, ідея запустити стартап видається ризиковою. Проте саме зараз парадигма ведення бізнесу змінюється, а перелік необхідних українцям (і не тільки) ніш розширюється. Про Україну багато говорять світі, а міжнародні організації та приватні спонсори готові надавати інвестиції для розвитку саме українських проєктів. Крім того, деякі галузі та ніші зараз отримали нову хвилю популярності, тож ті, хто зараз втілюватиме продукт саме у цих напрямках, мають низку переваг.
Маркетплейс в інтернеті. Незважаючи на те, що мережева торгівля уже давно завоювала багато вершин і досягла небаченого успіху, все ж вона досі розвивається, і найближчим часом зростатиме дуже швидко. Ще у 2020-2021 роках, коли вся країна перебувала на карантині через пандемію коронавірусу, українці звикли більше замовляти у мережі: товари, послуги, їжу. Тож в Україні надалі лише розвиватимуться спеціалізовані торгівельні інтернет-майданчики, і немало торгових ніш залишаються незайнятими – так що шлях розвитку вільний.
Сервіси доставки їжі. Так, в Україні існує немало служб доставки, та все ж і для нових гравців ринку є місце. Насправді, у нашій країні лише 1% їжі продається у мережі, тоді як, скажімо, у Великій Британії цей показник сягає 12%.
Зелена енергетика. Альтернативна енергетика – це наше майбутнє. До того ж це одна з найбільш інвестиційно-привабливих галузей в Україні.
Агросектор. Це – одна з галузей української економіки, що має стабільні темпи зростання і є привабливою для інвесторів. До того ж сільське господарство в Україні запозичає сучасні технології і стає все більш цифровим. Можна запустити високотехнологічне фермерське господарство, а можна розробити програмне забезпечення для агробізнесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Google виділив гранти ще для 25 українських стартапів із фонду на $5 млн
Медична галузь. Талановиті розробники можуть створити безліч корисних людям ґаджетів та пристроїв, залучити серйозні інвестиції та за кілька років видати готовий продукт.
Смарт-офіси і коворкінги. Через блекаути і проблеми зі зв’язком та інтернетом багато компаній останнім часом перевели своїх співробітників на віддалену роботу, у тому числі у коворкінги. Навряд чи після війни офлайн-офіси будуть такими ж популярними та обоз яковими, як до війни. До того ж в умовах віддаленої роботи знадобляться сервіси для контролю такої роботи, хмарні сховища даних, системи трекінгу, програми відеозв’язку, новітні CRM-системи. Тож офіси нового типу і «начиння» до них – перспективна ідея для стартапу у галузі комерційної нерухомості.
Розробка чат-ботів. Для виконання базових задач зі спілкування, як-от первинної консультації потенційних клієнтів, все частіше використовуються чат-боти. Тож створення чат-ботів має неабияку перспективу цього року.
Кіберспорт. Це надзвичайно велика ніша для розробників, котрі зацікавлені саме у галузі відеоігор. Ідей тут безліч: створення класичної відеогри або гри з унікальною концепцією, додатку для кіберспортсменів тощо.
До речі, нещодавно Ukrainian Startup Fund опублікував мапу з позначеннями напрямів технологічних стартапів, у які найактивніше інвестуватимуть в Україні. Перспективними визначені напрями у галузях будівництва, логістики, харчових та освітніх технологій, кібербезпеки, енергетичного менеджменту, е-здоров’я, фінансових технологій, військових технологій, захисту даних і шифрування. Наразі це найважливіші та критично важливі ніші, які потребують інвестицій задля швидкого розвитку. Переглянути та завантажити мапу найбільш перспективних стартапів можна за цим посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес нового покоління: 6 бірюзових компаній, що працюють в Україні
Найперспективніші українські стартапи у 2023 році
Versi Bionics – це hardware-стартап, заснований Сергієм Томузом, Борисом Головком та Юрієм Пожарем. Проєкт стартапу – роборука, що за допомогою DSP на базі машинного навчання передає дані на хмарну платформу та навчає протези навичкам користувача. Біопротез розробники склали на кухні, його ціна становить $1500.
Роборука. Фото: https://dev.ua/
Існує три варіанти розмірів протезу: L, M, S. Це не просто біопротез, який дозволяє стискати і розтискати руку, а протез, у якому працює нейромережа. Вона постійно навчається, залежить від поведінки пацієнта, знає положення протеза у просторі і запам’ятовує розміри оточуючих користувача предметів.
Розробники прорахували, що для організації виробництва біопротезів в Україні потрібен рік, тоді як на другий рік можна буде випускати уже по 20 протезів на місяць. До 24 лютого команда потребувала на розробку $230 тисяч на рік, а сьогодні ця сума складає уже $300 тисяч.
Найдорожча версія протезу коштуватиме $6000, а звичайна – близько $3000. Розробники кажуть, що 70% складових їхнього протеза — українські.
У майбутньому розробники планують створити сенсори, які скануватимуть м’язи у 3D задля максимально чіткого сигналу від м’язів. Також розробники планують співпрацювати з клініками та протезувальними центрами, через які можна продавати біопротези. Проєкт розрахований у першу чергу для українських пацієнтів, а надалі – для ринків США, Канади та Європи.
Comeback Mobility – стартап, що пропонує «розумні» сенсори для милиць, щоб контролювати навантаження після пошкоджень нижніх кінцівок. Вони допомагають прискорити реабілітацію за допомогою певних накладок. Гаджет зчитує рівень навантаження і допомагає контролювати її при ходьбі. Проєкт, котрий уже вийшов на ринок США, заснував українець Ілля Попов і Ліза Воронкова.
Розробляють і збирають пристрій в Україні. Тут же відбуваються і клінічні випробування, які почалися ще у 2020 році під наглядом лікарів.
Продукцією ComeBack Mobility вже користуються українські клініки. Варто зазначити, що самі розробники не очікують приголомшливого успіху саме в Україні, а націлюються на американський ринок. Справа у тому, що через економічну нестабільність та низьку платоспроможність українці не зможуть дозволити собі такий пристрій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як найбільші фінтех-компанії Європи формують нову хвилю стартапів
MISU – медична система у смартфоні та спеціальний ґаджет, які стежать за здоров’ям людини цілодобово і щоденно. Засновники стартапу – Володимир Шевчук і Дмитро Круглов.
Розумна система MISU попередить про ймовірну загрозу ще до кризи при серцево-судинних і легеневих захворюваннях, а також проаналізує загострення хвороби, надасть електронні рекомендації лікарів. Крім того, саміт-система спрогнозує критичні стани для хворих на астму та для тих, хто входить до групи ризику COVID-19, а також проінформує про це родичів та лікарів користувача.
Cardiomo – пристрій, котрий кріпиться в області серця спеціальним пластиром, який має у собі датчики. Так лікарі можуть відстежувати показники ЕКГ, а також частоту серцебиття, дихання, якість сну через мобільний застосунок.
Пристрій Cardiomo. Фото: https://dou.ua/
Завдяки постійному моніторингу стану здоров’я користувача пристрій може попередити близько сорока різних захворювань.
MANNA – стартап, що розробляє технологію швидкого створення реалістичних 3D/AR/VR-аватарів для ігор, квестів, кіно, веб-трансляцій і соціальних мереж. Засновник проекту – Олег Дрижак. Користувач має тримати смартфон у руках і направляти на себе фронтальну камеру, яка зчитує емоції і передає їх на смартфон, а на тіло кріпляться сенсори, що передають реальні рухи на аватар. Навіть непрофесійний аніматор може створювати 3D-контент високої якості.
Rekava – проєкт, що пропонує біорозкладний посуд, виготовлений з використаної кавової гущі. Засновниками є інженери-дослідники у харчовій галузі: Дмитро Бідюк та Юрій Тустановський. Посуд Rekava виготовляється на основі харчової вторинної сировини, легко компостується і розкладається за 1,5 – 4,5 місяці, не містить пластику, а після використання може стати кормом для тварин, добривом або біопаливом. Виробництво є безвідходним, не містить PFAS та інших хімікатів.
G-Mak – стартап, що пропонує портативний охоронний пристрій з можливостями, які допоможуть фізично зупинити зловмисника, який заходить у квартиру. Він має ударостійкий корпус з авіаційного алюмінію забезпечує захист менш ніж за секунду, вмикаючи системи активного захисту – густий туман, потужний стробоскопічний спалах і багатотональний звук сирени, які жахають порушника. Генератор туману не вимагає попереднього підігріву і практично не споживає електроенергії під час роботи в режимі простою. Пристрій обладнаний вмонтованими датчиками руху і системами захисту від вторгнення.
Effa – стартап, що розробляє екологічно чисті одноразові гігієнічні продукти, виготовлені з 100% перероблюваних і відновлюваних матеріалів. Компанія була створена у 2018 році Дашею Кічук, Костянтином Щербиною та Іллєю Кічуком.
Продукти проєкту Effa. Фото: https://dev.ua/
Наразі продуктова лінійка складається з одноразової зубної щітки, яка є повністю біорозкладною. На Web Summit 2021 у Лісабоні засновники представили наступний продукт стартапу – бритву з паперу.
Nanit Robot – стартап з розвитку робототехніки, електроніки та програмування, його продуктом є набір із комплектувальних і датчиків, з яких можна зібрати 30 модифікацій роботів. Користувач може зібрати машинку, гелікоптер, йетті, пінгвіна, кажана, а після курсів можна створити сто варіацій різних фігур. За великим рахунком це освітній оператор з робототехніки, що може конкурувати з LEGO. Засновники – Денис Скрипка та Влад Котов.
OptySun – стартап, що пропонує технологію очищення і знезараження будь-якої за забрудненістю води. Працюють над розробкою Богдан Воробйов та Роман Томашевський. Пристрій OptySun – це контейнер вагою чотири кілограми, який може використовуватися і у приміщенні, і під відкритим небом. Щоб отримати питну воду, потрібно залити у контейнер воду, яка є під рукою, підключити пристрій до електромережі або джерела живлення і за півгодини користувач матиме 10 літрів чистої води. Пристрій комбінує роботу кількох технологій очищення: озоном, ультрафіолетом та фізичною очисткою від грубих часток.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сильні і незламні: Українські TechFin-компанії та проєкти розповідають про роботу під час війни
Knopka – це система виклику медсестри для автоматизації догляду за пацієнтами, що допомагає медичному персоналу комунікувати. Засновник – Іван Осадчий. Система використовує кнопки для виклику, кардіодатчики, датчики падіння, сигнальні лампи для навігації по лікарняному коридору, браслети, якими медсестри підтверджують, що були біля пацієнта. Система knopka має свій додаток, встановлений на планшет на посту медсестри, яке вона може встановить на свій смартфон.
Knopka отримує сигнал, якщо пацієнт натискає кнопку, або від підключеного пульсометру і монітора пацієнта, якщо його пульс критично підвищений або знижений. Далі формується повідомлення на смартфон медсестри, у якому відображається прізвище пацієнта і номер його палати. Далі медсестра має увійти до палати и відмітити свій візит персональним ключем.
WheelKeep – стартап, що пропонує невидиму систему безпеки, яка захищає велосипед від крадіжок. Система встановлюється у кермову колонку і може повідомити власнику про рух велосипеда та фіксувати його геолокацію.
WheelKeep, інтегрований у велосипед. Фото: https://www.wheelkeep.bike/ua
Releaf PAPER & BAGS – стартап, що виробляє паперову упаковку безпосередньо з опалого листя.
Solar Plex – сервіс для модернізації нових і вже встановлених звичайних сонячних панелей на гібридні. Засновники: Олексій Кургузов і Олена Багірова. Їхня розробка перетворює сонячні панелі в електротеплову станцію. Сонячна панель гібридизується з допомогою hardware-розробки і стає гібридної електротепловою сонячною станцією.
З допомогою полімерного колектора система забезпечує циркуляцію теплоносія, що охолоджує панель і підвищує її ефективність, дозволяє отримати тепло у вигляді гарячої води і використовувати її надалі для обігріву і побутових потреб.
Еfarm.pro – стартап, що пропонує агронавігатор. З його допомогою скорочуються витрати добрив, посівних матеріалів, а у результаті цього зростає прибуток господарства до 35%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У США вдвічі більше єдинорогів, ніж у Китаї та Індії разом: Інфографіка
